Рішення
від 29.02.2024 по справі 460/129/24
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 лютого 2024 року м. Рівне№460/129/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромоторс Груп» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромоторс Груп» (далі позивач) до Рівненської митниці (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA204060/2023/000035/2 від 31.10.2023.

Виклад позиції позивача.

З метою митного оформлення товарів декларант подав до митного органу МД разом з усіма належними документами, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом винесені Рішення про коригування митної вартості, яким митну вартість товарів скориговано за другорядним резервним методом визначення митної вартості, та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Відповідач безпідставно поставив під сумнів увесь поданий пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи; митним органом не доведено обставин, які свідчили б про існування обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товарів за ціною договору; надані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували правильність числових значень митної вартості товарів; тому рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню. Просив задовольнити позов повністю.

Виклад позиції відповідача.

Подані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності та неточності, що слугувало безумовною підставою для витребування додаткових документів, які не надані у повному обсязі. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатами проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно винесене Рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів. Рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що прийняте митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 08.02.2024 клопотання Рівненської митниці про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання залишене без задоволення.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євромоторс Груп» (Покупець) та італійською фірмою «RIGOTTI F.LLI SRL» (Продавець) укладений Контракт купівлі-продажу товарів №3/2023 від 19.10.2023 (далі Контракт).

Умови Контракту:

Пункт 1.1: Продавець зобов`язується продати та передати у власність Покупцеві запасні частини, номерні агрегати та аксесуари для автомобілів згідно з Інвойсами до цього Контракту;

Пункт 1.2: Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в Інвойсах Продавця;

Пункт 2.1: ціна за Товар встановлюється в Євро і вказується в Інвойсах Продавця за кожним окремим постачанням;

Пункт 2.2: постачання товару здійснюється на умовах FCA-TRENTO, Італія згідно з правилами «Інкотермс-2010»;

Пункт 2.4: загальна сума Контракту становить 16719,00 Євро;

Пункт 2.5: ціна на товар включає вартість завантаження, упаковки, маркування, а також вартість всіх митних формальностей в країні Продавця, не включаючи податки та мита, що стягуються на території України.

Відповідно до рахунку-фактури Продавця №342 від 20.10.2023 за платіжним дорученням від 24.10.2023 №34JBKLNA Покупцем перераховано 16719,00 Євро на рахунок Продавця.

Декларантом подана МД №23UA204060011270U9 щодо митного оформлення товарів, згідно з якою митна вартість товару визначена за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту основним за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

До МД №23UA204060011270U9 надані документи:

митна декларація країни відправлення №23ITQTI01RJ63681A9 від 26.10.2023,

Контракт) №3/2023 від 19.10.2023,

CMR від 26.10.2023 №077419,

рахунок-фактура №342 від 20.10.2023,

документи про надання транспортно-експедиційних послуг,

комерційна пропозиція б/н від 12.10.2023,

протокол погодження ціни від 19.10.2023 до Контракту №1/2023 від 02.05.2023,

банківський платіжний документ, що стосується товару від 24.10.2023 за №34JBKLNA,

бухгалтерська довідка формування ціни до Контракту №3/2023 від 19.10.2023,

інформаційна специфікація від 09.05.2023,

прибуткова накладна №46 від 25.08.2023.

Митний орган надіслав декларанту Повідомлення №543115 із зазначенням, що вартість імпортованих товарів №1-101 не може бути визнана за ціною, визначеною декларантом, оскільки подані для митного оформлення документи містять неточності / розбіжності, а саме:

копія митної декларації країни відправлення від 26.10.2023 №23ITQTI01RJ63681A9 містить реквізити рахунку-фактури від 25.10.2023 №ІТ-2023-1249/В, що не відповідає реквізитам рахунку-фактури від 25.10.2023 №1249-В, зазначеної в графі 44 МД;

в графі 44 МД зазначено документ, довідка з банку від 20.10.2021 №20.1.0.0.0/7-20211020/1423, яка містить посилання на інший Договір від 11.10.2021 №5/2021, що не має відношення до даної поставки;

наданий документ Бухгалтерська довідка до рахунку №1249/В від 25.10.2023 не містить балансової вартості товару, а лише загальну її вартість;

комерційна пропозиція від 12.10.2023, Протокол погодження ціни від 19.10.2023 до Контракту №3/2023 та інформаційна специфікація до Інвойсу №1249/В від 25.10.2023 фактично дублюють цінову інформацію Інвойсу від 25.10.2023 №1249/В;

вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення недостовірних відомостей стосовно вартості товарів.

Листом від 30.10.2023 декларант повідоми митний орган про те, що інші документи надаватися не будуть.

Митним органом прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 31.10.2023 №204060/2023/000035/2 (далі Рішення №204060/2023/000035/2), яким митну вартість товарів скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту резервного.

Графа 33 Рішення №204060/2023/000035/2:

Митна вартість імпортованих товарів №1-27, 31-101 не може бути визначена за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення документи містять окремі розбіжності та неточності:

копія митної декларації країни відправлення від 26.10.2023 №23ITQTI01RJ63681A9 містить реквізити рахунку-фактури від 25.10.2023 №ІТ-2023-1249/В, що не відповідає реквізитам рахунку-фактури від 25.10.2023 №1249-В, зазначеної в графі 44 МД;

в графі 44 МД зазначено документ, довідка з банку від 20.10.2021 №20.1.0.0.0/7-20211020/1423, яка містить посилання на інший Договір від 11.10.2021 №5/2021, що не має відношення до даної поставки;

наданий документ Бухгалтерська довідка до рахунку №1249/В від 25.10.2023 не містить балансової вартості товару, а лише загальну її вартість;

комерційна пропозиція від 12.10.2023, Протокол погодження ціни від 19.10.2023 до Контракту №3/2023 та інформаційна специфікація до Інвойсу №1249/В від 25.10.2023 фактично дублюють цінову інформацію Інвойсу від 25.10.2023 №1249/В.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного Рішення №204060/2023/000035/2, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Стаття 49 Митного кодексу України від13.03.2012№4495-VI (далі МК України): «Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари».

Частина перша статті 51 МК України: «Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу».

Частина перша статті 52 МК України: «Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIIIцього Кодексу та цією главою».

Частина друга статті 52 МК України: «Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації».

Частина перша статті 53 МК України: «У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення».

Частина друга статті 53 МК України: «Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених участинах п`ятійішостій статті 52цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування».

Вказані норми МК України визначають обов`язок декларанта подати до митного органу достовірні відомості щодо визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частина перша статті 54 МК України: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості».

Частина друга статті 54 МК України: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених участині першій статті 58цього Кодексу».

Частина перша статті 58 МК України: «Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положеньчастини десятоїцієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів».

Частина друга статті 58 МК України: «Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні».

Частина п`ята статті 54 МК України: «Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю».

Частина третя статті 53 МК України: «У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

Отже, підставами для витребування у декларанта додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, є:

документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;

наявність у документах ознак підробки;

документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

При цьому, частина третя статті 53 МК України не визначає такої підстави для витребування додаткових документів, як наявність у поданих декларантом документах «неточностей».

Опис підстав для витребування у декларанта додаткових документів фактично дублюється в графі 33 оскаржуваного Рішення №204060/2023/000035/2.

Щодо такої підстави для коригування митної вартості товарів, як «копія митної декларації країни відправлення від 26.10.2023 №23ITQTI01RJ63681A9 містить реквізити рахунку-фактури від 25.10.2023 №ІТ-2023-1249/В, що не відповідає реквізитам рахунку-фактури від 25.10.2023 №1249-В, зазначеної в графі 44 МД», суд зазначає.

Копію митної декларації країни відправлення декларант має надати на письмову вимогу митного органу, у разі якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, надання митної декларації країни відправлення не є обов`язковим за визначенням частини другої статті 53 МК України.

Декларант неодноразово надавав митному органу пояснення, що індекс «ІТ-2023» є внутрішньою нумерацією у діловодстві фірми нерезидента «RIGOTTI F.LLI SRL»:

«№ІТ-2023-1249/В» - рахунок-фактура в декларації країни відправлення,

«№1249-В» - рахунок-фактура в графі МД.

Суд зазначає, що дати вказаних рахунків є однаковими, а вартість товару повністю відповідає таким документам.

Щодо такої підстави для коригування митної вартості товарів, як «в графі 44 МД зазначено документ, довідка з банку від 20.10.2021 №20.1.0.0.0/7-20211020/1423, яка містить посилання на інший Договір від 11.10.2021 №5/2021, що не має відношення до даної поставки», суд зазначає.

Довідка з AT КБ «Приватбанк» від 20.10.2021 №20.1.0.0.0/7-20211020/1423 стосується детального роз`яснення порядку використання кореспондентських рахунків в іноземній валюті відповідно до норм чинного законодавства України, для спростування сумнівів митного органу при попередніх митних оформленнях між даними контрагентами.

Натомість, митному органу надані інші документи, які повністю підтверджують заявлену митну вартість товару.

Щодо такої підстави для коригування митної вартості товарів, як «наданий документ Бухгалтерська довідка до рахунку №1249/В від 25.10.2023 не містить балансової вартості товару, а лише загальну її вартість», суд зазначає.

Жодною нормою чинного законодавства України не визначено в якості ознаки/реквізиту бухгалтерської довідки саме балансової вартості товару, тому зазначення загальної вартості поставки не суперечить приписам нормативних актів.

Митний орган не надав жодного належного правового обґрунтування щодо наявності у декларанта обов`язку зазначити саме балансову вартість товару.

Щодо такої підстави для коригування митної вартості товарів, як «комерційна пропозиція від 12.10.2023, Протокол погодження ціни від 19.10.2023 до Контракту №3/2023 та інформаційна специфікація до Інвойсу №1249/В від 25.10.2023 фактично дублюють цінову інформацію Інвойсу від 25.10.2023 №1249/В», суд зазначає, що вказане лише підтверджує повну відповідність у всіх товаросупровідних документах.

Норми МК України визначають, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Норми МК України також свідчать про те, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно (достовірно) визначив митну вартість товару.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що подані декларантом документи разом з МД у повній мірі відображали ціну товарів та підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.

Зазначені митним органом підстави для витребування додаткових документів та підстави для коригування митної вартості імпортованих товарів не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки декларант надав усі належні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості товарів.

Частина шоста статті 54 МК України: «Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості».

Частина сьома статті 54 МК України: «У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично».

Частина перша статті 55 МК України: «Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбаченихчастиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів».

Частина друга статті 55 МК України: «Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбаченихчастиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно дорозділу Хцього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно дочастини сьомоїцієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно доглави 4цього Кодексу або до суду».

Частина перша статті 256 МК України: «Відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом».

Частина дванадцята статті 264 МК України: «У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів».

Отож прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Проте, оскаржуване Рішення №204060/2023/000035/2 не містить інформації про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів відповідно до переліку частини другої статті 53 МК України, не були подані; не вказано причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору; які конкретні розбіжності містили подані декларантом документи, що впливали на визначення митної вартості товарів та стосувалися числових значень складових митної вартості товарів.

Митний орган не надав доказів на підтвердження обставин, що декларантом зазначено не всі складові числового значення митної вартості товарів, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

В оскаржуваному Рішенні №204060/2023/000035/2 також зазначено, що митниця володіє інформацією щодо іншого рівня цін на товари та посилається на ряд МД.

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартостіінформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж заявлена декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролюючим органом митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

При цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товарів (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195) затверджені: форма рішення про коригування митної вартості товарів; Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів; Перелік додаткових складових до ціни договору (далі Правила).

Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»:

«У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених устатті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимогстатей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей59,60та64 Кодексуз обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу(стаття 64 Кодексу)зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні».

Суд зазначає, що оскаржуване Рішення №204060/2023/000035/2 не містить інформації про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів не були подані; не вказано пояснень щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, які впливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Оскаржуване Рішення №204060/2023/000035/2 містить лише посилання на МД, які взяті митним органом за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, проте норми Правил визначають обов`язок митного органу у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу(стаття 64 МК України)зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні, чого зроблено не було.

Суд зазначає, що сама лише інформація з бази даних про інші МД, які взяті митним органом за основу при коригуванні митної вартості товарів, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

При здійсненні коригуванням митної вартості товару за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), митний орган повинен довести, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною МД не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Разом з тим, оскаржуване Рішення №204060/2023/000035/2 не містить ані порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), ані джерел інформації, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товарів.

Частина перша статті 57 МК України: «Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний».

Частина друга статті 57 МК України: «Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції)».

Частина третя статті 57 МК України: «Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу».

З системного аналізу наведених норм МК України вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У даному випадку декларантом надані митному органу усі належні документи, які підтверджували числові значення складових митної вартості товару, а контролюючий орган не обґрунтував наявності у поданих документах розбіжностей чи неповноти відомостей, що зазначені у них.

Оскаржуване Рішення №204060/2023/000035/2 не відповідає принципу «обґрунтованості».

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень».

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного Рішення №204060/2023/000035/2 у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 9128 грн 34 коп, сплачена відповідно до Платіжної інструкції від 03.01.2024 № 1295.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромоторс Груп» (вулиця Чехова, 4-І, місто Ірпінь, Київська область, 08205; код ЄДРПОУ 43275900) до Рівненської митниці (вулиця Соборна, 104, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 43958370) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про визначення митної вартості товарів від 31.10.2023 №204060/2023/000035/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромоторс Груп» суму судового збору у розмірі 9128 грн 34 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 29 лютого 2024 року

Суддя К.М. Недашківська

СудРівненський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення29.02.2024
Оприлюднено04.03.2024
Номер документу117348754
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —460/129/24

Ухвала від 30.04.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Коваль Роман Йосипович

Ухвала від 17.04.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Коваль Роман Йосипович

Ухвала від 29.03.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Коваль Роман Йосипович

Рішення від 29.02.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

К.М. Недашківська

Ухвала від 08.02.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

К.М. Недашківська

Ухвала від 08.01.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

К.М. Недашківська

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні