Рішення

від 29.02.2024 по справі 480/5570/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року Справа № 480/5570/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5570/23 за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Комунального підприємства "МУНІЦИПАЛІТЕТ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства "МУНІЦИПАЛІТЕТ", в якій просить:

- стягнути з Комунального підприємства "МУНІЦИПАЛІТЕТ на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 133759,54 грн;

- стягнути з Комунального підприємства "МУНІЦИПАЛІТЕТ" на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4708,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконаний встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею, відповідач до 18.04.2022 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 133759,54 грн. та нараховану пеню в розмірі 4708,44 грн. Але вказана сума відповідачем в добровільному порядку не сплачена, тому позивач просить її стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Заперечуючи проти позову представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю. Так відповідач зазначає, що під час роботи КП «Муніципалітет» в 1 кварталі 2022 р. середньооблікова кількість штатних працівників становила 30 осіб. 08 лютого 2022 р. підприємством було подано звітність про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН на одну вакансію. У першому кварталі 2022 р. на підприємстві працювала одна особа з інвалідністю. У 2 кварталі 2022 р. середньооблікова кількість штатних працівників, теж становила 30 осіб. Підприємством у 2 кварталі, тричі було подано звітність про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН на три вакансії (Звітності Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН від 25.05.2022 р., від 30.05.2022 р., від 31.05.2022 р.). З 1 серпня 2022 року кількість фактично працюючих штатних працівників на підприємстві збільшилася. Згідно із поданим підприємством податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого Єдиного внеску за 3-й квартал 2022 р. середньооблікова кількість штатних працівників за 3-й квартал становила 49 осіб. У зв`язку зі збільшенням середньооблікової чисельності штатних працівників норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємстві відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» збільшився до 2-х осіб. На виконання нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємством вчинено такі дії. Так, 03 травня 2022 р. на підприємство було прийнято ОСОБА_1 на посаду доглядача кладовища з 04.05.2022 р. З 17 травня 2022 р. працівник ОСОБА_1 через отримання вогнепальних поранень під час бойових дій на території громади знаходився на реабілітаційному лікуванні для отримання інвалідності. У зв`язку з воєнним станом процес оформлення документації про надання інвалідності працівникові був затяжним, хоча із першого дня реабілітації, із висновків лікарів, було відомо, що працівнику нададуть групу інвалідності (вогнепальне поранення спричинило недієздатність руки). Проте для отримання інвалідності було необхідно пройти весь курс реабілітації, який тривав 4 місяці відповідно до його стану здоров`я. У зв`язку з цим документ про підтвердження групи інвалідності працівник отримав лише 12 вересня 2022 р. Про всі ці зазначені вище обставини підприємство повідомило Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю листом від 15 травня 2023 р. № 156.

Підприємством у 3 кварталі, п`ять разів було подано звітність про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН на п`ять вакансій (Звітності Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН від 06.07.2022 р., від 21.07.2022 р., від 21.05.2022 р., від 26.07.2022 р., від 27.07.2022 р.).

У 4 кварталі 2022 р. середньооблікова кількість штатних працівників, знову збільшилася до 52 осіб. Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємстві відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» залишився не змінним - 2 особи.

30 грудня 2022 р. підприємством було подано звітність про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН на одну вакансію.

Таким чином, підприємство вчинило всі можливі дії для виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Крім того представник відповідача звертає увагу, що на підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. У свою чергу, закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - інвалідів. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині 1 ст. 18 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.2019 № 875-ХІІ.

Також зазначає, що при розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю помилково взята для обрахунку сума загального фонду оплати праці як штатних працівників КП «Муніципалітет» так і фонд оплати праці працівників зайнятих на суспільно- корисних роботах (всього 567791,84 грн.), тоді як сума фонду оплати праці штатних працівників КП «Муніципалітет за 2022 р. склала 4515070,77 грн. Саме цю суму мав використовувати Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю для розрахунку адміністративно-господарських санкцій. У результаті невірного розрахунку сума нарахованих адміністративно-господарських санкцій вийшла завищеною.

У відповіді на відзив представник позивача просить позов задовольнити в повному обсязі. При цьому щодо доказів виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст.19 Закону 875-ХІІ, долучених відповідачем до Відзиву на позовну заяву, зазначає, що:

1) Відповідно до Податкових розрахунків за 4 квартали 2022 року (код рядків 101, 102), долучених до відзиву на позовну заяву середньооблікова штатних працівників за рік складає 38, із них особи з інвалідністю - 1. що відповідає показникам зазначеним у розрахунку, який додано до позовної заяви.

2) ОСОБА_1 , прийнятий на посаду доглядача кладовища з 04.05.2022 (наказ №29-к від 03.05.2022) відповідно з довідкою МСЕК серія 12 ААВ № 272867 має інвалідність другої групи безстроково з 12.09.2022 (огляд первинний).

3) КП «МУНІЦИПАЛІТЕТ» в 2022 році дійсно неодноразово зверталось до Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості зі звітами за формою 3-ПН, але жодного разу не вказало, що має потребу у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, про що свідчать долучені до відзиву на позовну заяву копії звітів за формою 3-ПН (у додатку II відсутня відповідна позначка), а також лист Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості № 148/02 від 24.05.2023, який додано до позовної заяви.

4) Фонд оплати праці штатних працівників за рік - 5082862,61, як зазначено у розрахунку, який додано до позовної заяви, та відповідає даним зазначеним у довідці, яку залучив відповідач до відзиву на позовну заяву.

5) Не відповідає дійсності твердження відповідача, що працівники, які були зайняті у спірний період на суспільно-корисних роботах не входять до штату підприємства, оскільки відповідно до вищезазначеної довідки сума заробітної плати, виплаченої цій категорії працівників увійшла до загального фонду заробітної плати. Крім того у Податковому розрахунку за 4 квартал 2022 року (код рядку 1.2) винагорода за договорами цивільно- правового характеру не виплачувалась.

Представником відповідача надано заперечення на позовну заяву, в яких з поясненнями, міркуваннями та аргументами наведеними позивачем у відповіді на відзив не погоджується з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство "МУНІЦИПАЛІТЕТ" (код ЄДРПОУ 32017591) зареєстровано 27.09.2002 та здійснює господарську діяльність.

Згідно з розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідачу нараховано суму адміністративного-господарських санкцій за 2022 рік виходячи з наступних даних:

середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 38 осіб;

середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, 1 особа;

норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення), 2 особи;

фонд оплати праці штатних працівників 5082862,61грн;

середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01) 133759,54грн;

кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03-02), одиниць 1;

сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05х06); від 16 до 25 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05); від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2) 133759,54грн.

Посилаючись на те, що відповідачем у 2022 році не виконано норматив працевлаштування осіб з інвалідністю, позивач, виходячи з приписів статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", стверджував про наявність у відповідача обов`язку зі сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 133759,54 грн за 1 незайнятих особами з інвалідністю робочих місць.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України визначено, що держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно з частинами першою - третьою статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" №875-XII від 21.03.1991 (надалі Закон №875-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров`я перешкоджає виконанню професійних обов`язків, загрожує здоров`ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров`я осіб з інвалідністю.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Як визначено частиною третьою вказаної статті, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 181 Закону №875-XII державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Частиною першою статті 19 Закону №875-XII встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05.07.2012 №5067-VI "Про зайнятість населення" (надалі - Закон №5067-VI), роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону №5067-VI наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05.12.2016 №1476), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за №988/23520 та чинним до 07.07.2022, затверджено форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Пунктом 5 розділу І Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" визначено, що форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

07.07.2022 набрав чинності Порядок подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", що затверджений наказом Міністерства економіки України 12.04.2022 № 827-22, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.05.2022 за № 565/37901.

Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 цього Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) форма №3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії). Форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає суду підстави для висновку про те, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю інформацію у порядку, передбаченому Законом №5067-VI та відповідним Порядком; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом № 875-ХІІ; у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

У свою чергу закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - осіб з інвалідністю.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі П/811/693/17, від 02.05.2018 у справі №804/8007/16, від 03.12.2020 у справі №812/1189/18.

Законом №875-ХІІ визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такої особи з інвалідністю.

Тож обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу субсидіарно покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, є наказ по підприємству стосовно створення відповідних робочих місць, а доказом інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю є звіт форми №3-ПН, що подається у порядку, визначеному відповідним наказом Міністерства.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 02.05.2018 у справі №804/8007/16, від 13.07.2020 у справі №804/4097/18, від 24.03.2021 у справі №440/2371/19.

Також варто зазначити, що періодичність подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлена, натомість указано, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії.

Тобто, передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, вважається, що він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку роботодавець вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №806/1368/17, від 20.05.2019 у справі №820/1889/17, від 22.10.2020 у справі №1.380.2019.003187.

Частинами першою - п`ятою статті 20 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Статтею 217 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частин першої, другої статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У постанові від 24.03.2021р. у справі №440/2371/19 Верховний Суд зазначив, що передбачена частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку сплатити адміністративно-господарської санкції на користь Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю має наставати або: 1) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону №875-ХІІ, а саме: невиділення та нестворення робочих місць, ненадання державній службі зайнятості інформації, незвітування перед Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування відповідної категорії працівників, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або 2) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої та п`ятої статті 19 Закону №875-ХІІ, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, яка звернулась до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості. При цьому суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення. У зв`язку з цим, суд має перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

Судом встановлено, що згідно з розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік КП "МУНІЦИПАЛІТЕТ" у 2022 році складала 38 осіб, а тому відповідач повинен був виконати норматив з робочих місць для осіб з інвалідність - 2 особи (середня облікова чисельність за рік), проте середньооблікова чисельність штатних працівників в КП "МУНІЦИПАЛІТЕТ", яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що ним виконано норматив.

Проте суд з даним твердженням не погоджується, оскільки у першому кварталі 2022 році на підприємстві працювала одна особа з інвалідністю, про що зазначено відповідачем у відзиві і не заперечується позивачем, у подальшому на підприємство було прийнято ОСОБА_1 на посаду доглядача кладовища з 04.05.2022, який відповідно з довідкою МСЕК серія 12 ААВ № 272867 має інвалідність другої групи безстроково лише з 12.09.2022.

Таким чином, як і зазначено вище середньооблікова чисельність штатних працівників в КП "МУНІЦИПАЛІТЕТ" у 2022 році, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа.

При цьому, відповідачем не надано доказів того, що ним вживалися всі залежні від нього заходи щодо виділення та створення робочих місць для осіб з інвалідністю, зокрема, не надано наказу по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем протягом 2022 року до територіального центру зайнятості надавалися звіти за формою №3-ПН, зокрема 08.02.2022, 25.05.2022, 30.05.2022, 31.05.2022, 06.07.2022, 21.07.2022 (2 звіти), 26.07.2022, 27.07.2022, проте в наданих звітах жодного разу не вказано про потребу у працевлаштуванні осіб з інвалідністю (в розділі ІІ «Коментарі до даних про вакансії» відсутня відмітка напроти графи «Кількість осіб, які мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню та можуть бути працевлаштовані», а саме «інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Більш того, згідно листа Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості від 24.05.2023 № 148-02, копія якого міститься в матеріалах справи, Комунальне підприємство "МУНІЦИПАЛІТЕТ" в центр зайнятості з офіційними заявками Форми №3-ПН (інформація про попит на робочу силу (вакансії)) про направлення для працевлаштування осіб з інвалідністю в 2022 році не зверталось. Також, згідно вказано листа до КП "МУНІЦИПАЛІТЕТ" протягом 2022 року особи з інвалідністю для працевлаштування не направлялись.

Доказів спростування вказаних вище обставин, матеріали справи не містять.

У цій справі, зі змісту податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2022 рік, судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників складає 38 осіб, а їх середня річна заробітна плата складає 5082862,61 грн. Тобто, середня річна заробітна плата штатного працівника КП "МУНІЦИПАЛІТЕТ" складає 133759,54 грн.

У зв`язку з цим, сумою адміністративно-господарських санкцій, яку відповідач зобов`язаний сплатити позивачу є 133759,54 грн., про що і зазначено в розрахунку, наданому позивачем.

Посилання КП "МУНІЦИПАЛІТЕТ" на те, що при обрахунку адміністративно-господарських санкцій необхідно враховувати лише фонд оплати праці штатних працівників, а не суму загального фонду оплати праці з урахуванням фонду оплати праці працівників зайнятих на суспільно-корисних роботах, суд не приймає до уваги, оскільки таких приписів Закон № 875 не містить.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність у КП "МУНІЦИПАЛІТЕТ" обов`язку сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 133759,54 грн за порушення встановленого нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році та обґрунтованість позовних вимог в частині їх стягнення.

Беручи до уваги те, що вказана сума адміністративно-господарських санкцій в установлені строки сплачена не була, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 4708,44 грн є також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Комунального підприємства "МУНІЦИПАЛІТЕТ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "МУНІЦИПАЛІТЕТ" (пр-т Миру, 8,м. Конотоп, Сумська область,41600, код ЄДРПОУ 32017591) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Горького, 2, м. Суми, 40011, код ЄДРПОУ 14004771) адміністративно-господарські санкції у розмірі 133759,54 грн.

Стягнути з Комунального підприємства "МУНІЦИПАЛІТЕТ" (пр-т Миру, 8,м. Конотоп, Сумська область,41600, код ЄДРПОУ 32017591) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Горького, 2, м. Суми, 40011, код ЄДРПОУ 14004771) пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4708,44 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець