Рішення

від 29.02.2024 по справі 480/12927/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року Справа № 480/12927/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/12927/23

за позовом Головного управління ДПС у Сумській області

до Державного підприємства "Попівський експериментальний завод"

про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Сумській області з позовною заявою до Державного підприємства "Попівський експериментальний завод", в якій просить:

стягнути з Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» за рахунок коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, що належить платнику податків податковий борг:

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) (код бюджетної класифікації 14060100) загальною сумою 263 590,14 грн. (двісті шістдесят три тисячі п`ятсот дев`яносто гривень 14 копійок), отримувач ГУК Сум.обл./Сумська обл./14060100 р/р UА868999980313000029000018001, код отримувача (ЄДРПОУ) 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що ДП «Попівський експериментальний завод» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 22.12.1994 та перебуває на обліку Головного управління ДПС у Сумській області з 30.12.2022.

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, сформованого на підставі ІКПП ITC «Податковий блок», у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код бюджетної класифікації 14060100), на загальну суму 263 590,14 грн, який у добровільному порядку не сплачено, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 08.12.2023 відкрито провадження по справі, розгляд проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав та зазначив, що до позовної заяви позивач додає копії корінців податкових вимог від 06.06.2003 року за № 1/42 та від 14.07.2003 року № 2/647 на 1 аркуші, але предметом позову є стягнення податкового боргу, який був сформований як зазначено позивачем у позовній заяві за 2023 рік.

У відповідності до пункту 101.1 статті 101 ПК України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

У відповідності до підпункту 101.2.3. пункту 101.2 статті 101 ПК України під терміном "безнадійний" розуміється: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Податковий борг, який виник унаслідок несплати платником податків самостійно визначених у податковій декларації грошових зобов`язань, може бути стягнутий контролюючим органом протягом і в межах строку давності, який становить 1095 календарних днів із дня виникнення податкового боргу.

Відповідно, після спливу строку давності для стягнення такого боргу останній набуває ознак безнадійного податкового боргу в тлумаченні підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України (постанова Верховного суду від 13.07.2022 р. № 480/340/20).

За таких підстав позивач не міг посилатись на податкові вимоги від 2003 року у зв`язку з тим, що жодних розрахунків по вказаним вимогам позивач не надає, зокрема і рішень про стягнення такого податкового боргу на них ніяким чином не посилається зі строками давності повинен був надати суду податкову вимогу щодо сплати податкового боргу, який сформувався як сам же вказує позивач у 2023 році, а саме у розрахунку податкової заборгованості.

У відповідності до висновку Верховного суду у постанові від 12.09.2019 року єдиний унікальний номер справи справа №200/427/19-а «Встановлення безперервності наявної у відповідача податкової заборгованості з моменту направлення йому відповідної податкової вимоги також є складовою судового контролю при розгляді позовів про стягнення податкового боргу».

Також позивач не надав суду копії вимог, на які посилається, а додає лише копії корінців податкових вимог, які надані у низькій якості, на яких не можливо розібрати їх зміст та засвідчені особою, повноваження якої відсутні в матеріалах справи, без дати.

Крім того, податкове повідомлення-рішення прийняте 13.05.2023 року.

Оскільки спірне податкове рішення, яким відповідачу були нараховані штрафні санкції, винесене відповідачем 13.05.2023, тобто після 08.02.2023, тому податковий орган повинен був визначити розмір штрафних санкцій із урахуванням змін відповідно до Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування" внесені до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, зокрема, в частині зменшення розміру штрафних санкцій.

В свою чергу, право на зменшення та перерахунок штрафних санкцій належить виключно податковому органу, тоді як суд в межах своєї компетенції може лише встановити правомірність або неправомірність нарахування штрафних санкцій позивачу. При цьому суд не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно зменшувати суму штрафних санкцій, застосованих до платника податку.

Крім цього, представник відповідача зауважив, що отримана відповідачем позовна заява підписана представником позивача Діаною Корольовою, однак не додано жодних документів які підтверджують повноваження особи, яка подала позовну заяву, тобто відповідач направив позивачу в порушення норми встановленої ч. 8 ст. 59 КАС України, позовну заяву не додавши до неї копії документів на підтвердження повноважень представника.

Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 35-39).

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначив, що твердження представника відповідача необгрунтовані, оскільки на підтвердження повноважень особи, яка подала позовну заяву, Головним управлінням долучено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому зазначені відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі і Корольова Д.А.

Щодо твердження представника відповідача про те, що до позовної заяви додані корінці податкових вимог за 2003 рік, а борг заявлений до стягнення за 2023 рік, зазначив, що відповідно до розрахунку податкової заборгованості, сформованого на підставі ІКПП ITC «Податковий блок», у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 263 590,14 гривень.

Відповідачу нараховано податкове зобов`язання відповідно до податкового повідомлення-рішення від 15.05.2023 №311618280405 на загальну суму 257 504,27 грн. (штрафна санкція), прийнятого на підставі Акта камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2021 року від 25.04.2023 №2682/А/18-28-04-05-02/00375220. Розмір несплаченого грошового зобов`язання за даним податковим повідомленням-рішенням складає 257 504,27 грн.

Відповідно до ст. 129 ПК України за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) Відповідачу була нарахована пеня на суму 6 085,87 грн. по податковому повідомленню - рішенню від 16.04.2018 №0001411405.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, щцо існує на день погашення.

Відповідно до статті 59 ПК України ( в редакції, що діяла на момент прийняття вимог) відповідачу були направлені перша податкова вимога від 06.06.2003 №1/427 та друга податкова вимога від 14.07.2003 №2/647 на податкову адресу ДП «Попівський експериментальний завод» перша податкова вимога від 06.06.2003 №1/427, отримана 11.06.2003 уповноваженою особою (представником) ДП «Попівський експериментальний завод».

Відповідно до п.п. 60.1.1. п. 60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Отже, надана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не є погашений, не втрачає своєї правової дії, а відповідно окремо на борг, що виник у 2023 з ПДВ не приймалась.

З огляду на правове регулювання порядку направлення податкових вимог, повторне направлення податкової вимоги не передбачено у випадку, якщо з моменту направлення податкової вимоги податковий борг, визначений в ній, не погашено у повному обсязі з урахуванням і того боргу, який виник після її направлення.

Крім цього, заборгованість відповідача на момент розгляду справи не переривалась, а отже податкова вимога не є відкликаною, формування нової (за новим податковим боргом, що виник у 2023) не передбачено нормами ПК України.

Отже, податкова вимога чинна до повного погашення суми податкового боргу ДП «Попівський експериментальний завод».

Щодо того, що до позовної заяви додано лише копії корінців податкових вимог, представник позивача зазначив, що самі податкові вимоги знаходяться у відповідача, представником якого отримано ще 2003 році, з вказаного часу (з моменту прийняття вимог) податковий борг відповідача вже майже 20 років не переривався, а відповідно вимога є дійсною, чинною, не скасованою та не відкликаною.

Також зауважив, що податкове повідомлення-рішення від 15.05.2023 №311618280405 на суму 257 504,27 грн. отримано 19.05.2023 представником відповідача, в судовому порядку відповідачем не оскаржувалось, а відповідно є узгодженим. Крім того, представник відповідача не заперечує, щодо заявленого в справі узгодженого несплаченого податкового боргу, однак не погоджується з прийнятим податковим повідомленням - рішенням від 15.05.2023 №311618280405.

В даній справі вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу за узгодженим податковим повідомленням - рішенням, а отже питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а відповідно не має здійснюватись їх правовий аналіз.

Таким чином, якщо відповідач вважав, що податковим органом протиправно було нараховано йому грошові забов`язання, він мав захищати свої права шляхом оскарження відповідного податкового повідомлення - рішення в адміністративному або судовому порядку, однак відповідач даним правом не скористався.

Враховуючи зазначене, вважає доводи представника відповідача не обгрунтованими (а.с. 50-53).

У запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву представник відповідача зазначив, що витяг на який посилається позивач на підтверджуння повноважень його представника, в порушення ч. 2 ст. 161 КАС України, не доданий до позовної заяви.

Також представник відповідача зазначив, що як зазначено позивачем початок нарахування пені 04.05.2018 року з позовом про стягнення пені позивач звертається лише 07.12.2023 року, як зазначено в ухвалі від 08.12.2023 року.

Таким чином, після спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Крім цього, з доданого податкового повідомлення-рішення від 15.05.2023 №311618280405 випливає, що у відповідача наявний податковий борг, який складається із штрафної санкції.

Позивач у позові просить стягнути податковий борг: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів.

Крім того, позивачем так і не надано суду копії податкових вимог, тобто на підтвердження їх надсилання відповідача.

Представник відповідача зауважує, що на підставі вимог, на які посилається позивач, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 р. справа № 818/1872/17 було стягнуто податковий борг, тобто здійснюються заходи щодо самостійного погашення боргу органом стягнення.

Отже, на підставі зазначених вимог, не може відбуватись стягнення нового податкового боргу.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 60-63).

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ДП «Попівський експериментальний завод» зареєстровано як юридичну особу у 1994 році, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 30) та перебуває на обліку Головного управління ДПС у Сумській області.

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код бюджетної класифікації 14060100) на загальну суму 263 590,14 грн., з яких: основний платіж - 0,00 грн.; штрафні санкції - 257 504,27 грн.; пеня - 6 085,87 грн.

Податковий борг виник в результаті не сплати відповідачем податкового зобов`язання нарахованого відповідно до податкового повідомлення-рішення № 311618280405 від 15.05.2023 на загальну суму 257 504,27 грн. (а.с. 15), прийнятого на підставі акту камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2021 року від 25.04.2023 №2682/А/18-28-04-05-02/00375220 (а.с. 12-13).

Штрафні санкції відповідачу нараховані на підставі ст.201, п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та згідно з п. 120-1. 1 ст.120-1 ПК України (зі змінами та доповненнями) за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (а.с. 17-25).

Відповідно до ст.129 ПК України за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) відповідачу була нарахована пеня на суму 6 085,87 грн. по податковому повідомленню - рішенню від 16.04.2018 №0001411405 (а.с. 16).

Пунктом 129.1 статті129 ПК України передбачено, що нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання;

Статтею 129 ПК України визначено, що нарахування пені, передбаченої п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129, закінчується в день настання строку погашення грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов`язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, по день закінчення.

Згідно із п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 59 ПК України відповідачу були направлені податкові вимоги від 06.06.2003 №1/427 та від 14.07.2003 №2/647 на податкову адресу ДП «Попівський експериментальний завод» (а.с. 11).

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Рекомендований лист згідно інформації рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення був отриманий 11.06.2003 за довіреністю представником ДП «Попівський експериментальний завод».

З моменту вручення податкової вимоги до подачі позовної заяви податковий борг Відповідача не переривався, а отже, податкові вимоги від 06.06.2003 №1/427 та від 14.07.2003 №2/647, відповідно до статті 60 ПК України, не були відкликані.

Вказана заборгованість відповідача не підлягає списанню та розстроченню на підставі статті 101 ПК України.

Щодо твердження представника відповідача про невиконання позивачем вимог ч. 2 ст. 161 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів.

До матеріалів позовної заяви позивачем додано доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів (а.с. 28).

Щодо твердження представника відповідача про те, що до позовної заяви додані корінці податкових вимог за 2003 рік, а борг заявлений до стягнення за 2023 рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, сформованого на підставі ІКПП ITC «Податковий блок», у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 263 590,14 гривень.

Відповідачу нараховано податкове зобов`язання відповідно до податкового повідомлення-рішення від 15.05.2023 №311618280405 на загальну суму 257 504,27 грн. (штрафна санкція), прийнятого на підставі Акта камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2021 року від 25.04.2023 №2682/А/18-28-04-05-02/00375220. Розмір несплаченого грошового зобов`язання за даним податковим повідомленням-рішенням складає 257 504,27 грн.

Відповідно до ст. 129 ПК України за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) відповідачу була нарахована пеня на суму 6 085,87 грн. по податковому повідомленню - рішенню від 16.04.2018 №0001411405.

Згідно із п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, щцо існує на день погашення.

За змістом ст. 59 ПК України (в редакції, що діяла на момент прийняття вимог) відповідачу були направлені перша податкова вимога від 06.06.2003 №1/427 та друга податкова вимога від 14.07.2003 №2/647 на податкову адресу ДП «Попівський експериментальний завод» перша податкова вимога від 06.06.2003 №1/427, отримана 11.06.2003 уповноваженою особою (представником) ДП «Попівський експериментальний завод».

Відповідно до п.п. 60.1.1. п. 60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Отже, надана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не є погашений, не втрачає своєї правової дії, а відповідно окремо на борг, що виник у 2023 з ПДВ не приймалась.

З огляду на правове регулювання порядку направлення податкових вимог, повторне направлення податкової вимоги не передбачено у випадку, якщо з моменту направлення податкової вимоги податковий борг, визначений в ній, не погашено у повному обсязі з урахуванням і того боргу, який виник після її направлення.

Крім цього, заборгованість відповідача на момент розгляду справи не переривалась, а отже податкова вимога не є відкликаною, формування нової (за новим податковим боргом, що виник у 2023) не передбачено нормами ПК України.

Отже, податкова вимога чинна до п о в н о г о погашення суми податкового боргу ДП «Попівський експериментальний завод».

Щодо твердження представника відповідача, що до позовної заяви додано лише копії корінців податкових вимог, суд зазначає наступне.

Згадувані податкові вимоги знаходяться у відповідача, представником якого їх отримано ще 2003 році, про що є відповідний запис у рекомендованому повідомленні (а.с. 11).

З моменту прийняття вимог податковий борг відповідача не переривався, а відповідно вимога є дійсною, чинною, не скасованою та не відкликаною.

Щодо твердження представника відповідача про те, що спірне податкове рішення, яким відповідачу були нараховані штрафні санкції, винесене відповідачем 13.05.2023, тобто після 08.02.2023, тому податковий орган повинен був визначити розмір штрафних санкцій із урахуванням вказаних змін до податкового законодавства, внесених Законом №2876-ІХ, зокрема, в частині зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Податкове повідомлення-рішення від 15.05.2023 № 311618280405 на суму 257 504,27 грн. отримано представником відповідача 19.05.2023, що підтверджується відповідним записом у рекомендованому повідомленні (а.с. 15 звор.бік), яке в судовому порядку відповідачем не оскаржувалось, а відповідно є узгодженим.

Крім цього, суд зауважуває, що предметом розгляду даної справи є стягнення податкового боргу, а не питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи, що узгоджені суми грошового зобов`язання своєчасно та в повному обсязі відповідачем не були сплачені, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає за необхідне їх задовольнити.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до Державного підприємства "Попівський експериментальний завод" про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» (вул. Братів Ковтунів, буд. 1, с. Попівка, Конотопський район, Сумська область, 41627, код ЄДРПОУ 00375220) за рахунок коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, що належить платнику податків податковий борг:

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) (код бюджетної класифікації 14060100) у розмірі 263 590,14 грн. (двісті шістдесят три тисячі п`ятсот дев`яносто гривень 14 копійок), отримувач ГУК Сум.обл./Сумська обл./14060100 р/р UА868999980313000029000018001, код отримувача (ЄДРПОУ) 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук