Постанова

від 29.02.2024 по справі 420/25336/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25336/23

Головуючий в І інстанції: Бездрабко О.І.

Дата та місце ухвалення рішення: 15.12.2023 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі відповідач-1), Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі відповідач-2), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.05.2016 року індексації грошового забезпечення з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.06.2016 року по 03.03.2022 року індексації грошового забезпечення з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, за період з 01.03.2018 року по 22.05.2022 року з врахуванням базового місяця - березень 2018 року;

- зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період 01.01.2016 року по 31.05.2016 року індексацію грошового забезпечення з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, із врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період 01.06.2016 року по 03.03.2022 року індексацію грошового забезпечення з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, за період з 01.03.2018 року по 22.05.2022 року з врахуванням базового місяця - березень 2018 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 19.05.2016 року індексації грошового забезпечення з визначенням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, січень 2008 року. Зобов`язано Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період 01.01.2016 року по 19.05.2016 року індексацію грошового забезпечення з визначенням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, січень 2008 року, із врахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 20.05.2016 року по 28.02.2018 року індексації грошового забезпечення з визначенням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року - березень 2018 року. Зобов`язано Головне управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період 20.05.2016 року по 28.02.2018 року індексацію грошового забезпечення з визначенням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, січень 2008 року, за період з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року - березень 2018 року, із врахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (відповідач-2) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.01.1999 року по 03.03.2022 року проходив службу в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області та Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області.

Так, згідно витягу з наказу начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 19.05.2016 року № 223 (по особовому складу) підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , який здав справи та посаду старшого інженера дослідно-випробувальної лабораторії аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області та наказом Головного управління ДСНС України в Одеській області від 13 травня 2016 року № 642 о/с призначений на посаду інспектора відділу нагляду (контролю) за особливо-важливими об`єктами центру забезпечення діяльності Головного управління ДСНС України в Одеській області, 19 травня 2016 року виключено із списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення підрозділу.

Відповідно до витягу з наказу начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 03.03.2022 року № 108 о/с (по особовому складу) підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , колишнього заступника начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області, який перебуває у розпорядженні начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області та який наказом ДСНС України від 25 лютого 2022 року № 76 о/с звільнений із служби цивільного захисту у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпункту 3 (за станом здоров`я), виключено з кадрів ДСНС України 03 березня 2022 року та знято з усіх видів забезпечення.

29.06.2023 року позивач звернувся до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області із заявою, в якій просив повідомити, чи здійснювалась йому виплата індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року, та просив надати довідку про грошове забезпечення з 01.01.2016 року по червень 2016 року із зазначенням розміру індексації за кожен місяць служби з обов`язковим зазначенням з 01.01.2016 року базового місяця нарахування індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

На вказану заяву Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення надано довідку про грошове забезпечення за січень-травень 2016 року, в якій відомості про нарахування індексації грошового забезпечення відсутні.

08.06.2023 року представник позивача звернувся до Головного управління ДСНС України в Одеській області із адвокатським запитом, в якому просив повідомити, чи здійснювалась виплата індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по день звільнення 25.02.2022 року, та просив надати довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2016 року по день звільнення 25.02.2022 року із зазначенням розміру індексації за кожен місяць служби з обов`язковим зазначенням з 01.01.2016 року базового місяця нарахування індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Листом від 21.06.2023 року № 6001.3-4301/6013 Головне управління ДСНС України в Одеській області повідомило, що індексація грошового забезпечення за періоди служби проводилася в межах кошторисних призначень та надало довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 , з якої слідує, що позивачу виплачено індексацію у грудні 2018 року у сумі 71,08 грн., у липні 2019 року у сумі 62,22 грн., у серпні 2019 року у сумі 62,22 грн., у вересні 2019 року у сумі 62,22 грн., у жовтні 2019 року у сумі 62,22 грн., у листопаді 2019 року у сумі 62,22 грн., у грудні 2019 року у сумі 62,22 грн., у січні 2020 року у сумі 216,51 грн., у лютому 2020 року у сумі 216,51 грн., у березні 2020 року у сумі 216,51 грн., у квітні 2020 року у сумі 216,51 грн., у травні 2020 року у сумі 216,51 грн., у червні 2020 року у сумі 79,39 грн., у липні 2020 року у сумі 637,87 грн., у серпні 2020 року у сумі 226,29 грн., у вересні 2020 року у сумі 173,49 грн., у жовтні 2020 року у сумі 52,80 грн., 226,29 грн., у листопаді 2020 року у сумі 226,29 грн., у грудні 2020 року у сумі 233,81 грн., у січні 2021 року у сумі 331,42 грн., у лютому 2021 року у сумі 331,42 грн., у березні 2021 року у сумі 331,42 грн., у квітні 2021 року у сумі 415,41 грн., у травні 2021 року у сумі 415,41 грн., у червні 2021 року у сумі 415,41 грн., у липні 2021 року у сумі 540,03 грн., у серпні 2021 року у сумі 540,03 грн., у вересні 2021 року у сумі 540,03 грн., у жовтні 2021 року у сумі 540,03 грн., у листопаді 2021 року у сумі 540,03 грн., у грудні 2021 року у сумі 563,19 грн., у січні 2022 року у сумі 563,19 грн., у лютому 2022 року у сумі 672,35 грн., у березні 2022 року у сумі 65,07 грн.

18.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся до відповідачів із заявами про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по червень 2016 року з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця, та з червня 2016 року по день звільнення, з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року, як базових місяців.

Листами від 31.07.2023 року № 1086 та від 09.08.2023 року № 6001.3-5682/6013 відповідачі повідомили, що індексація грошового забезпечення за періоди служби проводилася в межах кошторисних призначень.

Вважаючи таку бездіяльність відповідачів протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (відповідач-2) в частині задоволених вимог щодо нарахування та виплати індексації з 20.05.2016 року по 30.03.2022 року.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Тобто, предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про:

- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 20.05.2016 року по 28.02.2018 року індексації грошового забезпечення з визначенням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року - березень 2018 року;

- зобов`язання Головне управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період 20.05.2016 року по 28.02.2018 року індексацію грошового забезпечення з визначенням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, січень 2008 року, за період з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року - березень 2018 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на викладене.

Відповідно до частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Статтею 115 Кодексу цивільного захисту України визначено, що держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 125 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону № 2017-III виключно законами України визначаються, зокрема, величина порогу індексації грошових доходів громадян. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до статті 1 Закону України від 03.07.1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).

Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.

У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав законну силу 01.01.2016 року.

Тож з 01.01.2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.

Зокрема, частина друга статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пункт 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону № 1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Абзацом 2 пункту 4 Порядку № 1078 (у редакції, чинній до 15.03.2018 року) передбачено, що у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Згідно з абзацом 2 пункту 4 Порядку № 1078 (у редакції, чинній з 15.03.2018 року) оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Натомість абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15.03.2018 року абзац 4 пункту 4 Порядку № 1078, норми яких є тотожними, передбачають, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15.03.2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пункт 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 року у новій редакції на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).

Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Цей же абзац діяв з 15.03.2018 року до 01.04.2021 року у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 року № 141 і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзац 2 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 року дотепер у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 року № 1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Абзац 3 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 року у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 року № 1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Цей же абзац з 15.03.2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 року № 141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 року дотепер у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 року № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 року до 01.04.2021 року у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 діяв з 01.12.2015 року у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 року № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Цей же абзац з 15.03.2018 року до 01.04.2021 року діяв у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 року № 141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Пункт 10-2 Порядку № 1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду від 09.12.2015 року № 1013.

У цій редакції пункт 10-2 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 року до 01.04.2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Відповідно до п. 3 Постанови № 1013 Кабінетом Міністрів України постановлено: Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Згідно п.п. 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 1294, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Виплата грошового забезпечення курсантам навчальних закладів Державної податкової служби здійснюється в порядку, що затверджується Державною податковою службою.

Постановою КМУ № 1294 затверджено:

- схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів у розмірах згідно з додатками 1-8, 30-32;

- схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 9-23;

- схеми окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатком 24;

- додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25-28, 33.

Відповідно до пункту 13 вказаної Постанови КМУ № 1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року і її норми діяли до 01 березня 2018 року - дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - Постанова КМУ № 704), якою затверджено, зокрема: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту згідно з додатком 6.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністра від 23.04.2015 року № 475, що був чинним до 14.09.2018 року, затверджено Інструкцію про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція № 475).

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І Інструкції № 475 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

14.09.2018 року набрала чинності Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 року № 623 (далі - Інструкція № 623), відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Пунктами 2, 3, 4 розділу І Інструкції № 623 передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які: займають посади осіб рядового і начальницького складу, передбачені штатами в апараті Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС), її територіальних органах та підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, навчальних закладах цивільного захисту, наукових установах та інших підрозділах, в яких особи рядового і начальницького складу проходять службу цивільного захисту (далі - органи управління (підрозділи)); навчаються в закладах вищої освіти цивільного захисту (далі - навчальні заклади); перебувають у розпорядженні відповідних керівників органів управління (підрозділів).

За змістом пункту 9 розділу І Інструкції № 623 грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу за місцем їх постійної служби.

Пунктом 14 розділу І Інструкції № 623 визначено, що індексація грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу здійснюється в порядку та розмірах, установлених чинним законодавством України.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів враховує, що питання щодо застосування наведених положень Порядку № 1078 та постанови КМУ № 1013 з урахуванням постанов КМУ №№ 1294, 704 було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом.

Верховним Судом також розглядалось питання щодо виплати на користь особи служби цивільного захисту індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року у якості місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для проведення індексації.

Так, згідно практики Верховного Суду у справах щодо виплати індексації грошового забезпечення особам служби цивільного захисту, зокрема, але не виключно, постанови від 06 липня 2023 року у справі № 560/6682/22, від 06 липня 2023 року у справі № 560/6684/22, від 20 грудня 2023 року у справі № 560/6693/22, порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку № 1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених Постановою № 1013, з 01.12.2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової. Внаслідок цих змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати. Для проведення індексації з 01.12.2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст. Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, яка була запроваджена з 01.12.2015 року. Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01.12.2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу. У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової. Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за 1 чи 100 відсотків, обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат і надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, Верховний Суд дійшов висновку, що розрахунок індексації грошового забезпечення позивача, як особи служби цивільного захисту, з 01.12.2015 року не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової. Із 01.12.2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

При цьому, у вказаних справах Верховний Суд зазначив, що станом на грудень 2015 року розмір посадових окладів осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту визначався постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною з 01 січня 2008 року та діяла до 01 березня 2018, тобто, до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою затверджено нову схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що за умови останнього підвищення особам служби цивільного захисту посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними Постановою № 1013) є січень 2008 року.

Крім того, Верховний Суд вказав на те, що системний та цільовий способи тлумачення норм Постанови № 1013 дають підстави дійти висновку про те, що січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації саме заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 01.12.2015 року, проте, норми Постанови № 1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а отже січень 2016 року не став для них «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)», з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними Постановою № 1013).

Стосовно дискреційних повноважень, то Верховний Суд неодноразово зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

На основі усталеної практики тлумачення поняття дискреційних повноважень та з огляду на об`єкти, підстави й умови для проведення індексації, що встановлені статтями 2, 4 Закону № 1282-XII, пунктами 1-1, 2, 5, 10-2 Порядку № 1078, Верховний Суд дійшов висновку про те, що повноваження управління державної служби України з надзвичайних ситуацій стосовно визначення січня 2008 року місяцем підвищення доходу особи цивільного захисту, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 року до 28.02.2018 року включно, не є дискреційними (зокрема, але не виключно, постанови ВС від 06 липня 2023 року у справі № 560/6682/22, від 06 липня 2023 року у справі № 560/6684/22, від 20 грудня 2023 року у справі № 560/6693/22).

Застосовуючи наведені вимоги чинного законодавства на час виникнення спірних правовідносин та висновки Верховного Суду до обставин даної справи, колегія суддів зазначає наступне.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (відповідач-2) в частині задоволених вимог щодо нарахування та виплати індексації з 20.05.2016 року по 30.03.2022 року.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Тобто, предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про:

- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 20.05.2016 року по 28.02.2018 року індексації грошового забезпечення з визначенням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року - березень 2018 року;

- зобов`язання Головне управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період 20.05.2016 року по 28.02.2018 року індексацію грошового забезпечення з визначенням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, січень 2008 року, за період з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року - березень 2018 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

Враховуючи межі перегляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області за період з 20.05.2016 року по 03.03.2022 року.

За період з 20.05.2016 року по 28.02.2018 року позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація.

За наведеного правового регулювання та висновків Верховного Суду, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача-2 та погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем-2 протиправно не нараховано та не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 20.05.2016 року по 28.02.2018 року, а тому, відповідач-2 підлягає зобов`язанню нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивача з 20.05.2016 року по 28.02.2018 року з визначенням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, оскільки у цей період повноваження державних органів щодо визначення місяця підвищення тарифних ставок (окладів) для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013) не були дискреційними.

Також, колегія суддів зазначає, що 01.03.2018 року набрала чинності Постанова КМУ № 704, якою затверджено, зокрема: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту згідно з додатком 6.

З огляду на викладене та наведені вище вимоги Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

У даній справі, враховуючи межі перегляду справи в апеляційному порядку та періоди проходження служби позивачем, ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачем-2 допущена протиправна бездіяльність, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті йому індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року з визначенням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, - березень 2018 року, та просить зобов`язати відповідача-2 нарахувати та виплатити за період з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року індексацію грошового забезпечення з визначенням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, - березень 2018 року.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, та саме з урахуванням березня 2018 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.

Будь-яких доводів, які б вказували на те, що розмір індексації був розрахований неправильно, позивач не навів.

З огляду на вищевикладене, оскільки в позовній заяві позивач посилається саме на допущення відповідачем-2 бездіяльності щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року з визначенням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, - березень 2018 року, однак, у даній справі встановлено, що з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація, та саме з урахуванням березня 2018 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача-2 та зобов`язання останнього повторно здійснити нарахування індексації з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року з урахуванням березня 2018 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, який вже застосований, у суду відсутні.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволення позову за період з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні цих вимог позивача. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року в частині задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року з визначенням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, - березень 2018 року, зобов`язання нарахувати та виплатити за період з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року індексацію грошового забезпечення з визначенням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, - березень 2018 року скасувати.

Прийняти у вказаній частині нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року з визначенням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, - березень 2018 року, зобов`язання нарахувати та виплатити за період з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року індексацію грошового забезпечення з визначенням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, - березень 2018 року відмовити.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 29.02.2024 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька