Постанова

від 29.02.2024 по справі 760/18239/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 760/18239/23 Суддя (судді) першої інстанції: Пономаренко Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Аліменка В.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: головний інспектор з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Поспєлова Олексія Михайловича, Головне управління Національної поліції в м. Києві, Центр організації дорожнього руху, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: головний інспектор з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Поспєлова Олексія Михайловича, Головне управління Національної поліції в м. Києві, Центр організації дорожнього руху, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову ІКІ №0000803590 від 04 липня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) відносно нього, а справу про притягнення до адміністративної відповідальності - закрити;

- стягнути з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на свою користь за рахунок бюджетних асигнувань витрати понесені по сплаті штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. (плата за надання послуг з переказу 23 грн. 80 коп.), оплачені послуги евакуації в розмірі 1270 грн. 00 коп. (плата за надання послуги з переказу 88 грн. 90 коп.), а також оплачена вартість зберігання транспортного засобу на спецмайданчику в розмірі 144,00 грн. (плата за надання послуги з переказу 20 грн. 00 коп.).

Позов обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова не містить жодного посилання на технічний засіб, яким здійснено замір дистанції від транспортного засобу марки Infiniti QX60, номерний знак НОМЕР_1 , до виїзду з прилеглої території по вул. Олеся Гончара, 9 в м. Києві, та зі змісту акту від 04 липня 2023 року огляду та тимчасового затримання транспортного засобу вбачається, що він складений без присутності понятих, і не зазначено, що транспортний засіб є таким, що перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2023 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідачем не було надано достатніх доказів щодо технічного засобу, яким підтверджувалось фіксування транспортного засобу у місті Києві по вулиці Олеся Гончара, 9.

На думку апелянта, розміщення транспортного засобу марки Infiniti QX60, номерний знак НОМЕР_1 не було таким, що перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху та акт від 04 липня 2023 року огляду та тимчасового затримання транспортного засобу складений без присутності понятих.

Відтак, скаржник вважає, що наявні підстави для скасування спірної постанови та задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного інспектора з паркування відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Поспєловим Олексієм Михайловичем про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) від 04 липня 2023 року серії 1КІ №0000803590 притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення частини третьої ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що транспортний засіб «Infiniti QX60», державний номерний знак НОМЕР_1 , 04 липня 2023 року о 08 год. 34 хв. на вул. Олеся Гончара, 9 в м. Києві зупинено ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушено пп. «и» п. 15.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, Технічний засіб, яким здійснено фото/відео фіксацію правопорушення: АРМ Інспектора.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не доведено відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та відповідно не спростовано правомірність дій інспектора з паркування при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення 04.07.2023 серія 1КІ №0000803590, тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що постанову винесено законно та правомірно, а тимчасове затримання транспортного засобу відбулося в межах чинного законодавства, тому відшкодування заявлених позивачем коштів є також безпідставним.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Згідно статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 вказаних Правил закріплено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У силу вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух, не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом та інше.

Пунктом 15.1 Правил дорожнього руху визначено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

У свою чергу, пунктом 15.9 «и» Правил дорожнього руху встановлено, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Частиною третьою статті 122 КУпАП встановлена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Згідно з приміткою до цієї статті, суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до частини першої статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно ст. 265-4 КУпАП тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.

Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у разі вчинення порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу.

Для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду (п. «з»).

Вказані норми свідчать про те, що за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, у разі порушення вимог зупинки транспортних засобів особи підлягають адміністративній відповідальності.

Зазначене спростовує доводи скаржника про те, що матеріали справи не містять доказів того, що її транспортний засіб суттєво заважав дорожньому руху або створював загрозу безпеці руху, оскільки саме розміщення транспортного засобу ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду згідно вищевказаних норм кваліфікується як суттєве перешкоджання дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.

У свою чергу, рішенням Київської міської ради №6018/6059 від 02.03.2023 затверджено положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), згідно п.п.5.36-5.37 якого Департамент відповідно покладених на нього завдань виконує, зокрема, такі функції як розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені частинами першою, третьою, сьомою ст.122, частинами першою-пятою, восьмою ст.152-1 КУпАП, здійснення тимчасового затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання неспеціальний майданчик чи стоянку у разі вчинення порушення, передбаченого зокрема частинами третьою-сьомою ст.122, частиною першою ст.152-1 КУпАП.

Згідно з розділом 7 вказаного Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у структурі Департаменту утворюється управління (інспекція) з паркування, положення про яке затверджується наказом Департаменту. У складі управління (інспекції) з паркування Департаменту діють інспектори з паркування. Інспектори з паркування управління (інспекції) з паркування. Департаменту для виконання покладених на них завдань мають право: здійснювати фіксацію порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів у режимі фотозйомки, відеозапису (п. 7.1); розглядати справи про адміністративні правопорушення, на розгляд яких їх уповноважено (п. 7.2); складати протоколи про адміністративні правопорушення, виносити постанови про накладання адміністративних стягнень (п. 7.3); накладати адміністративні стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису (п. 7.4); розміщувати на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про накладання адміністративних стягнень або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (п. 7.5).

Отже, притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема складення та ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення, за порушення законодавства у сфері паркування міста Києва є складовою частиною виконання посадовою особою Інспекції з паркування своїх обов`язків, передбачених Положенням про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19.11.2018 року №2089.

При цьому, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (п.1 статті 247 КУпАП).

Відповідно, стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, транспортний засіб «Infiniti QX60», державний номерний знак НОМЕР_1 , 04 липня 2023 року о 08 год. 34 хв. на вул. Олеся Гончара, 9 в м. Києві зупинено ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушено п.15.9 «и» Правил дорожнього руху.

При цьому, позивач не заперечує факт зупинки свого транспортного засобу за цією адресою.

Наявність виїзду з прилеглої території чітко вбачається з фотоматеріалів, а також його наявність додатково перевірено судом із застосуванням зафіксованих у фотоматеріалах координатах GPS 50.45471444,30.51148472 у відкритих джерелах мережі Інтернет.

При цьому, приписами частини третьої статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У свою чергу, фіксація вказаного правопорушення здійснювалась за допомогою мобільного додатку - АРМ Інспектора, відповідно до якого зафіксовано вчинене правопорушення 04.07.2023 з 08:34:22 до 08:35:37 (а.с. 85-92).

Відповідно, АРМ Інспектора - це технічний засіб, за допомогою якого здійснювалась фотофіксація правопорушення, який працює під управлінням операційної системи Android, має функції запису, зберігання, відтворення та передачі фото-, відеоінформації та на якому встановлене мобільний додаток «АРМ Інспектор», що є складовою частиною інформаційно-телекомунікаційної системи «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ цифровий», комплексна система захисту інформації якої має відповідний атестат відповідності Держспецзв`язку, володільцем якої є комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр».

Оскільки у даному випадку фотофіксація здійснювалася не в автоматичному режимі, а за допомогою технічного засобу АРМ Інспектора безпосередньо інспектором з паркування, відтак в даному випадку вимоги Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не застосовувались.

Додатково, відповідачем надано на вказаний засіб Атестат відповідності Системи технічного захисту інформації, зареєстрований в адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 23 грудня 2021 року за № 23710.

З огляду на викладене, фотофіксація адміністративного правопорушення здійснена належним технічним засобом, тому посилання позивача, що у постанові не вказано технічний засіб, яким було здійснено фото-, відеофіксацію правопорушення, зокрема: тип, найменування та місцезнаходження виробника засобу вимірювальної техніки, ідентифікаційний номер призначеного органу, технічний засіб, яким було здійснено фотофіксацію правопорушення АРМ Інспектора не внесено в Реєстр затверджених типів ЗВТ колегія суддів оцінює критично.

Доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів того, що автомобіль знаходиться на відстані менше 10 метрів до в`їзду колегія суддів відхиляє, оскільки в даному випадку вказані обставини підтверджені матеріалами фотофіксації, з яких вбачається відсутність менше ніж 10 метрів до виїзду з прилеглої території, тобто у даному випадку порушення 15.9.«и» ПДР України є очевидним.

При цьому, головним інспектором здійснено відповідні заміри відстані, наявні в матеріалах фотофіксації, з яких вбачається, що транспортний засіб позивача розташовано на відстані близько 42 сантиметрів від виїзду з прилеглої території, що зафіксовано на світлині, датованій 04.07.2023 о 08:35:19.

У свою чергу, відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.

До того ж, як вірно відзначено судом першої інстанції, транспортний засіб зупинений на відрізку дороги із одностороннім рухом в протилежному напрямку, що підтверджується встановленим інформаційно-вказівним дорожнім знаком 5.7.2 «Виїзд на дорогу з одностороннім рухом», який показує напрямок руху на перехрещуваній дорозі, якщо на ній організовано односторонній рух.

Таким чином, надані фотодокази дозволяють в повній мірі ідентифікувати транспортний засіб, визначити факт паркування транспортного засобу, що належить позивачеві на відстані менше ніж 10 м від виїзду з прилеглої території.

Твердження позивача, що його автомобіль був зупинений на краю проїзної частини дороги із додержанням вимог п. 15.9 Правил дорожнього руху України та не створював перешкод для руху інших транспортних засобів та пішоходів є безпідставними, з огляду на вищезазначене.

Щодо посилань апелянта на те, що акт від 04 липня 2023 року огляду та тимчасового затримання транспортного засобу складений без присутності понятих, та у ньому не зазначено достатні підстави про те, що транспортний засіб Infiniti QX60, номерний знак НОМЕР_1 , є таким, що перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, слід зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до копії Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 04.07.2023 транспортний засіб Infiniti QX60, номерний знак НОМЕР_1 евакуйовано на штрафмайданчик.

Відповідно до п. 2 Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 № 990 (далі - Порядок № 990), тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється інспектором з паркування в разі вчинення водієм порушення, передбаченого частиною третьою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, а також у разі вчинення порушення, передбаченого частиною другою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 3 Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2019 №990 визначено, що зберігання тимчасового затриманих транспортних засобів здійснюється на спеціальних майданчиках чи стоянках Національної поліції її територіальних (у тому числі міжрегіональний) органів, а також підприємств, установ та організацій, з якими територіальними органами Національної поліції укладено договору про надання послуг із зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Пунктом 12 Постанови № 990 закрпілено, що повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, відбувається невідкладно за зверненням відповідальної особи, зазначеної в частині першій статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспортним засобом на момент учинення правопорушення. Умовами повернення зазначеним особам транспортного засобу є оплата вартості послуг з доставлення та/або зберігання транспортного засобу та сплата штрафу за вчинене правопорушення.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 265-4 КУпАП у разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.

Таким чином, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, тимчасове затримання транспортного засобу інспекторами з паркування здійснюється без присутності понятих в режимі фотозйомки, відповідно до приписів КУпАП.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до копії Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 04.07.2023 останній складено о 09 год. 31 хв. 09.08.2022 року головним інспектором з паркування відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Поспєловим О.М., в режимі фотофіксації, який здійснив огляд та тимчасове затримання транспортного засобу «Infiniti QX60», державний номерний знак НОМЕР_1 , шляхом його доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 4. Огляд та тимчасове затримання транспортного засобу здійснено у зв`язку із порушенням підпункту з пункту 2 частини третьої ст. 265-4 КУпАП.

Враховуючи викладене, головним інспектором повністю дотримані норми чинного законодавства України при тимчасовому затриманню транспортного засобу.

У силу вимог частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, відповідачем на виконання покладеного на нього обов`язку доказування, регламентованого частиною другою статті 77 КАС України, було доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його було притягнуто до відповідальності.

Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП.

Вказане у сукупності з урахуванням всіх зібраних матеріалів, в достатній мірі підтверджує наявність в діях позивача ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статтею 122 КУпАП.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови серії ІКІ №0000803590 від 04 липня 2023 року.

Як наслідок, враховуючи, той факт, що постанова є правомірною, а тимчасове затримання транспортного засобу відбулося в межах чинного законодавства, тому і відшкодування вказаних коштів є безпідставним.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді В.О. Аліменко

В.П. Мельничук