Постанова

від 27.02.2024 по справі 320/3832/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/3832/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря Мельник К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Представництва «Електрум Конкрео СП. З О.О.» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Представництво «Електрум Конкрео СП. З О.О.» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 25.01.2023 №00071170702, яким визначено зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з ПДВ за липень 2022 року у сумі 7972918,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 25.01.2023 №00071180702, яким застосована штрафні санкції за не реєстрацію зведених податкових накладних за липень 2022 року у розмірі 3400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки Представництва «Електрум Конкрео СП. З О.О.», які не відповідають фактичним обставинам.

Крім того, позивач зазначає про відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини щодо придбання робіт (послуг) між ним та контрагентами мали реальний характер. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Представництва «Електрум Конкрео СП. З О.О.» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за липень 2022 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, січень, травень, червень 2022 року, за результатами якої складено акт №29226/26-15-07-02-01-03/26579523 від 04.10.2022 (далі - акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що Представництво «Електрум Конкрео СП. З О.О.» порушено:

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачем завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з ПДВ на загальну суму 8 518 442 грн., в тому числі: за липень 2022 року у сумі 8 518 442 гривень;

- п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у частині: відсутності реєстрації зведених податкових накладних в ЄРПН за період, що перевірявся, всього на суму 884 646 грн.

На підставі висновків, що викладенні в акті перевірки ГУ ДПС у м. Києві було винесено податкові повідомлення-рішення від 10.11.2022 №00313490702, №00313780702, які Представництво «Електрум Конкрео СП. З О.О.» оскаржило до Державної податкової служби України в адміністративному порядку, а також подало скаргу до Ради бізнес-омбудсмена на податковий орган. 09.01.2023 за результатами розгляду скарги Представництва «Електрум Конкрео СП. З О.О.» Рада бізнес-омбудсмена звернулася до Державної податкової служби України з листом, в якому підтримала позицію позивача та просила забезпечити повний, всебічний та неупереджений розгляд його скарги.

Рішенням Державної податкової служби України від 20.01.2023 №1581/6/99-00-06-01-05-06 скаргу Представництва «Електрум Конкрео СП. З О.О.» задоволено часткового, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.11.2022 №00313490702 на суму 234 873,68 грн., а також скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.11.2022 №00313780702 на суму 3 400 грн.

На підставі висновків, що викладенні в Акті перевірки, та рішення Державної податкової служби України від 20.01.2023 №1581/6/99-00-06-01-05-06 «Про результати розгляду скарги», відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.01.2023:

- №00071170702, яким визначено зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з ПДВ за липень 2022 року у сумі 7 972 918 гривень;

- №00071180702, яким застосовано у відповідності до п. 120-1.2 Податкового кодексу України штрафні санкції за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних за липень 2022 року у розмірі 3 400 грн.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, натомість позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов`язкові реквізити.

Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Статтею 9 розділу 3 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з`ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку

Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З положень податкового законодавства випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та віднесення сум до витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Крім того, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов`язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Верховним Судом у постанові від 22.10.2020 у справі №160/3055/19 висловлено правову позицію щодо того, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона спричиняє реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Також Верховний Суд у вказаній постанові звертає увагу на те, що відповідно до сталої судової практики (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №805/686/17-а, від 12.07.2019 у справі № 808/109/18, від 9.07.2019 у справі № 810/1762/16 тощо) сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Згідно з п. 2.1 Розділу ІІ Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Розділу ІІ Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на вказані правові норми, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом ставляться під сумнів господарські відносини між позивачем із його контрагентом ТОВ «СУННЕРГ ЮА», що виконувало будівельно-монтажні роботи з будівництва сонячної електростанції для Представництва «Електрум Конкрео СП. З О.О.», у результаті чого за період жовтень, листопад 2019 року сформовано податковий кредит з ПДВ на суму 7633797 гривень.

Судом першої інстанції встановлено, що в охоплених перевіркою звітних періодах, між Представництвом «Електрум Конкрео СП. З О.О.» (підрядником) та ТОВ «Болохівськийсолар парк 1» (замовником), а також ТОВ «Болохівськийсолар парк 2» (замовником) укладено відповідно договори будівельного підряду (включаючи проектування та будівництво) та поставки від 29.03.2019.

Згідно умов вказаних договорів замовники мають намір розробити, побудувати і експлуатувати сонячну електростанцію «Болохівськийсолар парк 1» потужністю 14 614 МВт та сонячну електростанцію «Болохівськийсолар парк 2» потужністю 18 741 МВт. Підрядник погодився взяти на себе відповідальність за виконання проектних робіт, постачання матеріалів і обладнання, інженерні роботи, закупівлі, будівництво, монтаж, випробування, введення в експлуатацію і проведення експлуатаційних випробувань на електростанції, лініях середньої напруги до точки приєднання до електромережі на умовах, встановлених цими договорами, державними будівельними нормами і технічними регламентами України.

Додатком №1 до додаткової угоди №3 від 01.07.2019 та Додатком №4 до Додаткової угоди №6 від 25.10.2019 до Договорів будівельного підряду (включаючи проектування та будівництво) та поставки від 29.03.2019 затверджено субпідрядників, у тому числі і ТОВ «СУННЕРГ ЮА» (Sunnerg UA LLC).

04.06.2019 року між Представництвом «Електрум Конкрео СП. З О.О.» (підрядником) та ТОВ «СУННЕРГ ЮА» (субпідрядником) укладено Договір №2019/430/3 (БСП1) та Договір №2019/430/4 (БСП2), відповідно до умов яких ТОВ «СУННЕРГ ЮА» зобов`язувалося здійснити будівництво Електростанцій на джерелах сонячної енергії «Болохівськийсолар парк №1, Болохівськийсолар парк №2 на території Юріївської сільської ради (за межами населеного пункту) Любарського району Житомирської області».

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки зазначено, що згідно з даних ІС «Податковий блок», у фінансовій звітності малого підприємства за 2019 рік ТОВ «СУННЕРГ ЮА» кількість працівників складала 10 осіб, згідно з КВЕД основним видом діяльності була діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах. При цьому ТОВ «СУННЕРГ ЮА» має ліцензію ДАБІ Україна від 07.09.2018 №53-Л на здійснення відповідних видів будівельних робіт.

Судом першої інстанції встановлено, що для будівництва електростанцій «Болохівськийсолар парк 1» та «Болохівськийсолар парк 2» Представництво «Електрум Конкрео СП. З О.О.» передало матеріали та обладнання ТОВ «СУННЕРГ ЮА», а саме: металеві профілі, підшипники; DrivePile L,PaneleFotowoltaiczne, PV modulereilLength, PV modulereilLength, болти М12 l35, шайбиусилені М12, гайки М12; гровер М12,Woodenspacer,Woodenbox, що підтверджується актами приймання-передачі матеріальних цінностей на монтування.

Якість матеріалів та обладнання, що використовувалося ТОВ «СУННЕРГ ЮА» для будівництва електростанцій, підтверджується: сертифікатами якості №1426 від 19.11.2019; №1427 від 19.11.2019; №1428 від 19.11.2019; №1429 від 19.11.2019; №1430 від 19.11.2019; сертифікатами відповідності на щебінь №UA.P.000399-19; сертифікатами відповідності на щебнево-піщані суміші №UA.P.000400-19; сертифікатами відповідності на кабелі силові №UA.CB.0192-18; сертифікатами відповідності на пісок №032/04.18; технічними сертифікатами.

Як вбачається з матеріалів справи, будівництво сонячних електростанцій ТОВ «СУННЕРГ ЮА» відбувалося згідно з розробленою робочої документацією, у тому числі: Електротехнічні рішення. Шифр проекту: 2018-04-Р-ЕТР та робочої документація Генеральний план та транспорт. Шифр проекту: 2018-04-Р-ТГ. Результати та параметри виконання робіт ТОВ «СУННЕРГ ЮА» з будівництва електростанцій відображено у виконавчій документації: виконавча документація на прокладання Кабеля АПВЭоаПУ35 на станції БСП1, виконавча документація на прокладання кабелів на БСП 1 на станціях 01-02, 01-03, 01-04, 01-05, 01-06, 01-07, 01-08 та звіти з тестування до них, а саме: Звіт з тестування кабеля TRP01, Звіт з тестування кабеля DC-TRP01, Звіт з тестування кабеля AC-TRP01, виконавча документація на прокладання кабелів на БСП 2 на станціях 02-01, 02-02, 02-03, 02-04, 02-05, 03-01, 03-02, 03-03,03-04,03-05 та звіти з тестування до ниха, саме: Звіт з тестування кабеля TRP03, Звіт з тестування кабеля DC-TRP02, Звіт з тестування кабеля AC-TRP03, виконавча документація на прокладання Кабеля АПВЭоаПУ35 на станції БСП2.

На виконання умов договору від 04.06.2019 №2019/430/3 (БСП1) ТОВ «СУННЕРГ ЮА» передало Представництву «Електрум Конкрео СП. З О.О.» роботи щодо будівництва сонячної електростанції «Болохівськийсолар парк 1», що підтверджується актами надання послуг та протоколами (рrotocol) приймання будівельних робіт.

Аналогічно на виконання умов договору від 04.06.2019 №2019/430/4 (БСП2) ТОВ «СУННЕРГ ЮА» передано Представництву «Електрум Конкрео СП. З О.О.» роботи щодо будівництва сонячної електростанції «Болохівськийсолар парк 2», що підтверджується актами надання послуг та протоколами (рrotocol) приймання будівельних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами виконання господарських операцій у рамках договорів від 04.06.2019 №2019/430/3 та №2019/430/4, ТОВ «СУННЕРГ ЮА» на адресу позивача виписані та зареєстровані у встановленому законом порядку податкові накладні на загальну суму 45 802 776 грн. (у тому числі ПДВ 7 633 796,0 грн.).

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами виконаних робіт на виконання умов договорів від 04.06.2019 №2019/430/3 та №2019/430/4 на підставі виставлених рахунків на оплату Представництвом «Електрум Конкрео СП. З О.О.» на адресу ТОВ «СУННЕРГ ЮА» здійснена оплата у безготівковому порядку згідно платіжних доручень.

Згідно картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками і підрядниками» по контрагенту (ТОВ «СУННЕРГ ЮА») на кінець перевіряємого періоду у позивача кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня.

Реальність виконання робіт та їх обсяг з будівництва сонячних електростанцій «Болохівськийсолар парк 1» та «Болохівськийсолар парк 2» також підтверджується декларацією про правильність механічного монтажу від 17.03.2020, наданими ТОВ «СУННЕРГ ЮА» позивачу тижневими звітами (WeeklyReport) з фотозвітами. З даних документів вбачається, як динаміка будівництва, так і ідентифікація залучених будівельних компаній, кількість залучених працівників, види виконаних робіт, перевірку якості виконаних робіт.

Придбанні від ТОВ «СУННЕРГ ЮА» роботи з будівництва електростанцій Представництво «Електрум Конкрео СП. З О.О.» поставило ТОВ «Болохівськийсолар парк 1» та ТОВ «Болохівськийсолар парк 2» на виконання договорів від 29.03.2019, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019 р. від 30.10.2019,за листопад 2019 р. від 30.11.2019, за грудень 2019 р. від 31.12.2019,за січень 2020 р. від 31.01.2020 та актами приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019р. від 30.10.2019 №5, №6, за листопад 2019 р. від 30.11.2019 №7, №8, за грудень 2019 р. від 31.12.2019 №9, №10, за січень 2020 р. від 31.01.2020 №1, №1. Замовники будівництва оплатили кошти за виконанні роботи позивачу згідно з платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи.

У результаті виконання робіт будівництво сонячних електростанцій «Болохівськийсолар парк 1» та «Болохівськийсолар парк 2» завершено, вони ведені в експлуатацію за №ЖТ 141193290554 та за № ЖК 141193290572 і підрядником будівництва на них значиться ТОВ «СУННЕРГ ЮА», що підтверджується листами Державної архітектурно-будівельна інспекція України Управління Держархбудінспекції у Житомирській області №1006-3-18/3605/19 від 25.11.2019-БСП2 та №1006-3-18/3605/19 від 25.11.2019- БСП1, роздруківкою з сайту Державної архітектурно-будівельна інспекція України, актами про завершення робіт від 14.05.2020 та від 25.05.2020.

Щодо доводів апелянта про те, що акти наданих послуг містять єдину номенклатуру «будівництво електростанції», слід зазначити, що контролюючим органом не враховано договори, протоколи (рrotocol) приймання будівельних робіт, тижневі звіти (WeeklyReport), фотозвіти, робочу та виконавчу документацію, які надавалися під час перевірки та до заперечень на акт перевірки. Вказані документи відображають як зміст, так і обсяг господарських операцій. Водночас, чинне законодавство не зобов`язує суб`єктів господарювання повторно дублювати інформацію щодо суті наданих послуг в актах про надання послуг, суть та зміст наданих послуг мають досліджуватися у сукупності та взаємозв`язку у всіх документах, які надавалися під час перевірки та до заперечень на акт перевірки.

Також законодавством не встановлена ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі. Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а також відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого ж самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Колегія суддів звертає увагу, що фотозвіти не належать до первинних документів у розумінні приписів Закону № 996-XIV, але у сукупності з іншими первинними документами суд враховує їх при оцінці реальності господарських операцій, адже у них теж зафіксовано факт проведення передбачених договорами заходів.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 20 квітня 2021 року у справі №160/2404/20, від 05 жовтня 2022 року у справі №803/1130/13-а, від 28 березня 2023 року у справі № 520/123/20.

Щодо доводів апелянта про те, що на перевірку не надано письмового затвердження (погодження) із замовниками щодо залучення осіб ТОВ «СУННЕРГ ЮА», слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «СУННЕРГ ЮА» виконувало роботи як самостійно, так і за допомогою залучених будівельних підприємств: ТОВ «Грін Стрім» (код з ЄДРПОУ 41779530), ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» (код з ЄДРПОУ 38897076), ТОВ «АКВАБУД», ТОВ «Солар Стіл Констракшин», ТОВ «Голд Драгон» (код з ЄДРПОУ 41537387), на що вказує робоча та виконавча документація, тижневі звіти. Водночас, в акті перевірки вказано, що додатковими угодами до договорів позивач перед замовниками погодив (затвердив) залучення у якості субпідрядника будівництва ТОВ «СУННЕРГ ЮА». Наведені обставини вказують про наявність можливостей (потужностей) виконати роботи з будівництва електростанції у ТОВ «СУННЕРГ ЮА», що є ключовим при вирішенні даного спору. В той же час, наявність чи відсутність погодження підрядних організацій у ланцюгу постачання саме по собі не може позбавити права на податковий кредит з ПДВ позивача при наявності доказів реальності операцій.

Колегія суддів звертає увагу, що чинне податкове законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку залученого субпідрядника, контрагентом позивача, наявності чи відсутності у нього основних фондів, тощо.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань чи не деталізацію конкретного виду робіт у ланцюзі постачання, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Наявність у ТОВ «СУННЕРГ ЮА» кількість працюючих 10 осіб, ліцензії на здійснення відповідних будівельних робіт, залучення інших будівельних підприємств - вказує на можливість виконання будівельних робіт, а відсутність відомостей про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП, неподання звітності до ДПІ через рік як відбулися господарські операції - не виключає можливості реального виконання таким платником господарські операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №640/18105/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19.

Щодо завищення від`ємного значення з ПДВ на суму 339 121,32 грн. по взаємовідносинах Представництва «Електрум Конкрео СП. З О.О.» з ПП «ТЕХНОПРЕСТИЖ», слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судом першої інстанції, у договорах будівельного підряду (включаючи проектування та будівництво) та поставки від 29.03.2019, укладених між Представництвом «Електрум Конкрео СП. З О.О.» (підрядником) з ТОВ «Болохівськийсолар парк №1» (замовник) та з ТОВ «Болохівськийсолар парк №2» (замовник), передбачені умови щодо усунення дефектів будівництва сонячних електростанцій.

Згідно п. 19.1 вказаних договорів передбачено, що якщо Дефект стає очевидним протягом Строку відповідальності за дефекти, Підрядник (позивач) за вибором і проханням Замовника замінює або ремонтує відповідний Дефект без будь-яких додаткових витрат для Замовника.

Відповідно до п. 19.3 Договорів якщо підрядник (позивач) не може усунути будь-який Дефект відповідно до п. 19.1, то без шкоди для будь-якого іншого права або засобу правового захисту доступного замовнику, Замовник може: пп. 19.3.1 організувати проведення робіт самостійно або третьою стороною, витрати на які віднімаються із сум, належних Підряднику або підлягають стягненню з Підрядника як борг; пп. 19.3.2 визначити і узгодити з Підрядником розумне зниження Ціни Договору (або якщо ціна договору вже сплачена, відшкодування частину Ціни Договору, що підлягає сплаті Підрядником як борг).

Також п. 1 § 11 договорів від 04.06.2019 №2019/430/3 та №2019/430/4, укладених між Представництвом «Електрум Конкрео СП. З О.О.» (Замовник) та ТОВ «СУННЕРГ ЮА» (Підрядник), передбачено, що Підрядник надає Замовнику (позивачу) гарантію на Роботи, виконанні в рамках Договору, на 10 років від дати остаточного приймання інвестиційного об`єкта Інвестором.

У п. 5 § 11 договорів від 04.06.2019 №2019/430/3 та №2019/430/4 зазначено, що у випадку затримки Підрядника в усуненні недоліків, Замовник має право зажадати усунення недоліків альтернативним підрядником за рахунок і на ризик Замовника. Підрядник зобов`язується відшкодувати Замовнику всі витрати, понесені Замовником у зв`язку з виконанням Договору альтернативним підрядником протягом 14 днів від дати одержання вимоги. Згідно з п. 1 § 12 договорів від 04.06.2019 №2019/430/3 та №2019/430/4 Замовник утримує з кожного платежу, що здійснюється на користь Підрядника, суму в розмірі 5 % від платежу Підряднику, зазначеного в рахунку, у якості гарантії належного виконання Договору.

Судом першої інстанції встановлено, що Представництвом «Електрум Конкрео СП. З О.О.» залучено альтернативного субпідрядника ПП «Технопрестиж» для усунення недоліків та дефектів будівництва сонячних електростанцій, так як ТОВ «СУННЕРГ ЮА» не відповідав на повідомлення позивача про виявленні недоліки в межах гарантійного строку. У зв`язку з цим між позивачем та ПП «Технопрестиж» укладено ряд договорів: договір №017/09 від 30 вересня 2020 з додатком №1; договір №013/03 від 30.03.2021 з додатками №1, №2; договір №013/04 від 13.05.2022 додатком №1; договір №014/07 від 05.07.2021 з додатком №1; договір №013/07 від 05.07.2021 з додатком №1, №2; Договір №014/07 від 05.07.2021 з Додатком №1; Договір №013_05/07 від 21.07.2021 з додатком №1; договір №013_04/07 від 21.07.2021 додатком №1; договір №013_01/07 від 23.07.2021 з Додатком №1, №2; Договір №013_06/07 від 29.07.2021 з додатком №1; договір №013_01/11 від 02.11.2021 з додатком №1; Договір №013_07/12 від 24.12.2021; додаткова угода №1 від 14.01.2022 до договору №013_07/12 від 24.12.2021; договір №013_07_2/06 від 14.06.2022 з додатками №1, №2, №3; додаткова угода №013-07-2/06 від 28.07.2022 до договору договір №013_07_2/06 від 14.06.2022; договір №013_07_3/06 від 14.06.2022 з додатком №1-3 та додаткова угода №013-07-3-1/06 від 28.07.2022 до договору №013_07_3/06 від 14.06.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Технопрестиж» поставило Представництву «Електрум Конкрео СП. З О.О.» роботи з усунення дефектів на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), а також склало та зареєструвало в адресу позивача податкові накладні: №8 від 20.07.2022; №7 від 20.07.2022; №1 від 16.06.2022; №8 від 17.01.2022; №9 від 17.01.2022; №10 від 17.01.2022; №11 від 17.01.2022; №3 від 06.01.2022; №4 від 16.01.2022; №5 від 06.01.2022; №6 від 06.01.2022; №7 від 06.01.2022; №6 від 29.12.2021; №7 від 29.12.2021; №5 від 17.12.2021; №2 від 15.11.2021; №7 від 13.09.2021; №8 від 13.09.2021; №3 від 20.07.2021; №8 від 30.06.2021; №7 від 30.06.2021; №2 від 27.05.2021; №1 від 02.04.2021; №2 від 23.12.2020; №3 від 11.11.2020. Представництво «Електрум Конкрео СП. З О.О.» згідно з умов договорів оплатило кошти за виконані роботи ПП «Технопрестиж», що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Представництво «Електрум Конкрео СП. З О.О.» на виконання умов договорів будівельного підряду (включаючи проектування та будівництво) та поставки від 29.03.2019 передало роботи, отриманні від ПП «Технопрестиж», в адресу замовників (інвесторів) будівництва сонячних електростанцій на підставі актів про виконання гарантійного ремонту.

Також, слід зазначити, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції апелянт не ставив під сумнів реальність господарських операцій Представництва «Електрум Конкрео СП. З О.О.» з ПП «Технопрестиж».

Судом першої інстанції встановлено, що при усуненні недоліків будівництва альтернативним субпідрядником позивач кожного разу направляв на адресу ТОВ «СУННЕРГ ЮА» згідно з п. 5 § 11 Договорів від 04.06.2019 №2019/430/3 (БСП1) та №2019/430/4 (БСП2) вимоги про відшкодування/утримання витрат, що містяться в матеріалах справи. Зі змісту цих вимог про відшкодування/утримання витрат вбачається, що позивач витрати на усунення недоліків компенсує з уже утриманих ним сум гарантії (5%) належного виконання Підрядником робіт, а тому зарезервовані кошти гарантійного обслуговування на суму витрат не підлягають поверненню підряднику (ТОВ «СУННЕРГ ЮА»), що узгоджується з § 12 Договорів від 04.06.2019 №2019/430/3 та №2019/430/4.

В свою чергу слід зазначити, якщо у рамках договору вартість переданих робіт з усуненням недоліків включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання робіт щодо будівництва електростанцій, то ці роботи з усунення дефектів вважаються використаними в оподатковуваних операціях та в господарській діяльності позивача. Відповідно, така операція не розглядається як самостійне постачання і не підлягає оподаткуванню ПДВ. Жодних окремих податкових зобов`язань з ПДВ бути не може. Адже об`єктом оподаткування ПДВ є постачання робіт з будівництва електростанцій у власність замовників. І в такому випадку оподатковуване постачання відбулося при постачанні робіт, по яким в майбутньому виявлено дефекти протягом гарантійного строку. Саме із цього постачання позивач уже сплатив свої зобов`язання з ПДВ. У свою чергу, так званий «безкоштовний» гарантійний ремонт разом з його «матеріальною складовою» є частиною виконання зобов`язань за договорами з замовниками будівництва, узятих на себе позивачем відповідно до чинного законодавства. При цьому про жодні окремі договірні зобов`язання з усунення недоліків чи дефектів не йдеться. Отже, і нараховувати ПДВ -зобов`язання немає жодної необхідності, як і реєструвати зведені податкові накладні згідно з абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України за липень 2022 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дані операції з ТОВ «СУННЕРГ ЮА» та ПП «Технопрестиж» не призвели до завищення від`ємного значення з ПДВ позивачем, що вказує на протиправність податкового повідомлення-рішення від 25.01.2023 №00071170702.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки у Представництва «Електрум Конкрео СП. З О.О.» не було обов`язку реєструвати зведенні податкові накладні, відповідачем протиправно застосовано штрафні санкції у розмірі 3 400 грн. згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних за липень 2022 року на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.01.2023№00071180702.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма

Повний текст постанови складено «29» лютого 2024 року.