Рішення

від 27.02.2024 по справі 302/176/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/176/24

2/302/146/24

Номер рядка звіту 19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2024 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю секретаря судового засідання Липей В.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на земельну ділянку та встановлення частки,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивачів

09.02.2024 року позивачі звернулися до суду з вищенаведеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначають, що на підставі рішення Синевирської сільської ради народних депутатів від 04.07.2002 року, ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,5807 га в межах згідно з планом. Землю передано для ведення особистого селянського господарства та обслуговування житлового будинку. Земельна ділянка складається з двох автономних земельних ділянок: ур. «Біля хати» площею 0,2447 га, виділена для обслуговування житлового будинку; ур. «Заверх» площею 0,3360 га, виділена для ведення особистого селянського господарства. ОСОБА_3 був власником 1/2 частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Власником іншої частки в будинку є позивачка ОСОБА_2 , колишня дружина померлого ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. За життя, 25.05.2022 року, ОСОБА_3 склав заповіт, та розпорядився після його смерті передати все його майно, де б воно не було і з чого би воно не складалося, що на день його смерті буде належати йому, і на що він за законом матиме право, передати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Заповіт не змінений і не скасований. Позивач ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_3 . 04.12.2023 року позивачу ОСОБА_1 на його заяву видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме на 1/2 частку у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 29.01.2024 року приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Дунаєвим Ю.М. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яку вмотивовано, зокрема тим, що у спадковій справі відсутні правоустановчі документи на земельні ділянки, загальною площею 0,5807 га, які знаходяться на території Синевирської сільської ради Хустського району, дані правоустановчі документи відсутні також і у спадкоємця та відсутні відомості щодо реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно. Позивачем ОСОБА_1 замовлено у ФОП ОСОБА_4 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Технічну документацію на земельну ділянку виготовлено, однак рішенням державним кадастровим реєстратором відмовлено позивачу ОСОБА_1 у присвоєнні кадастрового номера, оскільки наявна накладка з ділянкою 2122486900:01:009:0113, площа співпадає на 99,5738. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 2122486900:01:009:0113 місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 , землі житлової та громадської забудови, площа земельної ділянки 0,2290 га державну реєстрацію земельної ділянки здійснено на підставі технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовленої 29.10.2022 року, ТОВ «Експерт», ОСОБА_5 , державну реєстрацію земельної ділянки проведено 17.11.2023 року. Власника земельної ділянки не визначено. Вищенаведену технічну документацію було замовлено позивачкою ОСОБА_2 . Право власності ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку в 1/2 частці не зареєстровано. За вищенаведених обставин позивачі на даний час є співвласниками в рівних частках, по 1/2 частці кожен, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , однак такі не можуть провести реєстрацію права власності земельної ділянки площею 0,2290 га, виділеної для обслуговування вищевказаного житлового будинку, з тих підстав, що відповідачем було передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку в ур. «Біля хати» площею 0,2447 га (фактична площа 0,2290 га), виділену під обслуговування житлового будинку в цілій частці. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_3 та позивачка ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу, частки у вищевказаній земельній ділянці не встановили, у зв`язку з набуттям ними права власності на жилий будинок під АДРЕСА_1 , пропорційно до їх часток у праві власності жилого будинку. Спадкоємець нерухомого майна ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 не має права на відмову від права власності земельної ділянки в розмірі 1/2 частки, яка за життя належала померлому. Враховуючи вищенаведене, позивачі просять визнати за ними право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122486900:01:009:0113, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 .

Винесені в справі процесуальні рішення

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13.02.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Позиції сторін за змістом процесуальних заяв

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилися, проте подали суду заяви, в яких просять розгляд підготовчого судового засідання та розгляд справи по суті провести без їх участі з позицією підтримки позову.

Відповідач Синевирська сільська рада Хустського району Закарпатської області в особі представника в підготовче судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, зазначаючи, що заперечень щодо задоволення позовних вимог не має.

Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити, виходячи з такого.

Встановлені судом обставини

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ЗК № 005989 виданого на ім`я ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_1 , на підставі рішення Синевирської сільської ради народних депутатів від 04.07.2002 року, ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,5807 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Синевирської сільської ради. Землю передано для ведення особистого селянського господарства та обслуговування житлового будинку. Земельна ділянка складається з двох автономних земельних ділянок: ур. «Біля хати» площею 0,2447 га, виділена для обслуговування житлового будинку; ур. «Заверх» площею 0,3360 га, виділена для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , яке видане Синевирською сільською радою Міжгірського району Закарпатської області 25.10.2007 року, на підставі рішення виконкому цієї ради № 72 від 20 вересня 2007 року та зареєстрованого КП «Міжгірське БТІ» Міжгірської селищної ради 25.10.2007 року в книзі № 1, номер запису: 117, реєстраційний номер: 20774403, 1/2 частки у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належала померлому ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності; інша 1/2 частки у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності.

Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу, який виготовлений КП «Міжгірське бюро технічної інвентаризації» 12.06.2023 року житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , уявляє собою одноповерхову будівлю. Будинок має дві житлові кімнати площею 16,14 кв.м. і 14,95 кв.м., кухню 10,71 кв.м та кладову -12,50 кв.м. Всього загальна площа 54,30 кв.м, в тому числі 31,09 кв.м. основна, 23,21 допоміжна.

13.07.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано шлюб, що вбачається з свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 74 років, про що 03.03.2023 року виконавчим комітетом Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області складено відповідний актовий запис №06, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , склав заповіт, який 25.05.2022 року посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Дунаєвим Ю.М., зареєстрований в реєстрі за №915, з якого вбачається, що ОСОБА_3 розпорядився своїм майном на випадок смерті так: все його майно, де б воно не було і з чого би воно не складалося, що на день його смерті буде належати йому, і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

04.12.2023 року ОСОБА_1 на його заяву видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Дунаєвим Ю.М. (спадкова справа №33/2023, зареєстровано в реєстрі за №1702), а саме на 1/2 частку у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 54,3 кв.м., житловою площею 31,09 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

29.01.2024 року приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Дунаєв Ю.М. виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яку вмотивовано так. Померлий ОСОБА_3 , 1948 р.н., на день своєї смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 , на момент його смерті за даною адресою разом з ним постійно ніхто не проживав та не був зареєстрований, згідно довідки, виданої виконкомом Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 27.03.2023 року за № 876. Спадщину по заповіту ОСОБА_3 - позивач ОСОБА_1 прийняв шляхом подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався. Виходячи з викладеного, постановлено відмовити у видачі ОСОБА_1 свідоцтв про право на спадщину за заповітом за майном померлого ОСОБА_3 на земельні ділянки, загальною площею 0,5807 га, які знаходяться на території Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області, оскільки на дане спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи, відсутні витяги з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного нерухомого майна.

ОСОБА_1 замовив у ФОП ОСОБА_4 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ( код згідно КВЦПЗ 02.01 загальна площа 0.2270 га), місце розташування земельної ділянки: Закарпатська область, Хустський район, с.Синевир, ур. «Біля хати» в межах населеного пункту.

Рішенням № РВ-4600245482023 від 21.11.2023 року, державним кадастровим реєстратором Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Львівській області відмовлено позивачу ОСОБА_1 у присвоєнні кадастрового номера, оскільки наявна накладка з ділянкою 2122486900:01:009:0113, площа співпадає на 99,5738.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 2122486900:01:009:0113(№ витягу: НВ-0000294902024 від 07.02.2024), місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 , землі житлової та громадської забудови, площа земельної ділянки 0,2290 га., державну реєстрацію земельної ділянки здійснено на підставі технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовленої 29.10.2022 року, ТОВ «Експерт», ОСОБА_5 , державну реєстрацію земельної ділянки проведено 17.11.2023 року. Власника земельної ділянки не визначено. Технічну документацію на вищевказану земельну ділянку площею 0,2290 га, кадастровий номер 2122486900:01:009:0113 було замовлено позивачкою ОСОБА_2 .

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що ідеальні частки співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 були рівними - по 1/2 частці у кожного співвласника.

04.07.2002 року ОСОБА_3 передана у приватну власність Синевирською сільською радою Хустського району Закарпатської області земельна ділянка, виділена під будівництво та обслуговування житлового будинку вказаного вище.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом всього нерухомого майна померлого ОСОБА_3 . 04.12.2023 року ОСОБА_1 на його заяву видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме на 1/2 частку у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 54,3 кв.м., житловою площею 31,09 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Проте постановою нотаріуса Чуп І.Ф. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом за майном померлого ОСОБА_3 на земельні ділянки, загальною площею 0,5807 га, які знаходяться на території Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області, оскільки на дане спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи, відсутні витяги з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного нерухомого майна.

Такі дії нотаріуса відповідають підпунктам 4.16, 4.19 пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5), згідно яких видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку.

Частиною четвертою вищевказаної статті визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно з ч.1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Системний аналіз змісту наведених норм статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, законодавцем визначено принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Тобто особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду має право на відповідну частину земельної ділянки на тих самих умовах, на яких воно належало попередньому власникові або користувачу, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.12.2020 у справі № 642/3950/17.

Визначаючи право відповідача на земельну ділянку на якій знаходиться житловий будинок, який виділено відповідачу в порядку поділу майна, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, правильно виходив із приписів статей 120 ЗК України та 377 ЦК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин при визначенні права відповідача на земельну ділянку, оскільки відповідно до положень статей 81, 116 ЗК України окрема земельна ділянка, одержана громадянином в період зареєстрованого шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, так як йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Разом з тим, якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК, 377 ЦК України.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.06.2022 року у справі № 663/2343/19.

За вищенаведених обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Розподіл судових витрат між сторонами

Суд враховує те, що кожним позивачем сплачено судовий збір в сумі 1393 грн 70 коп та ту обставину, що відповідач визнав позов до розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищенаведене, кожному позивачеві слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду, що становить грошову суму 696 грн 85 коп.

Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на земельну ділянку площею 0,2290 га з кадастровим номером 2122486900:01:009:0113, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у розмірі 1/2 частки цієї земельної ділянки.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на земельну ділянку площею 0,2290 га з кадастровим номером 2122486900:01:009:0113, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у розмірі 1/2 частки цієї земельної ділянки.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду, що становить суму 696 грн 85 коп.

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, що становить суму 696 грн 85 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Суддя: В. П. Кривка