Рішення

від 01.03.2024 по справі 314/4983/23

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/4983/23

Провадження № 2/314/270/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2024 року м.Вільнянськ

Справа № 314/4983/23;

провадження № 2/314/270/2024;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 ;

-відповідач Вільнянська міська рада;

-третя особа ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільнянської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

за участю: представника позивача адвоката Кравченка В.А.,

представника третьої особи адвоката Войтовича Є.М.,

стислий виклад позицій сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вільнянської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 . Після його смерті відрилась спадщина. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 та її брат ОСОБА_2 , як діти померлого. Позивач зазначає, що ні вона, ні її брат зі спадкодавцем разом не проживали та зареєстровані за однією адресою не були, в шестимісячний термін із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не звертались, питання про поновлення строку прийняття спадщини у зв`язку з попуском з поважних причин не порушувалось, судових справ з цього приводу не розглядалось. ОСОБА_2 з 2021 року перебуває за кордоном і в Україну не приїздив, із моменту смерті батька знав, що після його смерті відкрилася спадщина, яку він з невідомих причин не став приймати. За таких обставин, позивач вважає, що ОСОБА_2 , давно втратив право на спадщину як спадкоємець першої черги та з 2016 року не є спадкоємцем. Позивач зазначає, що відповідачем по справі є територіальна громада Вільнянської міської ради Запорізького району Запорізької області, оскільки спадкове майно (з 26 вересня 2023 року) фактично знаходиться в їх підпорядкуванні. Причинами, які позивач вважає поважними для пропуску строку прийняття спадщини є такими:

1.За декілька днів до спливу терміну прийняття спадщини брат позивача ОСОБА_2 , разом зі своїми друзями знаходились в стані алкогольного сп`яніння, здійснили перелом правої руки позивачки, у зв`язку з чим вона певний час знаходилась на лікарняному. Підтвердженням даного факту є медична документація. Позивач вважала, що пропустила строк прийняття спадщини, оскільки гадала, що заяву особа подає особисто, а зробити це з переломом руки не було можливим.

2.Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 21.03.2016 було визнано право власності в порядку спадкування за сином позивачки на все майно померлого її батька. Таким чином, ставити питання про поновлення строку для прийняття спадщини вже не було сенсу, так як спадщина була фактично прийнята згідно судового рішення сином позивачки. Постановою Запорізького апеляційного суду від 26.09.2023 рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 21.03.2016 було скасовано, як незаконне.

У зв`язку з чим, позивач звернулась до суду з вказаним позовом та просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача у судовому засіданні на позові наполягав, просив задовольнити.

Представник відповідача Вільнянської міськоїради у судове засідання не з`явився, 24.01.2024 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив відмовити.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

19.10.2023 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

30.10.2023 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання в приміщенні Вільнянського районного суду Запорізької області, витребувано у приватного нотаріуса Тиханської С.Я. копію спадкової справи № 57/2023, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

31.05.2023 на виконання ухвали суду від 30.10.2023 до суду від приватного нотаріуса Тиханської С.Я. надійшла копія спадкової справи № 57/2023, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 29.11.2023 за клопотанням представника позивача витребувано у Державної прикордонної служби України інформацію стосовно перетину державного кордону України громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

29.11.2023 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду по суті.

19.12.2023 із Державної прикордонної служби України до суду надійшла відповідь на ухвалу від 29.11.2023 щодо перетину державного кордону України громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

02.01.2024 представником позивача адвокатом Кравченком В.А. надано до суду для огляду в судовому засіданні оригінал виписного епікризу ОСОБА_1

09.01.2024 від представника третьої особи адвоката Войтовича Є.М. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд поновити строк для його подання, прийняти відзив до відома та в задоволенні позову відмовити.

24.01.2024 від представника відповідача Вільнянської міськоїради до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

05.02.2024 представником позивача адвокатом Кравченком В.А. надано до суду заяву про долучення до матеріалів цивільної справи судової практики відносно даної категорії справ.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вислухавши представника позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив

Згідност. 12 ч. 3 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Відповідно до ст.ст.1217,1223 ЦК України,спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 (а.с. 14). Спадкоємцями першої черги є позивач та її брат третя особа ОСОБА_2 , але так як брат позивачки не звертався до нотаріальної контори то вважається таким що не прийняв спадщину, у зв`язку з чим позивач його зазначає як третьою особою, а належним відповідачем вважає територіальну громаду за місцем відкриття спадщини.

Маючи намір прийняти спадщину позивач звернулась до приватного нотаріуса, проте, постановою приватного нотаріуса від 03.10.2023 (а.с. 21) було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини.

Відповідно дост.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно позовної заяви ОСОБА_1 не зареєстрована за адресою, за якою постійно проживав спадкодавець ОСОБА_3 . Таким чином, відомостей про те, що позивач фактично прийняла спадщину після смерті свого батька матеріали справи не містять. У зв`язку з вищевикладеним, позивач у шестимісячний строку після смерті батька повинна була звернутися до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.

При цьому, з урахуванням положень ч.2ст.1220 ЦК України, останнім днем для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 було 13.11.2015.

Визнаючи, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 сплинув 13.11.2015 року, суд керується наступним.

Відповідно до ч.3 ст. 1272ЦПК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно із п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для припиняння спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Однією з причин пропуску строку позивач зазначає, що за декілька днів до спливу строку для прийняття спадщини її брат ОСОБА_2 зламав їй руку. На підтвердження вказаного факту остання надала виписний епікриз, згідно якого зазначено, що 14.11.2015 ОСОБА_1 отримала травму в побуті закритий перелом правої плечової кістки зі зміщенням відламків (була побита, при цьому ким була побита не вказано). До лікарні доставлена швидкою, знаходилась на стаціонарному лікуванні з 14.11.2015 по 11.12.2015 (а.с. 15). З матеріалів справи вбачається, що днем отримання травми позивачкою є 14.11.2015, а останнім днем прийняття спадщини 13.11.2015, тобто травму позивачка отримала після закінчення строку на прийняття спадщини. В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_4 яка пояснила, що в період 2015 року вона разом з ОСОБА_5 працювали у Вільнянській ЦРЛ, і вона пам`ятає, що 12.11.2015 ОСОБА_6 прийшла на роботу з рукою яка була перев`язана і почувала себе дуже погано, після цього на наступний робочий день ОСОБА_1 не вийшла на роботу так як її забрала швидка з дому. Суд критично відноситься до показів сказаного свідка, так як не зрозуміло як свідок може так чітко пам`ятати дату 12.11.2015 і що саме в цей день позивач прийшла на роботу і в неї була перев`язана рука. Крім цього суд зазначає, що свідок і позивачка працювали в лікарні, в яку остання 14.11.2015 була доставлена швидкою, таким чином позивачці нічого не заважало 12.11.2015 звернутися за медичною допомогою, якщо вона їй була потрібна саме в цей день. Таким чином суд приходить до висновку, що факт отримання травми позивачкою стався 14.11.2015, що підтверджується виписним епікризом тобто після спливу строку на прийняття спадщини.

Іншою причиною пропуску строку на прийняття спадщини, позивач зазначає, що після всіх подій, що стались між нею і її братом, вона звернулась до адвоката для того щоб вирішити питання по спадщині. Їй було запропоновано, спадщину оформити в судовому порядку і зразу на її сина, на що вона погодилась. 21.03.2016 рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області за її сином було визнано право власності в порядку спадкування, а саме на житловий будинок та земельну ділянку (а.с. 16). 26.09.2023 року Постановою Запорізького апеляційного суду рішення суду першої інстанції від 21.03.2016 було скасовано, в задоволенні позову відмовлено (обор с. 18-20).

Всі ці обставини змусили позивачку звернутись до суду так як спадкове майно на разі ні за ким не зареєстровано.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Постановою Верховного суду від 26.06.2019 по справі №565/1145/17 розширено перелік поважних причин пропуску прийняття спадщини. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У постанові Верховного Суду від 17 грудня 2021 року у справі №369/6254/19-ц зазначено, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Таким чином, суд, оцінюючи відповідно дост.89 ЦПК Українидокази, надані позивачкою, приходить до висновку про те, що її доводи про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті її батька є недостатніми та не можуть бути визнані судом як поважні.

Отже, правові підстави для задоволення позовних вимог та поновлення строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 відсутні у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити за його необґрунтованості.

Керуючись ст.ст.12,13,81,258-259,263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

1.У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Вільнянської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 01.03.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Вільнянська міська рада, код ЄДРПОУ 25486771, адреса: Запорізька область, місто Вільнянськ, вулиця Бочарова, 4.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

01.03.2024