Ухвала

від 29.02.2024 по справі 333/10885/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/10885/23

Провадження №: 2/332/1295/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Ретинська Ю.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Василівської районної військової адміністрації Запорізької області, ОСОБА_2 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Василівської районної військової адміністрації Запорізької області, ОСОБА_2 про визнання права власності.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, доходжу висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.175,177 ЦПКУкраїни.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що Позивачем заявлено вимогу майнового характеру, а саме про визнання права власності.

Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю такого майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності - дійсною вартістю нерухомого майна.

Позивачем у позові зазначено ціну позову 7176 грн., виходячи з інвентаризаційної оцінки будинку, яка зазначена у договорі купівлі-продажу від 22.11.1996 року та надано квитанції від 30.11.2023 про сплату судового збору на загальну суму 1073, 60 грн.,

Аналіз позову ОСОБА_1 та доданих до нього матеріалів не дозволяє встановити ціну позову, яка в силу приписів п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України визначається дійсною вартістю квартири, на яку позивач просить визнати право власності.

Згідно роз`яснень, викладених уПостанові Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженогопостановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року, ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів регулюютьсяЗаконом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно дост. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності- суб`єктом господарювання.

Відповідно дост. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна.

Проте, звіту про оцінку майна, про визнання права власності на яке позивачем заявлено вимоги, до позовної заяви не додано.

У позовній заяві позивач зазначає, що визначити реальну вартість будинку неможливо, через його пошкодження, внаслідок агресії рф на території України, однак на підтвердження неможливості надання такої оцінки суду не було надано відмови суб`єкта оціночної діяльності в проведенні такої оцінки.

Право на звернення до суду не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися встановленого державою порядку (справа «Голдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21.02.1975).

Відповідно дост. 9 Закону України «Про судовий збір»судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу слід визначити ціну позову, виходячи з вимог майнового характеру, яка відповідає дійсній вартості майна та за необхідності надати квитанцію про доплату судового збору у розмірі, передбаченомуЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, приходжу до висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків позовної заяви. Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду позову, який за формою та змістом відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України; подання до суду документів, в яких визначена дійсна вартість зазначеного будинку на час звернення до суду з позовом; подання суду доказів доплати судового збору у розмірі, передбаченомуЗУ «Про судовий збір», виходячи із ціни позову, що відповідає дійсній вартості майна за необхідності.

У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.175,177,185,259,260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Василівської районної військової адміністрації Запорізької області, ОСОБА_2 про визнання права власності,залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог, зазначених в ухвалі, у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві, що не позбавляє права повторного звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Ю.І. Ретинська