Постанова

від 27.02.2024 по справі 686/9012/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/9012/21

Провадження № 22-ц/4820/441/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

з участю представниці відповідачки-позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Хмельницькій області, Хмельницької міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування наказів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання недійсними рішень за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 грудня 2023 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст первісних позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Хмельницькій області (далі Держгеокадастр), Хмельницької міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування наказів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки.

ОСОБА_2 зазначила, що рішенням Малиницької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (далі Малиницька сільська рада) від 7лютого 2020 року №15 їй як учаснику бойових дій надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. 10 квітня 2020 року Держгеокадастр зареєструвало за нею земельну ділянку площею 1,5 га, кадастровий номер 6825084200:05:006:0037, призначену для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Малиницької сільської ради від 1 грудня 2020 року №4 затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність позивачки цю ділянку. Згодом з`ясувалося, що 25 листопада 2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 6825084200:05:006:0037 зареєстрована Хмельницькою міською радою за ОСОБА_3 . У порушення вимог закону Держгеокадастр надало ОСОБА_3 земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка зареєстрована за позивачкою та не була вільною.

За таких обставин ОСОБА_2 просила суд визнати недійсними та скасувати накази Держгеокадастру про надання дозволу на розробку документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 1,5 га з кадастровим номером 6825084200:05:006:0037 для ведення особистого селянського господарства на території Малиницької сільської ради у власність ОСОБА_3 , скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо цієї земельної ділянки за ОСОБА_3 .

Короткий зміст зустрічних позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 , Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (правонаступник Малиницької сільської ради; далі Розсошанська сільська рада) про визнання недійсними рішень.

ОСОБА_3 зазначила, що наказом Держгеокадастру №22-13511-СГ від 17листопада 2020 року затверджено проект землеустрою та передано у її власність земельну ділянку площею 1,5 га, кадастровий номер 6825084200:05:006:0037 для ведення особистого селянського господарства. На підставі цього наказу 25 листопада 2020 року Хмельницька міська рада зареєструвала за нею право власності на земельну ділянку. Натомість, Малиницька сільська рада рішенням від 7 лютого 2020року №15 надала ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, а рішенням від 1 грудня 2020 року №4 затвердила проект землеустрою та передала у приватну власність позивачки цю ділянку. Спірна земельна ділянка належала до земель сільськогосподарського призначення, перебувала у державній власності та була розташована за межами населених пунктів. Отже, Малиницька сільська рада не мала повноважень на передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 . До того ж це питання було розглянуто Малиницькою сільською радою з порушенням установленого порядку.

За таких обставин ОСОБА_3 просила суд визнати недійсними рішення Малиницької сільської ради від 7 лютого 2020 року №15 та від 1 грудня 2020 року №4 в частині надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою та передання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,5 га з кадастровим номером 6825084200:05:006:0037 для ведення особистого селянського господарства на території Малиницької сільської ради.

Процесуальні дії суду першої інстанції

Ухвалою від 8 липня 2021 року суд прийняв зустрічний позов ОСОБА_3 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5грудня 2023 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано недійсним рішення Малиницької сільської ради № 15 від 7 лютого 2020 року «Про надання дозволу на складання документації із землеустрою» та рішення Малиницької сільської ради № 4 від 1 грудня 2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх у власність» щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2 .

Суд керувався тим, що спірна земельна ділянка належала до земель сільськогосподарського призначення, перебувала у державній власності та була розташована за межами населених пунктів. У справі відсутні належні та допустимі докази щодо передачі цієї ділянки в комунальну власність у складі нерозпайованих земель колишнього сільськогосподарського підприємства. Відтак Держгеокадастр мало право розпорядитися спірною земельною ділянкою в межах своїх повноважень, а ОСОБА_3 набула право власності на неї у порядку приватизації земель державної власності. Малиницька сільська рада не мала повноважень на передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 і розглянула це питання з порушенням вимог закону та регламенту. Оскільки рішення Малиницької сільської ради порушують право ОСОБА_3 щодо володіння, користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою, то ці рішення слід визнати недійсними. У свою чергу, ОСОБА_2 не довела порушення своїх прав внаслідок передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_3 .

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що спірна земельна ділянка не перебувала у державній власності, а належала до нерозпайованих земель колишнього сільськогосподарського підприємства, відтак вона вважалася власністю територіальної громади, на території якої була розташована. Малиницька сільська рада прийняла рішення про передачу цієї ділянки у власність ОСОБА_2 відповідно до своїх повноважень. Водночас Держгеокадастр незаконно передало у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, яка була зареєстрована за ОСОБА_2 , у зв`язку з чим остання правомірно звернулася до суду за захистом свого порушеного права. Суд першої інстанції не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість первісного позову та підставність зустрічного позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У своїх відзивах на апеляційну скаргу Держгеокадастр, ОСОБА_3 і Хмельницька міська рада просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, указуючи на його законність та обґрунтованість.

Розсошанська сільська рада не висловила своєї позиції щодо апеляційної скарги.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною першою статті 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасницю судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Відповідно до рішення Хмельницької районної ради народних депутатів від 17серпня 1995 року №166 Колективному сільськогосподарському підприємству «Обрій» с. Малиничі, Хмельницького району, Хмельницької області (далі КСП«Обрій»), передано в колективну власність 3787,2 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі цього рішення КСП«Обрій» одержало державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ №12 від 23 грудня 1995 року.

Згідно наказу Держгеокадастру №22-9862-СГ від 20 грудня 2019 року Розсошанській сільській раді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 767,7947 га, які розташовані (за межами населених пунктів) на території Розсошанської селищної об`єднаної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.

30 січня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Малиницької сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 га з послідуючою передачею у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Малиницької сільської ради.

Рішенням Малиницької сільської ради від 7 лютого 2020 року №15 надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Малиницької сільської ради.

10 квітня 2020 року земельна ділянка площею 1,5 га з кадастровим номером 6825084200:05:006:0037 зареєстрована як об`єкт цивільних прав у Державному земельному кадастрі (категорія земель землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, код цільового призначення 01.03). Тоді ж у відкритій Поземельній книзі був складений кадастровий план земельної ділянки із зазначенням суміжних землекористувачів.

1 грудня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Малиницької сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Рішенням Малиницької сільської ради від 1 грудня 2020 року №4 затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,5 га (кадастровий номер 6825084200:05:006:0037)для веденняособистого селянськогогосподарства, розташовану за межами населених пунктів Малиницької сільської ради.

1 грудня 2020 року Розсошанська сільська рада як представницький орган об`єднаної територіальної громади набула повноважень, у зв`язку з чим, того ж дня завершилися повноваження Малиницької сільської ради, територіальна громада якої увійшла до складу об`єднаної територіальної громади.

У свою чергу, 15 жовтня 2020 року ОСОБА_3 звернулася до Держгеокадастру з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 1,5 га (кадастровий номер 6825084200:05:006:0037) з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Малиницької сільської ради.

Наказом Держгеокадастру від 29 жовтня 2020 року №22-12703-СГ надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності (місце розташування земельної ділянки за межами населених пунктів Малиницької сільської ради, розмір земельної ділянки 1,5 га, кадастровий номер земельної ділянки 6825084200:05:006:0037).

6 листопада 2020 року ОСОБА_3 звернулася до Держгеокадастру з заявою про затвердження технічної документації із землеустрою та передання земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 1,5 га, розташованої за межами населених пунктів Малиницької сільської ради, їй у власність.

Наказом Держгеокадаструвід 17листопада 2020року №22-13511-СГ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості)та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,5 га (кадастровий номер 6825084200:05:006:0037) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Малиницької сільської ради.

На підставіцього наказу25листопада 2020року Хмельницькаміська радазареєструвала правовласності ОСОБА_3 на земельнуділянку зкадастровим номером6825084200:05:006:0037у Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майно(номерзапису проправо власності39406984).

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України (далі ЗК України) право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

За змістом частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

В силу статті 116 ЗК України громадяни таюридичні особинабувають прававласності таправа користуванняземельними ділянкамиіз земельдержавної абокомунальної власностіза рішенняморганів виконавчоївлади абоорганів місцевогосамоврядування вмежах їхповноважень,визначених цимКодексом абоза результатамиаукціону. Безоплатнапередача земельнихділянок увласність громадянпровадиться,зокрема,у разіодержання земельнихділянок ізземель державноїі комунальноївласності вмежах нормбезоплатної приватизації,визначених цимКодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно зі статтею 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, в тому числі для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Із положень статті 122 ЗК України слідує, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Як передбачено статтями 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон №1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом частини першої статті 4, частини першої статті 5 Закону №1952-ІV слідує, що державній реєстрації прав підлягає право власності на земельні ділянки та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів (стаття 152 ЗК України).

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).

В силу частин першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як передбачено частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що громадяни можуть набувати земельні ділянки у власність, зокрема, в порядку одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації.

Приватизація земельної ділянки здійснюється за відповідним рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в межах їх компетенції, а право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Так, земельні ділянки будь-якого призначення комунальної власності передаються у власність громадян за рішенням сільської, селищної, міської ради за місцем розташування ділянки, а земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за рішенням центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів за місцем розташування ділянки.

При цьому земельна ділянка, яка передається особам у порядку приватизації земель державної чи комунальної власності має бути вільною, тобто такою, що не перебуває у власності чи в користуванні іншої особи.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння майном. Обов`язковою умовою визнання правового акта індивідуальної дії недійсним є порушення у зв`язку з його прийняттям прав власника майна.

Право на звернення до суду гарантується чинним законодавством і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється. При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести порушення своїх прав, свобод та інтересів у спірних правовідносинах.

Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Порушене право має бути захищене у спосіб, який установлений законом.

Із матеріалів справи слідує, що земельна ділянка площею 1,5 га, кадастровий номер 6825084200:05:006:0037, належала до земель сільськогосподарського призначення державної власності та була розташована за межами населених пунктів колишньої Малиницької сільської ради. Водночас у справі відсутні належні та допустимі докази про передачу цієї ділянки в комунальну власність у складі нерозпайованих земель КСП «Обрій».

Отже, вирішення питання про приватизацію спірної земельної ділянки було віднесено до компетенції Держгеокадастру, а не Малиницької сільської ради.

Держгеокадастр за наслідком розгляду відповідного клопотання надало ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, після чого затвердило цю документацію та передало земельну ділянку в її власність. У подальшому право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Держгеокадастр мало право розпорядитися спірною земельною ділянкою в межах своїх повноважень, а ОСОБА_3 набула право власності на неї у визначеному законом порядку. У зв`язку з цим підстави для задоволення позову ОСОБА_2 відсутні.

Також є правильним висновок суду про відсутність у Малиницької сільської ради повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою.

За змістом підпунктів 1, 4 пункту 6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» до прийняттязакону проадміністративно-територіальнийустрій Українизакінчення повноваженьсільських,селищних,міських рад,їхніх виконавчихорганів,а такожреорганізація сільських,селищних,міських рад,їхніх виконавчихорганів якюридичних осібу зв`язкуіз змінамив адміністративно-територіальномуустрої Україниздійснюються зурахуванням того,що у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі розформовані територіальні громади), а сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України від 5 лютого 2015 року №157-VIII «Про добровільне об`єднання територіальних громад» повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

З 1 грудня 2020 року, тобто з часу набуття повноважень Розсошанською сільською радою як представницьким органом місцевого самоврядування об`єднаної територіальної громади, припинилися повноваження Малиницької сільської ради, тому в той день депутатський склад цієї ради не мав права приймати рішення про передачу радою земельної ділянки у власність ОСОБА_2 .

З огляду на те, що оскаржувані рішення Малиницької сільської ради не відповідають вимогам закону та порушують право ОСОБА_3 щодо володіння, користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою, то суд першої інстанції правомірно керувався тим, що ці рішення слід визнати недійсними.

Водночас суд правильно виснував, що ОСОБА_2 не довела порушення своїх прав внаслідок передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_3 . Та обставина, що спірна земельна ділянка була зареєстрована як об`єкт цивільних прав за заявою ОСОБА_2 , не надає їй переваги у вирішенні питання про приватизацію землі, оскільки дозвіл ОСОБА_2 на реєстрацію земельної ділянки був наданий некомпетентним органом.

Доводи апеляційної скарги про те, що спірна земельна ділянка належала до земель комунальної власності, у зв`язку з чим Малиницька сільська рада правомірно передала її у власність ОСОБА_2 , а відтак Держгеокадастр не мало повноважень на передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.

Не спростовують висновки суду й інші доводи апеляційної скарги.

Суд першоїінстанції правильновизначився зправовими нормами,які регулюютьспірні правовідносини.Твердження ОСОБА_2 про порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 лютого 2024 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Заворотна О.Л.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 47