Ухвала

від 23.10.2023 по справі 752/12065/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/12065/22

Провадження № 1-кс/752/7620/23

У Х В А Л А

Іменем України

23 жовтня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Києва клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022100000000655, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, за результатом розгляду якого прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на речові докази, вилучені в ході проведення обушку на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києві за адресою: м. Калуш, вулиця Промислова, 1, а саме: договір поставки №А2020101138, додаток №192, акт прийому передачі від 01.11.2022, посвідчення якості №4/5, податкова накладна від 11.11.2022, зразки солі.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування, в рамках кримінального провадження, відомості щодо якого 31.08.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100000000655, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, зловживаючи службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, маючи вплив на керівників комунальних підприємств підпорядкованих Департаменту, (11-ть Шляхово-експлуатаційних управлінь по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них міста Києва), лобіюють інтереси та надають вказівки про надання переваг під час проведення закупівель технічної солі в ТОВ «КОСТАНЗА» (ЄДРПОУ 39822094, зареєстровано: м.Київ, вул. Антоновича, будинок 172А, офіс 513), посадові особи якого шляхом штучного формування ціни на поставку технічної солі, із залученням ланцюга фіктивних підприємств, створили схему з привласнення бюджетних коштів під час поставок технічної солі до комунальних установ міста Києва.

Так, 14.09.2023 в ході проведення обушку на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києві за адресою: м. Калуш, вулиця Промислова, 1" було виявлено та вилучено: Договір поставки №А2020101138, додаток №192, акт прийому передачі від 01.11.2022, посвідчення якості №4/5, податкова накладна від 11.11.2022, зразки солі.

Зазначене майно в порядку ст. 98 КПК України визнане речовим доказом.

Метою накладення арешту на майно прокурор зазначає необхідність збереження речових доказів.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Особа, яка є представником власника майна, проти задоволення клопотання категорично заперечував, зазначаючи про те, що, мотивуючи необхідність застосування зазначеного забезпечення кримінального провадження, прокурор фактично посилається лише на те, що ці речі визнано речовими доказами. При цьому у клопотанні в порушення вимог ст. 132, 170 КПК України не наведено та не обґрунтовано жодного ризику та обставини, які б виправдовували застосування заходів забезпечення, пов`язаного з обмеженням конституційних права, замість застосування повноважень, які передбачені ст. 93 КПК України щодо витребування документів та інформації. При цьому, адвокат посилався на те, що клопотання подане з порушенням правил встановлених ст. 132 КПК України, оскільки має бути подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Однак, відповідно до вимог КПК України клопотання, заяви, скарги під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Юрисдикція місцевого суду поширюється на відповідний район або кілька районів, район у місті, місто або місто і певний район навколо нього.

Місцезнаходженням відповідного органу досудового розслідування є місце розташування територіального підрозділу (управління), який має статус юридичної особи публічного права, або розташування його територіального підрозділу (слідчого відділу), який такого статусу не має, до структури якого входить відповідний орган досудового розслідування.

Достеменно відомо, що слідче управління Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15, що територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва.

Матеріали клопотання не містять письмових доказів, які б дали підстави вирішувати питання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022100000000655, яке перебуває на досудовому розслідувані у СУ ГУ НП у м. Києві, що територіально знаходиться за адресою у Шевченківському районі м. Києва, слідчим суддею Голосіївського району м. Києва.

Беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя приходить висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 170, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання залишити без задоволення.

2. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1