Ухвала

від 28.02.2024 по справі 638/14523/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/14523/21

Провадження № 2/638/686/24

УХВАЛА

Іменем України

28 лютого 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді - Щепіхіної В. В.,

за участю секретаря- Рєзніка І. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Діпрозаводтранс», Товариство з додатковою відповідальністю «МСК» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в наслідок ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Діпрозаводтранс», Товариство з додатковою відповідальністю «МСК» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в наслідок ДТП.

В судове засідання позивач не з`явився. Від представника позивача, адвоката Євглевського В. О., до суду надійшло клопотання, в якому просить суд: закрити провадження у справі №638/14523/21 в частині позовних вимог до відповідачів ОСОБА_2 та ПАТ "Діпрозаводтранс"; направити справу №638/14523/21 за позовом ОСОБА_1 до ТДВ "МСК" про стягнення 101 771,55 грн. для об`єднання та розгляду разом зі справою №922/1726/23, яка перебуває в провадженні в Господарського суду Харківської області, справа №922/1726/23 про банкрутство ТДВ "МСК".

В обгрунтування свого клопотання представник позивача зазначає, що Господарським судом Харківської області розглядається справа про банкрутство ТДВ "МСК". Розмір матеріальної шкоди за позовом ОСОБА_1 складає 101 771,55 грн., Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну згідно до Полісу АР/0999345 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який виданий ТДВ "МСК" страхувальнику ПАТ "Діпрозаводтранс", складає 130 000,00 грн.. Таким чином, страховим полісом повністю повинно відшкодуватися шкода, що заподіяна майну позивача.

Отже, за таких обставин сторона позивача відмовляється від позовних вимог до відповідачів ОСОБА_3 та ПАТ "Діпрозаводтранс".

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи чи про поважність своєї неявки до суду не направили.

На підставі частини 2 статті 247ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.12.2021 відкрито провадження у справі.

Відповідно до позовної заяви позивач просить стягнути з ОСОБА_2 та ПАТ "Діпрозаводтранс" матеріальну та моральну шкоду, завдану внаслідок ДТП в розмірі 161 771,55 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.03.2023 постановлено змінити статус ТДВ "МСК" з третьої особи на відповідача за клопотанням позивача.

Відповідно до звіту про оцінку матеріальної шкоди, завданої транспортному засобу Mazda3, державний номерний знак НОМЕР_1 , розмір заподіяної шкоди складає 101 771,55 грн.

Також, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.06.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство ТДВ "МСК".

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України» роз`яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Згідно з ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до ч.3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у ч.2 цієї статті, провадження в якій відкрито до/або після відкриття провадження у справі про банкрутство, за ініциативою учасника справи або суду надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкротство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Таким чином, Кодекс України з процедур банкрутства, передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.

Даний висновок був зроблений у Постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 19.06.2018 у справі №908/4057/14 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц (Провадження №14-404цс19), де зокрема зазначено і те, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.01.2020 також зазначила, що закриття провадження у справі є недоцільним, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Таким чином суд доходить висновку, що цивільну справу №638/14523/21 необхідно передати за підсудністю до Господарського суду Харківської області, оскільки ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.06.2023 року відносно відповідача ТДВ "МСК" відкрито провадження у справі №922/1726/23 про банкрутство.

Щодо відмови позивача від позовних вимог до відповідачів ОСОБА_2 , ПАТ "Діпрозаводтранс" суд зазначає наступне.

За правилами ч.1 ст.13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Відповідно до ч.3 ст.13ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до вимог п.1 ч.2ст.49 ЦПК Українипозивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із п.4 ч.1ст.255 ЦПК Українивизначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Статтею 256 ЦПК Українивизначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Сторона може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника (ч.1ст. 58 ЦПК України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.64ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Cудом перевірено повноваження представника позивача та не встановлено наявності обмежень щодо права на відмову від позову.

Таким чином, вирішуючи питання щодо прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження по справі, суд приймає до уваги вільне волевиявлення сторони позивача щодо цього, відповідність заяви вимогам законодавства, повне розуміння передбачених законодавством наслідків таких дій, та вважає, що підстав для відмови у задоволенні заяви, яка ґрунтується на законі та не порушує будь-яких прав та інтересів, не має. Сторона позивача вільно розпорядилась предметом спору і процесу саме таким способом, що унеможливлює подальший розгляд справи за суттю позовних вимог відносно відповідачів ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Діпрозаводтранс», а тому суд вважає за можливе задовольнити заяву про відмову від позовних вимог відносно ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Діпрозаводтранс» та закрити провадження у справі в цій частині.

Згідно із ч.3 ст.142ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

На підставі вищезазначеного суд доходить до висновку, що цивільна справа №638/14523/21 в частині позовних вимог до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Діпрозаводтранс» підлягає закриттю на підставі того, що судом визнано відмову представника позивача від позову.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 4, 5, 30, 31, 187, 254, 255, 261, 354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі №638/14523/21 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Діпрозаводтранс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в наслідок ДТП,закрити у зв`язку із відмовою позивача від позовних вимог.

Цивільну справу №638/14523/21 за позовними вимогами ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в наслідок ДТП, передати за підсудністю до Господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, буд. 5) для вирішення питання про об`єднання зі справою №922/1726/23 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (ЄДРПОУ:31236795).

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Щепіхіна