Ухвала

від 01.03.2024 по справі 02-02/0024

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 02-02/0024

Провадження № 22-з/4808/20/24

Головуючий у 1 інстанції Девляшевський В.А.

У Х В А Л А

01 березня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Девляшевського В.А., ознайомившись із заявою представника ОСОБА_1 про видачу виконавчого документа на примусове виконання ухвали Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промисловій палаті від 23 лютого 2024 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у третейській справі № 02-02/0024 за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ІНФО» про стягнення боргу за договором позики грошових коштів,

встановив:

27 лютого 2024 року через систему «Електронний суд» адвокат Жарський Т.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав заяву про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

В заяві зазначив, що 22 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промисловій палаті про забезпечення позову у справі № 02-02/0024 до ТОВ «ДЕЛЬТА ІНФО» про стягнення 700 000,00 грн боргу за договором позики грошових коштів.

Ухвалою Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промисловій палаті у складі голови Третейського суду А. Трачука від 23 лютого 2024 року накладено арешт на нерухоме майно, належне ТОВ «ДЕЛЬТА ІНФО»; заборонено будь-яким особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з переходом права власності щодо нерухомого майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ІНФО».

Посилаючись на те, що справи про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду, представник ОСОБА_1 просив видати виконавчий документ на примусове виконання ухвали Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промисловій палаті від 23.02.2024 року у третейській справі № 02-02/0024.

Перевіривши заяву суд вважає, що апеляційним судом, як судом першої інстанції, заява не може бути прийнята до розгляду.

При дослідженні заяви та доданих документів встановлено, що Жарський Т.В. на підтвердження своїх повноважень здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 надав копію ордеру серія АТ №1062548 від 27 лютого 2024 року, в якому зазначено що адвокат Жарський Т.В. надає правову допомогу ОСОБА_1 у Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області.

Згідно із ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" (ч.4ст.62 ЦПК України).

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Згідно з підпунктом 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога".

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

Звернення до суду передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Такий висновок відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження №11-44заі19).

З матеріалів справи вбачається, що ордер про надання правової допомоги від 27 лютого 2024 року серія АТ №1062548, який підписаний адвокатом Жарським Т.В. містить відомості про надання правової допомоги ОСОБА_1 в Івано-Франківському міському суді. За наведених обставин такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги ОСОБА_1 у Івано-Франківському апеляційному суді.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 483 ЦПК України питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду.

Заява про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Згідно частини 1 статті 484 ЦПК України заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду подається у письмовій формі і має бути підписана особою, на користь якої прийнято рішення третейського суду, чи її представником.

Відповідно до частини 4 статті 484 ЦПК до заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, поданої без додержання вимог, визначених у цій статті, а також у разі несплати суми судового збору, а також поданої особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Оскільки до заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, сформованої та підписаної Жарським Т.В. , як представником ОСОБА_1 , в порушення вимог частини третьої статті 484 ЦПК України не додано документів, що підтверджують повноваження представляти інтереси останньої в апеляційному суді, заява не може бути прийнята до розгляду, відповідно вона підлягає поверненню заявникові.

Крім того суд звертає увагу, що вимоги до рішення третейського суду, винесення додаткового рішення, роз`яснення та виправлення рішення, обов`язковості рішення третейського суду та оскарження рішення третейського суду врегульовані у розділі VI Закону України «Про третейські суди».

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду. Рішення оголошується у засіданні третейського суду.

Статтею 46 Закону України «Про третейські суди» встановлено вимоги до рішення третейського суду, зокрема у рішенні третейського суду повинно бути зазначено висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю або частково по кожній із заявлених вимог.

Статтею 52 Закону України «Про третейські суди» визначено, що з питань, що виникають у процесі розгляду справи і не стосуються суті спору, третейський суд постановляє ухвали.

Норми, яка б прирівнювала ухвалу третейського суду до рішення третейського суду вказаний Закон не містить.

Разом з тим відповідно до частини 8 ст. 19 ЦПК України суди розглядають справи зокрема про видачу виконавчих листів на примусове виконання саме рішень третейських судів.

Натомість відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України за заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.

На підставі наведеного та керуючись статтями 185, 483,484 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву представника ОСОБА_1 про видачу виконавчого документа на примусове виконання ухвали Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промисловій палаті від 23 лютого 2024 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у третейській справі № 02-02/0024 за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ІНФО» про стягнення боргу за договором позики грошових коштів повернути.

Ухвала набирає законної сили з часу постановлення, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя В.А. Девляшевський