Ухвала від 29.02.2024 по справі 175/8896/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/872/24 Справа № 175/8896/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду в складі:

судді доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2023 року у кримінальному провадженні №22023050000002588 відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у с.Ленінський Ленінського району Таджикистан, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2023 року ОСОБА_8 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначено кримінальне покарання у виді 12 років позбавлення волі із призначенням додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати будь-які посади в органах місцевого самоврядування та державної влади на строк 10 років без конфіскації майна приналежного ОСОБА_8 на праві приватної власності.

Ухвалено строк покарання обчислювати з дня затримання згідно протоколу затримання, тобто з 04 жовтня 2023 року.

До набрання вироком законної сили залишено обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішено питання щодо стягнення з обвинуваченої ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення судових експертиз; скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді від 11 жовтня 2023 року на: мобільний телефон REALME СЗ ІМEI1: НОМЕР_1 , ІМЕI2: НОМЕР_2 з Sim-картою з номером НОМЕР_3 ; Sim-карта з написом НОМЕР_4 , яка має мобільний номер НОМЕР_5 ; ноутбук ASUS X51L №86N0AS062715249.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_8 точний час не встановлено, але не пізніше 02.06.2023 року, діючи умисно з власних мотивів, в ході спілкування в месенджері «Telegram» із представником збройних формувань держави-агресора, а саме: «пулеметчик сводной роты Министерства доходов и сборов днр, старший лейтенант» (тимчасово відкомандирований до незаконного збройного формування «внутренние войска днр»), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надала останньому добровільну згоду на надання допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України (далі за текстом - ЗС України) та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, шляхом збору та передачі останньому інформації про переміщення військової техніки і особового складу ЗС України на території АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , а також місця постійної і тимчасової дислокації підрозділів ЗС України на території м. Краматорськ Донецької області.

При, цьому громадянка України ОСОБА_8 усвідомлювала, що передана нею інформація буде використана збройними формуваннями держави-агресора для нанесення ракетних, авіаційних та інших вогневих ударів з метою завдання вогневого ураження підрозділам ЗС України, знищення військової техніки, особового складу ЗС України.

Так, 09.06.2023 об 16:56 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави-агресора, використовуючи месенджер «Telegram» з акаунтом, зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_10 », в особистій переписці з представником збройного формування держави агресора під назвою «ОСОБА_9 », зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_6 , передала останньому інформацію у вигляді голосового повідомлення в якому повідомила, що після обстрілів місць розташування військовослужбовців ЗСУ поблизу заводу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в м. Слов`янськ, військовослужбовці ЗСУ покинули вказані місця та прибрали блокпост поблизу заводу «Зевс Кераміка» в м. Слов`янськ Донецької області.

02.06.2023 об 14:42 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави-агресора, використовуючи месенджер «Telegram» з акаунтом, зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_10 », в особистій переписці з представником збройного формування держави агресора під назвою «ОСОБА_9 », зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_6 , передала останньому інформацію у вигляді фотознімків і текстового повідомлення про місце знаходження автомобіля радіоелектронної розвідки за адресою: АДРЕСА_1 .

03.06.2023 об 19:22 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави-агресора, використовуючи месенджер «Telegram» з акаунтом, зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_10 », в особистій переписці з представником збройного формування держави агресора під назвою «ОСОБА_9 », зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_6 , передала останньому інформацію у вигляді текстового повідомлення про розташування автомобілів ЗСУ по АДРЕСА_1 .

09.06.2023 об 18:52 ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави-агресора, використовуючи месенджер «Telegram» з акаунтом, зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_10 », в особистій переписці з представником збройного формування держави агресора під назвою « ОСОБА_9 », зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_6 , передала останньому інформацію у вигляді голосового повідомлення про пересування військовослужбовців та техніки ЗСУ по трасі з АДРЕСА_1 в напрямку АДРЕСА_3 , та про переміщення розбитої військової техніки з напрямку м. Слов`янськ по трасів в АДРЕСА_1 . Також повідомила, про розташування блокпосту на в`їзді в АДРЕСА_1 .

10.06.2023 об 08:53 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави-агресора, використовуючи месенджер «Telegram» з акаунтом, зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_10 », в особистій переписці з представником збройного формування держави агресора під назвою «ОСОБА_9 », зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_6 , передала останньому інформацію у вигляді голосового повідомлення в якому підтвердила місце знаходження автомобіля радіоелектронної розвідки за адресою: АДРЕСА_1 , та повідомила, що перевірить, коли в це день буде їхати від батьків, чи він дійсно там на даний час знаходиться.

10.06.2023 об 15:32-16:08 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави-агресора, використовуючи месенджер «Telegram» з акаунтом, зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_10 », в особистій переписці з представником збройного формування держави агресора під назвою «ОСОБА_9 », зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_6 , передала останньому інформацію у вигляді текстового повідомлення, відеозапису і голосового повідомлення в яких повідомила про відсутність автомобіля радіоелектронної розвідки за адресою: АДРЕСА_1 .

12.06.2023 об 09:27-09:33 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави-агресора, використовуючи месенджер «Telegram» з акаунтом, зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_10 », в особистій переписці з представником збройного формування держави агресора під назвою «ОСОБА_9 », зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_6 , передала останньому інформацію у вигляді текстового повідомлення про переміщення з напрямку м. Краматорськ в напрямку АДРЕСА_3 одиниць військової техніки та 4 одиниці автомобільної техніки із військовослужбовцями ЗСУ

12.06.2023 об 16:40-16:41 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави-агресора, використовуючи месенджер «Telegram» з акаунтом, зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_10 », в особистій переписці з представником збройного формування держави агресора під назвою «ОСОБА_9 », зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_6 , передала останньому інформацію у вигляді текстового повідомлення про переміщення військової техніки з м.Краматорськ в напрямку АДРЕСА_3 .

13.06.2023 об 11:31-19:51 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави-агресора, використовуючи месенджер «Telegram» з акаунтом, зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_10 », в особистій переписці з представником збройного формування держави агресора під назвою «ОСОБА_9 », зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_6 , передала останньому інформацію у вигляді текстових та голосових повідомлень в яких повідомила, що в м.Краматорськ Донецької області з м. Харків прибувають військовослужбовці ЗСУ, та в подальшому вони будуть пересуватися в м. Бахмут через м. Часів Яр Донецької області. А також про плани військовослужбовців ЗСУ робити зупинку в м. Часів Яр Донецької області під час руху.

14.06.2023 об 12:53-13:02 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави-агресора, використовуючи месенджер «Telegram» з акаунтом, зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_10 », в особистій переписці з представником збройного формування держави агресора під назвою «ОСОБА_9 », зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_6 , передала останньому інформацію у вигляді текстових повідомлень в яких повідомила, що в школі АДРЕСА_4 залишилося мало військовослужбовців ЗСУ.

16.06.2023 об 16:18-16:19 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави-агресора, використовуючи месенджер «Telegram» з акаунтом, зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_10 », в особистій переписці з представником збройного формування держави агресора під назвою «ОСОБА_9 », зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_6 , передала останньому інформацію у вигляді текстових та голосових повідомлень в яких повідомила про розташування військовослужбовців ЗСУ на заводі ЛІП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » в м. Краматорськ Донецької області, та про попадання в завод під час обстрілу.

16.06.2023 об 21:17 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави-агресора, використовуючи месенджер «Telegram» з акаунтом, зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_10 », в особистій переписці з представником збройного формування держави агресора під назвою «ОСОБА_9 », зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_6 , передала останньому інформацію у вигляді текстового повідомлення в яких повідомила, що поблизу школи АДРЕСА_4 вона бачила приблизно 25 військовослужбовців ЗСУ.

17.06.2023 об 08:27 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави-агресора, використовуючи месенджер «Telegram» з акаунтом, зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_10 », в особистій переписці з представником збройного формування держави агресора під назвою «ОСОБА_9 », зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_6 , передала останньому інформацію у вигляді текстового повідомлення в якому повідомила про пересування з м.Краматорськ в напрямку м. Костянтинівка Донецької області 8 бензовозів.

19.06.2023 об 10:01 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави-агресора, використовуючи месенджер «Telegram» з акаунтом, зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_10 », в особистій переписці з представником збройного формування держави агресора під назвою «ОСОБА_9 », зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_6 , передала останньому інформацію у вигляді текстових повідомлень в яких повідомила про місце знаходження автомобільної техніки ЗСУ на станції технічного обслуговування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за адресою: АДРЕСА_5 .

29.06.2023 об 09:45-09:50 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави-агресора, використовуючи месенджер «Telegram» з акаунтом, зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_10 », в особистій переписці з представником збройного формування держави агресора під назвою «ОСОБА_9 », зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_6 , передала останньому інформацію у вигляді текстового повідомлення в якому повідомила, що в ресторані «Рио» в м.Краматорськ Донецької області під час влучання ракети перебували офіцери військовослужбовці ЗСУ, які відзначали день народження.

08.07.2023 об 12:44 -12:45 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави-агресора, використовуючи месенджер «Telegram» з акаунтом, зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_10 », в особистій переписці з представником збройного формування держави агресора під назвою «ОСОБА_9 », зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_6 , передала останньому інформацію у вигляді текстових повідомлень в яких повідомила, що на території військового аеродрому в м. Краматорськ Донецької області поблизу двох поверхового будинку з назвою «Бункер» розташовується радари ППО, а на території самого аеродрому розташовуються системи ППО.

12.07.2023 об 19:06 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави-агресора, використовуючи месенджер «Telegram» з акаунтом, зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_10 », в особистій переписці з представником збройного формування держави агресора під назвою «ОСОБА_9 », зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_6 , передала останньому інформацію у вигляді текстового повідомлення в якому повідомила що в ІНФОРМАЦІЯ_8 військовослужбовців ЗСУ відсутні.

Дії обвинуваченої ОСОБА_8 кваліфіковані судом за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, яке виразилось у наданні збройним формуванням держави-агресора допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Доводи апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , не оскаржуючи кваліфікацію дій ОСОБА_8 , просить вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_8 змінити в частині призначеного покарання з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок суворості, та призначити ОСОБА_8 мінімальну міру покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України.

Зазначає, що суд 1-ї інстанції не взяв до уваги пом`якшуючі обставини, що передбачені ст. 66 КК України, а саме: щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, що підтверджується повним визнанням вини обвинуваченої ОСОБА_8 ; що вона раніше не судима, не притягувалась ні до яких видів відповідальності; за місцем проживання ОСОБА_8 характеризується позитивно, скарги та нарікання з боку мешканців та жителів селища відносно ОСОБА_8 не надходили.

Разом з тим, просить врахувати, що ОСОБА_8 страждає на різноманітні захворювання.

Вважає, що сукупність пом`якшуючих обставин, передбачених ст. 66 КК України дає можливість визначити покарання обвинуваченій ОСОБА_8 із застосуванням ст. 69 КК України.

Іншими учасниками судового розгляду вирок в апеляційному порядку не оскаржено.

Позиції сторін в суді :

Обвинувачена та її захисник в судовому засіданні, кожен окремо, просили апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в ній.

Прокурор під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції просив апеляційну скаргу захисника обвинуваченої залишити без задоволення, а вирок суду 1-ї інстанції - без змін як законний, обґрунтований.

Висновки суду:

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 7 ст. 111-1 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються.

Що стосується призначеного обвинуваченій покарання, то апеляційний суд вважає, що воно в повній мірі відповідає тяжкості скоєного злочину та даним про особу обвинуваченої.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 року у справі №682/956/17 вказала про те, що визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. При обранні форми реалізації кримінальної відповідальності, суд у визначених законом межах наділений правом вибору не лише виду та розміру покарання, а й порядку його відбування.

При призначенні ОСОБА_8 покарання суд першої інстанції діяв з дотриманням вимог ст. ст. 50, 65 КК України, а саме суд врахував що вона раніше не судима, стан її здоров`я, позитивну характеристику за місцем мешкання, що на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, ставлення до скоєного злочину, щиросердне каяття, співпрацю з органом досудового розслідування.

Обставинами, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_8 суд визнав активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, визнання вини.

У відповідності до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлені.

Цим обставинам, суд першої інстанції надав у сукупності належну і обґрунтовану оцінку й дійшов законного і справедливого висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_8 у виді позбавлення волі за вчинення нею інкримінованого злочину в межах мінімальної санкції, передбаченої ч. 7 ст. 111-1 КК України, з його реальним відбуванням та призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Твердження сторони захисту про те, що суд, при призначенні покарання не в повній мірі врахував відомості про особу обвинуваченої, зокрема визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що, на їх думку свідчить про необхідність, при призначенні покарання, застосування положень ст. 69 КК України, не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини були в повній мірі враховані судом, при цьому, стороною захисту не наведено обґрунтування необхідності призначення обвинуваченій більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, яке б указувало на істотну диспропорцію між визначеним судом покаранням та вчиненими злочинними діями, зважаючи на обставини, за яких було вчинено злочин та його характер.

Виходячи зі змісту ст. 69 КК України призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, можливе лише в тому випадку, коли встановлені по справі обставини, що пом`якшують покарання, настільки істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання, передбаченого санкцією статті Особливої частини КК України, було б явно недоцільним.

З наявних в матеріалах кримінального провадження даних, які характеризують особу обвинуваченої, доводів апеляційної скарги, а також фактичних обставин справи, не вбачається обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та надавали законні підстави для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні обвинуваченій ОСОБА_8 покарання.

На переконання колегії суддів, встановлені у справі обставини, хоча й пом`якшують покарання обвинуваченої, проте істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення та ступінь суспільної небезпеки і не є достатніми для застосування положень ст. 69 КК України.

Колегія суддів ставиться критично до доводів апеляційної скарги захисника, що щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину виразилось у повному визнанні вини обвинуваченою.

Так, щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винуватим своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Відповідно до висновків, які містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (кримінальне провадження №288/1158/16-к), під активним сприянням розкриттю злочину розуміють дії винної особи, спрямовані на надання органам досудового розслідування і суду допомоги у з`ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі цим органам. Саме лише визнання власної винуватості під тиском зібраних доказів і підтвердження інформації, вже встановленої компетентними органами з інших джерел, не є активним сприянням розкриттю злочину.

Як слідує із матеріалів кримінального провадження, у них не містяться дані про повідомлення обвинуваченою органам досудового розслідування таких обставин вчинення злочину, які б не були встановлені ними на підставі інформації, встановленої з інших джерел.

Доводи апеляційної скарги захисника, такі як не притягнення ОСОБА_8 раніше до будь-якої відповідальності, її не судимість, позитивна характеристика з місця проживання, були предметом розгляду в суді 1-ї інстанції при вирішенні питання про обрання виду та міри покарання ОСОБА_8 , та були належним чином враховані судом 1-ї інстанції.

Що стосується доводів апеляційної скарги про надмірну суворість призначеного обвинуваченій ОСОБА_8 покарання, колегія суддів вважає такі доводи безпідставними з огляду на наступне.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Статтею 65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 КК України; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Разом з тим, термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

Отже, суд зважаючи на наявність даних про особу обвинуваченої, з врахуванням погіршення в умовах ізоляції від суспільства стану її здоров`я, а також, що ОСОБА_8 раніше не судима, має позитивну характеристику за місцем мешкання, що на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, ставлення до скоєного злочину, щиросердне каяття, співпрацю з органом досудового розслідування, прийшов до обґрунтованого та законного висновку, що ці обставини не знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, не здатні зменшити негативні наслідки скоєного діяння, а тому саме мінімальне покарання у виді позбавлення волі буде сприяти її виправленню та попередженню скоєння нових злочинів, а також буде необхідним та достатнім.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів не виявлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів і вимог поданої апеляційної скарги і не знаходить підстав для зміни вироку, а тому апеляційна скарга залишає без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 376, 404-409, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_8 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженою, яка тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.

Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4