Рішення

від 28.02.2024 по справі 126/2368/23

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2368/23

Провадження № 2/126/177/2024

"28" лютого 2024 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В. І.

із секретарем Притуляк І.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова компанія управління активами", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Тамари Миколаївни, Бершадського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ТОВ "Фінансова компанія управління активами", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., Бершадського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню з тих підстав, що як стверджує 15.09.2023 він дізнався про наявність виконавчого напису та виконавчого провадження, отримавши по телефону СМС-повідомлення про арешт рахунків. Йому не було нічого відомо про виконавчий напис та виконавче провадження до отримання постанови. Як зазначено у виконавчому написі, що АТ КБ "ПриватБанк" на підставі договору факторингу № РВ-2021-26/10 від 26.10.2021 відступлено ТОВ "Фінансова компанія управління активами" право вимоги за кредитним договором № SAMDN52000067381989 від 27.08.2012, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та ним. 15.02.2022 постановою старшого державного виконавця Бершадського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Остафійчуком О.В. відкрито виконавче провадження ВП № 68655142 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Солонець Т.М. (надалі третя особа 1) № 26677 від 12.12.2021 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в розмірі 29275,65 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 15923,33 грн., в тому числі заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами 13302,32 грн., плата за вчинення виконавчого напису 50 грн. Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження ВП № 68655142, він вважає, що виконавчий напис № 26677 від 22.12.2021 вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами і як наслідок неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про стягнення заборгованості. Зазначає, що кредитний договір № SAMDN52000067381989 від 27.08.2012 між АТ КБ "ПриватБанк" та ним не укладався та він його не підписував, матеріали виконавчого провадження не отримував. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив норми закону. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без врахування його думки та позиції та не відповідає дійсній сумі заборгованості. Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівником банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до нього. Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Солонець Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 26677 від 22.12.2021 щодо стягнення з нього на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованості за кредитним договором № SAMDN52000067381989 від 27.08.2012 в сумі 29275,65 грн.; стягнути з ТОВ "Фінансова компанія управління активами" на його користь 1073,60 грн. сплаченого ним судового збору.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Пригуза С.Д. надав заяву, в якій позов підтримує, просить розглянути справу в його відсутність та у відсутність позивача.

Представник відповідача ТОВ "Фінансова компанія управління активами" Велікданов С.К. надав заяву, в якій позов визнає та просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., Бершадський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, причин неявки суд не повідомили.

Вирішуючи спір, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Солонець Т.М. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами", якому АТ КБ "ПриватБанк" на підставі договору факторингу № РВ-2021-26/10 від 26.10.2021 відступлено право вимоги за кредитним договором № SAMDN52000067381989 від 27.08.2012, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 . Пропонується задовольнити вимоги ТОВ "Фінансова компанія управління активами", стягнути з ОСОБА_1 за період з 25.10.2021 по 22.12.2021 включно суму в розмірі: 15923,33 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13302,32 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 50 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 29275,65 грн. Зареєстровано в реєстрі за № 26677.

15.02.2022 старшим державним виконавцем Бершадського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Остафійчуком О.В. відкрито виконавче провадження ВП № 68655142 з примусового виконання виконавчого напису № 26677 від 22.12.2021.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, Законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Тобто, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При цьому сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172. З моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014 року була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.

10 грудня 2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі №826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п.1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 визнано незаконним та нечинним, зокрема розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

Так, виконавчий напис від 22.12.2021 було вчинено в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14.

Оспорюваний виконавчий напис стосується стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором, який не був нотаріально посвідчений.

Сторона відповідача жодних доказів на спростування вимог позивача суду не надала, зокрема нотаріально посвідченого договору, за яким міг бути вчинений виконавчий напис. Хоча можливості надати докази на обґрунтування своєї позиції відповідач позбавлений не був.

Таким чином, суд приходить до висновку, що приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис з порушення вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис з порушення вимог чинного законодавства та не є безспірною заборгованість, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідача за вчиненим виконавчим написом.

Крім того, вирішуючи даний спір, суд приймає до уваги позицію відповідача, який позов визнав.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки під час підготовчого судового засідання відповідач визнав позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання позову підлягає прийняттю, а позов - задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов, тому суд вважає необхідним розподілити судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 141, 142 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 536,80 грн. та повернути позивачеві з державного бюджету 50% сплаченого судового збору відповідно до квитанції АБ "Укргазбанк" № 67176888 від 27.09.2023 в сумі 536,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172, статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 12, 81-82, 133, 141, 142, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Прийняти визнання позову відповідачем.

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ТОВ "Фінансова компанія управління активами" (код ЄДРПОУ 35017877, вул. Стельмаха 9-А оф. 203, м. Ірпінь Київської області, 08200), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Тамари Миколаївни ( АДРЕСА_2 ), Бершадського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 4821997, вул. Миколаєнка 25, м. Бершадь Гайсинського району Вінницької області) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною від 22.12.2021, зареєстрований в реєстрі за № 26677 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованості за кредитним договором № SAMDN52000067381989 від 27.08.2012 в сумі 29275,65 грн.

Стягнути з ТОВ "Фінансова компанія управління активами" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536,80 грн.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору в сумі 536,80 грн. відповідно до квитанції АБ "Укргазбанк" № 67176888 від 27.09.2023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В. І. Гуцол