Рішення

від 28.02.2024 по справі 285/4962/23

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/4962/23

провадження у справі №2/0285/213/24

28 лютого 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинськийміськрайонний судЖитомирської області

у складі: головуючого судді Помогаєва А.В.,

за участі: секретаря судового засідання Ковальчук М.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Стриївської сільської ради Звягельського району в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягувати з відповідача аліменти на користь сина.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступні обставини.

Відповідач є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але неналежно виконує свої батьківські обов`язки та нехтує інтересами дитини.

З актів обстеження матеріально-побутових умов проживання встановлено, що у будинку холодно, неприбрано. Дитина періодично залишається без нагляду матері.

ОСОБА_2 неодноразово притягуваласьдо адміністративноївідповідальності зачастиною 1ст.184,ч.1ст.178КУпАП.Працівниками службиу справахдітей міськоїради неодноразовобули проведеніз ОСОБА_2 профілактично-роз`яснювальнібесіди,щодо недопущеннянею ухиленнявід виконаннябатьківських обов`язків.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити. Посилалась на наявність підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Для матеріального забезпечення дитини існує необхідність стягнення аліментів.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. Посилалась на те, що залишала сина з родичами коли проживала з чоловіком в іншому населеному пункті. На теперішній час вона має намір забрати дитину до себе. Тимчасово не працює.

З`ясувавшиобставини справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Конституцією України (ст. 51) визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти.

Ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків (ст. 164 СК України).

Це є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для матері, так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають, крім інших осіб, орган опіки та піклування (ст.165 СК України).

Судом встановлено,що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджуєтьсякопією свідоцтвапро народження.

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу. (а.с. 13)

Актами обстеження матеріально-побутових умов проживання за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що у будинкухолодно, умови для проживання дитини відсутні, будинок потребує прибирання.

Відповідач неналежно виконувала батьківські обов`язки, за що неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_3 перебуває на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (а.с. 3).

Звертаючись до суду з даним позовом, якому передувала виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, позивачем були вжиті усі можливі заходи з метою захисту інтересів дитини, повернення в сім`ю.

Рішенням Виконавчого комітету Стриївської сільської ради Звягельського району №167 від 27.07.2023 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8-9).

Підстави позбавлення батьківських прав изначені ч. 1 ст. 164 СК України.

Як встановлено судом, на момент ухвалення вищазазначеного висновку існували обставини, що могли бути підставами для рішення про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

На думку суду, відсутні підстави для висновку, що відповідач на теперішній час ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Наявні докази свідчать лише про неналежне виконання обов`язків, яке не містить ознак ухилення.

Так, відповідач проживала з сином та забезпечувала його догляд. Окремі епізоди поведінки ОСОБА_2 характеризують її з негативного боку. Умови проживання дитини також очевидно не відповідали загальновизнаним критеріям належного забезпечення побутових та санітарних умов.

У судовому засіданні ОСОБА_2 посилалась на зміну способу свого життя, проте будь-яких доказів на підтвердження цих обставин надано не було.

Враховуючи, що під час розгляду даної справи відповідач змінила своє ставлення до виконання батьківських обов`язків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для позбавлення її батьківських прав.

Згідно ч. 1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Таким чином, відібрання дитини може бути як наслідком задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав, так і самостійною формою захисту прав дитини, без розривання правового зв`язку між дитиною та батьками.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950 р.), кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

За змістом зазначеної норми, суд при вирішенні будь-яких спірних питань, пов`язаних із сімейним життям людини, зобов`язаний дотримуватись справедливого балансу між інтересами кожної окремої особи та інтересами суспільства.

Суд дійшов переконання, що встановленими в судовому засіданні фактами доведено наявність підстав вважати, що залишення дитини у відповідача є небезпечним для її здоров`я і морального виховання. Отже існує об`єктивна необхідність відібрання дитини від матері.

Разом з тим, поведінка відповідача під час судового розгляду свідчить про її щире бажання підтримати зв`язок з сином та забезпечити його виховання у родині.

Позбавлення відповідача батьківських прав неминуче призведе до обмеження немайнових прав сина. Зокрема, ще більше обмеження їх спілкування, у порівнянні з тим, яке існує до завершення розгляду даної справи, або повне припинення такого спілкування, може негативно вплинути на психологічний стан дитини.

Отже, збереження правового зв`язку між відповідачем як матір`ю та дитиною, є необхідним для захисту прав та інтересів дитини. Крім того, це може сприяти позитивному впливу на поведінку відповідача з метою зміни її ставлення до виконання батьківських обов`язків та взаємодії з соціальними службами.

Нормою ч. 3 ст. 170 СК України передбачено, що у випадку, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дітей їх батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дітей.

Таким чином, у випадку свідомого ставлення ОСОБА_2 до створення нормальних умов проживання та виховання дитини, такий захід державного примусу, як відібрання дитини, може бути тимчасовим.

Відібрання дитини є частковим задоволенням позовних вимог та не виходить за їх межі, оскільки за змістом ст. ст. 166, 167 СК України такий захід є наслідком позбавлення батьківських прав, а згідно ст. 170 СК України він також може застосовуватись окремо.

За такихобставин,суд вважаєза необхіднепередати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під опіку органу опіки та піклування Стриївської сільської ради Звягельського району.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов`язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

У відповідності зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище й стан здоров`я дитини та платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків.

Враховуючи майновийстан відповідача,суд вважаєза необхіднезадовольнити вимогуоргану опікита піклуванняпро стягненняаліментів урозмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця.

Згідно положень ст.191 СК України стягнення аліментів здійснюється з дня пред`явлення позову, тобто з 10.08.2023.

Рішення в межах суми платежу за один місяць суд допускає до негайного виконання.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до вимог ст.141 ЦПК України він стягується з відповідача в дохід держави в розмірі 5368 грн., що відповідає сумі ставок судового збору за вимогами, які задоволено.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Відібрати дитину- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від матері ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав.

Передати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під опіку органу опіки та піклування Стриївської сільської ради Звягельського району.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,аліменти накористь сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з дня подачі позовної заяви 10.08.2023, до повноліття дитини, перераховуючи кошти на особистий рахунок дитини.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користьдержави судовий збір у розмірі 5368 грн.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити,що відповіднодо ч.3ст.170СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини, суд за заявою матері може постановити рішення про повернення їй дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарага не була подана. У випадку оскарження - рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.03.2024.

Суддя А.В. Помогаєв