Ухвала

від 01.03.2024 по справі 495/1729/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/1729/24

№ провадження 2-з/495/18/2024

УХВАЛА

Про забезпечення позову

"01" березня 2024 р. м. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області Прийомова О.Ю.,

розглянувши заяву першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Короліно Бугазької сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно Бугазької сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И ЛА:

Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Короліно Бугазької сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

До суду від першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд: вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 , а також іншим фізичним та юридичним особам, на час розгляду до набрання законної сили рішенням у справі здійснювати будь які будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером: 5110300000:02:029:0012, площею 0,0734 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2649813751040; заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості та введення їх в експлуатацію на земельній ділянці з кадастровим номером: 5110300000:02:029:0012, площею 0,0734 га, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2649813751040; заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь які реєстраційні дії щодо новостворених об`єктів нерухомого майна нежитлових чи інших приміщень на земельних ділянках з кадастровим номером: 5110300000:02:029:0012, площею 0,0734 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2649813751040.

Свою заяву обґрунтовує тим, що позивач звернувся з позовом до суду про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Підставою для звернення стало те, що встановлені факти реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за громадянами права власності на земельні ділянки, розташовані у смт. Затока Білгород Дністровського району Одеської області на підставі підроблених рішень Кароліно Бугазької сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області.

За таких обставин вбачається, що відповідачем набуто право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 5110300000:02:029:0012 незаконно, всупереч вимог ст. ст. 118, 122 ЗК України, за підробленим рішенням Кароліно Бугазької сільської ради від 31 січня 2022 року № 121-VІІІ.

Враховуючи, що предметом позову окружної прокуратури є витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки, яка на даний час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрована за відповідачем на праві приватної власності, наявні підстави для забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд має враховувати практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду.

Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Для належної реалізації завдань судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позовуце негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, а також зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, що призведене до неможливості ефективного поновлення державних інтересів, наявні обґрунтовані доводи щодо необхідності вжиття саме таких заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову в даному випадку, виступає запорукою виконання рішення суду, у разі ухвалення його на користь позивача, а тому вважає що вимоги про забезпечення позову є співмірними позовним вимогам.

Такі заходи забезпечення позову не несуть загрози завдання збитків відповідачам.

Суд розглядає заяву без повідомлення учасників справи, що відповідає положенню ч.1 ст. 153 ЦПК України, відповідно до якої заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Як роз`яснив ВСУ у своїй Постанові від 14.06.2021 року у справі № 308/8567/20, провадження № 61-3480сво21, вирішення заяви про забезпечення позову поданої одночасно з пред`явленням позову виключно після відкриття провадження у справі призведе до порушення процесуального строку розгляду такої заяви передбаченого частиною першою статті 153 ЦПК України, а крім того зволікання із вирішенням заяви про забезпечення позову може призвести до настання наслідків, запобігти яким і покликані заходи забезпечення позову.

Також вирішення заяви про забезпечення позову поданої одночасно із пред`явленням позову, лише після відкриття провадження у справі, ставить осіб, які подали заяву у такий спосіб, в нерівне становище із особами, які подали заяви про забезпечення позову до подання позову або після відкриття провадження у справі, чиї заяви будуть розглянуті в строки передбачені частиною першою статті 153 ЦПК України.

Тому заяви про забезпечення позову подані одночасно із поданням позовної заяви, у разі відповідності їх змісту та форми вимогам, встановленим статтею 151 ЦПК України, та підсудності таких заяв суду, до якого вони подані згідно вимог частини першої статті 152 ЦПК України, мають бути розглянуті по суті у строк, передбачений частиною першою статті 153 ЦПК України.

За таких обставин Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважав за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові від 07 серпня 2020 року в справі № 520/9674/19 (провадження № 61-4032св20) Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду про те, що вирішення по суті заяви про забезпечення позову, поданої одночасно із позовною заявою, можливо лише після відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

П. 4 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до ч. 2ст. 150 ЦПК України,суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору.

В своїй заяві про забезпечення позову позивач посилається на те, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером: 5110300000:02:029:0012, площею 0,0734 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2649813751040, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебувають у власності ОСОБА_1 .

Наявність у відповідача зареєстрованого та належним чином посвідченого права приватної власності на спірну земельну ділянку, робить можливим їх відчуження на користь третіх осіб, а також будівництво на неї та введення в експлуатацію створених об`єктів нерухомого майна.

Враховуючи викладене, можливо зробити висновок, що заява позивача відповідає вимогамст. 151 ЦПК України, відповідно до якої позивачем належним чином обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Верховним Судом України у Постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За таких обставин, суд вважає, що існують усі правові підстави для застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_1 , а також іншим фізичним та юридичним особам, на час розгляду до набрання законної сили рішенням у справі здійснювати будь які будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером: 5110300000:02:029:0012, площею 0,0734 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2649813751040; заборони Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості та введення їх в експлуатацію на земельній ділянці з кадастровим номером: 5110300000:02:029:0012, площею 0,0734 га, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2649813751040; заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь які реєстраційні дії щодо новостворених об`єктів нерухомого майна нежитлових чи інших приміщень на земельних ділянках з кадастровим номером: 5110300000:02:029:0012, площею 0,0734 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2649813751040.

Вказана позиція узгоджується з Постановою Одеського апеляційного суду, справа № 495/3595/23 від 11.10.2023 року та Постановою ВС від 08 березня 2023 року, справа № 495/3632/19.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 247, 258, 260, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Короліно Бугазької сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно Бугазької сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 , а також іншим фізичним та юридичним особам, на час розгляду до набрання законної сили рішенням у справі здійснювати будь які будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером: 5110300000:02:029:0012, площею 0,0734 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2649813751040.

Заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості та введення їх в експлуатацію на земельній ділянці з кадастровим номером: 5110300000:02:029:0012, площею 0,0734 га, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2649813751040.

Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь які реєстраційні дії щодо новостворених об`єктів нерухомого майна нежитлових чи інших приміщень на земельних ділянках з кадастровим номером: 5110300000:02:029:0012, площею 0,0734 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2649813751040.

Копію ухвали для виконання направити до відділу державної реєстрації виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Державної інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в строк, визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Повний текст ухвали суду складений 01 березня 2024 року.

СУДДЯ: