Рішення

від 27.02.2024 по справі 521/18906/22

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/18906/22

Номер провадження № 2/521/299/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Громіка Д.Д.,

при секретарі Котигорох Н.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Одесі,в порядкузагального позовногопровадження,цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доТОВ ФКФ«Юніол» про визнання права власності, зобов`язання припинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою доТОВ ФКФ«Юніол», в якій просить суд визнати за ним право власності на автомобіль марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , зобов`язати Виробничо-комерційну фірму «Юніол» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 30492386) припинити дії щодо звернення до органів досудового розслідування та суду у кримінальному провадженні № 12013170470005312 від 16.08.2013р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України, з клопотаннями про накладення арешту та заборону будь-яким способом використовувати автомобіль марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , а також стягнути судові витрати.

В обґрунтуваннязаявлених позовнихвимог позивачпосилається нате,що він на підставі довідки-рахунку серії ДПІ № 7112020, виданої 18.10.2012р., придбав автомобіль марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 . 24.10.2012 зазначений автомобіль був зареєстрований Броварським ВРЕВ ДАІ при УДАЇ ГУМВС в Київській області за державним номером НОМЕР_1 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . 05.09.2022, приблизно о 12:00 співробітники патрульної поліції міста Києва зупинили зазначений автомобіль на вулиці Братиславська Деснянського району міста Києва нібито за порушення водієм Правил дорожнього руху України. Під час перевірки свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу з метою його перевірки та ідентифікації співробітники патрульної поліції міста Києва встановили, що автомобіль перебуває у розшуку. У цей же день слідчим слідчого відділу Деснянського УП ГУ НП у м. Києві Будьомко С.І. вилучено автомобіль марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , який належіть на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 22 квітня 2022 року у справі № 522/10548/19, провадження № 1-кс/522/2416/22, якою накладено арешт на автомобіль, що належить ОСОБА_1 , та заборонено його використання. З вказаної ухвали вбачається, що у листопаді 2021 року до слідчого судді надійшло клопотання Виробничо-комерційної фірми «Юніол» у вигляді ТОВ, в якому ВКФ «Юніол» просить накласти арешт на транспортні засоби, у тому числі й на автомобіль «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 . В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що в провадженні Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12013170470005312 від 16.08.2013, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, у зв`язку із заволодінням майном ВКФ «Юніол». Позивач наголошує на тому, що він є добросовісним набувачем та власником автомобіля марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, не є підозрюваним за кримінальним провадженням №12013170470005312 від 16.08.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України, в рамках якого було прийнято рішення про арешт майна. Позивач вважає, що право власності ОСОБА_1 на автомобіль не визнається Відповідачем, який тривалий час вживає дії щодо перешкоджання реалізації Позивачем правом володіти та розпоряджатись своєю власністю. Дані обставини стали підставою для звернення до суду із вищевказаним позовом за захистом своїх прав.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподіллено судді Малиновського районного суду м. Одеси Мирончук Н.В.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси Мирончук Н.В. від 03.02.2023 року було відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 доТОВ ФКФ«Юніол» про визнання права власності, зобов`язання припинити дії.Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.Призначено підготовче засідання.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 11.07.2023 року № 498 у зв`язку із відрахуванням зі штату суду судді Мирончук Н.В., був проведений повторний автоматичний розподіл справи та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2023 року справу було передано на розгляд судді Громіку Д.Д.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 13.07.2023 року суддею Громіком Д.Д. прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доТОВ ФКФ«Юніол» про визнання права власності, зобов`язання припинити дії.

01 листопада 2023 року підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання призначене на 27.02.2024 року позивач та його представник не з`явились, однак матеріали справи містять заяву представника позивача, в якій вона просила розглянути справу за її та позивача відсутності, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити, а також вказала, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повторно не з`явивилась в судове засідання без поважних причин. Про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями наявними у матеріалах справи (відповідно до положень ч. 11ст. 128 ЦПК). Відзив у визначений судом строк відповідач не подав, а тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справу за відсутності відповідача, згідно вимог ч. 3 ст.223, ч. 1 ст.280 ЦПКта ухвалити заочне рішення.

Згідно приписів до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі довідки-рахунку серії ДПІ № 7112020, виданої 18.10.2012, придбав автомобіль марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 .

24.10.2012р. зазначений автомобіль був зареєстрований Броварським ВРЕВ ДАІ при УДАЇ ГУМВС в Київській області за державним номером НОМЕР_1 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 22 квітня 2022 року у справі № 522/10548/19, провадження № 1-кс/522/2416/22 на підставі клопотання ВКФ «Юніол» було накладено арешти на транспортні засоби, у тому числі на автомобіль марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , та заборонено його використання.

В обґрунтування клопотання заявник зазначав, що в провадженні Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12013170470005312 від 16.08.2013р., за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, у зв`язку із заволодінням майном ВКФ «Юніол».

Крім цього ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Деруса А.В. від 03.07.2019р. у справі № 522/10548/19, провадження № 1-кс/522/12745/19, задоволено частково клопотання директора ВКФ «Юніол» у вигляді ТОВ Вершанскої В.Є. про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12013170470005312 від 16.08.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України, та накладено арешт, у тому числі на автомобіль марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 .

27.11.2015р. Апеляційним судом Одеської області у справі № 521/19640/13-к, провадження 11-сс/785/1751/15, задоволено апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Антонова Є.Г. та скасовано ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27.11.2013р., якою було задоволено клопотання ВКФ «Юніол» про накладення арешту на автомобіль марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , зареєстрований на ОСОБА_1 .

03.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського відділу поліції про зняття спірного автомобіля з розшуку.

Постановою слідчого СВ Приморського відділу поліції в м. Одеса Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31.08.2018р. автомобіль марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , який належіть на праві приватної власності ОСОБА_1 , знято з розшуку та повернуто ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Деруса А.В. від 29.11.2022р. у справі № 522/10548/19, провадження № 1-кс/522/6405/22 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Деруса А.В. від 03.07.2019р. у справі № 522/10548/19, провадження № 1- кс/522/12745/19, з транспортного засобу марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 .

Крім цього скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Осііка Д.В. від 22.04.2022р. у справі № 522/10548/19, провадження № 1- кс/522/2416/22, з транспортного засобу марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як власник автомобіля не є підозрюваним, обвинуваченим, не несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного чи обвинуваченого. Також, ОСОБА_1 , як власник майна, не є відповідачем за цивільним позовом у кримінальному провадженні.

Отже, судом встановлено, що порушене право володіти, користуватись та розпоряджатись автомобілем марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 було поновлене ухвалами Приморського районного суду Одеси від 29.11.2022р. року та 22.04.2022р. року у справі № 522/10548/19 шляхом скасування арешту на належний позивачу автомобіль.

Відповідно до положеньстатті 392 ЦК України позовпро визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред`явлення позову).

З огляду на те, що відповідно достатті 328 ЦК Українинабуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеномустаттею 392 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.328, ч.4 ст.334 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно зістаттею 34 Закону України "Про дорожній рух"(у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація транспортних засобів здійснюється відповідними територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, а порядок установлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року, N 1388(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено обов`язок власників транспортних засобів та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представників, зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

З позовної заяви, а також доданих до неї матеріалів вбачається, що 18.10.2012 року ОСОБА_1 набув право власності на автомобіль марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Доказів скасування реєстрації транспортного засобу марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 за ОСОБА_1 , або щодо оскарження набуття права власності ОСОБА_1 на вищевказаний автомобіль матеріали справи не містять, а тому суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення вимоги щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на автомобіль марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , оскільки станом на день звернення до суду позивач відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 являється власником транспортного засобу марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Судом також встановлено, що позивачем у позовній заяві не вказано, яким чином відповідач станом на дату подачі позову, а саме: станом на 20.12.2022 року, чинить перешкоди позивачу у володінні, користуванні та розпорядженні автомобілем марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 .

Згідно з ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи передбаченестаттею 55 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України, частина 1 статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, суд звертає увагу позивача, що у разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

У порядку цивільного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій суб`єкта цивільно-правових відносин у подальшому, оскільки, на час розгляду справи таких не існує.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 13 Конвенції, крім іншого визначає те, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Враховуючи те, що судовому захисту підлягає тільки порушене на момент звернення до суду право позивача, яке в даній справі уже відновилося шляхом постановлення ухвал Приморського районного суду Одеси від 29.11.2022 року та 22.04.2022 року у справі № 522/10548/19 шляхом скасування арешту на належний позивачу автомобіль.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, однак, суд вважає неможливим заборонити відповідачу створювати ОСОБА_1 перешкоди у володінні, з користуванні та розпорядженні автомобілем марки «Тоуоtа Саmry», 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , у майбутньому, оскільки така вимога не є конкретизованою.

Аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18, пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18, пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19, пункт 48), від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (провадження № 14-98цс20, пункт 14) та від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 42).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

На підставівикладеного такеруючись ст.55Конституції України,ст.2,4,15,16,141,258,259,263,264,265,280,352,354ЦПК України

ВИРІШИВ:

У задоволенніпозову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_4 )до ТОВФКФ «Юніол»(65005,м.Михайлівська,буд.25,ЄДРПОУ 30492386)про визнанняправа власностіта зобов`язанняприпинити дії - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 285 ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Повний текст рішення суду складено 29 лютого 2024 року.

Суддя: Д.Д. Громік