Ухвала

від 28.02.2024 по справі 902/30/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у розстроченні виконання судового рішення

"28" лютого 2024 р. Cправа № 902/30/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,

за участю представників сторін:

позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом Янчук В.В., договір про надання правової допомоги №01-11 від 01.11.2021;

відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовом не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВН ЛІМІТЕД" №б/н від 14.02.2024 про розстрочення виконання рішення суду у справі

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВН ЛІМІТЕД" (вул. Миколи Оводова, буд. 38, м. Вінниця, 21050)

до: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ВІННИЦЯГАЗ" (провулок Костя Широцького, буд. 24, м. Вінниця, 21012)

про стягнення 5 653 631,3 грн. безпідставно набутих коштів

та

за зустрічним позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ВІННИЦЯГАЗ" (провулок Костя Широцького, буд. 24, м. Вінниця, 21012)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВН ЛІМІТЕД" (вул. Миколи Оводова, буд. 38, м. Вінниця, 21050)

про стягнення 392 291,42 грн. заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/30/22 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВН ЛІМІТЕД" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ВІННИЦЯГАЗ" про стягнення 5 653 631,30 грн. безпідставно набутих коштів та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ВІННИЦЯГАЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВН ЛІМІТЕД" про стягнення 392 291,42 грн. заборгованості.

Рішенням суду від 31.08.2023 у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено повністю, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВН ЛІМІТЕД" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ВІННИЦЯГАЗ" 392 291,42 грн. - заборгованості та 5 884,38 грн - витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим Господарського суду Вінницької області рішенням від 31.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛВН ЛІМІТЕД" звернулось з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВН ЛІМІТЕД" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 31.08.2023 у справі №902/30/22 залишено без змін.

09.02.2024 на виконання рішення видано наказ.

14.02.2024 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВН ЛІМІТЕД" №б/н від 14.02.2024 про розстрочення виконання рішення суду у даній справі.

Ухвалою суду від 16.02.2024 призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВН ЛІМІТЕД" №б/н від 14.02.2024 про розстрочення виконання рішення суду у справі №902/30/22, до розгляду в судовому засіданні на 28 лютого 2024 року.

На визначену судом дату в судове засідання з`явився представник заявника (позивача за первісним позовом), який підтримав заяву про розстрочення виконання судового рішення на сім місяців рівними частками, з підстав викладених в заяві та просив задовольнити її.

В заяві про розстрочення виконання судового рішення відповідач зазначає, що в матеріалах справи є документи, які свідчать про той факт, що газопровід який веде до об`єкту Споживача в м. Немирові по вул. Горького 28 був опломбований АТ "ВІННИЦЯГАЗ" ще до того моменту як ТОВ "ЛВН ЛІМІТЕД" став власником даного об`єкта (06.07.2020 року), і вказана пломба не була знята протягом 2021 року. Дані факти зокрема підтверджуються додатками № 19, 24-26, 28-31 до позовної заяви.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1659 від 12.09.2023 р., внесено зміни до глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ) та доповнено п. 2 новим абзацом такого змісту: «З 1 числа місяця, в якому здійснено опломбування/розпломбування газового обладнання/припинення газопостачання об`єкта споживача Оператор ГРМ змінює мінімальний розмір річної замовленої потужності відповідно до цього пункту без перерахунку попередніх періодів. При цьому, якщо після опломбування газового обладнання/об`єкта споживача Оператором ГРМ виявлено несанкціоноване відновлення газоспоживання, мінімальний розмір річної замовленої потужності визначається на рівні, встановленому до опломбування та перераховується за всі попередні періоди, але не більше, ніж за три роки. Такий перерахунок здійснюється з дня опломбування, а у разі проведення перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки за умови наявності відповідного акта».

За твердженнями заявника, враховуючи обставини справи №902/30/22, якби правовідносини між Позивачем та АТ "ВІННИЦЯГАЗ" відбувались на момент набрання рішенням по справі законної сили, а не у 2021 році, то з врахуванням пломбування об`єкту Споживача в м. Немирові по вул. Горького 28, АТ "ВІННИЦЯГАЗ" не мало б права на отримання плати за розподіл природного газу. Також з аналізу вищенаведених змін вбачається, що вони прийняті з метою відновлення справедливості та забезпечення сплати виключно за ті послуги, які отримуються Споживачем. Такі законодавчі зміни свідчать про той факт, що норми Кодексу ГРМ були такими, що порушували принцип справедливості, добросовісності та розумності. Заважаючи на законодавчі зміни, розстрочення виконання рішення суду буде відповідати балансу інтересів сторін, оскільки без фактичного надання будь яких послуг АТ "ВІННИЦЯГАЗ" отримало від ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» 5 653 631,30 грн.

Також в обґрунтування розстрочення рішення суду заявник зазначає, що основним видом діяльності ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» є 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв. З початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, галузь з виробництва та реалізації алкогольних напоїв стала єдиною в державі, продукти виробництва якої були заборонені до реалізації на державному рівні.

В підтвердження заборони заявник надає роздруківки з сайтів в мережі «Інтернет».

На переконання заявника, факт заборони основного виду діяльності підприємства на державному рівні суттєво впливає на фінансовий стан підприємства та ускладнює виконання рішення суду.

За твердженням заявника в Верховній раді України розглядається законопроект, яким планується вилучення з обігу підакцизних товарів, які марковані марками акцизного податку зразка до 01.07.2023 року. Вилучення таких товарів з обігу завдасть легальним операторам ринку збитків, які можуть обраховуватись десятками мільярдів гривень. Факт розгляду такого законопроекту підтверджується численними публікаціями в мережі «Інтернет» (роздруківки з сайтів додані до заяви). Факт наявності вищеозначеного законопроекту вже почав негативно впливати на діяльність товариства оскільки великі торговельні мережі вже почали відмовлятись від придбання продукції (роздруківки з електронної пошти додані до заяви). З метою забезпечення діяльності підприємства в умовах заборони продажу продукту, що є основною діяльністю підприємства та виконання свої зобов`язань перед кредиторами товариством укладено кредитний договір. Укладення кредитного договору свідчить не лише про той факт, що підприємство на фоні державних заборон щодо продажу продукту, що є основною діяльністю підприємства, має фінансові труднощі, а і про той факт, що в підприємства будуть кошти, що дасть змогу погасити заборгованість згідно рішення суду по справі №902/30/22, але з меншим навантаженням на підприємство.

Зважаючи на вищевикладене, заявник звертає увагу суду на те, що до виникнення заборгованості привели дії АТ "ВІННИЦЯГАЗ". який не формував всіх необхідних документів щодо юридичного оформлення взаємовідносин сторін по новим об`єктам Споживача, в діях ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» відсутня вина яка спричинила виникнення заборгованості. А факт відсутності вини додатково свідчить про те, що заборгованість утворилась не від протиправних дій товариства, а розстрочення виконання рішення сприятиме справедливому вирішенню правовідносин між сторонами.

З огляду на викладене заявник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 31 серпня 2023 року по справі №902/30/22 рівними частинами до 31 серпня 2024 року: - 56 890,00 грн до 29 лютого 2024 року; - 56 890,00 грн до 31 березня 2024 року; - 56 890,00 грн до 30 квітня 2024 року; - 56 890,00 грн до 31 травня 2024 року; - 56 890,00 грн до 30 червня 2024 року; - 56 890,00 грн до 31 липня 2024 року та 56 835,80 грн. до 31 серпня 2024 року.

На підтвердження цих доводів заявник надав до суду роздруківки з сайтів з мережи «Інтернет» та роздруківку з електронної пошти щодо не приймання товару від мережі АТБ та мережі Fozzy (Сільпо).

Визначаючись щодо поданої заяви про розстрочення виконання рішення, суд враховує наступне.

Згідно із ч.ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №908/1884/19.

Як зазначалось вище по тексту, відповідач, обґрунтовуючи необхідність розстрочення виконання рішення суду, посилається на важке фінансове становище яке виникло за останні роки у період дії обмежувальних заходів пов`язаних із військовим станом. Як доказ важкого фінансового становища відповідачем до заяви додано лише роздруківку з електронної пошти щодо не приймання товару від мережі АТБ та мережі Fozzy (Сільпо).

Надаючи оцінку вказаним аргументам заявника суд враховує наступне.

Фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства.

Основним джерелом інформації для фінансового аналізу є фінансова звітність підприємства за два останні календарні роки та за останній звітній період. Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів: оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни; аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.

Доказами матеріального становища можуть бути фінансова звітність, в тому числі Форма 1 "Баланс"; співвідношення загального обсягу кредиторської та дебіторської заборгованості - звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма N1-Б); наявність або відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства - Форма 2 "Звіт про рух грошових коштів"; наявність або відсутність основних та оборотних засобів та їх вартість; розмір та вартість інших матеріальних активів підприємства.

Частина 1 статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 визначає, що підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. У разі якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг. Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник або уповноважена особа у визначеному законодавством порядку та головний бухгалтер. Фінансова звітність недержавних пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування підписується у порядку, передбаченому законодавством. Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (п.3 Загальних положень Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Загальні вимоги до фінансової звітності" №73 від 07.02.2013, далі - Положення).

Фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал (абз.2 п.3 Положення).

Тобто, для оцінки фінансового стану підприємства необхідна інформація, яку можна отримати з балансу.

Звіт про фінансові результати - звіт про доходи, витрати, фінансові результати та сукупний дохід (абз.13 п.3 Положення).

У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період (п.8 Положення).

Звіт про рух грошових коштів - звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (абз.12 п.3 Положення).

Отже, належними доказами існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про рух грошових коштів та ін.), достовірність яких підтверджена належними засобами.

Проте, заявником належної фінансової звітності у вигляді звіту про рух коштів чи інших належних документів на підтвердження факту неплатоспроможності не подано.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. господарська діяльність здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємницькою.

Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, а також у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/2376/18.

Таким чином, посилання відповідача на наявність на законодавчому рівні, заборон на продаж підакцизних товарів, що є основним видом діяльності Товариства, що в діях Товариства відсутня вина, яка спричинила виникнення заборгованості та те, що до виникнення заборгованості призвели неоднозначні дії АТ «ВІННИЦЯГАЗ», не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочення виконання рішення суду.

Також, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про можливість погашення ним заборгованості перед позивачем в період на який він просить розстрочити рішення суду (отримання кредиту для погашення заборгованості за даним рішенням, на який посилається заявник в заяві, не підтверджене жодним доказом), а також на день розгляду заяви матеріали справи не містять будь яких доказів вжиття боржником заходів спрямованих на погашення заборгованості.

Водночас відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене заява про розстрочення виконання рішення у справі №902/30/22 задоволенню не підлягає.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.124, п.9 ч.3 ст.129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

З огляду на викладене та враховуючи те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, суд зазначає, що з урахуванням інтересів позивача та ступеня вини відповідача у виникненні спору розстрочення виконання рішення суду суперечитиме завданням господарського судочинства, якими, зокрема, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 46, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВН ЛІМІТЕД" №б/н від 14.02.2024 про розстрочення виконання рішення суду у справі №902/30/22.

2. Примірник ухвали направити сторонам в зареєстровані кабінети в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача за первісним позовом - info.zavod@nemiroff.pro , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача за первісним позовом - office@vngas.com.ua .

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст ухвали складено 01.03.2024 року

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи