Ухвала

від 01.03.2024 по справі 904/855/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

01.03.2024 Справа № 904/855/24

Суддя Кеся Н.Б., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД", м.Львів

до Державної податкової служби України Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, м.Дніпро

про стягнення 41864,25 грн

УСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" (далі-Позивач) 28.02.2024 року звернулося з позовом до Державної податкової служби України Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 41864,25 грн та судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором №8/2023 про закупівлю електричної енергії від 29.05.2023 року.

Так, дослідивши позовну заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження з огляду на таке.

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 ГПК України.

Статтею 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як вбачається з позовної заяви, Позивач зазначив Відповідачем Державну податкову службу України Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, м.Дніпро.

У прохальній частині позову Позивач просить стягнути заявлену суму саме з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079).

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до статті 64 ГК України функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Відповідно до статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями (ч.1 ст. 96 ЦК України).

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Частиною 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Згідно із частиною 4 статті 89 ЦК України, до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження юридичної особи.

Згідно із статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Судом встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.03.2024, за кодом 43968079 (який зазначено у позовній заяві як код відповідача), в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знайдено запис про найменування та місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м.Дніпро, пр.Поля Олександра, буд. 57) та зазначено відомості щодо юридичної особи - Державна податкова служба України.

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем у даній справі.

У спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, відповідачем може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її філії (якщо філія наділена відповідними повноваженнями і це підтверджується посиланням на належні докази).

Таким чином, позов має бути спрямований саме до юридичної особи.

Отже, в силу наведених норм, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не може виступати самостійною стороною спору в господарському судочинстві, адже не є самостійним суб`єктом господарювання та не має статусу юридичної особи, що також підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про відокремлений підрозділ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією ЄСПЛ процедурні гарантії, закріплені в статті 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження в судах із цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання в реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), серія А № 18, пункти 28-36).

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Великої Британії» Ashingdane v. the. UnitedKingdom). Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання в її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» Bellet v. France).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов, за яких суд повноважний розглядати позовну заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу, що припис «суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства» (пункт 1 частини першої статті 231 ГПК України) стосується як позовів, які не можна розглядати за правилами господарського або цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 11 січня 2022 року у справі №904/1448/20, від 13 березня 2019 року у справі №331/6927/16-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 295/7631/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 638/17850/17, від 8 листопада 2019 року у справі № 910/7023/19, від 20 листопада 2019 року у справі №591/5619/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі №1240/1981/18, від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19, від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17).

Таким чином, даний спір з урахуванням суб`єктного складу не підлягає розгляду судом.

Після усунення зазначених в ухвалі недоліків позивач не позбавлений права звернутися до господарського суду (з урахуванням територіальної та виключної підсудності) з позовом саме до юридичної особи в особі її відокремленого підрозділу.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 175, ст. 234, 235 ГПК України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" до Державної податкової служби України Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про стягнення 41864,25 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" позовну заяву з доданими до неї документами.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" (79026, місто Львів, вул.Стрийська, буд. 86 В, офіс 1, код ЄДРПОУ 42827548) сплачену суму судового збору у розмірі 3028,00 грн, яка сплачена платіжною інструкцією №1301 від 09.02.2024, за зверненням останнього.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Б. Кеся