Рішення
від 01.03.2024 по справі 904/6223/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6223/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуел Трейд", м. Запоріжжя

до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", м. Київ в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", Дніпропетровська область, м. Вільногірськ

про стягнення 11 100 919,85 грн

Представники:

від позивача: Зелений С.М.;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фуел Трейд" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про стягнення 11 100 919,85 грн, з яких: 10 895 379,46 грн основний борг, 205 540,39 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 064-2 від 17.02.2023.

Суд ухвалою від 29.11.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 18.12.2023.

12.12.2023 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Ухвалою від 13.12.2023 клопотання задоволено.

18.12.2023 до підготовчого засідання з`явились представники позивача та відповідача.

18.12.2023 відповідач заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Суд ухвалою від 18.12.2023 відклав підготовче засідання на 25.01.2024. Постановив провести судове засідання у справі № 904/6223/23 з Акціонерним товариством "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

25.12.2023 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що 28.02.2022 Торгово-промислова палата України у листі № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України та введення воєнного стану в Україні є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), які з 24 лютого 2022 року до їх офіціального закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Вказаний документ Торгово-промислової палати міститься у публічному доступі. Військова агресія російської федерації проти України, як форс-мажорна обставина, істотно вплинула на виробничі процеси на філії «ВГМК» АТ «ОГХК», в тому числі на можливості реалізації продукції, яка виробляється. Впали показники виробництва продукції, було скорочено виробництво основних концентратів, неможливим стало перевезення продукції через морські порти, відбулося перевантаження діючих маршрутів транспортування продукції підприємства на експорт, скорочення активності та неможливість роботи значної частини споживачів-резидентів України. Готова продукція до введення військового стану експортувалася іноземним покупцям через морські порти, однак внаслідок військової агресії, через блокування морських шляхів агресором логістика з початку військової агресії і на теперішній час втрачена. Єдиним логістичним ланцюгом для відповідача залишалася залізниця та автоперевізники, проте, внаслідок військових дій агресора, через завантаженість залізниці та автотранспортних перевізників в інтересах оборони країни фактично неможливо транспортувати готову продукцію. Настання вищезазначених форс-мажорних обставин призвело до збоїв у виробництві готової продукції, її реалізації, транспортуванні при продовженні функціонування підприємства, а також, як наслідок, значного дефіциту грошових коштів, скорочення фінансових надходжень за виконання обов`язків за чинними контрактами. Крім того, негативно на фінансовий стан підприємства впливає порушення іншими контрагентами своїх зобов`язань за господарськими договорами перед філією. Наявна заборгованість контрагентів поставила відповідача у скрутне становище при здійсненні розрахунків з іншими підприємствами. При надходженні коштів в найкоротший термін буде здійснено розрахунок за договором № 064-2 від 17.02.2023. Відповідачем було здійснено оплату за поставлений товар за договором № 064-2 від 17.02.2023 на загальну суму 5 853 000,00 грн. Це свідчить про те, що в умовах скрутного економічного становища, воєнного стану в країні, відповідачем вживаються усі залежні від нього заходи, щодо належного виконання зобов`язання за договором. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

16.01.2024 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Суд ухвалою від 23.01.2024 клопотання позивача задовольнив.

25.01.2024 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів, в якому зазначив, що після заявлення позовної заяви відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості, у зв`язку із чим долучає до матеріалів справи платіжні інструкції про погашення заборгованості.

25.01.2024 відповідач подав до суду клопотання про долучення доказів.

В підготовче засідання 25.01.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

25.01.20243 позивач та відповідач заявили усні клопотання, в якому просять суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення EASYCON.

Суд ухвалою від 25.01.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 26.02.2024. Постановив провести судове засідання у справі № 904/6223/23 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуел Трейд" та Акціонерним товариством "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів

У судове засідання 26.02.2024 з`явився представники позивача, представник відповідача не з`явився.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуел Трейд" (постачальник) та Акціонерним товариством "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (покупець) було укладено договір поставки № 064-2 (далі - договір).

Постачальник зобов`язується передати у власність покупця паливо дизельне (надалі - товар) (ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти), а покупець зобов`язується його прийняти і сплатити за нього оплату на умовах та в порядку, передбаченому умовами цього договору (п. 1.1. договору).

Номенклатура, асортимент, кількість та ціна за одиницю товару, що буде поставлятись покупцю, зазначається у специфікації (додаток № 1). Поставка кожної партії товару здійснюється за заявками покупця, у яких зазначається номенклатура, асортимент та кількість товару. Заявка є невід`ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Покупець зобов`язаний на умовах, зазначених у п 8.2. цього договору, здійснювати оплату за кожну окрему партію товару у строки, зазначені у договорі, на підставі оформлених первинних документів (товарно-транспортної накладної, видаткової накладної, акту приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю (Форма № 5-НП) (далі - акт), тощо) (п. 2.1.1. договору).

Покупець зобов`язаний прийняти кожну партію товару належним чином (або відмовитись від прийняття у випадку поставки неякісного товару) по кількості, якості в порядку і на умовах, передбачених цим договором і нормами чинного законодавства України (п. 2.1.2. договору).

Постачальник має право отримати плату за поставлений товар (п. 2.4.1. договору).

Постачальник зобов`язаний поставити покупцю партію товару у повному обсязі протягом 3-х календарних днів з дати отримання постачальником заявки від покупця, але в будь-якому разі не раніше отримання від покупця повідомлення про готовність прийняти товар. Постачальник має право на дострокову поставку товару за погодженням з покупцем (п. 3.1. договору).

Поставка товару здійснюється постачальником згідно з правилами Інкотермс в редакції 2010 р. на умовах поставки DDР (поставка з оплатою мита) автомобільним транспортом у місце поставки за адресою: вул. Степова, буд. 1, м. Вільногірськ, Дніпропетровська обл., 51700 (п. 3.2. договору).

Датою поставки товару є дата передачі товару постачальником покупцю, що підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної та акту (Форми № 5-НП) (п. 3.3. договору).

Перехід права власності на товар та перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару від постачальника до покупця відбувається в момент передачі товару на підставі підписаних сторонами належно оформлених первинних документів. Постачальник несе всі ризики щодо втрати чи пошкодження товару до моменту прийняття покупцем товару (п. 3.4. договору).

Разом з товаром постачальник зобов`язаний передати покупцеві товаросупровідні документи: видаткову накладну з обов`язковим зазначенням коду УКТ ЗЕД окремо та кожній позиції, товарно-транспортну накладну та документи, що підтверджують якість та відповідність товару вимогам стандартів або технічних умов, визначених діючим в Україні законодавством, а також умовам договору (п. 3.5. договору).

Товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем: за кількістю - на підставі підписаної уповноваженими особами сторін та скріпленої печатками сторін накладної на відпуск товару (видаткової накладної); за якістю - згідно з документами, зазначеними у розділі 4 (п. 6.3. договору).

Ціна договору складає 19 371 962,62 грн, 7% ПДВ 1 356 037,38 грн, разом з ПДВ 20 728 000,00 грн (п. 7.1. договору).

Оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що зазначений в цьому договорі (п. 8.1. договору).

Оплата партії товару здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дня отримання товару та підписання видаткової накладної, акту (форма № 5-НП), на підставі виставленого постачальником рахунку (п. 8.2. договору).

Днем оплати вважається день списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п. 8.3. договору).

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та (або) чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання» тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п. 10.1. договору).

Договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та діє до 15.03.2023, включно (п. 14.1. договору).

Сторони підписали специфікацію до договору (а.с. 22), в якій погодили товар, що підлягає поставці на загальну суму 20 728 000,00 грн з ПДВ.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 16 748 379,46 грн, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні:

- № 29 від 22.02.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 24,592 т на суму 1 274 357,44 грн з ПДВ (а.с. 23);

- № 30 від 24.02.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 25,016 т на суму 1 296 329,12 грн з ПДВ (а.с. 25);

- № 31 від 27.02.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 24,331 т на суму 1 260 832,42 грн з ПДВ (а.с. 27);

- № 36 від 01.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 25,455 т на суму 1 319 078,10 грн з ПДВ (а.с. 29);

- № 37 від 03.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 24,62 т на суму 1 275 808,40 грн з ПДВ (а.с. 31);

- № 38 від 06.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 24,26 т на суму 1 257 153,20 грн з ПДВ (а.с. 33);

- № 39 від 06.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 25,275 т на суму 1 309 750,50 грн з ПДВ (а.с. 35);

- № 41 від 09.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 25,04 т на суму 1 297 572,80 грн з ПДВ (а.с. 37);

- № 42 від 10.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 24,54 т на суму 1 271 662,80 грн з ПДВ (а.с. 39);

- № 43 від 13.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 25,074 т на суму 1 299 334,68 грн з ПДВ (а.с. 41);

- № 44 від 13.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 24,66 т на суму 1 277 881,20 грн з ПДВ (а.с. 43);

- № 51 від 15.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 25,26 т на суму 1 308 973,20 грн з ПДВ (а.с. 45);

- № 53 від 15.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 25,08 т на суму 1 299 645,60 грн з ПДВ (а.с. 47) та товарно-транспортні накладні:

- № 5 від 22.02.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 24,592 т (а.с. 24);

- № 7 від 24.02.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 25,016 т (а.с. 26);

- № 8 від 27.02.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 24,331 т (а.с. 28);

- № 9 від 01.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 25,455 т (а.с. 30);

- № 615 від 03.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 24,62 т (а.с. 32);

- № 622 від 06.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 24,26 т (а.с. 34);

- № 623 від 06.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 25,275 т (а.с. 36);

- № 10 від 09.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 25,04 т (а.с. 38);

- № 637 від 10.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 24,54 т (а.с. 40);

- № 13 від 13.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 25,074 т (а.с. 42);

- № 14 від 13.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 24,66 т (а.с. 44);

- № 17 від 15.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 25,26 т (а.с. 46);

- № 16 від 15.03.2023 про поставку нафтопродуктів в обсязі 25,08 т (а.с. 48).

Відповідно до п. 8.2. договору оплата партії товару здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дня отримання товару та підписання видаткової накладної, акту (форма № 5-НП), на підставі виставленого постачальником рахунку.

Таким чином, відповідно до п. 8.2. договору відповідач повинен був сплатити за поставлений товар:

- за накладною № 29 від 22.02.2023 суму 1 274 357,44 грн з ПДВ у строк до 08.03.2023 включно (22.02.2023 + 10 банківських днів);

- за накладною № 30 від 24.02.2023 суму 1 296 329,12 грн з ПДВ у строк до 10.03.2023 включно (24.02.2023 + 10 банківських днів);

- за накладною № 31 від 27.02.2023 суму 1 260 832,42 грн з ПДВ у строк до 13.03.2023 включно (27.02.2023 + 10 банківських днів);

- за накладною № 36 від 01.03.2023 суму 1 319 078,10 грн з ПДВ у строк до 15.03.2023 включно (01.03.2023 + 10 банківських днів);

- за накладною № 37 від 03.03.2023 суму 1 275 808,40 грн з ПДВ у строк до 17.03.2023 включно (03.03.2023 + 10 банківських днів);

- за накладною № 38 від 06.03.2023 суму 1 257 153,20 грн з ПДВ у строк до 20.03.2023 включно (06.03.2023 + 10 банківських днів);

- за накладною № 39 від 06.03.2023 суму 1 309 750,50 грн з ПДВ у строк до 20.03.2023 включно (06.03.2023 + 10 банківських днів);

- за накладною № 41 від 09.03.2023 суму 1 297 572,80 грн з ПДВ у строк до 23.03.2023 включно (09.03.2023 + 10 банківських днів);

- за накладною № 42 від 10.03.2023 суму 1 271 662,80 грн з ПДВ у строк до 24.03.2023включно (10.03.2023 + 10 банківських днів);

- за накладною № 43 від 13.03.2023 суму 1 299 334,68 грн з ПДВ у строк до 27.03.2023 включно (13.03.2023 + 10 банківських днів);

- за накладною № 44 від 13.03.2023 суму 1 277 881,20 грн з ПДВ у строк до 27.03.2023 включно (13.03.2023 + 10 банківських днів);

- за накладною № 51 від 15.03.2023 суму 1 308 973,20 грн з ПДВ у строк до 29.03.2023 включно (15.03.2023 + 10 банківських днів);

- за накладною № 53 від 15.03.2023 суму 1 299 645,60 грн з ПДВ у строк до 29.03.2023 включно (15.03.2023 + 10 банківських днів).

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлений товар сплатив лише частково 4 853 000,00 грн, на підтвердження чого надав банківські виписки (а.с. 51-57), відповідно до яких:

- 20.03.2023 відповідачем сплачено 500 000,00 грн;

- 21.03.2023 відповідачем сплачено 1 000 000,00 грн;

- 31.03.2023 відповідачем сплачено 53 000,00 грн;

- 14.04.2023 відповідачем сплачено 300 000,00 грн;

- 28.04.2023 відповідачем сплачено 1 000 000,00 грн;

- 04.05.2023 відповідачем сплачено 1 000 000,00 грн;

- 01.06.2023 відповідачем сплачено 1 000 000,00 грн.

Також позивач зазначає, що 22.03.2023 відповідачем було сплачено 1 000 000,00 грн, однак жодних доказів на підтвердження здійснення цієї оплати позивачем не надано. У зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 10 895 379,46 грн.

Позивач стверджує, що з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу лист № 06-10-23-12 від 06.10.2023 (а.с.58), в якому просив сплатити заборгованість. Однак, як зазначає позивач, відповідач відповідь на вимогу не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Під час розгляду справи сторони подали до суду платіжні інструкції:

- № 241287 від 13.12.2023 про сплату позивачу 500 000,00 грн (а.с. 90);

- № 241706 від 26.12.2023 про сплату позивачу 150 000,00 грн (а.с. 118);

- № 242224 від 04.01.2024 про сплату позивачу 100 000,00 грн;

- № 242513 від 05.01.2024 про сплату позивачу 100 000,00 грн;

- № 242906 від 16.01.2024 про сплату позивачу 50 000,00 грн;

- № 243955 від 06.02.2024 про сплату позивачу 100 000,00 грн;

- № 244023 від 07.02.2024 про сплату позивачу 50 000,00 грн;

- № 244413 від 15.02.2024 про сплату позивачу 250 000,00 грн;

- № 244446 від 15.02.2024 про сплату позивачу 50 000,00 грн;

- № 244468 від 28.02.2024 про сплату позивачу 75 000,00 грн.

Всього за вказаними платіжними інструкціями відповідачем було сплачено 1 425 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 22.02.2022 у справі № 917/957/20, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар в сумі 1 425 000,00 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 1 425 000,00 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Доказів оплати поставленого товару в сумі 9 470 379,46? грн відповідач не надав.

Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що 28.02.2022 Торгово-промислова палата України у листі № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України та введення воєнного стану в Україні є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), які з 24 лютого 2022 року до їх офіціального закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Вказаний документ Торгово-промислової палати міститься у публічному доступі. Військова агресія російської федерації проти України, як форс-мажорна обставина, істотно вплинула на виробничі процеси на філії «ВГМК» АТ «ОГХК», в тому числі на можливості реалізації продукції, яка виробляється. Впали показники виробництва продукції, було скорочено виробництво основних концентратів, неможливим стало перевезення продукції через морські порти, відбулося перевантаження діючих маршрутів транспортування продукції підприємства на експорт, скорочення активності та неможливість роботи значної частини споживачів-резидентів України. Готова продукція до введення військового стану експортувалася іноземним покупцям через морські порти, однак внаслідок військової агресії, через блокування морських шляхів агресором логістика з початку військової агресії і на теперішній час втрачена. Єдиним логістичним ланцюгом для відповідача залишалася залізниця та автоперевізники, проте, внаслідок військових дій агресора, через завантаженість залізниці та автотранспортних перевізників в інтересах оборони країни фактично неможливо транспортувати готову продукцію. Настання вищезазначених форс-мажорних обставин призвело до збоїв у виробництві готової продукції, її реалізації, транспортуванні при продовженні функціонування підприємства, а також, як наслідок, значного дефіциту грошових коштів, скорочення фінансових надходжень за виконання обов`язків за чинними контрактами. Крім того, негативно на фінансовий стан підприємства впливає порушення іншими контрагентами своїх зобов`язань за господарськими договорами перед філією. Наявна заборгованість контрагентів поставила відповідача у скрутне становище при здійсненні розрахунків з іншими підприємствами. При надходженні коштів в найкоротший термін буде здійснено розрахунок за договором № 064-2 від 17.02.2023. Відповідачем було здійснено оплату за поставлений товар за договором № 064-2 від 17.02.2023 на загальну суму 5 853 000,00 грн. Це свідчить про те, що в умовах скрутного економічного становища, воєнного стану в країні, відповідачем вживаються усі залежні від нього заходи, щодо належного виконання зобов`язання за договором. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Слід зазначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати коштів від своїх контрагентів. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо).

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання зобов`язання.

Загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким з 24.02.2022 було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на всій території України, не є належним і допустимим доказом наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання за договором, що пов`язане з настанням обставин непереборної сили, оскільки згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифіката про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Тож, указаний лист Торгово-промислової палати України не засвідчує факт настання саме для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 17.03.2023 по 08.11.2023 у розмірі 205 540,39 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та встановлено, що він виконаний не правильно, а саме позивачем при розрахунку використано неправильні початкові періоди нарахування.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує 3% річних на заборгованість:

- за накладною № 37 від 03.03.2023 у розмірі 573 405,48 грн за період з 17.03.2023 по 08.11.2023;

- за накладною № 38 від 06.03.2023 у розмірі 1 257 153,20 грн за період з 20.03.2023 по 08.11.2023;

- за накладною № 39 від 06.03.2023 у розмірі 1 309 750,50 грн за період з 20.03.2023 по 08.11.2023;

- за накладною № 41 від 09.03.2023 у розмірі 1 297 572,80 грн за період з 23.03.2023 по 08.11.2023;

- за накладною № 42 від 10.03.2023 у розмірі 1 271 662,80 грн за період з 24.03.2023 по 08.11.2023;

- за накладною № 43 від 13.03.2023 у розмірі 1 299 334,68 грн за період з 27.03.2023 по 08.11.2023;

- за накладною № 44 від 13.03.2023 у розмірі 1 277 881,20 грн за період з 27.03.2023 по 08.11.2023;

- за накладною № 51 від 15.03.2023 у розмірі 1 308 973,20 грн за період з 29.03.2023 по 08.11.2023;

- за накладною № 53 від 15.03.2023 у розмірі 1 299 645,60 грн за період з 29.03.2023 по 08.11.2023.

Як вказано вище, відповідно до п. 8.2. договору відповідач повинен був сплатити за поставлений товар: