Рішення

від 29.01.2024 по справі 908/3567/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/308/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2024 Справа № 908/3567/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцової К. Ю., розглянувши матеріали справи № 908/3567/23

за позовом: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 198, код ЄДРПОУ 44470582)

про розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача: Савченко І.Г., посвідчення № 1341 від 09.08.2023

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулась Запорізька міська рада з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ про розірвання договору оренди землі № 040826101201 від 13.06.2008, зобов`язання повернути земельну ділянку у придатному для подальшого використання стані шляхом складання акту приймання-передачі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 06.12.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3567/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди землі № 040826101201 від 13.06.2008 щодо сплати орендних платежів, укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ «Запоріжинвестстрой». Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна з 08.02.2022 змінився власник об`єкта нерухомості, який розташований на спірній земельній ділянці з ТОВ ЗАПОРОЖИНВЕСТСТРОЙ на ТОВ ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ. Разом з тим, за твердженням позивача, відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не припиняє договору оренди в цілому, а має місце автоматична заміна сторони у такому зобов`язанні на підставі частини третьої статті 7 Закону України «Про оренду землі». Позивач зазначив, з 08.02.2022 у ТОВ «ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ» виник обов`язок сплачувати орендну плату за вказаним Договором. В той же час, відповідач не виконує свої зобов`язання в частині сплати орендної плати, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у сумі 191 446,76 грн. за період з 08.02.2022 по 30.04.2023, що свідчить про систематичну несплату орендної плати протягом понад 14 місяців, внаслідок чого договір підлягає розірванню, а земельна ділянка поверненню. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 16, 377, 525, 526, 651 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 120, Земельного кодексу України, ст. ст. 32, 34 Закону України Про оренду землі, позивач просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3567/23 в порядку загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 24/308/23. Підготовче засідання призначено на 25.12.2023. Підготовче засідання відкладалось до 04.01.2024.

Ухвалою суду від 25.12.2023 підготовче судове засідання відкладено на 04.01.2024.

Ухвалою суду від 04.01.2024 закрито підготовче провадження у справі № 908/3567/23, розгляд справи по суті призначено на 29.01.2024.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 29.01.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав,викладених у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надали, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 908/3567/23 направлялася судом відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Ухвала отримана уповноваженою особою ТОВ «Інвестбуд Запоріжжя» за довіреністю, про що свідчить рекомендоване повідомлення Укрпошта про вручення поштового відправлення.

Крім того, ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 908/3567/23 опублікована на офіційному веб-сайті судової влади України.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження та відкладення розгляду у справі № 908/3567/23.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

В засіданні 29.01.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, суд

УСТАНОВИВ:

13.06.2008 Запорізькою міською радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю ЗАПОРОЖИНВЕСТСТРОЙ (Орендар) 13.06.2008 укладений договір оренди землі, про що 21.07.2008 вчинено запис у Державному реєстрі земель за № 040826101201 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець, відповідно до рішення сімнадцятої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради № 53/87 від 12 грудня 2007 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу, яка знаходиться: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 1А.

За визначенням п.п. 2, 4 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0574 га. Земельна ділянка передається в оренду разом з незавершеним будівництвом.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 13296487,78 грн. в цінах 2008 року (п. 5 Договору).

Відповідно до п. 8 Договору договір укладається на дев`ятнадцять років.

Відповідно до п. 9 договору оренда плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 79777,66 грн. 66 коп. на протязі строку будівництва об`єкту, у розмірі 398894,63 грн. з дня введення об`єкту до експлуатації, що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2008 року.

Згідно п. 1 додаткової угоди від 26.05.2009 зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» №040926101194 від 03.07.2009, п. 9. договору викладено в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 23702,04 грн. 04 коп., на протязі строку будівництва об`єкту, у розмірі 118511,33 грн. з дня введення об`єкту до експлуатації, що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009 року із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2009 рік, згідно рішення Запорізької міської ради №6, від 19.11.2008р. та Запорізької обласної ради від 27.11.2008р. №7».

Згідно п. 1 додаткової угоди від 28.01.2010 зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» №041026100205 від 03.02.2010, п. 9. договору викладено в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 32 272 грн. 02 коп., на протязі строку будівництва об`єкту, у розмірі 161 361 грн. 64 коп. з дня введення об`єкту до експлуатації,, що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2010 року із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2010 рік, згідно рішення Запорізької міської ради №6, від 19.11.2008р. та Запорізької обласної ради від 27.11.2008р. №7».

Відповідно до розрахунків 1, 2 додаткової угоди від 28.01.2010 розмір орендної плати з 2010 року складає 71715 грн. 60 коп., що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2010 року.

Згідно із п. 10 Договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що встановлюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Відповідно до п. 11 договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Ленінського району.

Пунктом 30 Договору до обов`язків Орендаря віднесено, зокрема, зобов`язання самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель, згідно з чинним законодавством.

На виконання умов Договору Запорізька міська рада передала Орендарю земельну ділянку загальною площею 1,0574 га, кадастровий номер 2310100000:04:037:0227 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 1А, а Орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін Актом прийому-передачі об`єкта оренди від 21.07.2008р. №040826101201.

Власником земельної ділянки загальною площею 1,0574 га, кадастровий номер 2310100000:04:037:0227 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 1А, є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №3331992027 від 23.05.2023 з 08.02.2022 змінився власник об`єкта нерухомості, який розташований на переданій в оренду земельній ділянці з ТОВ ЗАПОРОЖИНВЕСТСТРОЙ на ТОВ ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ (відповідач).

За доводами позивача, відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не припиняє договору оренди в цілому, а має місце автоматична заміна сторони у такому зобов`язанні на підставі частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі".

Позивач зазначив, що відповідач не виконує свої зобов`язання в частині сплати орендної плати, внаслідок чого у утворилась заборгованість у розмірі 191446,76 за період з за період з 08.02.2022 по 30.04.2023.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.11.2023 у справі №908/2088/23 позов Запорізької міської ради про стягнення з стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРОЖИНВЕСТСТРОЙ 4205,12 грн. та з товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ 191446,76 грн. заборгованості за договором оренди землі від 13.06.2008, зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 21.07.2008 за № 040826101201 задоволено та стягнуто, в т.ч., з товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ на користь Запорізької міської ради заборгованість за договором оренди в розмірі 191446,76 грн. За період з 08.02.2022 по 30.04.2023.

На виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 01.11.2023 у справі № 908/2088/23, яке набрало законної сили 24.11.2023 видано наказ.

Господарський суд Запорізької області у зазначеному рішенні встановив факт порушення ТОВ ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ своїх зобов`язання в частині сплати орендної плати у розмірі 191446,76 грн. за період з 08.02.2022 по 30.04.2023 за договором оренди землі від 13.06.2008 та правомірність заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо сплати орендних платежів у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів територіальної громади.

Предметом позову у даній справі є розірвання договору оренди землі № 040826101201 від 13.06.2008, зобов`язання повернути земельну ділянку у придатному для подальшого використання стані шляхом складання акту приймання-передачі.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких забезпечується поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизиаїшя або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має. забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювались Великою ПалатоюВерховного Суду і Верховним Судом та узагальнерю викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12Л4звг19), від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19).

З урахуванням викладеного, відповідно до частин 3, 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодуванрія заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Пунктом 7 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, припинення правовідношення.

Отже, розірвання договору оренди - це спосіб захисту прав та інтересів суб`єктів правовідносин, передбачений законодавством.

Згідно ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди, якими, зокрема є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 530 вказаного кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 782, 785 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України регламентовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно із вимогами ст.ст. 629, 651 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи із змісту вищенаведених норм права, на відповідача покладено обов`язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельної ділянкою за договором. Однак, відповідач не виконує своїх обов`язків з орендної плати.

Згідно з п. 30 Договору до обов`язків орендаря відноситься зокрема своєчасно вносити орендну плату та самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Між сторонами врегульовано порядок розірвання Договору.

За положенням п. 35, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається зокрема за умови невнесенням орендарем орендної плати протягом 3-х місяців.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). Водночас систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору є підставою для розірвання такого договору.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 175/642/19.

Отже, систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, постановах Верховного Суду від 07.1.0.2020 у справі № 313/780/19, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19.

В даному випадку має місце систематична несплата орендної плати відповідачем за Договором, внаслідок чого вимога позивача про розірвання договіру оренди землі №040826101201 від 13.06.2008 між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ» є правомірною та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до п.1 ст. 34.Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Обовязок орендаря повернути земельну ділянку та привести її в придатний для подальшого використання стан невід`ємно повязаний настанням певного юридичного факту - припинення чи розірвання договору оренди землі. А тому після припинення чи розірвання договору оренди у орендаря виникає обов`язок повернути земельну ділянку орендодавцю.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/3166/20.

Таким чином, орендар зобов`язаний привести земельну ділянку в придатний для використання стан та повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:037:0227 Запорізькій міській раді за актом приймання-передачі.

За таких обставин вимога позивача про зобов`язання ТОВ «ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ» повернути Запорізькій міській раді земельну ділянку загальною площею 1,0574 га, кадастровий номер 2310100000:04:037:0227, яка розташована за адресою м. Запоріжжя, пр. Металургів, 1А, у придатному для подальшого використання стані шляхом складання акту приймання-передачі заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач не скористались наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК, визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди землі №040826101201 від 13.06.2008 між Запорізькою міською радою (код ЄДРПОУ 04053915, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ» (код ЄДРПОУ 44470582, адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 198).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ» (код ЄДРПОУ 44470582, адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 198) повернути Запорізькій міській раді (код ЄДРПОУ 04053915, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) земельну ділянку загальною площею 1,0574 га, кадастровий номер 2310100000:04:037:0227, яка розташована за адресою м. Запоріжжя, пр. Металургів, 1А, у придатному для подальшого використання стані шляхом складання акту приймання-передачі.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУД ЗАПОРІЖЖЯ» (код ЄДРПОУ 44470582, адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 198) на користь Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 04053915, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) - 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору на розрахунковий рахунок UА058201720344270024000034816 в Державній казначейській службі України м. Київ, ЄДРПОУ 02140892.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01.03.2024.

СуддяТ.А. Азізбекян

01.03.2024