Рішення

від 20.02.2024 по справі 908/3676/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/245/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2024 Справа № 908/3676/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання Драковцевій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні матеріали справи № 908/3676/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАФТРЕЙД (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 4-А, ідентифікаційний код 32786757)

до відповідача: Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964)

про стягнення 1728824,27 грн.

за участю представників:

від позивача Діордієв О.С., ордер серії АР №1152445 від 07.12.2023 (в режимі відеоконференції);

від відповідача Левченко О.О., виписка з ЄДР (в режимі відеоконференції) на стадії відкриття судового засідання;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ГРАФТРЕЙД з позовом до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки №53-121-01-21-10893 від 22.11.2021.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 525, 526 530, 536, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 218, 230, 231, 265 Господарського кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.12.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: запропоновано уточнити ціну позову або заявлені позовні вимоги; уточнити ідентифікаційний код та адресу місцезнаходження відповідача.

Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів позивача та представника позивача 18.12.2023, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

21.12.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач уточнив ціну позову стягнення 1728824,27 грн., яка складається з суми основного боргу 793847,20 грн., пені 638601,14 грн., втрат від інфляції 249723,81 грн., 3% річних 46652,12 грн. Також позивач уточнив ідентифікаційний код та адресу місцезнаходження відповідача.

Ухвалою суду від 27.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/245/23, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.01.2024 о 12 год. 00 хв.

Ухвалу суду доставлено до електронного кабінету позивача, представника позивача та відповідача 27.12.2023.

Також ухвалу суду доставлено відповідачу до електронної скриньки 27.12.2023.

01.01.2024 від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №908/3676/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 08.01.2024 задоволено заяву позивача, ухвалено здійснювати проведення судового засідання 22.01.2024 о 12 год. 00 хв. у справі №908/3676/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів позивача та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.

09.01.2024 від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого відповідач просить прийняти позов до розгляду, відмовити позивачу у задоволенні позову, судові витрати по справі покласти на позивача. Також від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні 22.01.2024 о 12 год. 00 хв. та в інших судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 10.01.2024 задоволено заяву відповідача, ухвалено здійснювати проведення судового засідання 22.01.2024 о 12 год. 00 хв. у справі №908/3676/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідача та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.

15.01.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просить задовольнити позовні вимоги.

17.01.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач просить прийняти дані заперечення до розгляду, відмовити позивачу у задоволенні позову та судові витрати по справі покласти на позивача.

18.01.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких позивач просить задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні 22.01.2024 були присутніми представники позивача та відповідача (в режимі відеоконференції), здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Представники позивача та відповідача заявили про відсутність інших доказів, окрім тих, які надані до матеріалів справи, відсутність заяв чи клопотань та про можливість закриття підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 22.01.2024 закрито підготовче провадження у справі №908/3676/23, призначено справу №908/3676/23 до розгляду по суті на 20.02.2024 о 10 год. 30 хв. Враховуючи намір представників позивача та відповідача брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, наявність у суду технічної можливості забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд ухвалив здійснювати проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів позивача та відповідача та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.

В судовому засіданні 20.02.2024 були присутні в режимі відеоконференції представники позивача та відповідача (на стадії відкриття судового засідання), здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Представник позивача оголосив клопотання про заміну сторони її правонаступником.

Представник відповідача надав уточнення щодо клопотання позивача про заміну сторони її правонаступником.

Представник відповідача не зміг продовжувати участь в режимі відеоконференції з власних технічних причин.

Суд закінчив з`ясовування обставин справи та перевірку їх доказами, ухвалив про перехід до судових дебатів.

Представник позивача просив задовольнити позов.

Суд ухвалив рішення: замінити відповідача на його правонаступника, позов задовольнити частково. В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.11.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю ГРАФТРЕЙД (позивач, постачальник) та Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (покупець, відповідач) укладено договір поставки товару №53-121-01-21-10893 (далі договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і сплатити товар, визначений у п. 1.1 цього договору, на загальну суму 4763083,20 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 1.2 договору строк поставки товару: листопад-грудень 2021 року.

У п. 4.1 договору визначено, що поставка товару відбувається на умовах DDP м.Енергодар за правилами ІНКОТЕРМС 2010.

Вантажоодержувач склад Запорізького відділення ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом».

За умовами п. 3.1 договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1 договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з п. 3.2 договору оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар за видатковою накладною №1452 від 23.12.2021 та товарно-транспортною накладною №1452 від 23.12.2021 на суму 4763083,20 грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ 793847,20 грн.

Позивач вказує, що відповідачем було оплачено поставлений товар на суму 3969236,00 грн. Залишок суми неоплаченого товару складає 793847,20 грн., що дорівнює сумі ПДВ.

Відповідно до уточненої позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу 793847,20 грн., пені 638601,14 грн., втрат від інфляції 249723,81 грн., 3% річних 46652,12 грн.

Спірні правовідносини є господарськими та врегульовані договором поставки товару №53-121-01-21-10893 від 22.11.2021.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 3.1 договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1 договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з п. 3.2 договору оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

В даному випадку строк оплати вартості товару погоджено сторонами в п. 3.1 договору протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, а вказівка у п. 3.2 договору про те, що оплата замовником частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від виконавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), є лише умовою здійснення такої оплати, а не строком оплати.

Повну вартість товару поставлено позивачем 23.12.2021.

Виходячи з цього, товар мав бути оплачений відповідачем 21.02.2022.

На суму поставленого товару з ПДВ позивач виписав податкову накладну №92 від 23.12.2021, яку зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією №1 від 30.12.2021.

Отже, в межах визначеного пунктом 3.1 договору строку оплати позивач зареєстрував податкову накладну на суму поставленого товару з ПДВ.

Відповідно до п. 18 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2020, квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

З огляду викладене, відповідач мав можливість перевірити стан реєстрації податкових накладних на офіційному сайті державної податкової інспекції.

Оскільки на дату настання строку оплати товару податкова накладна вже були виписана та зареєстрована позивачем, у відповідача були наявні підстави для оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ.

У зв`язку з цим суд не вбачає підстав для застосування відповідачем п. 7.7 договору щодо зменшення в односторонньому порядку ціни договору на суму ПДВ.

На день подання позову відповідач не сплатив вартість товару на суму 793847,20 грн.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач надав докази виконання договору щодо поставки товару в повному обсязі відповідачу.

Відповідач не надав доказів оплати товару на суму 793847,20 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин суд визнав обґрунтованими та задовольнив позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 793847,20 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати товару позивач нарахував на суму заборгованості 3% річних за період з 23.12.2021 по 07.12.2023 в сумі 46652,12 грн. та інфляційні втрати за період з січня 2022 року по жовтень 2023 року в сумі 249723,81 грн.

Суд здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи те, що прострочення оплати товару виникло 22.02.2022, а не 23.12.2021, як вказує позивач (23.12.2021 було тільки поставлено товар відповідачу, а відповідно до п. 3.1 строк його оплати становив 60 календарних днів з моменту поставки).

За розрахунком суду за прострочення сплати суми боргу 793847,20 грн. за період з 22.02.2022 по 07.12.2023 (654 дні) сума 3% річних складає 42672,01 грн.

В цій сумі суд визнав вимоги про стягнення 3% річних обґрунтованими. В іншій частині вимоги про стягнення 3% річних не підлягають задоволенню.

В пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» роз`яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

У листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р роз`яснено, що при застосуванні індексу інфляції слід враховувати, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок здійснюється з наступного місяця червня.

Виходячи з наведених роз`яснень, індекс інфляції застосовується тільки за повні місці прострочення. За весь період прострочення, протягом якого існувала сума боргу, визначається середній індекс інфляції шляхом перемноження індексів інфляції за місяці, що входять до періоду розрахунку.

З урахуванням викладеного, інфляційні втрати за прострочення сплати суми боргу 793847,20 грн., яка утворилася 22.02.2022, розраховані судом за період з березня 2022 року по жовтень 2023 року в сумі 220108,20 грн. В цій сумі суд визнав вимоги про стягнення інфляційних втрат обґрунтованими. В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних втрат не підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає, що зазначені нарахування мають компенсаційний характер, покликаний відшкодувати втрати кредитора від знецінення грошових коштів за час прострочення виконання основного зобов`язань. Їх нарахування є правом кредитора відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Суд враховує, що заборгованість виникла 22.02.2022, а позивач звернувся до суду за захистом тільки 13.12.2023. Відповідач не вживав заходів для зменшення суми основного боргу, що призвело до збільшення періоду прострочення та відповідно - розміру компенсаційних нарахувань позивача.

Доводи відповідача про те, що порушення зобов`язання сталось з боку відповідача внаслідок дії форс-мажорних обставин судом відхилені з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Виходячи з наведених норм, наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від обов`язку виконання основного зобов`язання.

Пред`явлена до стягнення сума заборгованості за договором є основним зобов`язанням відповідача перед позивачем за поставлений товар, а не відповідальністю відповідача. Враховуючи викладене, посилання відповідача на настання форс мажорних обставин не звільняє відповідача від обов`язку сплатити виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи.

В досудовому порядку відповідач не звертався до позивача з повідомленням про настання або припинення форс-мажорних обставин відповідно до п. 9.3 договору, а послався на форс-мажорні обставини лише у відзиві на позов.

Лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин адресований «всім, кого він стосується». Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Відповідач не підтвердив у встановленому порядку настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов`язання.

Крім того, обставини, на які посилається відповідач як на форс-мажорні, зокрема війська агресія РФ проти України, військовий стан та окупація ВП «ЗАЕС», не існували на час настання строку виконання зобов`язань з оплати поставленого товару (21.02.2022).

Враховуючи викладене, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат.

Також позивачем розраховано та пред`явлено до стягнення пеню в сумі 638601,14 грн. за період з 23.12.2021 по 07.12.2023 на підставі ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Договором сторони не передбачили відповідальності продавця у вигляді слати пені за прострочення оплати товару.

Норма ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач, не передбачає права позивача на нарахування пені за прострочення оплати товару, та відповідно зобов`язання відповідача з її сплати, не встановлює конкретного розміру пені, а лише визначає порядок розрахунку штрафних санкцій у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України.

За таких обставин підстави для нарахування пені за прострочення оплати товару у спірних правовідносинах відсутні.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

Розглянувши клопотання позивача про здійснення процесуального правонаступництва відповідача, суд дійшов висновку про його задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 52 ГПК України передбачено, що в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч.1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до частини 6 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

06.02.2023 було прийнято Закон України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Відповідно до цього Закону утворення товариства (акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") здійснюється шляхом перетворення державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код згідно з ЄДРПОУ 24584661) за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Постановою від 29.12.2023 № 1420 «Про утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" прийнято рішення про утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код 24584661).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України 11.01.2024 було проведено відповідні реєстраційні дії, а саме:

- припинення юридичної особи - Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»;

- державна реєстрація новоутвореної юридичної особи - акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань за кодом юридичної особи 295022022147 проведена 11.01.2024 державна реєстрація припинення юридичної особи Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в результаті її реорганізації.

11.01.2024 проведена державна реєстрація створення юридичної особи Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, ідентифікаційний код 24584661 в результаті перетворення.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України товариство (АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ») є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства.

Відповідно до Статуту Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - товариство) утворено в результаті реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відповідно до Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня його державної реєстрації.

Відповідні відомості закріплені і у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Так, відповідно до наданого витягу у графі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» зазначено Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, ідентифікаційний код 24584661.

Таким чином, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" утворено в результаті реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та є правонаступником усіх прав і обов`язків Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 відокремлені підрозділи Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації акціонерного товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).

У витягу у графі «Дані про відокремлені підрозділи юридичної особи» зазначено Філія Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, ідентифікаційний код 19355964, місцезнаходження: Україна, 71503, Запорізька обл., місто Енергодар, вулиця Промислова, будинок 133.

На підставі вищевикладеного, суд ухвалив замінити відповідача - Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964) на його правонаступника - Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964).

При поданні позову позивач сплатив судовий збір у сумі 24710,62 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №759 від 13.12.2023.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Звідси за розгляд позовних вимог про стягнення 1728824,27 грн. належить до сплати судовий збір у сумі 20745,89 грн. (1,5% ціни позову з понижуючим коефіцієнтом 0,8 за подання позовної заяви через систему «Електронний суд»).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 12679,50 грн., на позивача покладаються витрати зі сплати судового збору в сумі 8066,39 грн.

Переплата судового збору в сумі 3964,73 грн. може бути повернута позивачу ухвалою суду в разі звернення позивача до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 52, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Замінити відповідача у справі №908/3676/23 - Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964) на його правонаступника - Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул.Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964).

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАФТРЕЙД (69002, м.Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 4-А, ідентифікаційний код 32786757) суму основного боргу 793847,20 грн. (сімсот дев`яносто три тисячі вісімсот сорок сім грн. 20 коп.), втрати від інфляції 220108,20 грн. (двісті двадцять тисяч сто вісім грн. 20 коп.), 3% річних 42672,01 грн. (сорок дві тисячі шістсот сімдесят дві грн. 01 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 12679,50 грн. (дванадцять тисяч шістсот сімдесят дев`ять грн. 50 коп.).

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 01.03.2024.

СуддяМ.В. Мірошниченко