Рішення

від 16.11.2023 по справі 909/641/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/641/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Матенчук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл"

(юридична адреса: вул. І. Пулюя, 48-А, м. Біла Церква, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09100; поштова адреса: вул. Базова, 3-А, м. Запоріжжя, Запорізька обл., 69014)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспедиція-ІФ"

(вул. Максимовича, 14-А, м. Івано-Франківськ, 76006)

про стягнення 51 205,87 грн заборгованості за договором поставки

представники сторін в судове засідання не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" (далі ТОВ "СП Юкойл", позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспедиція-ІФ" (далі ТОВ "Трансекспедиція-ІФ", відповідач) про стягнення 51 205,87 грн заборгованості за договором поставки, з яких:

- 41 188,39 грн основної заборгованості;

- 8 012,79 грн пені;

- 480,72 грн суми 3% річних;

- 1 523,97 грн втрат від інфляції.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 684,00 грн судового збору.

Дії суду щодо розгляду справи

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 16.08.2023. Дана ухвала надіслана сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в Електронний кабінет.

16.08.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті представники обох сторін не з`явились; судом відкладено розгляд справи по суті на 19.09.2023 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).

19.09.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті представники обох сторін не з`явились; судом відкладено розгляд справи по суті на 17.10.2023 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).

09.10.2023 до суду від позивача надійшла заява від 03.10.2023 №03/01/-04/0262 (вх.№14610/23), в якій позивач просив розгляд справи здійснювати без участі його представника.

17.10.2023 судове засідання з розгляду справи по суті не відбулося у зв`язку із втратою судді працездатності.

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 10.11.2023 сторони повідомлені про те, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 16.11.2023.

16.11.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті представники обох сторін не з`явились.

У зв`язку з неявкою представників сторін в судове засідання у нарадчій кімнаті судом підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи

Відповідач у судові засідання жодного разу свого представника не направив, причини неявки представника суду не повідомив.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 17.07.2023, ухвали-повідомлення про судове засідання від 16.08.2023 та від 10.11.2023 надсилалися відповідачу за адресою його місцезнаходження, яке вказано у позовній заяві та відповідає відомостям в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача станом на 13.07.2023 (а.с. 33-35), проте поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.43-46, 51-54, 65-68).

Однак, ухвала-повідомлення про судове засідання від 22.09.2023 отримана відповідачем 29.09.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 58).

У силу ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Порядок вручення судового рішення передбачений ст. 242 ГПК України.

Відповідно до п. 3, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на вказані приписи процесуального закону відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 120 ГПК України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

16.08.2023 та 14.11.2023 судом було передано телефонограму відповідачу, в якій повідомлено останнього про призначення судового засідання на 19.09.2023 та 16.11.2023 відповідно (а.с. 49, 64).

Отже, відповідач був обізнаний з вирішенням спору в суді, а відтак мав цікавитися про процесуальний рух справи.

Позиції сторін

Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки відповідач не оплатив повністю партію товару за видатковою накладною №001141 від 17.01.2023, внаслідок чого утворилась заборгованість, на яку позивачем нарахована пеня, а також 3% річних та інфляційні втрати.

Як на правову підставу заявлених вимог позивач посилається на ст. 525, 526, 530, 612, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України.

Позивач у судові засідання жодного разу свого представника не направив, причини неявки представника суду не повідомив, проте 09.10.2023 подав заяву (вх.№14610/23), в якій просив розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.

Позиція відповідача. Відповідач у встановлений судом відповідно до ГПК України строк відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 ГПК України, судочинство у судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін, зокрема:

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву у встановлений судом відповідно до ГПК України строк не скористався, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи на підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Судом встановлено, що будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Обставини справи, встановлені судом

17.01.2023 між ТОВ "СП Юкойл" (постачальник) та ТОВ "Трансекспедиція-ІФ" (покупець) укладено договір поставки №040/802-ОС (далі - договір) (а.с. 4-5).

Умови договору такі.

На умовах, викладених у цьому договорі, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити масла, мастила та технічні рідини, іменовані в подальшому "товар" (п. 1.1 договору).

Постачання товару здійснюється партіями. Постачальник і покупець погоджують можливість постачання кожної партії товару, при цьому узгоджується найменування, асортимент, ціна і кількість передбачуваного до поставки товару. У разі якщо асортимент передбачуваного до постачання товару містить більше 3-х (трьох) найменувань, постачальник має право вимагати надання, а покупець зобов`язаний надати заявку у письмовій формі (факсограмою, поштовим відправленням, електронною поштою). Заявка надається на фірмовому бланку, підписується повноважним представником покупця і скріплюється печаткою (п. 1.2 договору).

Найменування, асортимент, ціна, кількість товару вказуються у видаткових накладних, виданих постачальником на кожну узгоджену, поставлену партію товару, і завірених підписом повноваженого представника покупця. У кожній видатковій накладній в обов`язковому порядку вказується номер і дата цього договору. На вимогу однієї із сторін, умови щодо найменування, асортименту, ціни і кількості товару, що поставляється, фіксуються в специфікаціях, належно оформлених у вигляді додатків до цього договору, які є невід`ємною його частиною (п. 1.3 договору).

Ціна товару за цим договором встановлюється в гривнях та вказується в рахунку, що пред`являється до оплати постачальником на кожну узгоджену, поставлену партію товару, з відображенням її у відповідній видатковій накладній. Ціна товару включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений податковим кодексом України (п. 2.1 договору).

Ціна товару, зазначена в рахунках на оплату, що виставляються постачальником, і відображена у відповідних видаткових накладних, визначається з урахуванням умов поставки, передбачених цим договором (п. 2.2 договору).

Загальна вартість договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснена відповідно до умов цього договору та підтверджена видатковими накладними (п. 2.3 договору).

Оплата за товар, поставлений за цим договором, здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника у порядку і строки, передбачені цим договором (п. 3.1 договору ).

Покупець здійснює оплату вартості узгодженої партії поставленого товару, на підставі рахунку, пред`явленого до оплати постачальником протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару (п. 3.2 договору).

При здійсненні платежів за цим договором покупець, у платіжних документах (платіжних дорученнях), зобов`язується вказувати номер та дату договору, а також номер рахунку, на підставі яких здійснюється платіж (п. 3.4 договору).

Сторони щомісячно, не пізніше 10-го числа, наступного за місяцем поставки товару проводять звірку здійснення поставок товару і оплати за календарний місяць (з урахуванням умов оплати відповідно до пункту 3.2 цього договору). Звірка оформлюється відповідним актом, підписаним повноваженими представниками сторін. У разі, якщо за результатами звірки взаємних розрахунків буде виявлена заборгованість покупця перед постачальником, покупець зобов`язується здійснити оплату за поставлений за цим договором товар протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту виставлення відповідного рахунку, якщо інше не буде вказано в рахунку. У разі, якщо за результатами звірки взаємних розрахунків буде виявлена заборгованість постачальника перед покупцем, постачальник зобов`язується перерахувати суму заборгованості, що виникла, на поточний рахунок покупця протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту закінчення терміну поставки або за погодженням з покупцем врахувати дану суму як оплату за товар у наступному періоді поставки (п. 3.5 договору).

Товар за цим договором постачається на умовах DDP, склад покупця/вантажоодержувача. Адреса складу покупця/вантажоодержувача зазначається у відповідній товарно-транспортній накладній (п. 4.1 договору).

Умови поставки товару, що застосовується згідно з п. 4.1 цього договору, вказується у відповідній видатковій накладній, що видається постачальником на кожну узгоджену, поставлену партію товару (п. 4.2 договору).

Всі повідомлення, заяви та претензії, пов`язані з виконанням цього договору або, що випливають з нього, повинні направлятися сторонами безпосередньо одна одній за зазначеними у договорі адресами у строки та порядку досудового врегулювання спорів, встановленому ГПК України. Дотримання сторонами порядку досудового врегулювання спорів є обов`язковим (п. 7.1 договору).

При недотриманні покупцем строків оплати, встановлених п. 3.2 та п. 3.5 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2 договору).

Усі спори, що виникають у процесі виконання цього договору або пов`язані з цим, вирішуються шляхом переговорів сторін (п. 9.1 договору).

У разі недосягнення угоди, вищевказані спори підлягають розгляду в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України. Суперечки можуть бути передані на розгляд господарського суду за умови додержання сторонами порядку їх досудового врегулювання відповідно до положень ГПК України (п. 9.2 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2023, або до належного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за цим договором, в залежності від того, яка з цих подій настане раніше (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору 17.01.2023 позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 41 188,39 грн відповідно до видаткової накладної від 17.01.2023 №001141, яка підписана та скріплена печатками сторін (а.с. 6).

У цей ж день, 17.01.2023, відповідачу було виставлено рахунок на оплату від 17.01.2023 №001614 на суму 41 188,39 грн (а.с. 7).

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією від 24.04.2023 №08/23, з вимогою сплатити основну заборгованість у розмірі 41 188,39 грн, а також 4683,53 грн пені, 1235,65 грн інфляційних втрат та 280,98 грн 3% річних, яка 08.05.2023 отримана відповідачем, що підтверджується трекінгом поштових відправлень АТ "Укрпошта" (а.с. 15).

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У відповідності до наданого позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 22.06.2023 склала: 41 188,39 грн основної заборгованості, 8 012,79 грн пені, 480,72 грн суми 3% річних та 1 523,97 грн втрат (а.с. 8-10).

У зв`язку з несплатою заборгованості відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування

І. Загальні положення

Положеннями ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Також п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 6, 626 - 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Також ч. 1 ст. 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу виконання договору поставки №040/802-ОС від 17.01.2023, предметом якого є поставка товару на склад покупця та його оплата.

Отже, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договорами поставки.

Таким чином, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договорами поставки.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

ІІ. Щодо поставки товару

2.1. У відповідності до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України, яка визначає момент виконання обов`язку продавця передати товар, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

2.1. Як встановлено судом, пунктом 4.1 договору передбачено поставку позивачем товару на склад відповідача.

2.2. Факт поставки позивачем товару (олива гідравлічна YUKO МГЕ-46В (НМ 46) відповідачу підтверджується видатковою накладною від 17.01.2023 №001141 (а.с. 6), яка підписаними сторонами та скріпленими їх печатками.

ІІІ. Щодо оплати товару

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Укладеним між сторонами договором встановлено, що покупець здійснює оплату вартості узгодженої партії поставленого товару, на підставі рахунку, пред`явленого до оплати постачальником протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару (п. 3.2 договору).

Отже, договором встановлений інший строк оплати товару, ніж визначений в ч. 1 ст. 692 ЦК України, а саме передбачено відтермінування оплати товару на 14-ть календарних днів з моменту поставки товару.

Враховуючи те, що поставка товару здійснена 17.01.2023, товар мав бути оплачений відповідачем до 31.01.2023 включно.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства у відповідача наявний обов`язок з оплати суми заборгованості за товар, який отриманий, не повернений та не оплачений відповідачем.

За таких обставин справи позовні вимоги про стягнення 41 188,39 грн основної заборгованості визнаються судом правомірними.

IV. Щодо нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені

4.1. Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дія ст. 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення.

Таким чином, у разі настання прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, у кредитора виникає право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

З поданого суду розрахунку вбачається, що позивачем нараховано відповідачу:

- 480,72 грн суми 3% річних за період з 01.02.2023 по 22.06.2023 на суму 41 188,39 грн;

- 1 523,97 грн інфляційних втрат за період з січня 2023 р. по травень 2023 р. на суму 41 188,39 грн.

Враховуючи те, що оплата мала бути проведена відповідачем до 31.01.2023 включно, то початок нарахування 3% річних визначений позивачем правильно (з 01.02.2023).

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних (в інформайційно-правовій системі "Прецедент"), суд встановив, що арифметично правильною є сума 3% річних у розмірі 477,33 грн, а не 480,72 грн.

У зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню на суму 477,33 грн.

Водночас початок нарахування інфляційних втрат (з січня 2023 р.) визначено позивачем неправильно, так як початком прострочення є лютий, а не січень 2023 р.

При цьому суд враховує те, що у позовній заяві позивач вказував період нарахування інфляційних втрат станом на 22.06.2023, тобто по 22.06.2023.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат (в інформайційно-правовій системі "Прецедент") за період з лютого 2023 р. по червень 2023 р., судом встановлено, що сума інфляційних втрат становить 1 544,73 грн.

Враховуючи те, що відповідно до вимог ст. 14, ч. 2 ст. 237 ГПК України суд не вправі виходити за межі позовних вимог, до задоволення належить заявлена до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат у розмірі 1 523,97 грн.

4.2. Щодо стягнення пені

Відповідно до ст. 546, 549 ЦК України, ст. 230 - 232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов`язання.

Також, згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.2 договору, при недотриманні покупцем строків оплати, встановлених п. 3.2 та п. 3.5 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У частині 3 статті 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" пеня встановлюється у договорі між сторонами, однак при її сплаті розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ за весь період нарахування пені.

З поданого суду розрахунку вбачається, що позивачем за період з 01.02.2023 по 22.06.2023 нараховано відповідачу 8 012,79 грн пені саме в розмірі подвійної облікової ставни НБУ (а.с. 8).

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, суд встановив, що арифметично правильною є пеня у розмірі 8 011,99 грн.

У зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню на суму 8 011,99 грн.

V. Інші аспекти

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Положеннями ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що у даному випадку має місце прострочення відповідача.

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У відповідності до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновок суду

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для задоволення позову частково.

Судові витрати

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Згідно з попереднім розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, позивач зазначив лише судовий збір.

Звертаючись з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4460 від 04.07.2023 (а.с. 26).

При цьому інші судові витрати сторонами заявлено суду не було.

У відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову (99,99%), судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2 683,73 грн.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 178, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспедиція-ІФ" про стягнення 51 205,87 грн заборгованості за договором поставки - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспедиція-ІФ" (вул. Максимовича, 14-А, м. Івано-Франківськ, 76006; ідентифікаційний код 44239114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" (вул. І. Пулюя, 48-А, м. Біла Церква, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09100; ідентифікаційний код 31852954) 41 188,39 грн (сорок одна тисяча сто вісімдесят вісім гривень тридцять дев`ять копійок) основної заборгованості, 477,33 грн (чотириста сімдесят сім гривень тридцять три копійки) 3% річних, 1 523,97 грн (одна тисяча п`ятсот двадцять три гривні дев`яносто сім копійок) інфляційних втрат, 8 011,99 грн (вісім тисяч одинадцять гривень дев`яносто дев`ять копійок) пені та 2 683,73 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят три гривні сімдесят три копійки) судового збору.

3. У частині стягнення 3,39 грн 3% річних та 0,80 грн пені в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.02.2024 (з урахуванням тимчасової втрати працездатності та відпустки).

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Т.Е. Валєєва