Рішення

від 01.03.2024 по справі 910/6318/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.03.2024Справа № 910/6318/23

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноер-сістем груп"

про стягнення 37 719,23 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноер-сістем груп" про стягнення 37 719,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки податкові накладні не зареєстровані відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач поніс збитки в розмірі 37719,23 грн у зв`язку з недоотриманням податкового кредиту на суму сплаченого позивачем ПДВ у зв`язку з придбанням товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.

23.05.2023 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 02.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/6318/23 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/6318/23 сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутим на адресу суду повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення - позивачу.

Разом з цим, згідно відомостей з офіційного веб-сайту «Укрпошта», поштове відправлення за № 0105494513770 не було вручено відповідачу, про що здійснено відмітку від 04.07.2023: Повернення за зворотною адресою: "За закінченням терміну зберігання".

Крім того, 07.07.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду повернувся конверт поштового відправлення за № 0105494513770, який не було вручено відповідачу, про що здійснено відмітку: "За закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. -це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частини 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ноер-сістем груп" (далі - відповідач) направило Регіональній філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" (далі - позивач) рахунки на оплату за поставку товарів від 24.03.2021 та видаткові накладні, а саме: №3 на суму 9 976,32 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 662,72 грн; № 4 на суму 9 976,40 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 662,80 грн; № 5 на суму 9 976,40 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 662,80 грн; № 6 на суму 9 976,32 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 662,72 грн; № 7 на суму 9 741,60 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 623,60 грн; № 8 на суму 9 519,54 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 586,59 грн; № 9 на суму 9 957,60 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 659,60 грн; № 10 на суму 9 757,80 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 626,30 грн; № 11 на суму 9 757,80 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 626,30 грн; № 12 на суму 9 757,80 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 626,30 грн; № 13 на суму 9 757,80 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 626,30 грн; № 14 на суму 9 757,80 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 626,30 грн; № 15 на суму 9 757,80 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 626,30 грн; № 16 на суму 9 757,80 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 626,30 грн; № 17 на суму 9 757,80 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 626,30 грн; № 18 на суму 9 976,40 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 662,80 грн; № 19 на суму 9 976,40 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 662,80 грн; № 20 на суму 9 976,32 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 662,72 грн; № 21 на суму 9 768,60 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 628,10 грн; № 22 на суму 9 757,80 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 626,30 грн; № 23 на суму 9 757,80 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 626,30 грн; № 24 на суму 9 976,32 грн,вт.ч. ПДВ всумі 1 662,72 грн; № 25 на суму 9 937,56 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 656,26 грн.

Надані відповідачем рахунки були оплачені позивачем в загальній сумі 226 313,78 грн, як попередня оплата за товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та квитанціями.

Відповідачем було поставлено позивачу товар, який останнім оплачено у квітні-травні 2021 року, згідно видаткових накладних від 26.04.2021 за №№ 7, 22, 16, 17, 12, 13, 15, 18, 19, 6, 5; від 23.04.2023 за №№ 8, 9, 10, 11, 14, 20, 21; від 30.04.2021 за № 24; від 05.05.2021 за №№ 25, 27, 26; від 06.05.2021 № 28.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов`язку з надання податкових накладних, у зв`язку із закупівлею позивачем товару за вищезазначеними видатковими накладними та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим в свою чергу, позбавленопозивача права на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого ПДВ за господарською операцією та завдано йому збитки у вигляді неотриманого податкового кредиту в сумі 37 719,23 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом201.1 статті 201 Податкового кодексу Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту187.1 статті 187 Податкового кодексу Українидатою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пп. а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу Українине відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Матеріалами справи підтверджено поставку відповідачем позивачу товару за вищезазначеними видатковими накладними на загальну суму 226 313,78 грн, в тому числі ПДВ на суму 37 719,23 грн.

Враховуючи вищевикладеніприписи законодавства, суд приходить висновку про те, що позивач мав законне очікування виконання відповідачем свого обов`язку з реєстрації податкової накладної, реєстрація якоїнадавалаб позивачу право на отримання податкового кредиту в сумі37 719,23 грн.

Однак, як зазначає позивач та не заперечує і не спростовує відповідач, відповідної податкової накладної відповідачем зареєстровано не було.

Згідно з частинами 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Зважаючи на вказані норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Як вже зазначалось, згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу Українина продавця товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Стаття 201.10 Податкового кодексу України передбачає, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Таким чином, відповідач не виконав вимог статті 201 Податкового кодексу України, а саме не зареєстрував податкову накладну, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 37 719,23 грн. З огляду на викладене, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача. Отже наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду в справі № 910/3338/21 від 10.01.2022.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача,суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноер-сістем груп" (04052, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 17, нежиле приміщення 417; ідентифікаційний код: 42787736) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01601, місто Київ, вул. Лисенка, буд. 6; ідентифікаційний код ВП: 40081221) 37 719 (тридцять сім тисяч сімсот дев`ятнадцять) грн 23 коп. збитків та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 01.03.2024.

Суддя О.В. Нечай