Рішення

від 14.09.2023 по справі 911/535/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/535/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Сорока П.М., розглянув матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1

до Садівницького товариства "Червоний Пахарь"

08130, Київська область, Бучанський район, село Петропавлівська Борщагівка, код ЄДРПОУ 20611786

про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації

за участі представників сторін:

позивача: Поліщук П.П., посвідчення адвоката України №9279/10 від 31.07.2020, ордер серії АІ №1346144 від 03.02.2023;

відповідача: не з`явився,

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №477/23 від 20.02.2023) ОСОБА_1 до Садівницького товариства "Червоний Пахарь" про визнання недійсним рішення загальних зборів від 10.12.2022, скасування державної реєстрації та поновлення на посаді голови Товариства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори, на яких прийняте оскаржуване рішення, скликані та проведені з порушенням вимог закону та статуту товариства.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначене підготовче засідання на 28.03.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №815/23 від 17.03.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №890/23 від 23.03.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №5961/23 від 28.03.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання (вх. №943/23 від 28.03.2023).

У судове засідання 28.03.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання представник відповідача повідомлений 08.03.2023 під час ознайомлення з матеріалами справи, а також шляхом направлення копії ухвали суду поштовим зв`язком.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.03.2023 підготовче засідання відкладено на 25.04.2023.

Через канцелярії Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №8001/23 від 25.04.2023) про зміну предмету позову.

У судове засідання 25.04.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений через систему «Електронний суд».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2023 підготовче засідання відкладено на 16.05.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №3295 від 25.04.2023) про зміну предмету позову.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №1318/23 від 26.04.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. №1525/23 від 16.05.2023), в якому відповідач надав суду витребувані докази та заявив про витребування доказів у позивача.

У судове засідання 16.05.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений через систему «Електронний суд».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.05.2023 підготовче засідання відкладено на 20.06.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про виконання ухвали суду (вх. №1834/23 від 12.06.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх. №4801 від 15.06.2023).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2023 у задоволенні заяви (вх. №4801/23 від 15.06.2023) ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №911/535/23 відмовлено повністю.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх. №12123/23 від 20.06.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №12131/23 від 20.06.2023).

У судове засідання 20.06.2023 з`явились представники сторін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.06.2023 закрито підготовче провадження у справі №911/535/23 та призначено справу до розгляду по суті на 18.07.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №2019/23 від 26.06.2023) про долучення доказів до матеріалів справи.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення (вх. №12525/23 від 28.06.2023) у справі.

У судове засідання 18.07.2023 з`явились представники сторін.

У судовому засіданні 18.07.2023 оголошено перерву до 15.08.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №2389/23 від 25.07.2023) про долучення доказів до матеріалів справи.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №2670/23 від 15.08.2023) про долучення доказів до матеріалів справи.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №15658/23 від 15.08.2023) про витребування доказів.

У судове засідання 15.08.2023 з`явились представники сторін.

У судовому засіданні суд розглянув клопотання позивача (вх. №15658/23 від 15.08.2023) про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.08.2023 клопотання позивача (вх. №15658/23 від 15.08.2023) про витребування доказів задоволено та оголошено перерву до 14.09.2023, про що сторони повідомлені під розпис.

У судове засідання 14.09.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 14.09.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд -

встановив:

1. Правовідносини сторін

За результатами проведення загальних зборів членів Садівницького товариства «Червоний Пахарь» прийнято рішення №3 від 30.11.2016, на якому ОСОБА_1 (далі - позивач) обрано головою Садівницького товариства «Червоний Пахарь» (далі - відповідач, Товариство).

25.01.2023 позивачу стало відомо, що новим головою Товариства стала ОСОБА_2 .

Задля уточнення інформації або її спростування щодо обрання нового голови Товариства, позивач 27.01.2023 звернувся до Борщагівської сільської ради Бучанського району з метою отримання актуального витягу по Садівницькому товариству «Червоний Пахарь» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Після отримання інформації за вказаним запитом, позивачу стало відомо, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань головою Товариства зазначена ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу від 27.01.2023 №30103747 державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в частині зміни керівника, проведено 23.01.2023, про що здійснено реєстраційний запис №1005571070011001649.

Зазначені зміни були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі рішення загальних зборів членів Садівницького товариства «Червоний Пахарь», оформленого протоколом №4 від 10.12.2022.

Відповідно до рішення №4 від 10.12.2022 учасниками Садівницького товариства «Червоний Пахарь» вирішено звільнити позивача з посади голови Товариства за його власним бажанням у зв`язку із поданням ним заяви про звільнення та обрано на посаду голови Товариства ОСОБА_2 .

На думку позивача, загальні збори, на яких було прийнято спірне рішення №4 від 10.12.2022, були, по-перше, скликані та проведені з порушенням вимог Закону України «По кооперацію» та статуту Товариства, а в частині його звільнення - порушені норми трудового законодавства; по-друге, позивача як члена Товариства не було належним чином повідомлено про проведення таких зборів і, як наслідок, позбавлено можливості взяти в них участь та реалізувати свої права; по-третє, спірне рішення приймалось за відсутності встановленого статутом кворуму з урахуванням голосів осіб, які не є членами Садівницького товариства «Червоний Пахарь». Зазначене є підставою для визнання судом рішення, оформленого протоколом №4 від 10.12.2022, недійсним.

2. Аргументи позивача

Відповідно до пункту 5.1. статуту Товариства органами управління Товариства є: загальні збори членів товариства, правління, голова товариства.

Пунктом 5.2. статуту Товариства встановлено, що загальні збори членів Товариства є вищим органом Товариства, який вправі приймати рішення з будь-яких питань його діяльності, в тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції правління.

Згідно з пунктом 5.4. статуту Товариства чергові загальні збори скликаються правлінням щорічно.

Пунктами 5.11. статуту Товариства передбачено, що правління Товариства є керівним органом на період між загальними зборами; обирається терміном на три роки та виконує функції з управління його поточною, організаційною діяльністю.

Також пунктом 5.13. статуту Товариства передбачено, що головою правління є голова Товариства.

Відповідно до пункту 5.15. статуту Товариства до компетенції правління відноситься, зокрема, скликання загальних зборів та формування їх порядку денного, підготовка матеріалів з питань порядку денного, попередній розгляд всіх питань, що належить до компетенції зборів та підготовка проектів рішень з цих питань до зборів.

Пунктами 5.16., 5.17., 5.19. статуту визначено, що головує на засіданнях правління голова товариства. Усі питання, що входять у компетенцію правління, вирішуються колегіально на засіданні правління. Рішення правління вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість із складу правління.

У зв`язку із вищенаведеним, позивач вважає, що скликання чергових загальних зборів учасників Садівницького товариства «Червоний Пахарь», формування порядку денного таких зборів та підготовка проектів рішень з питань порядку денного відноситься до компетенції правління Товариства. При цьому, про скликання загальних зборів Товариства на засіданні правління шляхом голосування приймається відповідне рішення. Головує на засіданні правління голова Товариства. Тобто, загальні збори членів Товариства можуть бути скликані правлінням лише шляхом прийняття відповідного рішення, оформленого належним чином.

Позивач зазначає, що всупереч статуту Товариства, спірне рішення №4 від 10.12.2022 прийнято загальними зборами учасників Садівницького товариства «Червоний Пахарь», що не були скликані правлінням. Оскільки позивач є головою Товариства та, відповідно, головуючим на засіданнях, стверджує, що правління Товариства рішення про скликання та проведення 10.12.2022 загальних зборів учасників Товариства не приймало. Отже, загальні збори учасників Товариства, які начебто відбулися 10.12.2022, у встановленому законом та статутом порядку, не скликались.

Також позивач зазначає, що частиною 1 статті 12 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.

Відповідно до пункту 4.1. статуту Товариства члени товариства мають право, зокрема, обирати і бути обраними до складу керівних органів Товариства; брати участь у всіх заходах Товариства; брати участь у роботі органів Товариства; брати участь у всіх заходах Товариства; брати участь у роботі органів Товариства в порядку, визначеному цим статутом.

Також позивач звертає увагу на той факт, що його як керівника та учасника Товариства, не повідомлено про день, час та місце проведення загальних зборів Товариства. Дійсно, положеннями статуту Товариства хоч і не передбачено чіткого порядку повідомлення учасника Товариства про проведення загальних зборів Товариства, проте, нормами статті 15 Закону України «Про кооперацію» чітко передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Отже, внаслідок неповідомлення позивача про проведення 10.12.2022 загальних зборів учасників Товариства, останній був позбавлений можливості взяти участь у таких зборах та порушено його право на участь в управлінні Товариством.

Крім того, позивач звертає увагу на такі обставини, зокрема, в частині недотримання кворуму при голосуванні на загальних зборах членів Садівницького товариства «Червоний Пахарь».

Згідно з статтею 15 Закону України «Про кооперацію» загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Так, відповідно до пункту 5.3. статуту встановлено, що у загальних зборах беруть участь його члени. Кожний член товариства має один голос на загальних зборах, незалежно від розміру ділянки. Збори вважаються повноважними, якщо на них присутні не менше половини членів Товариства.

Дійсними членами Садівницького товариства «Червоний Пахарь» є 34 особи, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, але спірне рішення №4 від 10.12.2022 містить інформацію, що загальна кількість членів Товариства становить 32 особи. Отже, тільки у разі присутності 17 учасників Товариства, що становить половину від 34, загальні збори учасників Товариства будуть повноважними. Відповідно до спірного рішення №4 від 10.12.2022 та реєстру учасників, які взяли участь у загальних зборах Садівницького товариства «Червоний Пахарь» від 10.12.2022 були присутні 18 осіб Товариства, що становить 56,25% всіх учасників Товариства.

Позивач зазначає, що до реєстру осіб, що взяли участь у загальних зборах членів Садівницького товариства «Червоний Пахарь» від 10.12.2022 внесені, а, відповідно, брали участь у голосуванні на загальних зборах, особи, які не є членами Садівницького товариства «Червоний Пахарь», а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , їм не належать на праві власності жодної земельної ділянки на території Товариства.

Вищезазначене підтверджує присутність на загальних зборах, у випадку їх проведення 10.12.2022, лише 15 членів товариства, що не є половиною від загальної кількості членів Товариства та свідчить про відсутність кворуму на таких зборах.

Також позивач звертає увагу на ту обставину, що на порядок денний зборів членів Товариства були винесені такі питання: 1) про обрання голови та секретаря загальних зборів членів Товариства та надання їм повноважень щодо оформлення та підписання протоколу загальних зборів членів; 2) про зміну голови Товариства; 3) про внесення змін до відомостей про Товариство та про заходи щодо реєстрації цих змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Підставою для винесення зазначених питань на розгляд загальних зборів учасників Товариства та подальше їх голосування стала заява позивача про звільнення від виконання обов`язків голови Товариства за власним бажанням. Але, як стверджує та наголошує позивач, такої заяви про звільнення він не подавав ані до правління Товариства, ані безпосередньо до загальних зборів членів Товариства, що унеможливлює попереднє формування правлінням Товариства порядку денного загальних зборів учасників Товариства, а тим більше, приймати рішення про звільнення позивача з посади голови Товариства.

З огляду на вищезазначене, позивач заявляє про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Садівницького товариства «Червоний Пахарь», оформлене протоколом №4 від 10.12.2022. Також заявляє про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань реєстраційного запису №10005571070011001649 від 23.01.2023, як такого, що здійснений внаслідок порушення вимог законодавства у зв`язку із прийняттям загальними зборами учасників Товариства рішення №4 від 10.12.2022 та такого, що порушує законні інтереси позивача.

У відповіді на відзив (вх.№5961/23 від 28.03.2023) вказано, що відповідно до протоколу №4 від 10.12.2022, яким оформлено спірне рішення загальних зборів, останні були скликані правлінням Товариства відповідно до статуту Товариства, а не ініціативною групою членів Товариства. Також у зазначеному протоколі відсутні будь-які посилання на те, що такі збори є позачерговими, що спростовує доводи відповідача в частині скликання загальних зборів ініціативною групою членів Товариства. Позивач звертає увагу на те, що відповідач не надав жодних доказів дотримання порядку такого скликання, зокрема доказів ініціювання скликання загальних зборів перед правлінням Товариства ініціативною групою членів Товариства та доказів існування самої ініціативної групи, як того вимагає частина 7 статті Закону України «Про кооперацію» та пункт 5.6. статуту Садівницького товариства «Червоний Пахарь».

Відповідно до заяви (вх.8001/23 від 25.04.2023) про зміну предмету позову, позивач заявляє також позовну вимогу про поновлення його на посаді голови Садівницького товариства «Червоний Пахарь» з 10.12.2022. На думку позивача, така вимога узгоджується з положеннями статті 39-1 Кодексу законів про працю України, за якими, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Тим більше, що повноваження позивача як голови Товариства, неодноразово були продовжені після спливу строку його повноважень.

3. Аргументи відповідача

Відповідач у відзиві (вх.№890/23 від 23.03.2023) проти позовних вимог заперечує та зазначає, що рішення загальних зборів №4 від 10.12.2022 прийнято у межах чинного законодавства та відповідно до статуту Товариства. Заявляє про повну відмову в задоволенні позову та звертає увагу на таке.

По-перше, стверджує про законність скликання загальних зборів Товариства.

Так, пунктом 5.2. статуту Садівницького товариства «Червоний Пахарь» визначено, що загальні збори членів Товариства є вищим органом, який вправі приймати рішення з будь-яких питань його діяльності, в тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції правління.

Пунктом 5.5. статуту передбачено, що позачергові загальні збори можуть бути скликані на вимогу ревізійної комісії, правління Товариства або голови Товариства. Позачергові загальні збори скликаються при наявності обставин, що стосуються суттєвих інтересів Товариства.

Відповідно до пункту 5.6. статуту не менше як одна десята членів Товариства мають право ініціювати перед правлінням скликання позачергових загальних зборів. Якщо вимога членів Товариства про скликання загальних зборів не виконана ці члени мають право самі скликати загальні збори.

На думку відповідача, підставою для скликання ініціативною групою членів Товариства позачергових загальних зборів стало неналежне виконання обов`язків позивачем після закінчення його повноважень, строк яких сплинув 19.11.2022, а саме: не вчинив певних дій для скликання загальних зборів для обрання нового керівництва Товариства та повноважень правління Товариства, також вчиняв незаконні та неузгоджені дії щодо трансформатору Товариства, за фактом яких наразі проводиться перевірка тощо.

У частині неповідомлення позивача про час та дату загальних зборів Товариства відповідач зазначає, що оскільки явно визначеного статутом порядку повідомлення членів Товариства не передбачено, відповідачем вжито усіх заходів для належного сповіщення членів про проведення загальних зборів Товариства, зокрема, шляхом розміщення оголошень, вручення повідомлень особисто та засобами телефонного зв`язку. Зазначене підтверджується кількістю членів Товариства, що були обізнані про загальні збори та взяли участь у голосуванні, про що зафіксовано в додатку до протоколу.

У частині кворуму для голосування членами Товариства під час загальних зборів також були виконані умови статуту. Враховуючи голоси ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що є членами Товариства та мають право власності на земельні ділянки Садівницького товариства «Червоний Пахарь», у загальних зборах Товариства взяли участь 18 осіб. Навіть при кількості у 34 учасника кооперативу, загальні збори Товариства були повноважними, а рішення щодо зміни голови Товариства є таким, що прийнято відповідно до законодавства.

Щодо порушення прав позивача в частині його звільнення як голови Товариства, наявності підстав для звільнення та його повноважень, відповідач зазначає, що позивача обрано на посаду голови 19.11.2019, тоді як пункт 5.21. статуту визначає, що голова Товариства призначається та звільняється загальними зборами на три роки, підзвітний загальним зборам та правлінню Товариства.

Відповідач у відзиві зауважує, що повноваження позивача як голови Товариства та правління, закінчились заздалегідь до прийнятого рішення загальних зборів Товариства, тому участь позивача в голосуванні під час зборів Товариства та безпосередньо його голос не мав би вирішального значення, оскільки чисельність учасників зборів Товариства, під час голосування, складала необхідний кворум для прийняття рішення, що виключає порушення прав позивача в цій частині.

Також відповідач відзначає, що позовні вимоги в частині скасування реєстраційного запису №10005571070011001649 від 23.01.2023 щодо зміни керівника також задоволенню не підлягають, оскільки вчинення таких дій призведе до зупинення господарської діяльності Товариства.

4. Норми права, що підлягають застосуванню

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №695/2665/16-ц зазначено, що садове товариство згідно з чинним законодавством України може створюватися у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та пункту 1.4. статуту Садівницького товариства «Червоний Пахарь», затвердженого рішенням загальних зборів членів Товариства №3 від 30.11.2016, останнє за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом.

Закон України «Про кооперацію» визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

Відповідно до частин 1, 3 статті 6 Закон України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Права учасників (членів) кооперативу та його статутних органів, визначені законом, не можуть бути звужені (обмежені) установчими документами кооперативу, рішеннями його статутних органів чи правочинами між кооперативом та його учасниками (членами). Положення установчих документів кооперативу, рішення його статутних органів чи правочини між кооперативом та його учасниками (членами), які звужують (обмежують) права учасників (членів) кооперативу, визначені законом, є нікчемними.

Частиною 1 статі 8 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.

Положенням частин 1, 4 статті 15 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Частиною 5 статті 15 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу.

Згідно із статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

Пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи.

Згідно із статтею 39-1 Кодексу законів про працю України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Щодо неповідомлення позивача про час та дату загальних зборів Товариства.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що при виникненні спору, має бути доведено реальність вчинення дій з направлення кооперативом кореспонденції адресату та дотримання строків повідомлення, встановлених статтею 15 Закону України "Про кооперацію" (пункт 5.31. постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20).

Неповідомлення члена кооперативу про проведення загальних зборів членів кооперативу є достатньою підставою для визнання недійсними відповідних рішень.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.

Права члена кооперативу можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому, позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 06.08.2020 у справі №918/636/19.

Таким чином, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав, відтак, зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 28.01.2020 у справі №924/641/17.

Особа, яка скликає загальні збори учасників, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.05.2018 у справі №906/592/17.

У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 05.05.2020 у справі №916/1996/19 та від 06.02.2020 у справі №906/307/19.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/641/17, зазначено, що порядок скликання та проведення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи визначений законодавством України (Цивільним та Господарським кодексами України, а також, зокрема, законами України «Про акціонерні товариства», «Про господарські товариства» та «Про кооперацію»), за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16, своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Аналогічної думки притримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.12.2019 у справі №904/10956/16 в якій зазначено, що правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак, зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Враховуючи, що кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а відповідачем не надано доказів належного повідомлення позивача про скликання зборів учасників Товариства, суд вважає встановленим факт неналежного повідомлення позивача про проведення позачергових зборів учасників Товариства.

Отже, відповідачем проведено позачергові збори з порушенням положень статті 15 Закону України «Про кооперацію» щодо належного повідомлення про проведення позачергових зборів учасників Товариства.

При цьому, судом враховано, що участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням, так як голосуванню передує обговорення усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій та виступи учасників, що, за певних обставин, може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце внаслідок незаконного позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах, одночасно, судом враховано, що спірне рішення стосується саме статусу позивача як голови Товариства, відтак, твердження позивача про порушення його прав не є формальним, спірне рішення загальних зборів реально та значно змінює статус позивача та стосується саме його прав.

Враховуючи тягар доказування та з огляду на позицію позивача, який стверджує, як учасник Товариства, що не отримував повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників, у матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про належне повідомлення позивача про час та місце проведення загальних зборів учасників Товариства, суд дійшов висновку про порушення встановлених Законом України «Про кооперацію» вимог щодо належного повідомлення позивача про проведення позачергових зборів учасників Товариства від 14.06.2021.

Крім того, позивач заперечує, а відповідачем не надано доказів, що загальні збори були скликані саме на вимогу ініціативної групи.

Доказів скликання спірних загальних зборів у порядку, передбаченому пунктом 5.6. статуту Товариства (не менше як одна десята частина членів Товариства мають право ініціювати перед правлінням скликання загальних зборів. Якщо вимога членів товариства про скликання загальних зборів не виконана, ці члени мають право самі скликати загальні збори), сторонами справи суду також не надано.

Враховуючи приписи статті 15 Закону України «Про кооперацію» позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

Сторонами не надано і матеріали справи не містять доказів виконання Товариством вищезазначених норм Закону і статуту, відповідно до яких скликанню позачергових загальних зборів членів Товариства ініціативною групою членів Товариства в обов`язковому порядку передує ініціювання такою групою скликання загальних зборів перед правлінням Товариства.

Позивач стверджує, що, в даному випадку, відповідачем не дотримано порядку такого скликання ані в частині ініціювання скликання загальних зборів перед правлінням Товариства ініціативною групою учасників, ані в частині створення/наявності самої ініціативної групи.

Відповідачем не надано доказів звернення з такою вимогою ініціативної групи членів Товариства про скликання загальних зборів до правління Товариства, відтак, за відсутності такої вимоги, проведення спірних загальних зборів, якими звільнено голову Товариства, за процедурою у вищезазначеному порядку, є незаконним.

Суд зазначає, що обов`язком сторін є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Щодо прийняття загальними зборами рішень за відсутності кворуму для їх проведення та прийняття рішень з перевищенням повноважень.

Статтею 10 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Статтею 11 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Згідно з пунктом 3.2. статуту Товариства членами Товариства можуть бути громадяни України, громадяни іноземних держав, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років та підтримують мету (цілі) і завдання Товариства і визнають його статут.

Відповідно до пунктів 3.3. та 3.6. статуту Товариства, прийом до членів Товариства здійснюються на підставі заяви. Заява вступника розглядається правлінням, яке приймає рішення у відповідності зі статутом Товариства. Питання щодо прийняття та вибуття членів Товариства вирішують члени правління Товариства.

Згідно з відомостями з реєстру членів, які брали участь у спірних загальних зборах 10.12.2022, кількість учасників кооперативу складає 32 особи та 18 з них зареєструвались для участі, згідно з протоколом №4 від 10.12.2022.

Під час розгляду справи позивачем наданий список «Облік членів Садівницького товариства «Червоний пахар» про склад учасників Товариства станом на 01.01.2022, згідно з яким кількість членів кооперативу складає 34 особи.

Як зазначено вище, загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожен член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Разом з цим, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кількість членів Садівницького товариства «Червоний пахар» становить 34 особи.

Для юридичної особи будь-якої організаційно-правової форми підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/756/19, від 21.04.2020 у справі № 927/411/19, від 05.05.2020 у справі № 916/1996/19).

Кворум - встановлена законом, статутом організації або регламентом найменша кількість учасників зборів (засідання), необхідна для визнання даних зборів правомочними ухвалювати рішення з питань порядку денного. Тобто кворумом є найменша кількість членів зібрання, за якої воно вважається законним і може приймати правомочні рішення. Останній визначається або кількістю, або відсотковим відношенням до загального числа членів.

Судом не береться до уваги твердження відповідача, що оскільки кількості учасників зборів було достаньо для кворуму і прийняття спірного рішення, і голос позивача, в такому випадку, суттєво не вплинув на результат у випадку, якщо б позивач брав участь у голосуванні, оскільки участь у зборах не обмежується самим голосуванням, до того ж, у даному випадку, позивач мав би змогу надати пояснення про те, чи подавав він свою заяву про звільнення, яку не пред`явлено суду, при цьому, фактично збори були проведені без необхідної кількості учасників, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і мають статус «учасника Товариства».

Стосовно доводів відповідача про неактуальність кількості учасників у реєстрі, судом враховано, що саме до повноважень відповідача належить забезпечення правдивості відомостей про Товариство в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписом статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу.

Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, винесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відтак, судом оцінюються відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не оцінюються суперечливі доводи сторін про наявність кількох різних списків учасників та зразків документів, що посвідчують участь у товаристві.

Судом врахована відповідь Державної прикордонної служби України на запит суду, відповідно до якої один із учасників товариства - ОСОБА_4 на момент проведення спірних загальних зборів, не дивлячись на те, що за реєстром учасників брав у них участь, натомість на той час перебував за межами України.

Стосовно участі у спірних зборах ОСОБА_3 , що заперечено позивачем через невірні ініціали в реєстрі учасників, відповідачем надані пояснення, що вказане є технічною помилкою, такі відомості не можуть бути перевірені судом, однак, судом враховано, що оскаржувати свою відсутність належить до прав самої ОСОБА_3 , і при розгляді даної справи обставини помилки в ініціалах одного з учасників зборів не враховуються судом як підстава для висновку про відсутність кворуму.

Відтак, з 18 заявлених учасників спірних зборів не підтверджена участь одного - ОСОБА_4 , отже 17 учасників складають 50% від 34 членів Товариства відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 5.3. Статуту Товариства загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні не менше половини членів Товариства, натомість, відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, тобто, 50% + 1 (18 членів Товариства).

Згідно із статтею 8 Закону України "Про кооперацію" статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов`язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Відтак, Закон не містить дозволу на врегулювання питання кворуму та норми, яка передбачає можливість визначати в статуті відсоток голосів учасників, за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними, вищевказана норма статті 8 Закону України "Про кооперацію" передбачає, що статут товариства може містити інші відомості, які не суперечать закону.

Зважаючи на вказане, судом врахований пріоритет закону над статутом, що відображений також в усталеній судовій практиці, у тому числі Верховного Суду, зокрема постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 922/1122/21.

З огляду на вищевказане, необхідною була участь 18 учасників, тоді як підтверджена участь 17, отже кворуму на спірних загальних зборах не було.

Не зважаючи на вищевказані обставини порушень при скликанні та проведенні спірних загальних зборів, суд окремо звертає увагу на те, що підставою їх скликання та, в результаті, прийнятого рішення визначено неправдиві відомості і документ - заяву позивача про звільнення його з посади голови Товариства за власним бажанням, яку на вимогу суду відповідачем не надано, відтак, не підтверджено існування такого документу, позивачем подання ним цієї заяви категорично заперечено, отже, спірні збори проведені з незаконних підстав, із прийняттям, відповідно, незаконного рішення, оскільки за спірним рішенням голову Товариства звільнено виключно із формулюванням "за власним бажанням", у зв`язку із цим, судом також не оцінюються доводи відповідача про строковість обрання голови правління та наявність законних підстав за статутом і Законом на обрання нового голови правління, оскільки підставою спірних зборів їх організаторами обране інше - заява позивача про звільнення його з посади голови Товариства за власним бажанням, відтак, тільки така підстава спірного рішення і оцінюється судом.

Відповідно до частини 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

На підставі частини 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд визнає обставину відсутності подання позивачем заяви про звільнення його з посади голови Товариства за власним бажанням встановленою (вказану заяву судом витребувано у відповідача зокрема за ухвалою суду від 28.03.2023).

Разом з тим, суд зазначає, що заявлена вимога про скасування реєстраційного запису в цій справі є похідною від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту в ефективний спосіб, і підлягає вирішенню в цьому провадженні. Це повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 (справа № 11-479апп18 (№ 805/4506/16-а), від 22.08.2018 у справі № 805/4505/16-а, від 16.10.2018 у справі № П/811/1296/17, від 04.06.2019 у справі № 826/4204/18, від 12.06.2019 у справі № 344/10480/16-а, від 19.09.2018 у справі № 802/4213/13-а, від 02.11.2018 у справі № 821/893/15-а, від 23.11.2018 у справі № 822/2202/16.

Також Судом враховано, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17 зазначено, що особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до Єдиного державного реєстру недостовірних відомостей, може вимагати їх захисту через корегування відомостей в Єдиному державному реєстрі та відображенні в ньому відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення і захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі (пункт 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"). Спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в Єдиному державному реєстрі є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства. Зазначена вимога має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту в ефективний спосіб.

Відтак, оскільки суд дійшов висновку про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Садівницького товариства «Червоний пахар», оформленого протоколом №4 від 10.12.2022, то за таких обставин вимога щодо скасування реєстраційної дії, яка проведена на підставі цього рішення, також підлягає задоволенню.

Отже, як вбачається із матеріалів справи, збори відбулись без дотримання порядку їх скликання і проведення, в яких позивач не брав участі, внаслідок чого був відсутній передбачений статутом товариства кворум, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень зборів, які оформлені протоколом №4 від 10.12.2022.

Вищенаведені обставини призвели до порушення прав позивача на участь в управлінні товариством, яке реалізується ним, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, обговоренні питань порядку денного, голосування на загальних зборах тощо.

Щодо поновлення позивача на посаді голови Садівницького товариства «Червоний пахар» необхідно зазначити таке.

Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно із частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 7 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, порушення права чи інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статті 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Оскільки порушення процедури звільнення позивача є доведеним, позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Садівницького товариства «Червоний пахар», оформлене протоколом №4 від 10.12.2022 зборів учасників про звільнення позивача з посади голови Товариства за власним бажанням у зв`язку із поданням ним заяви про з 10.12.2022 та поновлення позивача на зазначеній посаді обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки рішення загальних зборів учасників Садівницького товариства «Червоний пахар» від 10.12.2022, оформлене протоколом №4 від 10.12.2022, визнано недійсним в судовому порядку, а таким рішенням позивача було фактично звільнено з посади голови Товариства, тому поновлення позивача на даній посаді, в даному випадку, є ефективним способом захисту.

Інші доводи сторін та спірні між ними обставини не знайшли свого підтвердження наданими до матеріалів справи доказами, відтак, не покладені судом в основу рішення у справі та не спростовують вищевикладені висновки суду про наявність підстав для повного задоволення позову.

6. Результати розгляду справи

Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

7. Розподіл судових витрат

Згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному розмірі.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов (вх. №477/23 від 20.02.2023) ОСОБА_1 до Садівницького товариства "Червоний Пахарь" про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування державної реєстрації та поновлення на посаді задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів членів Садівницького товариства "Червоний Пахарь" (08130, Київська область, Бучанський район, село Петропавлівська Борщагівка, код ЄДРПОУ 20611786), оформлене протоколом №4 від 10.12.2022.

3. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційний запис №1005571070011001649 від 23.01.2023 про державну реєстрацію змін до відомостей про Садівницьке товариство "Червоний Пахарь" (08130, Київська область, Бучанський район, село Петропавлівська Борщагівка, код ЄДРПОУ 20611786) щодо зміни керівника.

4. Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на посаді Голови Садівницького товариства «Червоний Пахарь» (08130, Київська область, Бучанський район, село Петропавлівська Борщагівка, код ЄДРПОУ 20611786) з 10.12.2022.

5. Стягнути з Садівницького товариства "Червоний Пахарь" (08130, Київська область, Бучанський район, село Петропавлівська Борщагівка, код ЄДРПОУ 20611786) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень) судового збору за подання позову.

6. Стягнути з Садівницького товариства "Червоний Пахарь" (08130, Київська область, Бучанський район, село Петропавлівська Борщагівка, код ЄДРПОУ 20611786) в дохід Державного бюджету України 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судового збору за подання позивачем позову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови Садівницького товариства «Червоний Пахарь» відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 01.03.2024.

Суддя С.О. Саванчук