Рішення

від 29.02.2024 по справі 915/676/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року Справа № 915/676/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз", вул. Погранична, буд. 159, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 05410263)

електрона адреса: 05410263@mail.gov.ua

представник позивача: адвокат Іноземцев Є.С.

електрона адреса: Evgen.Inozemtsev@lawalliance.ua

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРГО-ТРАНС-ШИППІНГ», вул. 1-А Слобідська, буд. 37, м. Миколаїв, 54055 (код ЄДРПОУ 39663781)

про стягнення заборгованості в розмірі 153 068, 13 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРГО-ТРАНС-ШИППІНГ» заборгованість в сумі 112 681, 32 грн.; пеню в сумі 20 171, 05 грн.; 3 % річних в сумі 2 798, 83 грн.; інфляційні збитки в сумі 17 416, 93 грн., всього 153 068, 13 грн.

Судові витрати в сумі 2 684, 00 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2023, надіслана на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРГО-ТРАНС-ШИППІНГ», вул. 1-А Слобідська, буд. 37, м. Миколаїв, 54055, повернута до суду поштовою установою із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

В рішеннях від 28.10.1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

В рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В суду відсутня інформація щодо зміни місцезнаходження відповідача, ухвала суду надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття необхідних та достатніх заходів з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено, що між АТ "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (оператор ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРГО-ТРАНС-ШИППІНГ» (Споживач) 01.05.2017 було укладено договір, шляхом підписання заяви-приєднання № 42ARMk5416-17 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

На виконання умов укладеного договору позивачем в період вересень 2021 - березень 2023 відповідачу було надано послуги з розподілу природного газу на загальну суму 112 681, 32 грн., що підтверджується відповідними актами наданих послуг.

Відповідачем заборгованість за послуги з розподілу природного газу не сплачена.

За період з 03.05.2022 по 26.04.2023 позивачем було нараховано 20 171, 05 грн. - пені, за період з 11.10.2021 по 26.04.2023 3% річних в сумі 2 798, 83 грн., а також за період вересень 2021 - лютий 2023 включно - інфляційні збитки в сумі 17 416, 93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями Кодексу ГРМ, ст. 11, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 173, 174, 193 ГК України, судовою практикою та умовами договору.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

01.05.2017 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (оператор ГРМ) та ТОВ «КАРГО-ТРАНС-ШИППІНГ» (споживач) було укладено договір шляхом підписання заяви-приєднання № 42АРMk5416-17 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Додатком до договору, який додається до заяви-приєднання є Додаток № 4, яким сторони визначили персональний ЕІС-код 56ХО00013ІFLP008, адреса точки комерційного обліку суб`єкта: пмт Воскресенське, Вітовський район, вул. Миру-12.

Умовами Типового договору розподілу природного газу передбачено наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору цей типовий договір розподілу природного газу (далі - договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного гачу газорозподільного системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Відповідно до п. 1.3 договору цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природною газу.

Відповідно до п. 2.1 договору за цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до п. 6.3 договору величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до п. 6.4 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка оператора ГРМ.

Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ.

Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.

У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання письмової вимоги.

Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Відповідно до п. 6.8 договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до п. 8.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 8.2 договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченою платежу за кожен день прострочення платежу.

Нарахування пені здійснюється починаючи з першою робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором.

Відповідно до п. 12.1 договору цей договір укладається на невизначений строк.

Відповідно до п. 12.2 договору якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.

У разі незгоди споживача зі змінами він має право розірвати цей договір шляхом надсилання письмового повідомлення оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. Не розірвання цього договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживача з внесеними до цього договору змінами.

Постановою НКРЕКП від 30.12.2020 № 2777 для позивача на період з 01.01.2021 встановлено тариф на послуги розподілу природного газу - в розмірі 1,95 грн. за 1 м3 (без урахування ПДВ), а постановою НКРЕКП від 30.01.2021 № 128 з 01.02.2021 позивачу зменшено вартість тарифу на послуги з розподілу природного газу до 1,79 грн. за 1 м3 (без урахування ПДВ).

Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2762 для позивача на період з 01.01.2022 встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 1, 99 за 1 м3 (без урахування ПДВ).

Судом встановлено, що позивачем за період з вересня 2021 по березень 2023 на виконання умов договору надано відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 112 681, 32 грн., що підтверджується наступними актами наданих послуг:

- акт наданих послуг № МКП81024141 від 30.09.2021 на суму 3 920, 89 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг № МКП81026994 від 31.10.2021 на суму 3 920, 89 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг №МКП81029799 від 30.11.2021 на суму 3 920, 87 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг № МКП81033434 від 31.12.2021 на суму 3 920, 89 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг № МКП82001379 від 31.01.2022 на суму 7 848, 78 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг № МКП82004612 від 28.02.2022 на суму 7 848, 78 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг № МКП82007868 від 31.03.2022 на суму 7 848, 78 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг № МКП82010745 від 30.04.2022 на суму 7 848, 78 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг № МКП82012697 від 31.05.2022 на суму 7 848, 78 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг № МКП82015521 від 30.06.2022 на суму 7 848, 78 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг № МКП82018854 від 31.07.2022 на суму 7 848, 76 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг № МКП82020796 від 31.08.2022 на суму 7 848, 78 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг № МКП82021896 від 30.09.2022 на суму 7 848, 78 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг № МКП82025192 від 31.10.2022 на суму 7 848, 78 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг № МКП82029357 від 30.11.2022 на суму 7 848, 78 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг № МКП82031649 від 31.12.2022 на суму 7 848, 78 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг № МКП83000188 від 31.01.2023 на суму 937, 48 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг № МКП83004585 від 28.02.2023 на суму 937, 48 грн. з ПДВ;

- акт наданих послуг № МКП83005779 від 31.03.2023 на суму 937, 48 грн. з ПДВ.

Судом встановлено, що акт наданих послуг № МКП81024141 від 30.09.2021 підписано та скріплено печатками сторін, решта актів зі сторони споживача не підписано.

14.03.2023 позивач направив на адресу відповідача лист № 54003.1-СЛ-3964-0323 від 14.03.2023, в якому позивач зазначив, що заборгованість за послуги з розподілу природного газу складає 112 681, 30 грн. Просив погасити заборгованість. Разом з вимогою позивачем направлено відповідачу додатки, а саме: акти наданих послуг за період з жовтня 2021 по березень 2023 в двох примірниках та рахунок на оплату за розподіл природного газу. Позивач просив підписати акти та повернути один примірник на його адресу.

Факт направлення листа 15.03.2023 підтверджується списком згрупованих поштових відправлень з печаткою відділення поштового зв`язку.

Суду не подано доказів підписання та повернення відповідачем на адресу позивача вищевказаних актів, як і не подано доказів направлення мотивованої відмови.

Позивач просить в позовній заяві стягнути з відповідача суму заборгованості за розподіл природного газу за період з жовтня 2021 по березень 2023 в розмірі 112 681, 32 грн., а також нараховану пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

4.1. Правове регулювання порядку укладання договору розподілу природного газу.

Закон України "Про ринок природного газу" визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.

Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками.

Договір розподілу природного газу є публічним.

30.09.2015 року постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 було затверджено Кодекс газорозподільчих систем (далі - Кодекс ГРМ), який набрав чинності 27.11.2015 року.

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Пунктом 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРМ передбачено, що у цьому Кодексі терміни вживаються у таких значеннях:

заява-приєднання - складена за встановленою формою письмова заява споживача, що засвідчує його волевиявлення на приєднання до договору розподілу природного газу та містить персоніфіковані дані споживача та його об`єкта;

договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу;

Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління;

споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Відповідно до абз. 1-3 п. 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Відповідно до п. 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого вебсайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

На письмову вимогу споживача Оператор ГРМ зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою Оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015 було затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі Типовий договір).

Відповідно до п. 1.1 Типового договору цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Відповідно до п. 1.2 Типового договору умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Відповідно до п. 1.3 Типового договору цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

4.2. Правове регулювання належного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об`єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18)).

4.3. Правове регулювання порядку розрахунків за договором розподілу природного газу.

Відповідно до п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до п. 6 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць.

Відповідно до п. 7 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання.

Споживач, що не є побутовим, оплачує вартість замовленої річної потужності виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Оплата здійснюється виключно грошовими коштами.

Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

Відповідно до п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

4.4. Правове регулювання нарахування та стягнення пені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

4.5. Правове регулювання відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Як вказано вище, між 01.05.2017 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (оператор ГРМ) та ТОВ "КАРГО-ТРАНС-ШИППІНГ" (споживач) було укладено договір шляхом підписання заяви-приєднання № 42АРMk5416-17 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

На виконання умов укладеного договору позивачем в період з жовтня 2021 по березень 2023 (включно) надано відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 112 681, 32 грн., що підтверджується актами наданих послуг.

За приписами п. 7, 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ оплата вартості послуг здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору. Факт надання послуги Оператором ГРМ підтверджується підписаним між сторонами актом наданих послуг, який Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, повинен надіслати споживачу для підписання.

Відповідно до п. 6.6 Типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Водночас судом враховано, що акт наданих послуг № МКП81024141 від 30.09.2021 підписано та скріплено печатками сторін, проте, решта актів за період з жовтня 2021 по березень 2023 зі сторони споживача не підписано. Суду не подано доказів направлення позивачем відповідачу ані рахунків, ані актів наданих послуг саме в порядку та строки, передбачені п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, тобто до п`ятого числа місяця, наступного за звітним. Натомість, акти наданих послуг за період з жовтня 2021 по березень 2023 направлено позивачем 15.03.2023 (лист № 54003.1-СЛ-3964-0323 від 14.03.2023). Отже, в силу умов п. 6.6 Типового договору та ч. 1 ст. 530 ЦК України в суду відсутні правові підстави для тверджень, що граничними строками виконання зобов`язань за вищевказаними актами 2021-2023 років було 10 число відповідних місяців 2021-2023.

Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 № 958 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950 (далі - Нормативи), розроблено відповідно до Закону України "Про поштовий зв`язок", актів Всесвітнього поштового союзу, Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері надання послуг поштового зв`язку.

Відповідно до п. 3 Нормативів у цих Нормативах і нормативних строках терміни вживаються у таких значеннях: нормативний строк пересилання поштових відправлень (крім простих листів та поштових карток) - час, установлений для пересилання поштових відправлень від об`єкта поштового зв`язку місця приймання до об`єкта поштового зв`язку місця вручення.

Відповідно до п.п. 1 п. 1, п. 2 Нормативів нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи вищевикладене, а також факт надіслання позивачем на адресу відповідача актів та рахунку для оплати 15.03.2023, враховуючи нормативні строки пересилань поштових відправлень (3 дні без урахування вихідних днів) та з урахуванням відсутності доказів надання відповідачем позивачу мотивованої відмови від підписання актів протягом двох днів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заявленої позивачем суми заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу (основний борг) в розмірі 112 681, 32 грн., строк оплати якої настав 22.03.2023. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені, то суд зазначає наступне.

Позивачем відповідно до умов п. 8.2 договору нараховано відповідачу за період з 11.11.2021 по 26.04.2023 пеню в сумі 20 171, 05 грн. по кожному окремому зобов`язанню в межах шестимісячного строку.

Враховуючи, що акти наданих послуг та рахунок направлено позивачем відповідачу 15.03.2023, судом здійснено перерахунок розміру пені по зобов`язаннях, строк оплати яких настав (зобов`язання з вересня 2022 по березень 2023). Розрахунок пені виконано судом за допомогою бази законодавство "Ліга.Закон" по кожному зобов`язанню окремо, в межах шестимісячного строку, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Так, пеня за порушення грошового зобов`язання за вересень 2022, нарахована за період з 23.03.2023 по 10.04.2023, становить 204, 28 грн.

Сукупна пеня за порушення грошових зобов`язань за жовтень 2022 по лютий 2023, нарахована за період з 23.03.2023 по 26.04.2023, становить 1 218, 83 грн.

Пеня за порушення грошового зобов`язання за березень 2023, нарахована за період з 11.04.2023 по 26.04.2023, становить 20, 55 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення пені в сумі 1 443, 66 грн. В решті пені судом відмовлено, оскільки відсутнє прострочення виконання грошового зобов`язання (строк виконання зобов`язань за попередні періоди у вказані позивачем дати не настав).

Щодо вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, то суд зазначає наступне.

Позивачем нараховано відповідачу 2 798, 83 грн. - 3 % річних за прострочення виконання грошових зобов`язань (період нарахувань 11.10.2021 по 26.04.2023) та 17 416, 93 грн. - інфляційних втрат (період нарахування з жовтня 2021 по березень 2023).

Враховуючи, що акти наданих послуг та рахунок направлено позивачем відповідачу 15.03.2023, судом здійснено перерахунок розміру 3 % річних по зобов`язаннях, строк оплати яких настав. Розрахунок 3 % річних виконано судом за допомогою бази законодавство "Ліга.Закон" по кожному зобов`язанню окремо та від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Так, 3 % річних за порушення грошового зобов`язання за вересень 2021 згідно підписаного сторонами акту, нараховані за період з 11.10.2021 по 26.04.2023, становлять 181, 44 грн.

Сукупна сума 3 % річних за порушення грошових зобов`язань за жовтень 2021 по лютий 2023, нарахованих за період з 23.03.2023 по 26.04.2023, становить 310, 18 грн.

Сума 3 % річних за порушення грошового зобов`язання за березень 2023, нарахованих за період з 11.04.2023 по 26.04.2023, становить 1, 23 грн.

Отже, позовна вимога в частині стягнення 3 % річних в сумі 492, 85 грн. підлягає задоволенню. В решті 3 % річних судом відмовлено, оскільки відсутнє прострочення виконання грошового зобов`язання (строк виконання зобов`язань за попередні періоди у вказані позивачем дати не настав).

Позовна вимога в частині стягнення інфляційних втрат, нарахованих за порушення виконання грошового зобов`язання за вересень 2021 згідно підписаного сторонами акту (період нарахування з жовтня 2021 по березень 2023), які становлять 1 311, 92 грн., підлягають задоволенню, оскільки нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України. В решті інфляційних втрат судом відмовлено, оскільки відсутнє прострочення виконання грошового зобов`язання (строк виконання зобов`язань за попередні періоди у вказані позивачем дати не настав).

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 2 032, 86 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРГО-ТРАНС-ШИППІНГ", вул. 1-А Слобідська, буд. 37, м. Миколаїв, 54055 (код ЄДРПОУ 39663781) на користь позивача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз", вул. Погранична, буд. 159, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 05410263):

- 112 681, 32 грн. (сто дванадцять тисяч шістсот вісімдесят одна грн. 32 коп.) - заборгованості;

- 1 443, 66 грн. (одна тисяча чотириста сорок три грн. 66 коп.) - пені;

- 492, 85 грн. (чотириста дев`яносто дві грн. 85 коп.) - 3 % річних;

- 1 311, 92 грн. (одна тисяча триста одинадцять грн. 92 коп.) - інфляційних втрат;

- 2 032, 86 грн. (дві тисячі тридцять дві грн. 86 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.02.2024.

Суддя Е.М. Олейняш