Рішення

від 29.02.2024 по справі 916/4969/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4969/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження матеріали справи № 916/4969/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара,44, код ЄДРПОУ 42795490)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП Енерджі" (65481, Одеська область, м. Южне, пр. Миру, буд.19, код ЄДРПОУ 41386996)

про стягнення 144 289,92 грн, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП Енерджі", в якій просить суд стягнути з відповідача 144289,92 грн. - заборгованості, у тому числі: 95866,30 грн. - основної заборгованості (93 532,51 грн. - борг по оплаті негативних щодобових небалансів та 2333,79 грн. - борг по оплаті за перевищення договірної потужності), 6949,50 грн. - 3% річних, 33718,04 грн. - інфляційних втрат та 7756,08 грн. - пені, а також суму судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору транспортування природного газу №1907000224 від 04.12.2019, відповідно до якого позивач надавав відповідачу послугу транспортування природного газу, складовою якої є вчинення дій з врегулювання добового небалансу та надання доступу до потужності. Зокрема, позивач вказує, що у квітні та травні 2021 року у відповідача виник негативний небаланс природного газу внаслідок безпідставного відбору/несанкціонованого відбору природного газу з газотранспортної системи України. В свою чергу позивачем на підставі договору транспортування природного газу №1907000224 від 04.12.2019 було розраховано обсяги добових небалансів шляхом співставлення остаточних алокацій подач/відборів ТОВ "ВТП Енерджі" природного газу до/з газотранспортної системи та виявлено наявність негативних щодобових небалансів за кожну газову добу, розмір яких сумарно за квітень і травень 2021 року склав 93632,51 грн.

Проте, за ствердженнями позивача, відповідач в порушення умов п. 9.3 договору не здійснив оплату не здійснив оплату за щодобові негативні небаланси квітня та травня 2021 року, у зв`язку з чим у відповідача існує заборгованість з оплати негативних щодобових небалансів перед позивачем в сумі 93532,51 грн.

При цьому, з підстав порушення строків виконання зобов`язань з оплати негативних щодобових небалансів природного газу та згідно з умовами п. 13.5 договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 7756,08 грн., що заявлена до стягнення.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем виконання зобов`язань з оплати негативних щодобових небалансів позивачем на підставі ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 3% річних від простроченої суми у розмірі 6949,50 грн. та інфляційні втрати у розмірі 33718,04 грн., що також заявлені до стягнення.

До того ж позивач зазначає, що за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача позивачем були виявлені обсяги перевищення договірної (замовленої) потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:

- у квітні 2021 року будо виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 7,82714 тис.куб.м. всього на загальну суму 2332,37 грн.;

- у травні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 0,004 7 5 тис.куб.м. всього на загальну суму 1,42 грн;

При цьому, позивач посилається на п. 8.4. договору, за яким замовник, який є оператором газорозподільної системи або який виконує функції постачальника «останньої надії», у рамках виконання цих функцій, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг. У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником (суб`єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператором газорозподільної системи або замовником послуг транспортування, який виконує функції постачальника «останньої надії», у рамках виконання цих функцій), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Як зазначає позивач, у відповідності до п. 8.4. договору позивачем було направлено в інформаційній платформі відповідачу:

- рахунок № 04-2021-1907000224/1200000 від 30.04.2021 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за квітень 2021 року на загальну суму 2332,37 грн;

- рахунок № 05-2021-1907000224/1200000 від 31.05.2021 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за травень 2021 року на загальну суму 1,42 грн.;

- звіти про використання замовленої потужності відповідачем за газові місяці квітень, травень 2021 року;

- акт наданих послуг від 30.04.2021 № 04-2021-1907000224/1200421 та акт наданих послуг від 31.05.2021 № 05-2021-1907000224/1200521.

Також, на виконання умов договору, зокрема п.11.2., позивачем направлено засобами поштового зв`язку відповідачу акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) та акти наданих послуг (замовлена (договірна) потужність), а саме:

- акт наданих послуг від 30.04.2021 № 04-2021-1907000224/1200421 за газовий місяць квітень 2021 року;

- акт наданих послуг від 31.05.2022 № 05-2021-1907000224/1200521 за газовий місяць травень 2021 року.

Однак, як стверджує позивач, у строки, встановлені п. 8.4. договору, відповідач не оплатив на користь позивача вартість замовленої (договірної) потужності та вартість перевищення замовленої (договірної) потужності, чим порушив умови п. 2.5., 8.4. договору, а також порушив права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму у розмірі 2333,79 грн.

Наразі, у прохальній частині позовної заяви позивач просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Також разом з позовною заявою позивачем до суду було додано перелік запитань до відповідача в порядку ст.90 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (вх.№5544/23 від 14.11.2023) залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду: належних доказів, підтверджуючих надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами на належну адресу відповідача.

11.12.2023 до суду від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№35683/23), до якої позивач надав докази надсилання відповідачу копії позовної заяви із запитаннями та додатками до позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.12.2023 позовну заяву ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/4969/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. Наразі, вказаною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", викладене у резолютивній частині позовної заяви, про залучення до участі у справі третьої особи, з огляду на відсутність у позовній заяві будь-яких обґрунтувань стосовно того, що рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов`язки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (наділення останнього новими правами чи покладення нових обов`язків, або зміни його наявних прав та/або обов`язків, або позбавлення певних прав та/або обов`язків у майбутньому).

Також, у вказаній ухвалу суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору та роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.

Позивач був повідомлений про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 18.12.2023 до електронного кабінету ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", що підтверджується довідкою про доставку електронного документа за вих. № 916/4969/23/55203/23 від 20.12.2023. Також згідно довідки суду про доставку електронного листа за вих. № 916/4969/23/7583/24 від 20.12.2023 ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.12.2023 доставлена до електронної скриньки позивача, зокрема на адресу електронної пошти: info@tsoua.com.

Відповідач - ТОВ "ВТП Енерджі" про розгляд справи повідомлявся судом належним чином шляхом направлення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі від 18.12.2023 р. на його юридичну адресу: пр-т Миру, буд.19, м. Южне, Одеська область, 65481, яка міститься в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з якого отримано на запит суду від 16.11.2023 № 299548003248. Однак, як вбачається з матеріалів справи, надіслана відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою на адресу суду з відбитком календарного штемпелю на конверті та відміткою "за закінченням терміну зберігання", про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.01.2024 із поштовим конвертом (а.с. 173-174).

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі № 915/1015/16.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Також, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.12.2023 р. була доставлена відповідачу 20.12.2023 р. на зазначену у позові електронну адресу vtp-office@ukr.net, яка міститься в договорі № 1907000224 від 04.12.2019 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа за вих. № 916/4969/23/7692/24.

Крім того, відповідач про розгляд справи повідомлявся згідно ч. 5 ст. 6 ГПК України шляхом доставлення 20.12.2023 р. ухвали суду про відкриття провадження у справі від 18.12.2023 р. на електронну адресу відповідача 41386996@ukr.net, яка зазначена у відомостях відповідача в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно з витягом, отриманого на запит суду, від 16.11.2023 № 299548003248, про що свідчить довідка про доставку електронного листа за вих. № 916/4969/23/7693/24.

Наразі, суд зазначає, що згідно із частиною п`ятою статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

В п. 5.8 розділу І Положення про ЄСІТС передбачено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС.

При цьому, в п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-ІХ, який є чинним, офіційні електронні адреси, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, вважаються електронними кабінетами і використовуються судом, учасниками справи за правилами та в порядку, що діють після введення в дію цього Закону.

Таким чином, відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Поряд з цим, судом додатково повідомлялось відповідача про розгляд справи №916/4969/23 через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що свідчить наявне в матеріалах справи оголошення.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

При цьому, з огляду на доданий позивачем до позовної заяви перелік питань до відповідача відповідно до ст. 90 ГПК України в контексті наведених вище обставин, суд зауважує про таке.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 90 ГПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не було надано відзиву на позов, та, в свою чергу, позивачем не було надано відповіді на відзив, суд позбавлений можливості надати оцінку обставинам ненадання відповіді відповідачем на запитання позивача. Наразі, з огляду на те, що відповідне клопотання з боку позивача не заявлялось, тому відсутні підстави у суду для зобов`язання відповідача надати відповіді на запитання позивача.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Таким чином, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

04.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТП Енерджі" (замовник) було укладено договір транспортування природного газу № 1907000224, відповідно до п. 2.1 якого позивач як оператор надає відповідачу як замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Також, між сторонами було укладено ряд додаткових угод до договору.

Відповідно до п. 2.2. договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 22.07.2020 року) послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред`являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника.

Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою розподілу потужності у точках міждержавного з`єднання є доступ замовника до аукціонної платформи згідно з інструкцією з порядку доступу та роботи аукціонної платформи, розміщеної на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений з інструкцією з порядку доступу та роботи аукціонної платформи, розміщеною на веб-сайті оператора, та надає згоду на її застосування та дотримання. Замовник визнає, що потужність у точках міждержавного з`єднання розподілена йому за результатами проведених аукціонів на аукціонних платформах, є його договірною потужністю і буде ним оплачена на умовах цього договору.

В п. 2.3. договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 22.07.2020 року) визначено, що обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (на добу наперед та/або потужності протягом доби).

За умовами п. 2.4. договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

Згідно п. 2.5. договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

У відповідності до п. 2.7. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 21.04.2020 року) додаток 1 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби.

Додаток 2 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом добу.

Додаток 3 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.

Відповідно до п. 2.8. договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 22.07.2020 року) взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора та аукціонні платформи (у частині розподілу потужності на міждержавних з`єднаннях) відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи та/або до аукціонної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою та/або аукціонною платформою, визначеного Кодексом.

Відповідно п. 3.2. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 21.04.2020 року) оператор має право, зокрема, своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги; стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, та/або плату за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями в порядку, визначеному цим договором.

Згідно п. 4.1. договору замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку визначеному цим договором та Кодексом; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

Відповідно до п.7.1. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 21.04.2020 року) вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; послуги з врегулювання добового небалансу - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.tsoua.com. (п. 7.2 договору).

Пунктом 7.3. договору визначено, що тарифи, передбачені п. 7.1. цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.

В розділі 8 договору сторони погодили порядок визначення вартості та порядок розрахунків за договірну потужність.

Вказаний розділ 8 викладено в новій редакції згідно з додатковою угодою № 2 від 21.04.2020 року.

При цьому, за умовами п. 8.1. договору в редакції додаткової угоди № 3 від 22.07.2020 року вартість договірної потужності визначається, виходячи з обсягу розподіленої потужності замовнику згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку розподілу потужності на період однієї газової доби. Замовник, який за результатами аукціону отримав доступ до розподілу потужності, зобов`язаний здійснити оплату аукціонної премії: для аукціонів розподілу річної або квартальної потужності - у строк до 10 робочих днів після оголошення результатів аукціону; для аукціонів розподілу місячної потужності або потужності на період однієї газової доби - у строк оплати вартості розподіленої потужності. Розмір аукціонної премії визначається як добуток обсягу потужності (до якої за результатами аукціону надано доступ) на кількість газових діб у періоді користування цією потужністю та аукціонної надбавки.

Згідно з п. 8.2 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 24.02.2021 року вартість договірної потужності замовника, крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, на період газового місяця визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця (за формулою, наведеною в цьому пункті договору).

В розділі 9 договору сторони погодили порядок визначення вартості щодобових небалансів та порядок розрахунків за них.

Так, у п. 9.1. договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

У разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу (п.9.2.договору).

Згідно з п. 9.3. договору у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

Відповідно до п. 9.6. договору розбіжності щодо вартості щодобових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними оператора.

За умовами п. 11.1. (в редакції додаткової угоди №2 від 21.04.2020) послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг з врегулювання добового небалансу, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг.

В п. 11.2. договору встановлено, що оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акту наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора.

При цьому, п. 11.3. договору передбачено, що замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріплені печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовано відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулювання відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.

Згідно з п. 11.4. договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

За умовами п.13.1. договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.

У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 13.5. договору).

Відповідно до п. 17.1. договору цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє з дати, наступною за датою внесення рішення органу ліцензування про видачу Оператору ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, але не раніше 01 січня 2020 року, до 31 грудня 2020 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Наразі, в додатковій угоді № 1 від 31.12.2029 року до вказаного договору сторони погодили, що строк дії договору до 31 грудня 2022 року, а частині розрахунків - до їх повного виконання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

В п. 19.2 договору передбачено, що будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених випадках направлено електронною поштою.

Відповідно до п. 19.3 договору повідомлення, вимоги, звіти або інша інформація, надіслані або передані за допомогою засобів, зазначених у пункті 19.2 цього розділу, вважаються отриманими адресатом на дату їх отримання.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень, підписи скріплено печатками товариств.

Як встановлено господарським судом, взаємовідносини між ТОВ "ВТП Енерджі" та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" за вказаним договором здійснюються останніми через інформаційну платформу, право доступу до якої у ТОВ "ВТП Енерджі" виникло на підставі повідомлення останнього до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи від 20.11.2019 р., в якому відповідач вказав Сковпіна М.І. як уповноважену особу, яка має доступ до інформаційної платформи і ознайомлена з вимогами Кодексу газотранспортної системи та інструкціями оператора газотранспортної системи щодо взаємодії з інформаційною платформою. При цьому, на підтвердження повноважень Сковпіна М.І. представляти інтереси ТОВ "ВТП Енерджі" перед оператором газотранспортної системи - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" відповідачем видана довіреність строком дії з 20 листопада 2019 року до 31 грудня 2022 року.

Відповідно до частини 3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи вебдодатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи.

З метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передається в електронному вигляді, а також підтвердження її авторства під час обміну інформацією оператор газотранспортної системи забезпечує використання електронного цифрового підпису.

Усі операції, що здійснюються через інформаційну платформу, зберігаються з інформацією щодо відповідного користувача інформаційної платформи, часу здійснення операції, електронного-цифрового підпису (ЕЦП), накладеного на форми (файли), що завантажуються до інформаційної платформи.

Таким чином, суб`єкти ринку природного газу, уклавши з оператором газотранспортної системи договір транспортування природного газу та визначивши у повідомленні на створення уповноваженого запису уповноважених осіб, які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб`єкта ринку природного газу (користувача платформи), - вчинили правочин, який є підставою для виникнення відповідних цивільних прав та обов`язків у сфері транспортування природного газу за наслідком вчинення такими уповноваженими особами користувача платформи дій, спрямованих на замовлення, надання та супроводження послуг транспортування природного газу, в тому числі, в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також інших дій передбачених Кодексом ГТС.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між сторонами по справі за своєю суттю відноситься до договорів з надання послуг та є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), також згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, за результатами співставлення остаточної інформації про подачі/відбори відповідачем газу до/з газотранспортної системи у квітні та травні 2021 року позивач як оператор встановив у відповідача наявність негативних щодобових небалансів, які підлягають врегулюванню.

Відповідно до п. 11.4. договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Як свідчать матеріали справи, позивачем (оператором) було виявлено наявність у відповідача негативних щодобових небалансів у квітні та травні 2021 року, які підлягають врегулюванню, про що складені відповідні акти в односторонньому порядку, зокрема:

- за квітень 2021 року згідно акту № 04-2021-1907000224 від 30.04.2021 було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 7,82714 тис.куб.м. (81011 кВт/год) всього на загальну суму 93 474,85 грн з ПДВ;

- за травень 2021 року згідно акту № 05-2021-1907000224 від 31.05.2021 було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 0,00475 тис.куб.м. (49 кВт/год) всього на загальну суму 57,66 грн з ПДВ.

В п. 9.1 договору сторонами врегульовано, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

При цьому у разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

Згідно з п. 9.3 договору, у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за щодобовий небаланс.

Так, судом з`ясовано, що згідно з п. 2.8. та п. 9.3. договору позивач як оператор через інформаційну платформу направив відповідачу рахунки на оплату щодобових небалансів, зокрема: рахунок № 04-2021-1907000224 від 30.04.2021 на суму 93 474,85 грн. та рахунок № 05-2021-1907000224 від 31.05.2021 на суму 57,66 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Відправлення актів врегулювання щодобових небалансів та рахунків на оплату також підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром файлів, відправлених з інформаційної платформи за газові місяці квітень-травень 2021 року (акт врегулювання добових небалансів, рахунок), відповідно до якого Оператором направлено ТОВ «ВТП Енерджі» вказані рахунки.

Відповідно до пункту 9.3 договору замовник має оплатити рахунок на оплату за щодобовий небаланс у термін до 5 робочих днів.

Однак, як стверджує позивач, в порушення умов пункту 9.3 договору відповідач не виконав свої зобов`язання та не здійснив оплату за щодобові негативні небаланси квітня та травня 2021 року, що не спростовано відповідачем.

Наразі, суд зазначає, що взаємовідносини, які виникають у процесі укладення, виконання договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС) та Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 (далі - Типовий договір).

Як встановлено з матеріалів справи, ТОВ "Оператор ГТС України" є оператором ГТС, який відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про ринок природного газу" на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію ГТС з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.

Пунктами 7, 45 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" (тут і далі в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої ГТС, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

За змістом частин 1, 2 статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21, договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС, Типовим договором».

Закон України «При ринок природного газу» та Кодекс ГТС визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати: надання доступу до потужності (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування.

За змістом укладеного сторонами договору послуги, які можуть бути надані замовнику: послуга з розподілу потужності; послуги транспортування природного газу, послуги з врегулювання добового небалансу (балансування).

Згідно з частиною другою та третьою статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" розмір плати за небаланси замовників визначається, виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.

Правила експлуатації та доступу до газотранспортної системи регулюються кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), що затверджуються Регулятором. Регулятор - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (п. 11, 32 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу").

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу І Кодексу ГТС (тут і далі в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), цей Кодекс є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.

Згідно ч.4 глави 3 розділу І Кодексу експлуатацію ГТС здійснює виключно оператор ГТС.

Відповідно до п.2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором ГТС та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством / оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2497 від 30.09.2015 року.

Згідно з пунктом 1 розділу 1 глави VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. З моменту укладення договору транспортування замовник послуг транспортування також одержує право доступу до віртуальної торгової точки.

Договір транспортування - договір, укладений між Оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги) (пункт 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС).

Відповідно до п.2 гл.2 розд. ІХ Кодексу ГТС у договорі транспортування природного газу чи його окремому додатку зазначаються відповідні фізичні точки входу та / або виходу, розподілена потужність, на яку замовник послуг транспортування має право, тип потужності (гарантована чи переривчаста), обсяг потужності та період її використання (строк, на який потужність була розподілена).

Балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором ГТС в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

Фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором ГТС для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

Комерційне балансування - діяльність оператора ГТС, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

Пунктами 1, 2 розділу XIІІ Кодексу ГТС визначено, що замовник послуг транспортування зобов`язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій.

Замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.

Пунктом 1 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС визначено, що оператор газотранспортної системи здійснює балансуючі дії для: підтримання тиску в газотранспортній системі з метою виконання вимог цілісності газотранспортної системи та вимог щодо експлуатації газотранспортної системи; досягнення певної кількості природного газу у газотранспортній системі на кінець доби, що може відрізнятися від кількості, що очікується відповідно до передбачених подач та відборів для такої газової доби, але яка буде сумісна з економічною, ефективною та безпечною експлуатацією газотранспортної системи.

Відповідно до глави 1 розділу І Кодексу ГТС небалансом є різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.

Пунктами 1, 2 та 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС встановлено, що Оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

У випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу.

У випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс, і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс.

На підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць (п. 16 гл. 6 розд. ХІV Кодексу ГТС).

Так, згідно з пунктом 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами електронного документообігу оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором на виконання постанови НКРЕКП від 28.09.2018 № 1134, вносять (шляхом завантаження файлів з накладанням ЕЦП) інформацію:

- Форма № 1. Інформація про споживачів, підключених до газорозподільної системи;

- Форма № 2. Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби);

- Форма № 3. Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу;

- Форма № 4. Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з його газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів та про об`єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу;

- Форма № 5. Інформація про газовидобувні підприємства (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи;

- Форма № 8. Інформація про об`єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств.

Аналогічний обов`язок передбачений пунктом 2 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС, згідно з яким оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG та прямий споживач надають оператору газотранспортної системи інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави. При цьому інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж о 08:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою Регулятором.

Така інформація надається саме оператором газорозподільної системи на виконання покладеного на нього обов`язку, як наслідок, у такому випадку він є відповідальним за своєчасність, достовірність, повноту, об`єктивність та обсяг таких фактичних даних (пункт 4 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (п.3 гл.1 розд.XIV Кодексу ГТС).

Наразі, слід зазначити, що передача інформації про остаточні щодобові подачі та відбори між позивачем як оператором газотранспортної системи та відповідачем як замовником відбувалась в електронному вигляді через інформаційну платформу. При цьому, обсяг небалансу визначається оператором на підставі інформації, яка подається самим замовником послуг транспортування (операторами газорозподільних систем) до інформаційної платформи. В даному випадку позивачем при визначенні небалансу ТОВ «ВТП Енерджі» була використана інформація щодо обсягів природного газу, наданих саме відповідачем, що детально відображено у доданих до позову розрахунках. В свою чергу, за результатами аналізу даних, завантажених до інформаційної платформи самим ТОВ «ВТП Енерджі» у вищенаведених формах та даних вузлів обліку природного газу, позивач як оператор визначив обсяги небалансу відповідача.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу.

За пунктом 6 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс застосовується таким чином:

- якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;

- якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

Для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-11 цієї глави (п. 7 гл. 6 розд. ХІV Кодексу ГТС).

З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов`язку з оплати оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу).

Отже, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.

Подібні висновки наведені в п.9.26 постанови Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20.

Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику акта, рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.

Договір та Кодекс ГТС не передбачають надання оператором будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до пп.1 п.3 розд.ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у оператора ГТС виникло право на отримання від замовника оплати.

При цьому, як зазначено в постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21, у такій категорії справ, незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також, яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (оператор ГТС) не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів. Також Верховний Суд зазначає, що згідно з п.2 розд.XIII Кодексу ГТС оператор ГТС вчиняє дії з врегулювання небалансу з метою підтримання звичайного рівня функціонування ГТС в разі недотримання замовниками своїх підтверджених номінацій.

У розд.XIII Кодексу ГТС, який регулює заходи фізичного балансування, передбачено, що якщо існує загроза цілісності ГТС, оператор ГТС вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; 2) регулювання обсягу надходження газу в ГТС (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; 3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в ГТС.

Цілісність ГТС - стан ГТС, за якого тиск і фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором ГТС, що технічно гарантують транспортування природного газу (п.47 ч.1 ст.1 Закону "Про ринок природного газу").

Втім, встановлення факту вчинення оператором ГТС заходів з фізичного балансування не входить у предмет доказування у цій справі.

Крім того, як встановлено судом, між ТОВ "Оператор ГТС" (оператор) та ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" (виконавець) укладено договір балансування № 2101000095 від 19.01.2021, що відповідає п.3 гл.3 розд.XIV Кодексу ГТС стосовно заходів балансування, які має вживати оператор ГТС. За умовами п.2.1.1. цього договору протягом періоду надання послуги балансування виконавець зобов`язується надати оператору послуги балансування, які полягають в тому, що виконавець зобов`язаний за дорученням оператора у визначену оператором газову добу подати природний газ в газотранспортну систему оператора або відібрати природний газ з газотранспортної системи Оператора.

Згідно з п. 2.1.2. договору оператор зобов`язується прийняти послуги балансування та оплатити їх на умовах, визначених цим договором.

Послуги балансування надаються на добовій основі. Газова доба, в якій надаються послуги балансування, визначається дорученням оператора (п.2.3. договору).

За умовами п.3.1. договору для отримання послуги балансування оператор надсилає виконавцю доручення оператора не пізніше 18:00 за київським часом газової доби надання послуг балансування, за формою, яка визначена додатком 1 до цього договору.

Надання послуг балансування на газовий місяць, згідно п.3.3. договору, оформлюється актом надання послуг, форма якого встановлена в додатку 2 до цього договору.

Відповідно до п.5.1. договору у випадку, якщо за результатом газового місяця надання послуг балансування сума вартості послуг балансування має позитивне значення (більше нуля), Оператор здійснює оплату послуг балансування шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця на підставі акту надання послуг балансування до 25-го числа місяця, наступного за газовим місяцем надання послуг балансування.

У випадку, якщо за результатом газового місяця надання послуг балансування сума вартості послуг балансування має від`ємне значення (менше нуля), то виконавець здійснює перерахування грошових коштів на рахунок оператора на підставі акту надання послуг балансування до 25-го числа місяця, наступного за газовим місяцем надання послуг балансування.

Згідно наданих позивачем актів надання послуг балансування, підписаних між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вартість відібраного газу з газотранспортної системи оператора з ПДВ у квітні 2021 року склала 225830691,60 грн., у травні 2021 року 272210724,00 грн.

Наразі, суд зауважує, що між оператором ГТС та оператором ГРМ виникають відносини комерційного балансування, які врегульовані не розд.XIII, а розд.XIV Кодексу. Тому оператор ГТС не повинен додатково підтверджувати вчинення ним фізичного балансування (зокрема, договорами закупівлі природного газу, актами зберігання газу у газосховищах тощо).

Так, Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2023 у справі № 918/686/21 уточнила висновки щодо застосування п.3 розд.ХІІІ, п.3 гл.3 розд.ХІV Кодексу ГТС, викладені, зокрема, у постанові від 18.02.2022 у справі №918/450/20, на яку посилається позивач, вказавши про те, що оператор ГТС не має доводити фактичне надання ним послуг шляхом надання доказів існування загрози цілісності ГТС, наявності в оператора ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, докази понесення оператором ГТС реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача.

Щодо порядку визначення розміру плати за добові небаланси суд зазначає наступне.

Згідно пункту 8 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов`язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу"), визначається як:

- маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори);

- маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

Пункт 9 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС установлює, що маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу розраховуються для кожної газової доби таким чином:

1) маржинальна ціна продажу є найменшим з таких значень:

найнижча ціна продажу будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D);

середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), зменшена на величину коригування;

2) маржинальна ціна придбання є найбільшим з таких значень:

найвища ціна придбання будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D);

середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), збільшена на величину коригування.

Пункт 10 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС установлює, що з метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання й середньозваженої ціни оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором.

У випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи, маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби відповідно до пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу:

- маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування;

- маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.

Так, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20 при застосуванні положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС вказано, що остаточно плата за добовий небаланс розраховується на підставі маржинальної ціни природного газу, яка визначається на підставі вартості природного газу, придбаного / проданого оператором газотранспортної системи для балансуючих дій, з урахуванням величини коригування (п. 129 постанови).

При вирішенні справи № 910/1461/21 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 24.01.2023 дотримувався аналогічного підходу, вказавши, що системний аналіз приписів п. 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС разом із приписами ч. 2 ст. 35 Закону України "Про ринок природного газу" приводить до висновку, що маржинальна ціна придбання / продажу і відповідний розмір плати за небаланси напряму залежать від фактичної вартості придбаного оператором газотранспортної системи природного газу, оскільки саме ця вартість (реальні та обґрунтовані витрати Оператора ГТС, як зазначено у вказаному Законі) є базою для їх розрахунку. Іншої бази для розрахунку маржинальної ціни та відповідної плати за небаланси законодавство не встановлює.

Крім того, відповідно до п. 12 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи разом з наданням замовникам послуг транспортування інформації про їх добовий небаланс зобов`язаний повідомляти про застосований метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу.

Як встановлено судом, позивач визначав маржинальну ціну продажу / придбання природного газу відповідно до п. 7, п. 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, про що вказано в актах врегулювання щодобових небалансів за квітень і травень 2021 року із зазначенням визначеної вартості небалансів окремо за кожний день газового місяця та сумарно за увесь місяць. Вказані акти врегулювання щодобових небалансів № 04-2021-1907000224 від 30.04.2021 та № 05-2021-1907000224 від 31.05.2021 були направлені відповідачу через інформаційну платформу разом з рахунками № 04-2021-1907000224 від 30.04.2021 на суму 93 474,85 грн. та № 05-2021-1907000224 від 31.05.2021 на суму 57,66 грн., про що свідчать надані позивачем реєстри файлів, відправлених з інформаційної платформи ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".

Відповідно до частин 1- 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як письмові, речові та електронні докази.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).

Так, наявні у справі односторонні акти врегулювання щодобових небалансів містять всі обов`язкові реквізити, відповідають вимогам чинного законодавства та умовам договору транспортування, а тому суд вважає, що складені оператором ГТС односторонні акти згідно з п. 11.4 договору є належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно розміру плати за небаланси газу.

У постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №922/4016/19 вказано, що односторонній акт врегулювання щодобових небалансів з урахуванням норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 та враховуючи наявність у ньому всіх обов`язкових реквізитів, засвідчує факт здійснення господарської операції з врегулювання щодобових небалансів.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у пункті 254 постанови від 03.11.2023 у справі № 918/686/21.

До того ж в п. 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС передбачено, що Оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у пунктах 310, 311 постанови від 03.11.2023 у справі № 918/686/21 зазначила, що замовник, як користувач інформаційної платформи, мав доступ до відомостей про обсяги небалансів та вартість послуг з врегулювання щодобового негативного небалансу на такій інформаційній платформі. При цьому, відповідно до п. 3 гл. 3 розд. I V Кодексу ГТС позивач міг надсилати відповідачу таку інформацію на електронну пошту. Верховний Суд зазначив, що ненадіслання позивачем відповідачу через засоби поштового зв`язку акта та рахунку не може бути підставою для висновку про ненастання строку оплати, оскільки передача інформації про остаточні щодобові подачі та відбори між оператором ГТС та замовником відбувається в електронному вигляді через інформаційну платформу (п. 5.21 постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 924/1135/20).

Таким чином, як вже зазначалось вище, позивач мав інформацію щодо добових обсягів подач та відборів/споживання, що вимірюється протягом доби, обсягів та вартості щодобових небалансів у звітному газовому місяці через інформаційну платформу, відповідно до положень спеціального закону - Кодексу ГТС.

Відтак, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість вимог про стягнення заборгованості за зобов`язаннями щодо оплати добових небалансів за квітень і травень 2021 року на загальну суму 93532,51 грн., адже відповідач - в порушення умов пункту 9.3 договору - не здійснив оплату за щодобові негативні небаланси квітня та травня 2021 року у термін 5 робочих днів.

Щодо вимог позивача про стягнення плати за перевищення відповідачем потужності суд зазначає наступне.

Пунктом 1 глави 3 розділу І Кодексу ГТС визначено, що оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу: право користування газотранспортною системою в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу; послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Положеннями пунктів 1, 9, 10 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС визначено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послуги, що є складовими послуги транспортування, зокрема, доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи. Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.

Згідно з пунктами 1, 2 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу/виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річний - потужність в визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року; 2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці - починаються кожного першого дня газового місяця); 4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності.

Відповідно до пункту 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього Кодексу. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об`єднує. Потужність фізичних точок виходу до газорозподільної системи не розподіляється.

Відповідно до пункту 15 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.

Так, у спірному договорі транспортування з урахуванням змін, внесених додатковими угодами, сторони погодили умови щодо визначення вартості та порядку розрахунків за договірну потужність, згідно з якими відповідач замовив послугу транспортування природного газу (розподіл потужності) у розрізі фізичних точок входу/виходу до/з газотранспортної системи.

Наразі, як свідчать матеріали справи, за результатами остаточної алокації відборів та подач природного газу відповідача позивачем були виявлені обсяги перевищення договірної (замовленої) потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:

- у квітні 2021 року будо виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 7,82714 тис.куб.м. всього на загальну суму 2332,37 грн.;

- у травні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 0,004 7 5 тис.куб.м. всього на загальну суму 1,42 грн.

При цьому, згідно наданих позивачем до позову звітів про використання замовленої потужності ТОВ «ВТП Енерджі» замовлена відповідачем потужність у квітні та травні 2021 року складала 0,00000 тис.куб.м., а фактично було спожито 7,82714 тис.куб.м. та 0,00475 тис.куб.м. відповідно у вказані місяці

При цьому, згідно з умовами абз. 4 п. 8.4. договору транспортування (в редакції додаткової угоди № 2 від 21.04.2020), у випадку, якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником (суб`єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператором газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою, яка наведена в цьому п. 8.4 договору.

Звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди (абз. 6 п. 8.4 договору).

Відповідно до п. 3.2. договору оператор має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги, стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності, в порядку, визначеному цим договором.

Згідно п. 4.1. договору замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення Кодексу ГТС та умови договору, суд вважає, що оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності, а зазначеному праву оператора кореспондує обов`язок замовника не перевищувати замовлені потужності, визначені у цьому договорі, а у разі перевищення договірної потужності здійснити додаткову плату оператору, в порядку, визначеному цим договором.

В п. 11.2. договору встановлено, що оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акту наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора.

При цьому п. 11.3. договору передбачено, що замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріплені печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовано відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулювання відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи реєстрів, позивачем було направлено в інформаційній платформі відповідачу:

- рахунок № 04-2021-1907000224/1200000 від 30.04.2021 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за квітень 2021 року на загальну суму 2332,37 грн;

- рахунок № 05-2021-1907000224/1200000 від 31.05.2021 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за травень 2021 року на загальну суму 1,42 грн.;

- звіти про використання замовленої потужності відповідачем за газові місяці квітень, травень 2021 року;

- акт наданих послуг від 30.04.2021 № 04-2021-1907000224/1200421 та акт наданих послуг від 31.05.2021 № 05-2021-1907000224/1200521.

Також, судом з`ясовано, що на виконання умов п. 11.2 договору позивачем направлено засобами поштового зв`язку відповідачу акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) та акти наданих послуг (замовлена (договірна) потужність). Зокрема, з наявних в матеріалах справи копій описів вкладень у цінні листи, накладних та фіскальних чеків Укрпошти вбачається відправлення з боку позивача на адресу відповідача наступних актів та рахунків:

- 10.06.2021 року - двох примірників акту наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності № 04-2021-1907000224/1200421 від 30.04.2021;

- 15.06.2021 року - двох примірників акту наданих послуг №05-2021-1907000224/1200521 від 31.05.2021.

- 25.08.2021 року - двох примірників акту наданих послуг з замовленої (договірної) потужності та/або перевищення замовленої (договірної) потужності № 04-2021-1907000224/1200421 від 30.04.2021, двох примірників акту наданих послуг з замовленої (договірної) потужності та/або перевищення замовленої (договірної) потужності № 05-2021-1907000224/1200521 від 31.05.2021.

- 08.10.2021 року - двох примірники акту наданих послуг № 04-2021-190700224/1200421 від 30.04.2021, двох примірників акту наданих послуг № 05-2021-1907000224/1200521 від 31.05.2021, рахунків №04-2021-1907000224/1200000 від 30.04.2021 та №05-2021-1907000224/1200000 від 31.05.2021.

Водночас, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано доказів на підтвердження факту складання та направлення позивачу мотивованої відмови від їх підписання у строки, визначені в договорі.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази та встановивши обставини, що позивачем на підтвердження факту наявної заборгованості відповідача надано належні у розумінні умов договору документи, зокрема: рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та акти наданих послуг (перевищення замовленої договірної потужності) від 30.04.2021 № 04-2021-1907000224/1200421 та від 31.05.2021 № 05-2021-1907000224/1200521, суд доходить висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт отримання відповідачем послуг перевищення замовленої (договірної) потужності за квітень 2021 року у розмірі 7,82714 тис.куб.м на суму 2332,37 грн. та за травень 2021 року у розмірі 0,00475 тис.куб.м на суму 1,43 грн.

Проте, докази саме сплати відповідачем вказаної суми матеріали справи не містять. Натомість, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

В свою чергу, з огляду на вказані обставини щодо ненаправлення відповідачем позивачу мотивованої відмови від підписання актів наданих послуг (перевищення замовленої договірної потужності) від 30.04.2021 № 04-2021-1907000224/1200421 та від 31.05.2021 № 05-2021-1907000224/1200521 у визначений в п. 11.3 договору строк, а також несплату останнім вартості вказаних послуг у строки, визначені пунктом 8.4 договору, суд погоджується з доводами позивача щодо порушення відповідачем умов договору та положень статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України.

За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача вказаної суми вартості перевищення замовленої (договірної) потужності в розмірі 2333,79 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення нарахованої пені в сумі 7756,08 грн., 3% річних у розмірі 6949,50 грн. та інфляційних втрат у розмірі 33718,04 грн. з підстав порушення строків виконання зобов`язань за договором, суд зазначає наступне.

Наразі, ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Саме у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з 13.5 договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1статті 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Враховуючи те, що відповідачем не виконані зобов`язання за договором транспортування природного газу щодо оплати за щодобові небаланси та за перевищення замовленої потужності, суд вважає, що позивачем було правомірно нараховано пеню за період, починаючи з 21.05.2021 року і до 22.12.2021 року на відповідну суму боргу по оплаті за щодобові небаланси та за перевищення замовленої потужності у вказаному періоді. Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені в розмірі 7756,08 грн., суд вважає його обґрунтованими, вірним та таким, що підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення процентів річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення процентів річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі, слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань.

З огляду на те, що відповідачем не виконані зобов`язання за договором транспортування природного газу щодо оплати за щодобові небаланси та за перевищення замовленої потужності у встановлений договором строк, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних на відповідну суму боргу по оплаті за щодобові небаланси та за перевищення замовленої потужності у періоді прострочення, починаючи з 21.05.2021 року і до 19.10.2023 року. Так, дослідивши та перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних в загальному розмірі 6949,50 грн. за несвоєчасну оплату щодобових небалансів та за перевищення замовленої по зобов`язанням за квітень 2021 року на суму боргу 95807,22 грн. за період з 21.05.2021 року по 19.10.2023 року (882 дн.) і за травень 2021 року на суму боргу 59,08 грн. за період з 23.06.2021 року по 19.10.2023 року (849 дн.), судом наразі встановлено, що вказані розрахунки річних позивачем здійснено арифметично правильно та вірно.

Відтак, заявлена до стягнення сума 3% річних в розмірі 6949,50 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

З огляду на викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснені позивачем розрахунки інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату щодобових небалансів та за перевищення замовленої по зобов`язанням за квітень і травень 2021 року і встановлено, що вказані розрахунки позивачем здійснено вірно, а саме: на суму боргу 95807,22 грн. по зобов`язанням за квітень 2021 року за період з 01.06.2021 р. по 30.09.2023 р., що складають 33697,42 грн., та на суму боргу 59,08 грн. по зобов`язанням за травень 2021 року за період з 01.07.2021 р. по 30.09.2023 р., що складають 20,62 грн.

Відтак, загальна сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача, складає 33718,04 грн.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Разом з тим, у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019р. по справі №910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем в повному обсязі зобов`язань по сплаті боргу за спірним договором транспортування, згідно приписів ст. 74, 76-77 ГПК України, суд вважає, що стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 144289,92 грн. за вказаним договором цілком відповідає такому способу захисту цивільних прав та інтересів позивача як примусове виконання обов`язку в натурі.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241

Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП Енерджі" (65481, Одеська область, м. Южне, пр. Миру, буд.19, код ЄДРПОУ 41386996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара,44, код ЄДРПОУ 42795490) заборгованість в загальній сумі 144289/сто сорок чотири тисячі двісті вісімдесят дев`ять/грн. 92 коп., з яких 95866/дев`яносто п`ять вісімсот шістдесят шість/грн. 30 коп. - основної заборгованості, 7756/сім тисяч сімсот п`ятдесят шість/ грн. 08 коп. - пені, 6949/шість тисяч дев`ятсот сорок дев`ять/грн. 50 коп. - 3% річних, 33718/тридцять три тисячі сімсот вісімнадцять/грн. 04 коп. - інфляційних втрат; а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2684/дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.І. Мостепаненко

01 березня 2024 р.