Рішення

від 01.03.2024 по справі 916/5507/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5507/23Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/5507/23

За позовом: Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси (65029, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б; код ЄДРПОУ 34674102)

До відповідача: Житлово-будівельного кооперативу Жовтневий-9 (65059, м. Одеса, вул. Павла Шклярука, 6; код ЄДРПОУ 20994400)

Про стягнення 136583,54 грн.

Встановив: Комунальне підприємство Теплопостачання міста Одеси звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу Жовтневий-9 про стягнення 136583,54 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2023р. прийнято позовну заяву Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5507/23. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що між Комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» (Теплопостачальна організація) та ЖБК Жовтневий -9 (Споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії №4289 від 01.11.2006 року, згідно якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов`язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміні, передбаченими цим договором.

Теплова енергія постачалась Споживачу в житловий будинок за адресою: вул. Павла Шклярука, 6.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 договору, розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 6.4 договору, кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», Законів України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про житлово-комунальні послуги», тарифи на послуги з постачання теплової енергії не є предметом узгодження між Теплопостачальною організацією та Споживачем, нарахування із застосуванням нових тарифів проводиться з дати їх встановлення, зазначеної у відповідній Постанові уповноваженого органу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП) про встановлення відповідного тарифу.

Тариф на теплову енергію для Споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Нарахування за спірний період здійснювались згідно тарифів, затверджених постановами Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Позивачем було зазначено суду, що у зв`язку із внесенням змін до Постанови НКРЕКП № 1943 від 07.11.2016 року Постановою № 1390 від 09.11.2017 року з 07.11.2017 року тариф на теплову енергію для потреб населення з 01.12.2016 року складав 1 211, 268 грн. (з ПДВ) за 1 Гкал.

З 18.03.2020 року відповідно до Постанови НКРЕКП від 17.03.2020 року №633 Про внесення змін до постанови національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.01.2020 року № 91, з 18.03.2020 року при нарахуванні за реалізовану теплову енергію споживачам застосовувався тариф у розмірі 1 474, 69 грн. За 1 Гкал (з ПДВ). Постановою НКРЕКП № 2258 від 30.11.2020 р. «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 січня 2020 року № 91 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання комунальному підприємству Теплопостачання міста Одеси тариф з 01.12.2020 р. становив 1813,944 грн. (з ПДВ) за 1 Гкал для потреб населення.

Нові тарифи встановлює та оприлюднює на офіційному вебсайті Виконавчий комітет Одеської міської ради, вони не є предметом узгодження між Теплопостачальною організацією та Споживачем, нарахування з застосуванням нових тарифів проводяться з дати встановлення, зазначеної у відповідному Рішенні про встановлення тарифу.

За твердженням позивача, на виконання умов договору Комунальне підприємство постачало теплову енергію Споживачу.

Проте, в порушення своїх обов`язків, відповідач за спожиту теплову енергію частково не сплачував, внаслідок чого за період з березня 2020 року по грудень 2020 року включно виникла заборгованість в розмірі 241083, 54 грн.

В подальшому, відповідачем частково сплачено заборгованість на суму 104500,00грн. Залишок заборгованості на теперішній час складає 136583,54 грн.

Також позивач пояснював, що ним були направлені ЖБК Жовтневий-9 разом з претензією (вих. № 13.04-04-498 від 07.08.2023 року) про сплату заборгованості, рахунки-фактури, а також Акт звіряння розрахунків, що підтверджується копією поштової квитанції.

Зазначені документи були отримані Відповідачем 17.08.2023 року відповідно до роздруківки рекомендованого повідомлення про вручення ф.119.

Також, позивачем надано до позову копію Акту звіряння розрахунків №4289 від 26.08.2021 р., підписаний головою ЖБК Жовтневий-9 та завірений печаткою відповідача, чим підтвердив існування вказаної заборгованості.

Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» свої зобов`язання виконало у повному обсязі, а відповідач, в порушення своїх зобов`язань, несвоєчасно здійснював оплату за надані йому послуги та має прострочену заборгованість, таким чином вважаємо данні обставини достатніми для звернення до суду.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як з`ясовано судом, між Комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» та ЖБК Жовтневий -9 був укладений договір на постачання теплової енергії №4289 від 01.11.2006 року.

Матеріали справи містять рахунки-фактури за березень 2020р. на суму 80875,63 грн., за квітень 2020р. на суму 14114,82 грн., листопад 2020р. на суму 33774,87 грн., грудень 2020р. на суму 82309,42 грн.

Також матеріали справи містять Акт звіряння розрахунків №4289, який підписаним сторонами та скріплений печатками.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань щодо сплати вартості спожитої теплової енергії в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим вимоги по сплаті основного боргу у розмірі 136583,54 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2147,20 грн. (1,5% х 0,8%, з урахуванням подання позову через систему «Електронний суд») покладаються на відповідача.

Суд роз`яснює, що надлишково сплачений судовий збір буде повернуто після подання відповідного клопотання.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси задовольнити повністю.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Жовтневий-9 (65059, м. Одеса, вул. Павла Шклярука, 6; код ЄДРПОУ 20994400) на користь Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси (65029, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б; код ЄДРПОУ 34674102) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 136583 (сто тридцять шість тисяч п`ятсот вісімдесят три) грн. 54 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.

Повний текст рішення складено 01 березня 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко