Рішення

від 30.11.2023 по справі 917/661/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2023 Справа № 917/661/23

м. Полтава

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" вул.Єжи Гедройця,5, м.Київ,03150 в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" вул.Лисенка,6, м.Київ, 01601

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопоставка 3000" вул.Київська, 34, с.Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701

про стягнення 85 024,00 грн.

Суддя Солодюк О.В.

без повідомлення учасників справи

Розглядається позовна заява про стягнення збитків в розмірі 85 024,00 грн. у зв"язку з неотриманням податкового кредиту на суму сплаченого позивачем відповідачу податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 01.05.2022р прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

17.05.2023р від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №6257). У відзиві відповідач зазначає, що згідно додаткової угоди від 04.12.2018 до Договору №ПЗ/НХ-181702/НЮ-8-1 від 19.11.2028р. загальна сума Договору поставки складає 510 144,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 85 024,00 грн. Відповідачем на виконання умов договору згідно видаткової накладної №746 від 27.12.2018 поставлено позивачу товар на загальну суму 510 144,00 грн, сума ПДВ становить 85 024,00 грн. та направлено на реєстрацію податкову накладну № 27 від 27.12.2018 р., а також електронну квитанцію про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної №27 від 27.12.2018р. Згідно квитанції з ЄРПН від 09.01.2019 р. щодо податкової накладної № 27 від 27.12.2018 р. - документ прийнято, реєстрація зупинена. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 р. Державною фіскальною службою України 26.02.2020 року було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.12.2018 №27. Позивач оплатив поставлену продукцію (платіжне доручення № 2631817 від 13.03.2020).

У відзиві відповідач вказує на те, що ним зобов`язання по реєстрації податкової накладної виконані в повному обсязі, отже позивач отримав право на податковий кредит та скористався ним. ТОВ "Авітопоставка 3000" на прохання Позивача подало до ДПС Розрахунок корегування до податкової накладної № 27 від 27.12.2018 р. про зменшення зобов`язання з ПДВ на 576 грн. Однак, це коригування також було заблоковано.

Відповідач також зазначає, що необхідним елементом для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідача, а саме, доведення факту порушення правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних (акт, довідка перевірки, рішення відповідного контролюючого органу). Такі докази в матеріалах справи відсутні, а отже, суд повинен відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (електронною адресою вх. №6797 від 30.05.2023р. та поштовою адресою вх. №7182 від 07.06.2023р.), у якій позивач зазначає, що відповідачем на виконання умов договору згідно видаткової накладної №746 від 27.12.2018 поставлено позивачу, а позивачем оплачено товар на загальну суму 510 144,00 грн., сума ПДВ становить 85 024,00 грн.

Згідно платіжного доручення №2631817 (№465073289401) від 13.03.2020 позивачем оплачено поставлений відповідачем за видатковою накладною №746 від 27.12.2018 товар на загальну суму 510 144,00 грн., сума ПДВ становить 85 024,00 грн.

Відповідачем податкова накладна на поставлений товар відповідно до видаткової накладної №746 від 27.12.2018, тому числі ПДВ на суму 85 024,00 грн., не складалась та позивачу не направлялась.

Припущення відповідача, що ним було складено та зареєстровано податкову накладну на загальну суму 513 600,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 85 600,00 грн., не доводить факт складання та реєстрації податкової накладної на поставлений 27.12.2018 товар за видатковою накладною №746 на загальну суму з ПДВ 510 144,00 грн.

Податкова накладна складається на кожне постачання товару на підставі первинних документів, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Відповідачем не подано до суду зареєстровану податкову накладну, складену на підставі первинних документів на поставлений за видатковою накладною №746 від 27.12.2018 товар на суму без ПДВ 425 120,00 грн, крім того, 85 024,00 грн. ПДВ, всього з ПДВ 510 144, 00 грн, що призвело до завдання Залізниці збитків в розмірі 85 024,00 грн.

Згідно ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 30.11.2023 ухвалено рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

19.11.2018 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - Позивач або Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автопоставка 3000" (далі - Відповідач або Постачальник) було укладено Договір поставки №ПЗ/НХ-181702/НЮ (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору :

- Постачальник зобов`язується у 2018 році поставити і передати у власність Покупцю певну продукцію, далі Товар, відповідно до Специфікації № 1, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити цей товар на у мовах даного Договору (п.1.1Договору).

- Найменування товару: запасні частини двигунів ЯМЗ (2018 року виготовлення) (п.1.2 Договору).

- Кількість та асортимент товару визначається у Специфікації №1, яка є невід`ємною частиною даного Договору (п.1.4).

- Постачальник повинен передати Покупцеві Товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначених у Специфікації №1 (п.2.1 Договору).

- Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна визначається даним Договором і приймається Сторонами: в національній валюті України. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації №1 (Додаток №1), включає вартість ТОВАРУ, тари, всі податки і збори, передбачені чинним законодавством, транспортні витрати Постачальника згідно п.5.1 даного Договору.

- Загальна сума Договору складає 513 600,00 грн. у тому числі ПДВ 20% 85 600,00 грн. Зміна ціни Товару та суми Договору здійснюється за взаємно згодою Сторін. Ціни, що змінюються та коригуються згідно цього Договору, застосовуються з моменту укладення Сторонами відповідної Додаткової угод (п.3.2).

- Оплата за кожну партію поставленого ТОВАРУ по даному Договору здійснюється Покупцем у безготівковій формі протягом 20 банківських днів після дати поставки партії ТОВАРУ у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію ТОВАРУ, обумовлену згідно з п. 6.1 Договору та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства (п. 4.1).

- Відповідно до п.6.1 для приймання товару покупцю надаються наступні документи: видаткова накладна; рахунок-фактура; товарно-транспортна (залізнична) накладна (при наявності); документи, які підтверджують якість ТОВАРУ, зазначені у п.2.2 Договору, копії пакувальних аркушів (при наявності).

- Тільки після отримання звіту про доставку та квитанції про підтвердження реєстрації (прийняття) податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) Постачальник відправляє таку податкову накладну разом з квитанцією про реєстрацію Покупцю в електронному вигляді за допомогою спеціалізованого програмування забезпечення М.Е.DocIS. Відправка Покупцю зареєстрованої податкової накладної Постачальником здійснюється не пізніше дня, наступного за днем отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної, але не пізніше 10 календарних днів від дати виписки податкової накладної/корегування податкової накладної (п.6.3).

Додатком 1 до договору Специфікація №1 визначено, що Постачальник зобов`язаний поставити Покупцю Товар, а саме запасні частини двигунів ЯМЗ, на загальну суму 513 600,00 грн. (в т.ч. ПДВ 85 600,00 грн).

Додатковою угодою №ПЗ/НХ-181702/НЮ-8-1 від 04.12.2018 внесено зміни до п. 3.2 договору та викладено в наступній редакції:П.3.2. Загальна сума Договору складає Загальна сума поставки складає 510 144,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 85 024,00 грн..

Таким чином, згідно умов Договору, постачальник зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, а також електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Відповідачем на виконання умов договору згідно видаткової накладної №746 від 27.12.2018 поставлено позивачу, а останнім оплачено товар на загальну суму 510 144,00 грн, сума ПДВ становить 85 024,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2631817 (№465073289401) від 13.03.2020.

Проте, відповідачем податкова накладна за поставлений товар відповідно до договору та видаткової накладної №746 від 27.12.2018 на загальну суму 510 144,00 грн не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що завдало Залізниці збитків в сумі 85 024,00 грн у зв`язку з недоотриманням податкового кредиту на суму сплаченого позивачем ПДВ за придбаний товар.

Вищезазначене змусило позивача звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 85 024,00 грн. збитків.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.

Таким чином, в даній нормі права йдеться мова про збитки в результаті порушення цивільного права.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

В той же час, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, є окремим випадком застосування загального принципу цивільного права (частина перша статті 22 ЦК України), за яким особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Позивач має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, але й сам факт порушення відповідачем його обов`язку та причинний зв`язок між цим порушенням і шкодою. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою для настання цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, обов`язок по відшкодуванню збитків настає для суб`єктів господарювання у разі порушення господарського зобов`язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (статті 224, 225 ГК України та статті 623 ЦК України), або такий обов`язок настає внаслідок завдання шкоди за відсутності між сторонами договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов`язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення з боку відповідача, наявність та розмір упущеної вигоди, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і завданою шкодою покладено на позивача.

19.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Автопоставка 3000 та Акціонерним товариством Українська залізниця укладено договір поставки №ПЗ/НХ-181702/НЮ, згідно якого Відповідач (Постачальник за договором) зобов`язується у 2018 році поставити та передати у власність позивачу (Покупець за договором) певну продукцію, далі - Товар, відповідно до Специфікації № 1 (Додаток №1), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити цей Товар на умовах даного договору.

Згідно Специфікації №1, Постачальник зобов`язаний поставити Покупцю Товар, а саме запасні частини двигунів ЯМЗ, на загальну суму 513 600,00 грн. (з ПДВ - 85 600,00 грн).

Відповідно до Додаткової угоди №ПЗ/НХ-181702/НЮ-8-1, укладеної 04.12.2018р., загальна сума поставки складає 510 144,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 85 024,00 грн.

На виконання умов договору згідно видаткової накладної №746 від 27.12.2018 відповідачем поставлено позивачу, а позивачем оплачено товар на загальну суму 510 144,00 грн., сума ПДВ становить 85 024,00 грн.

Згідно платіжного доручення №2631817 (№465073289401) від 13.03.2020 позивачем оплачено поставлений відповідачем за видатковою накладною №746 від 27.12.2018 товар на загальну суму 510 144,00 грн., сума ПДВ становить 85 024,00 грн.

Позивач вказує на те, що Відповідачем податкова накладна на поставлений товар відповідно до видаткової накладної №746 від 27.12.2018, в тому числі ПДВ на суму 85 024,00 грн, не складалась та позивачу не направлялась.

Товариство в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на статті 198, 200, 201 ПК України, п. 6.3 Договору.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товару ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територій України) та послуг.

Згідно з п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Положення п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України визначають, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а)враховується у зменшення суми, податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б)або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в)та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України).

Тобто сума податку на додану вартість, що не включена до податкового кредиту позивача внаслідок невиконання своїх обов`язків зі своєчасної реєстрації податкової декларації, є його збитками.

Згідно п. 201.10. статті 201 ПК України (на норми якої посилається позивач), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідачем не подано до суду зареєстровану податкову накладну, складену на підставі первинних документів на поставлений за видатковою накладною №746 від 27.12.2018 товар на сумубез ПДВ 425 120,00 грн., крім того 85 024,00 грн. ПДВ, всього з ПДВ 510 144,00 грн. Посилання відповідача на те, що ним на виконання ст. 201 ПК України за договором було складено та зареєстровано податкову накладну на загальну суму 513 600,00 гри., в тому числі ПДВ в сумі 85 600,00 грн., суд вважає безпідставним, оскільки не доводить факт складання та реєстрації податкової накладної на поставлений 27.12.2018 товар за видатковою накладною №746 на загальну суму з ПДВ 510 144,00 грн (в т.ч. ПДВ 85 024,00 грн).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого), у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкову накладну на поставлений товар згідно видаткової накладної №746 від 27.12.2018 в ЄРПН, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 85 024,00 грн.

Станом на день розгляду справи в суді відсутні докази реєстрації податкової накладної № 746 від 27.12.2018 на суму 510 144,00 грн.

Посилання відповідача на те, що він склав податкову накладну №27 від 27.12.2018 на загальну суму 513 600,00 грн., в тому числі ПДВ - 85 600,00 грн., а тому позивач отримав право на податковий кредит та міг включити суму ПДВ в розмірі 85 600,00 грн. до податкового кредиту, є безпідставним, оскільки податкова накладна №27 від 27.12.2018, яка виписана постачальником на загальну суму обсягу товару - 513 600,00 грн. (сума ПДВ - 85 600,00 грн.) не могла бути врахована та не була врахована Залізницею в податковому обліку в складі податкового кредиту у зв`язку з відсутністю такої господарської операції, а вказаний в ній обсяг та сума товару, не відповідав обсягу та сумі фактично поставленого товару за видатковою накладною №746 від 27.12.2018, сумі сплаченого Залізницею податку, нарахованого при придбанні такого товару, що унеможливлювало включення суми ПДВ - 85 600,00 грн. до податкового кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п.1 ст. 611 ЦК України та ст.224 ГК України є порушення зобов`язання.

Згідно п. 4.1 договору оплата за кожну партію поставленого ТОВАРУ по даному Договору здійснюється Покупцем у безготівковій формі протягом 20 банківських днів після дати поставки партії ТОВАРУ у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію ТОВАРУ, обумовлену згідно з п. 6.1 Договору та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки .

З огляду на наведені норми для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Суд встановив, що відповідач не виконав вимоги ст. 201 ПК України, п. 6.3 договору, у зв`язку з чим позивач позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 85 024,00 грн.

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Тому має місце причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище встановлені судом обставини, враховуючи недоотримання податкового кредиту на суму сплаченого позивачем податку на додану вартість у зв`язку з придбанням товару згідно видаткової накладної №746 від 27.12.2018 на суму 85 024,00 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 85 024,00 грн та їх задоволення.

Відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопоставка 3000" (вул.Київська, б.34, с.Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701, код ЄДРПОУ 39185235) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул.Лисенка, 6, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40081221) збитки в розмірі 85 024,00 грн., а також 2 684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України).

Суддя Солодюк О.В.