Ухвала

від 29.02.2024 по справі 700/1216/23

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 700/1216/23

Провадження № 2/700/79/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді: Пічкура С.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Нетребенко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Служба у справа дітей Лисянської селищної ради, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Лисянської селищної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Служба у справа дітей Лисянської селищної ради, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Лисянської селищної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Лисянка Черкаської області народився ОСОБА_3 , який є йому онуком. Його син, ОСОБА_1 перебував в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 . Від цивільного шлюбу в них народився ОСОБА_4 . В свідоцтві про народження ОСОБА_3 в графі «батько» - син записаний зі слів матері дитини, тому прізвище дитини « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Після того, як батьки ОСОБА_4 розійшлися, ОСОБА_4 з своє мамою проживали в батьків матері за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач разом із своєю дружиною забирали онука на вихідні та святкові дні, постійно підтримували тісний зв`язок, допомагали матеріально. ОСОБА_7 , батько дитини, проживає за кордоном та матеріально допомагає дитині. На початку березня 2022 року мати дитини, ОСОБА_2 , виїхала у невідомому напрямку, залишивши свого сина у своїх батьків, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які за станом здоров`я не могли опікуватися онуком , тому у травні 2022 року ОСОБА_4 переїхав проживати до позивача, за адресою: АДРЕСА_2 . З того часу мати дитини не забезпечує сина, не цікавиться його життям. Дитина перебуває в умовах соціального сиріцтва, не маючи офіційного представника при влаштуванні в начальний заклад, ні при оформленні паспорта, тощо. З травня 2022 року позивач з дружиною займаються вихованням та матеріальним забезпеченням дитини. Мати не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, матеріально та морально дитину не підтримує. Згідно рішенням Виконавчого комітету Лисянської селищної ради від 17.11.2023 року № 258 «Про доцільність позбавлення батьківських прав, громадянку ОСОБА_2 щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », комісія вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з неї аліменти на утримання дитини у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У судове засідання позивач не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, як поштою, так і на сайті Судової влади України.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, у судове засідання не з`явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.03.2009 року ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 і його батьками є ОСОБА_11 та ОСОБА_2 .

Син позивача ОСОБА_1 перебував в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 . Від цивільного шлюбу в них народився син - ОСОБА_4 . В свідоцтві про народження ОСОБА_3 в графі «батько» - син записаний зі слів матері дитини, тому прізвище дитини « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Після того, як батьки ОСОБА_4 розійшлися, ОСОБА_4 з своє мамою проживали в батьків матері за адресою: АДРЕСА_1 .

З березня 2022 року мати дитини, ОСОБА_2 , виїхала у невідомому напрямку, залишивши свого сина в своїх батьків, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які за станом здоров`я не могли опікуватися внуком, тому у травні 2022 року ОСОБА_4 переїхав проживати до позивача, за адресою : АДРЕСА_2 , що підтверджується поясненням від 24.10.2023 року жительки с.Хижинці Звенигородського району Черкаської області ОСОБА_12 , довідкою-характеристикою директора Лисянського ліцею № 2, актом обстеження умов проживання.

Так, згідно акту обстеження умов проживання дана родина проживає у власному будинку , в будинку тепло та затишно, є окрема кімната для проживання та навчання, створені всі умови для психічного та фізичного розвитку дитини ОСОБА_3 .

Відповідно характеристики Лисянського ліцею №2 Лисянської селищної ради Черкаської області ОСОБА_3 навчається в даній школі в дев`ятому класі. Мати , ОСОБА_2 з червня 2022 року перебуває за кордоном. За період проживання за кордоном, спілкування з дитиною не відбувається. Вихованням та навчальними досягненнями учня вона не цікавиться. ОСОБА_13 проживає разом із бабою та дідом АДРЕСА_2 . Його виховує баба ОСОБА_14 та дід ОСОБА_1 .. ОСОБА_4 повністю забезпечений усіма необхідними речами для навчання та нормального розвитку дитини.

Згідно висновку Служби у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Лисянської селищної ради № 258 від 17.11.2023 року, доцільно ініціювати питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має зокрема особа, в сім`ї якої проживає дитина, отже, позивач обґрунтовано звернувся з відповідним позовом до суду в інтересах дитини, оскільки в його сім`ї проживає онук.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини, що передбачено ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства».

Статтею 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У відповідності до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до ст.165 СК України, - право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи, можуть бути позбавлені батьківських прав тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При ухваленні рішення, суд враховує положення ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, де зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

З наданих суду письмових доказів вбачається, що дитина перебуває в умовах соціального сирітства, проживає у сім`ї діда - позивача у справі, а тому позбавлення відповідачки батьківських прав буде саме в інтересах дитини, оскільки він зможе через свого піклувальника та самостійно в подальшому реалізовувати свої громадянські права.

За таких обставин, суд дійшов переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачкою своїми материнськими обов`язками щодо дитини, є наслідком винної поведінки відповідачки та є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши у судовому засіданні надані докази, враховуючи перш за все інтереси дитини, суд дійшов висновку, що відповідачка дійсно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому вбачає підстави для задоволення позовних вимог та позбавлення батьківських прав .

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України, особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

За правилами ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч.1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

В силу ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,12,76,141,258,263-265,280-284 ЦПК України, ст.ст. 19,150,151,164,166,180-184,192 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь особи чи установи, яка буде опікуном дитини, аліменти у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 18.12.2023 року до повноліття дитини.

На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Сергій ПІЧКУР