Рішення

від 28.02.2024 по справі 924/1258/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2024 р. Справа № 924/1258/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Загроцькій А.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м.Хмельницький

до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№58)", м. Ізяслав, Шепетівський район, Хмельницька область

про стягнення шкоди

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ізясласька міська рада Шепетівського району Хмельницької області

Представники сторін:

від позивача: Тесляр О.О. згідно виписки,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи : не з`явився.

встановив:

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області звернулась з позовом до державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№58)" про стягнення 39896,00 грн. шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, заявленої з підстав порушення вимог ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра (чинних на час проведення перевірки) та п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що за наслідком проведеної посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області у період з 21 по 27 жовтня 2021 року планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства державним підприємством "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№58)" виявлено, що у період з 01.01.2019 по 27.10.2021 підприємство здійснювало використання (видобування) підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушення вимог ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра в редакції чинній на час проведення перевірки.

Позивач стверджує, що фактичний об`єм підземних вод, що використаний (видобутий) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) в період з 01 січня 2019 року по 27 жовтня 2021 року склав 7 217 м3.

За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено акт від 27.10.2021 № 809/03 та протокол про адміністративне правопорушення від 27.10.2021 №008668, який вручений ДП «Підприємство ДКВС України (№ 58)» в особі в.о. директора ОСОБА_1.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 02.11.2021 №310/03 ОСОБА_1 , який працював на час проведення перевірки на посаді в. о. директора ДП «Підприємство ДКВС України (№ 58)», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 гривень. При цьому, ОСОБА_2 сплатив 19.1.2021 вказаний штраф на розрахунковий рахунок Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області.

02.11.2021 на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, проведено розрахунок розмірів збитків, заподіяних відповідачем державі, які складають 39 896,00 грн.

Позивач ( у відповіді на відзив від 04.01.2024р.) звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Водночас під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) відповідачем не надано правовстановлюючих документів, які підтверджують наявність речових прав та інших речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки, які використовуються відповідачем в процесі його діяльності. Також відсутня інформація про наявність речових прав та інших речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки, які використовуються відповідачем в процесі його діяльності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2024 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач не скористався правом участі свого представника у судовому засіданні по справі. У відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вважає їх безпідставними. Повідомляє, що згідно ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов`язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.

Зазначає, що відповідно до довідки від 27.10.2021 р. за №12 відповідачем в період з 01.01.2019 року по 27.10.2021 рік проведено забір води у розмірі 7217 м.куб. Підприємство використовувало підземні води виключно для централізованого господарсько-питного водопостачання установи та для побутових потреб засуджених. При водозаборі державне підприємство не перевищувало ліміту забору води в 300 кубічних метрів на добу. За вказаний вище період, що складає 1031 добу, підприємством спожито, як вже зазначалось, 7217 м.куб. води. З розрахунку на 1 добу становить 7,0 м.куб. (7217 м.куб : 1031 доба = 7,0 м.куб/доба), в зв`язку із цим спеціального дозволу на користування надрами для забору підземних вод державному підприємству не потрібно.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ізясласька міська рада Шепетівського району Хмельницької області у поясненнях, які сформовані через систему „Електронний суд" просить розглядати справу без участі представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Наказом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 13.10.2021 №960 "Про проведення планової перевірки Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№58)" створено комісію з проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№58)" у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6, яким доручено провести останню у період з 21 по 27 жовтня 2021.

13.10.2021 Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області сформовано направлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№58)".

За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено акт від 27.10.2021 № 809/03.

Матеріали справи містять протокол про адміністративне правопорушення від 27.10.2021 №008668, складений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області стосовно ОСОБА_1 , у якому встановлено, що посадовою особою допущено порушення права державної власності на надра, а саме в період з 01.01.2019р. по 27.10.2021р. здійснювалося самовільне користування надрами (підземні води без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст.ст. 16, 19 Кодексу України про надра.

В подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 02.11.2021 №310/03, відповідно до якої ОСОБА_1 , який працював на час проведення перевірки на посаді в. о. директора ДП «Підприємство ДКВС України (№ 58)», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн.

19.11.2021 ОСОБА_5 сплачено вказаний штраф на розрахунковий рахунок Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області.

Позивач надав розрахунок розміру відшкодування збитків ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№58)" обрахований на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, відповідно до змісту якого загальний розмір відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) та відсутності дозволу на спеціальне водокористування за період з 01 січня 2019 р. по 27 жовтня 2021р., становить 39896,00 грн.

Позивач адресував відповідачу листа від 05.11.2021 року щодо необхідності відшкодування. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

Проте, у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водокористування - це використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар`єрної чи дренажної води.

Згідно зі ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Нормами ст. 49 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України передбачено обов`язок водокористувача здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Зі змісту ч.ч. 2, 4 ст. 49 Водного кодексу України вбачається, що дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування право на їх використання. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 916/1718/18 від 02.06.2019).

Згідно з ст. 19 Кодексу України про надра (чинного на час проведення перевірки) надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

У ст. 21 Кодексу України про надра (чинного на час проведення перевірки) передбачено, що надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

За змістом ст. 65 Кодексу України про надра (чинного на час проведення перевірки) порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Як визначено п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.

Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно з приписами ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідна правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 03.05.2018р. по справі №917/717/17.

З матеріалів справи вбачається, що 27.10.2021 року позивачем складено акт №809/03 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ДП „Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№58)". В ході перевірки виявлено, що в період з 01.01.2019 по 27.10.2019 відповідачем здійснювалося самовільне користування надрам (підземні води) за відсутності документу дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням вимог пункту 16 Закону України "Про Перелік дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтей 44, 48, 49 Водного кодексу України, статті 16, І9 Кодексу України "Про надра".

Відсутність дозволу у вказаний період та обсяг спожитої води відповідачем не спростовано; а доводи стосовно того,що видобування підземних вод із кожного з водозаборів у випадку не перевищення 300 кубічних метрів на добу не потребують спеціального дозволу є голослівними та не підтвердженні документально.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 р. (далі - Методика).

Розрахунок збитків здійснено позивачем відповідно до пункту 9.1 Методики, згідно з яким розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: Зсам = 5 х W х Тар (грн.), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3), на дату виявлення порушення.

Розмір шкоди розраховано позивачем відповідно до поданого розрахунку становить 39896,00 грн.

Відповідачем заперечень щодо проведеного позивачем розрахунку збитків не подано та розмір останніх не спростовано. Доводи відповідача щодо забору води до 300 метрів кубічних на добу, що відповідно не потребує дозволу, до уваги судом не приймаються з огляду на не підтвердження права землекористування в місцях розташування свердловин.

Таким чином, наведені обставини у їх сукупності підтверджують протиправну поведінку відповідача, яка полягає у порушенні ним норм природоохоронного законодавства, шляхом самовільного використання підземних вод та користування надрами без дозвільних документів, що завдало шкоди навколишньому природному середовищу, та нанесло збитки у розмірі 39896,00 грн.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. ч. 1, 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№58)" (30300, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Гагаріна, буд. 2, код 08681028) на користь держави 39896,00 грн. (тридцять дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто шість гривень 00 коп.) шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, зарахувавши кошти за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Хмельницькій області/Ізяславська мтг/24062100, номер рахунку UA258999980333169331000022761, код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, код класифікації доходів бюджету 24062100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№58)" (30300, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Гагаріна, буд. 2, код 08681028) на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Івана Франка, 2/2, код 38045514) 2684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Суддя Ю.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 01.03.2024р.

Віддрук 2 прим :1 - до справи, 2- відповідачу (30300, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Ізяслав, вул. Гагаріна, буд 2, код 08681028) реком. з повід. про вруч.Позивачу, третій особі надіслати в електонний кабінет ЕС.

Надіслати на елект. адресу: позивачу (khmeln@dei.gov.ua), відповідачу (ust_58@ukr.net)