Ухвала

від 27.02.2024 по справі 924/1025/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"27" лютого 2024 р. Справа № 924/1025/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., при секретарі судового засідання Лежніній Я.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Релігійної організації "Управління Хмельницької єпархії Української православної церкви" м. Хмельницький

до Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління молоді та спорту Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

про визнання незаконним та скасування рішення

Представники сторін в судове засідання не з`явились

В судовому засіданні відповідно до ст.233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

25.09.2023р. на адресу суду надійшла позовна заява Релігійної організації "Управління Хмельницької єпархії Української православної церкви" про визнання незаконним та скасування рішення позачергової двадцять шостої сесії Хмельницької міської ради від 04.04.2023р. №9 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі".

Ухвалою від 02.10.2023р. відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 23.10.2023р. У підготовчому засіданні 23.10.2023р. оголошено перерву до 27.11.2023р. Ухвалою від 27.11.2023р. підготовче засідання відкладено на 07.12.2023р. У підготовчому засіданні 07.12.2023р. оголошено перерву до 21.12.2023р. Ухвалою від 21.12.2023р. підготовче засідання відкладено на 02.01.2024р. Ухвалою від 02.01.2024р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 16.01.2024р. У судовому засіданні 16.01.2024р. оголошено перерву до 30.01.2024р. У судовому засіданні 30.01.2024р. оголошено перерву до 11год. 30хв. 06.02.2024р. Ухвалою від 06.02.2024р. судове засідання відкладено на 15.02.2024р. Ухвалою від 15.02.2024р. судове засідання відкладено на 27.02.2024р.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив.

Відповідач у заяві від 27.02.2024р. проти позовних заперечує, у позові просить відмовити та розглядати справу за відсутності представника.

Частиною 4 ст. 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.10.2020р. у справі № 910/8816/19, аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020р. у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020р. у справі № 910/8816/19, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Суд бере до уваги, що позивач був повідомлений про дату та час судового засідання шляхом направлення копії ухвали від 15.02.2024р. до його електронного кабінету в системі Електронний суд про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Поряд із цим, судом береться до уваги, що судові засідання 06.02.2024р. та 15.02.2024р. було відкладено на іншу дати за клопотанням позивача у зв`язку із хворобою представника.

Разом з тим ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 904/2423/18, від 02.12.2020 у справі № 914/1531/19, від 22.12.2020 у справі № 925/337/19, від 13.01.2021 у справі № 910/4372/20, від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, від 19.01.2023 у справі № 904/6347/21.

Окрім того, судом враховано стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) якою встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі "Калашников проти Росії" Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення" № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ст. 3 ГПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки представника позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 22 травня 2019 року (справа № 310/12817/13, провадження № 61-36375св18).

Враховуючи викладене, та те, що представник позивача не з`явився в судове засідання 27.02.2024р., попередньо не повідомивши суд про причини своєї неявки, заяви про розгляд справи за їх відсутності суду не надав, неодноразове відкладення судового засідання на іншу дату за його ж клопотанням, суд вважає за необхідне залишити вказану позовну заяву без розгляду через неявку представника позивача, роз`яснивши йому, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду він має право звернутися до суду повторно.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України".

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). Враховуючи залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України та ч.4 ст.202 ГПК України, судовий збір сплачений позивачем за звернення із даним позовом до суду поверненню не підлягає.

Керуючись ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 233, 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 27.02.2024р. та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 01.03.2024р.

СуддяМ.Є. Муха

Віддруковано 2 примірники: 1 - до матеріалів справи, 2 - третій особі (29013, м. Хмельницький, пров. Героя України Олексія Скоблі, 5).

Направлено позивачу та відповідачу до електронного кабінету.