Ухвала

від 29.02.2024 по справі 925/259/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" лютого 2024 р. м. Черкаси справа № 925/259/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., без повідомлення учасників справи, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову поданого у справі № 925/259/24,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в Господарський суд Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (далі -відповідачі), в якому просить суд:

визнати недійсними рішення з питання 4-го порядку денного дистанційних позачергових Загальних зборів ПАТ «Черкасиобленерго», які були проведені 25.12.2023 року і оформлені Протоколом від 03.01.2024 №3/2023, в частині обрання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 незалежними членами наглядової ради;

визнати члена Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_2 , обраного рішенням дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Черкасиобленерго», що відбулись 25.12.2023 року і оформлені Протоколом від 03.01.2024 №3/2023, таким, що не може вважатись незалежним директором Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» та припинити повноваження члена Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» Федорченка Андрія Володимировича, обраного рішенням дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Черкасиобленерго», що відбулись 25.12.2023 року і оформлені Протоколом від 03.01.2024 №3/2023;

визнати члена Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_3 , обраного рішенням дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Черкасиобленерго», що відбулись від 03.01.2024 25.12.2023 року і оформлені Протоколом №3/2023, таким, що не може вважатись незалежним директором Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» та припинити повноваження члена Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» Марахіна Євгена Анатолійовича, обраного рішенням дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Черкасиобленерго», що відбулись 25.12.2023 року і оформлені Протоколом від 03.01.2024 №3/2023;

визнати члена Наглядової ради ПАТ «Черкаснобленерго» ОСОБА_4 , обраного рішенням дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Черкаснобленерго», що відбулись 25.12.2023 року і оформлені Протоколом від 03.01.2024 №3/2023, таким, що не може вважатись незалежним директором Наглядової ради ПАТ «Черкаснобленерго» та припинити повноваження члена Наглядової ради ПАТ «Черкаснобленерго» Федорчука Володимира Володимировича, обраного рішенням дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Черкасиобленерго», що відбулись 25.12.2023 року і оформлені Протоколом від 03.01.2024 №3/20234;

визнати члена Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_5 , обраного рішенням дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Черкасиобленерго», що відбулись 25.12.2023 року і оформлені Протоколом від 03.01.2024 №3/2023, таким, що не може вважатись незалежним директором Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» та припинити повноваження члена Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» Какушу Андрія Васильовича, обраного рішенням дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Черкасиобленерго», що відбулись 25.12.2023 року і оформлені Протоколом від 03.01.2024 №3/2023;

відшкодувати судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.02.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду по ній відкрито провадження у праві №925/259/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Разом з позовом позивачка продала до суду заяву про забезпечення позову (вх. № 3632/24), в якій просила суд забезпечити позов шляхом заборони до вирішення по суті спору у даній справі Наглядовій раді Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Голови наглядової ради та/або заступникам Голови Наглядової ради, або іншим посадовим особам, що входять до складу Наглядової ради Товариства, вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення, окрім тих, що пов`язані з підготовкою, скликанням і проведенням Загальних зборів акціонерів до розгляду питань про припинення повноважень та обрання повного складу Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго».

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявниця зазначила, що предметом спору у даній справі є визнання недійсними рішення з питання 4-го порядку денного дистанційних позачергових Загальних зборів ПАТ «Черкасиобленерго», які були проведені 25.12.2023 року і оформлені Протоколом від 03.01.2024 №3/2023, в частині обрання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 незалежними членами наглядової ради та визнання вищевказаних членів Наглядової ради такими, що не можуть вважатись незалежними директорами Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго», припинення їх повноважень, як членів Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» з підстав порушення ними п.п.9 п.3.2. розділу 3 Положення про Наглядову раду ПАТ «Черкасиобленерго» та обрання незалежних директорів без дотримання принципу незалежності. Порушення порядку формування складу Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго», може призвести до прийняття відповідних рішень всупереч чинному законодавству України, що негативно вплине на фінансове становище та господарську діяльність ПАТ «Черкасиобленерго», що в свою чергу порушує права акціонерів, однією з яких є заявниця, власник простих іменних акцій у кількості 1 шт. номінальною вартістю 0,25 грн., що становить 0,0000% у статутному капіталі Товариства,і зацікавлена в стабільному функціонуванні ПАТ «Черкасиобленерго» в межах правового поля. Тому для дотримання господарських інтересів Товариства та корпоративних інтересів акціонерів існує об`єктивна необхідність в забезпеченні позову для унеможливлення ускладнення ефективного поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову вказує уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Розглянувши заяву позивача про застосування заходів забезпечення позову, матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 1 ч. 1, ч. 3 ст. 138 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України, зокрема, передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 25.03.2019 року у справі № 920/622/18).

Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру позовних вимог та обставин справи, а заявлений захід забезпечення позову має перебувати у зв`язку з предметом позовної вимоги.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (судом враховано правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 27.11.2023 року у справі № 903/639/23. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Суд зазначає, що обов`язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

Саме на відновлення порушеного права та охоронюваного законом інтересу подається позов, а заходи забезпечення позову, у такому випадку, забезпечують можливість ефективного відновлення порушеного права та охоронюваного законом інтересу, у випадку задоволення позову.

За частиною 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Оскільки за змістом статті 4 Господарського процесуального кодексу України об`єктом захисту, у тому числі судового, є лише порушене, невизнане або оспорюване право чи охоронюваний законом інтерес, а не потенціальна можливість порушення таких прав позивача у майбутньому, то і заходи забезпечення позову мають убезпечувати позивача від подальших порушень його прав та перебувати у взаємозвязку із заявленими позовними вимогами.

Зі змісту заяви про забезпечення позову убачається що вимоги ОСОБА_1 спрямовані на блокування дій та унеможливлення прийняття рішень Наглядовій раді Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Голови наглядової ради та/або заступникам Голови Наглядової ради, або іншим посадовим особам, окрім тих, що пов`язані з підготовкою, скликанням і проведенням Загальних зборів акціонерів, до розгляду позовних вимог у даній справі та обрання оновленого складу Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго», вважаючи, що лише у такий спосіб, його права акціонера будуть захищені.

У зв`язку з викладеним, враховуючи відсутність у заяві про забезпечення позову конкретно визначених рішень, які не можуть прийматись Наглядовою радою Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на період розгляду справи, будь-яких доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення, а також того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд приходить до висновку, що підстави для вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 136-137, 139, 140, 202, 233-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову за вх. № 3632/24 від 27.02.2024 року у справі № 925/259/24 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області у строки та в порядку, встановлені ст.ст. 253-259 ГПК України.

Суддя В.М. Грачов