Рішення

від 29.02.2024 по справі 926/5217/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року Справа № 926/5217/23Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча

секретар судового засідання Голіней Я.І.

за участі представників:

позивача: Лелюк Х.М.

відповідача: не з`явився

розглянувши матеріали справи

за позовом Чернівецької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕППІ БУД»

про стягнення заборгованості за договором оренди землі в сумі 26 914, 71 грн

І. Короткий зміст позовних вимог.

Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕППІ БУД» (далі ТОВ «ХЕППІ БУД») про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 26 914, 71 грн.

Позов обґрунтований тим, що в порушення умов укладеного договору оренди землі №12565 від 25.07.2023 відповідач не сплатив кошти за фактичне користування земельною ділянкою, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 24190,79 грн.

На підставі п. 12.3 договору позивачем нараховано пеню за період з 01.09.2023 по 01.12.2023 в розмірі 2 225,55 грн, яку він просить стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з ТОВ «ХЕППІ БУД» за період з 01.09.2023 по 01.12.2023 3% річних в сумі 182,92 грн та 315,45 грн інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву.

ІІ. Рух справи у суді

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2023 року позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 04.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 27.12.2023.

27.12.2023 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із участю в іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 27.12.2023 розгляд справи відкладено на 31.01.2024.

Ухвалою суду від 31.01.2024 у зв`язку з неявкою представника відповідача судове засідання відкладено на 15.02.2024.

Ухвалою суду від 15.02.2024 розгляд справи відкладено на 29.02.2024 у зв`язку з відсутністю доказів відповідача про дату і час судового слухання.

Присутній у судовому засіданні 29.02.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частин 1-4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Частиною 7 статті 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 року №270, поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставці до дому (п. 92. правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання, суперечить вимогам правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата.

Аналізуючи зазначені вище положення правил надання послуг поштового зв`язку слід дійти висновку, що повернення судових рішень із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 916/3188/16.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем знаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕППІ БУД» є: вул. О. Герцена 6, кв.1, м. Чернівці.

Вся судова кореспонденція по даній справі, яка надсилалась відповідачу, була надіслана за вищезазначеною адресою.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 04.12.2023, ухвали суду про відкладення розгляду справи по суті від 27.12.2023 та 15.02.2024, що були завчасно надіслані відповідачу за належною адресою, повернуто суду із довідкою пошти про причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно з ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 статті 251 ГПК України).

Враховуючи, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався своїми процесуальними правами, суд вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Після виходу з нарадчої кімнати відповідно до ст.240 ГПК України у судовому засіданні 29.02.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення..

III. Фактичні обставини справи, встановлені судом

25.07.2023 на підставі рішення Чернівецької міської VIII скликання від 29.06.2023 №1311 ради між Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХЕППІ БУД» було укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, яка розташована за адресою: м.Чернівці, проспект Незалежності, 137.

Згідно п.п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7324 га, кадастровий номером 7310136300:18:001:0060.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативно грошової оцінки хемельних ділянок від 21.07.2023 №НВ-9924651532023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11 320 047,20 грн. (п.2.3)

Договір укладено на 10 (десять) років і він діє до 24.07.2033, відповідно до п.3.1 Договору.

Даний Договір зареєстрований 25.07.2023, що підтверджується відміткою «Внесено в реєстр договорів оренди землі».

Земельну ділянку передано в оренду ТОВ «ХЕППІ БУД» на підставі Рішення Чернівецької міської ради 34 сесії VIII скликання від 29.06.2023 за вхідним номером №1311.

Договором визначено, що орендна плата вноситься орендарем виключно в грошовій формі у розмірі 339601,41 грн грн на рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. (п.4.1)

Відповідно до п. 4.4 Договору орендна плата сплачується орендарем рівними частинами у строк до 30 числа місяця, наступного за звітним. Обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що цільове призначення земельної ділянки відповідно до категорії земель: землі для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код 02.10).

Зміни до договору здійснюються шляхом укладання додаткових договорів, підписаних уповноваженими представниками сторін. (п.9.1)

Згідно п.11.1 Договору орендар сплачує плату за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати, розраховану згідно з додатком 2 до цього договору, в сумі 24190, 79 грн (двадцять чотири тисячі сто дев`яносто грн 79 копійок) на розрахунковий рахунок: Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/, код ЄДРПОУ 37836095, р/р №UA668999980314101931000024405, Казначейство України (ЕАП), код платежу 50110000 (цільові фонди, утворені органами місцевого самоврядування) до 31.08.2023 (к разі дострокового розірвання/ припинення договору оренди землі до дати його розірвання/ припинення)

Пунктом 12.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору.

У разі несвоєчасної сплати плати за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати в термін, визначений цим договором, нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (п.12.4)

Пунктом 13.4.2 договору визначено, що невід`ємною частиною цього договору (додаток № 2) є розрахунок коштів за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати.

Відповідно до наявного в матеріалах справи додатку № 2 до договору оренду землі від 25.07.2023 №12565 загальна сума коштів за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати по земельній ділянці площею 0, 7324 га за адресою проспект Незалежності, 137 за період з 29.06.2023 по 24.07.2023 становить 24190, 79 грн.

Підстава здійснення вказаного розрахунку - рішення Чернівецької міської ради VIII скликання від 29.06.2023 №1311 (пункти 7, 7.1, 27) .

Доказів розірвання, зміни чи визнання договору оренди землі недійсним суду не надано.

Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надіслав претензію ТОВ «ХЕППІ БУД» №24/01-08/3-07/1521 від 18.09.2023 щодо необхідності сплати заборгованості в сумі 24 626, 22 грн, з них 24 190, 79 грн основної заборгованості та 435, 43 грн пені, нарахованої за період з 01.09.2023 по 18.09.2023.

Проте, вказана претензійна вимога залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

IV. Позиція суду по суті спору

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України (далі ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За ч.1ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України «Про оренду землі»).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно п. п.4.1, 11.1 Договору відповідач зобов`язався до 31.08.2023 сплатити за фактичне користування земельною ділянкою плату в розмірі 24 190, 79 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк за фактичне користування земельною ділянкою не сплатив, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 24190,79 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 24190,79 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважаться таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

За змістом частини шостої статей 231 та 232 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, а їх нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Пунктом 12.4 договору передбачено, що у разі несвоєчасної сплати плати за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати в термін, визначений цим договором, нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки судом встановлено неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором, з ТОВ «ХЕППІ БУД» слід стягнути згідно наявного в матеріалах справи розрахунку 2 225,55 грн пені, що нарахована за період з 01.09.2023 по 01.12.2023.

Частиною 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене вище суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути згідно наявного в матеріалах справи розрахунку 315, 45 грн інфляційних втрат та 3% річних в сумі 182, 92 грн за період з 01.09.2023 по 01.12.2023.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами у господарському процесі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У ході розгляду справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів, досліджених та оцінених судом у сукупності за правилами статті 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в загальній сумі 26 914,71 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні з позовною заявою до суду сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1518 від 28.11.2023.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір у розмірі 2684,00 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕППІ БУД» (58003, 2 провул. В.Великого 6, кв. 1, м. Чернівці, код 45097194) на користь Чернівецької міської ради (58002, пл. Центральна, 1, м. Чернівці, код 36068147) 24190,79 грн основного боргу, 2225,55 грн пені, 182,92 грн 3% річних, 315,45 грн інфляційних втрат та 2684,00 грн судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

СуддяМ.І. Ніколаєв