Ухвала

від 29.02.2024 по справі 918/714/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 918/714/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024

за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до: 1) Фермерського господарства "Агротех-Р";

2) ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу";

2) Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області;

3) Костопільська державна сортодослідна станція,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 4) ОСОБА_3 ,

про витребування нерухомого майна з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Здолбунівської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - позивач), до суду з позовом до Фермерського господарства ?Агротех-Р? (далі - відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - відповідач-2), у якому просив:

- витребувати у відповідача-1 на користь позивача нерухоме майно - ангар загальною площею 1416,1 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1880104556234), який розташований по АДРЕСА_1 ;

- витребувати у відповідача-1 на користь позивача нерухоме майно - будівлю для охорони загальною площею 14,7 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1880097656234), яка розташована по АДРЕСА_1 ;

- витребувати у відповідача-2 на користь позивача нерухоме майно - адмінбудинок загальною площею 50,3 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1880085056234), який розташований по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне нерухоме майно належить до державної власності та незаконно вибуло із володіння держави в особі позивача, у зв`язку з чим порушені права та інтереси держави, тому позов підлягає задоволенню.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.05.2023 у позові відмовлено. Додатковими рішеннями Господарського суду Рівненської області від 05.06.2023 частково задоволені заяви відповідачів та стягнуто з Рівненської обласної прокуратури на їх користь по 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду мотивовано тим, що прокурор не довів належність спірного майна до державної власності та не подав оригінали документів, на яких ґрунтується право державної власності на це майно, що виключає правові підстави для задоволення позову.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 вищевказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Також скасовані додаткові рішення місцевого господарського суду.

Постанова суду мотивована тим, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння держави поза її волею в особі позивача та на даний час незаконно зареєстровано та використовується відповідачами, тому позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2023 закрито касаційне провадження за касаційними скаргами Фермерського господарства "Агротех-Р" та ОСОБА_2 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.05.2023, ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі) (далі - ОСОБА_1 , скаржник) звернулася 08.12.2023 до суду із апеляційною скаргою, в якій просила поновити на апеляційне оскарження рішення; прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі; скасувати рішення в частині витребування у ОСОБА_2 на користь Фонду державного майна України нерухомого майна - адмінбудинку загальною площею 50,3 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1880085056234), який розташований по АДРЕСА_1 ; закрити провадження у справі №918/714/22 в частині позовних вимог до ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; судові витрати покласти на позивача та прокурора.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме, звернутися до Північно-західного апеляційного господарського суду із заявою про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги із обґрунтуванням підстав для його поновлення.

В ухвалі суду від 21.12.2023 судом зазначено, що скаржником не зазначено дату (з відповідними доказами), коли скаржник дізналася про судові рішення у даній справі, лише зазначено, що про судові рішення стало відомо в кінці листопада 2023 року, що унеможливлює застосування статті 256 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яка розповсюджується на осіб, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. Крім того, клопотання ОСОБА_1 обґрунтовує незалученням судом до участі у справі №918/714/22 як учасника справи, що, на її думку, є поважною причиною на оскарження судового рішення, а тому строк підлягає поновленню судом апеляційної інстанції. Водночас, неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку. Скаржником не доведено та не обґрунтовано обставин, що зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження, не надано жодних доказів на підтвердження існування таких обставин, не доведено непереборність відповідних обставин. За таких обставин, причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, які зазначені скаржником в апеляційній скарзі, визнано необґрунтованими, і як наслідок - неповажними.

Вказана ухвала була надіслана скаржнику на адресу, яка зазначена ним в апеляційній скарзі: АДРЕСА_2 .

05.01.2024 на адресу суду апеляційної інстанції повернуто поштове відправлення з копією ухвали від 21.12.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, що було надіслане на адресу скаржника з відміткою поштового відділення ?адресат відсутній за вказаною адресою ".

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з тим, що станом на дату винесення ухвали скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги.

09.02.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 з підстав порушення норм процесуального права.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Частинами 2, 3 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За змістом частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху зазначаються недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частина 2 статті 256 ГПК України).

Згідно цієї норми суд апеляційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.

Як зазначено вище ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду про залишення касаційної скарги без руху від 21.12.2023 була направлена ОСОБА_1 на адресу зазначену нею в апеляційній скарзі.

Утім це поштове відправлення 05.01.2024 повернулося до апеляційного суду без вручення адресату з відміткою ?адресат відсутній за вказаною адресою ".

Відповідно до частин 3 і 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка".

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою "Судова повістка", працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Враховуючи відсутність в матеріалах касаційної скарги підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) погодилася із висновками суду, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення особи ?належним?, зазначивши, що отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Оскільки ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 надіслано ОСОБА_1 за адресою, вказаною нею в апеляційній скарзі, то слід вважати, що її належним чином повідомлено про постановлення судом апеляційної інстанції цієї ухвали.

Крім того, 25.12.2023 вказана ухвала була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Згідно з частиною 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, а особливо у випадку, коли скаржник зацікавлений у вирішенні питання про відкриття провадження у справі, оскільки саме він не погоджується з рішенням суду попередньої інстанції і ставить під сумнів його законність.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

За приписами частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine) від 26.04.2007, № 8371/02 та "Трух проти України" (Trukh v.Ukraine) від 14.10.2003.

ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу, з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно з вимогами статті 43 ГПК України, повинна була виявляти інтерес до відомого їй провадження, зокрема, щодо руху поданої нею скарги та результату розгляду її судом, а саме щодо усунення можливих недоліків касаційної скарги на стадії відкриття апеляційного провадження у справі чи вчинення інших процесуальних дій, зокрема за даними Єдиного державного реєстру судових рішень або ознайомившись з матеріалами справи.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У зв`язку із тим, що наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано судом неповажними, а скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги та не подано заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із обґрунтуванням підстав для його поновлення, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

За вказаних обставин у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду.

Відповідно до частини 2 статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 293 ГПК України, оскільки у даній справі правильне застосовування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до положень частини 6 статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №918/714/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, іншим учасникам - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов