Постанова

від 28.02.2024 по справі 826/16328/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 826/16328/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульський Г. М. - головуючий, Краснов Є. В., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Анисс»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 (колегія суддів у складі: Тищенко О. В. - головуючий, Шаптала Є. Ю., Станік С. Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анисс»

до Київської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», 2. Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дарницького району м.Києва

про визнання протиправним та скасування рішення

за участю:

позивача: Дубовський П. В. (адвокат)

відповідача: Пилипчук І. І. (самопредставництво),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Анисс» звернулося з позовом до суду до Київської міської ради, у якому, уточнивши позовні вимоги, просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 22.03.2018 № 377/4441 "Про надання статусу парку земельній ділянці орієнтовною площею 189476,36 кв.м, розташованій навколо озера Сонячне на вулиці Ревуцького в Дарницькому районі міста Києва» (далі - Рішення).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним рішенням порушено право позивача на отримання у користування земельної ділянки для обслуговування нерухомого майна, яке є власністю позивача.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Суди розглядали справу неодноразово.

2.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2022, в позові відмовлено.

2.3. Постановою Верховного Суду від 11.01.2023 вище наведені рішення судів в частині відмови у позові про визнання протиправним та скасування пункту 2 Рішення скасовані, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 залишено без змін.

2.4. Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 (суддя Комарова О. С.), позов в частині визнання протиправним та скасування пункту 2 Рішення задоволено, визнано протиправним та скасовано пункт 2 Рішення.

2.5. Рішення суду мотивовано тим, що пункт 2 Рішення не відповідає визначеній законом компетенції органу, який його видав і порушує охоронювані законом інтереси позивача.

2.6. Оскарженою постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023, вище вказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування пункту 2 Рішення відмовлено повністю.

2.7. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірний пункт Рішення не порушує прав позивача та позивачем не доведені обставини, з якими він пов`язував позовні вимоги, що виключає правові підстави для задоволення позову.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказану постанову суду, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник послався на те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує на те, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 914/2057/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 та відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.3. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування апеляційним судом норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив залишити без задоволення касаційну скаргу в частині оскарження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України та закрити касаційне провадження в частині оскарження на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що позивач є власником нежитлової будівлі (літ.А) закладу громадського харчування загальною площею 973 кв.м розташованого за адресою: м. Київ, вул.Ревуцького, буд. 2-Г відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно за індексним номером 22115765 від 26.05.2014 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 140386227 від 05.10.2018.

4.2 Позивач звернувся до відповідача з клопотанням від 24.10.2016 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки, розташованої по вулиці Ревуцького, 2-Г, орієнтовною площею 0,3 га з цільовим призначенням - експлуатація закладу громадського харчування та благоустрій території.

4.3 Повідомленням № 7 від 09.12.2016 позивач поінформував відповідача про те, що замовлено розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Ревуцького, 2-Г. До повідомлення долучено договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

4.4 Листом від 17.01.2017 № 596/10/26-51-12-03-19 Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві надано інформацію про те, що позивач зареєстрований платником земельного податку з 12.04.2013 за земельну ділянку, яка розташована по вул. Ревуцького, 2-Г у Дарницькому районі міста Києва.

4.5 23.01.2017 заступником директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було погоджено завдання на проектування № ЗВП-3071 відносно проектування землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м.Київ, Дарницький район, вул. Ревуцького, 2Г, обліковий код 63:292:0137, з правом оренди на 10 років, цільове призначення якої для експлуатації рекреаційного комплексу із закладом громадського харчування та благоустрою території, орієнтовним розміром 0,29 га. На вказаній земельній ділянці наявна нежитлова будівля (літ.А), заклад громадського харчування площею 973 кв.м, яка перебуває у приватній власності позивача. В якості невід`ємної частини даного завдання було складено план-схему з визначенням орієнтовних меж і місця розташування земельної ділянки.

4.6 Апеляційний суд встановив, що рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення бажаної позивачем земельної ділянки в матеріалах справи відсутнє, як і проектна документація.

4.7 Рішенням надано статус парку земельній ділянці орієнтовною площею 189476,36 кв.м, розташованій навколо озера Сонячне на вулиці Ревуцького в Дарницькому районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:63:292:001), межі якої зазначені в додатку до цього рішення (пункт 1 Рішення).

4.8 Пунктами 2.1, 2.2 Рішення доручено Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Дарницького району м. Києва вжити організаційно-правові заходи щодо оформлення права постійного користування та його державної реєстрації на земельну ділянку, вказану у пункті 1 даного рішення. Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» доручено здійснити організаційно-правові дії щодо благоустрою земельної ділянки, визначеної пунктом 1 Рішення (пункт 3 Рішення). У додатку до Рішення міститься план-схема земельної ділянки, якій надається статус парку.

4.9 Рішення оприлюднено в газеті «Хрещатик» від 23.05.2018 № 55 (5106).

4.10 Апеляційний суд встановив, що визначення межі заявленої земельної ділянки з врахуванням існуючої ситуації на момент опрацювання клопотання підтверджується і план-схемою до дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», відповідно до якої земельна ділянка площею 3,37 га не включає в себе земельну ділянку, розташовану під об`єктами нерухомого майна позивача по вул. Ревуцького у м. Києві.

4.11 Крім того, місцевим господарським судом під час нового розгляду справи встановлено, що 22.04.2021 Київською міською радою було ухвалено рішення № 623/664 "Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" на вул. Ревуцького (навколо озера Сонячне) у Дарницькому районі м. Києва для утримання та благоустрою зелених насаджень та обслуговування парку", відповідно до пункту 1 якого Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 3,37 га для утримання та благоустрою зелених насаджень та обслуговування парку згідно з план-схемою, яку додано до вказаного рішення.

4.12 Цим судом встановлено, що відповідно до плану-схеми вказаного рішення, земельна ділянка, щодо якої Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в постійне користування не включає бажану позивачем земельну ділянку, необхідну для експлуатації розташованої на ній нерухомості.

4.13 Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.14 Частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

4.15 Отже, у разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18.

4.16 Тому підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі (подібний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 914/73/18, від 14.01.2020 у справі № 910/21404/17).

4.17 Як вбачається із встановлених судами обох інстанцій обставин справи права позивача спірними умовами Рішення не були порушені (пункти 4.10, 4.11-4.12 цієї постанови).

4.18 Згідно статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1). Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина 2).

4.19 Оскільки доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, підстав для зміни чи скасування постанови цього суду за мотивів, наведених у касаційній скарзі, Суд не вбачає.

4.20 Відповідно до положень статті 129 ГПК України судові витрати з касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Анисс» залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі № 826/16328/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач