Ухвала

від 29.02.2024 по справі 760/21815/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(у порядку ухвалення додаткового рішення)

29 лютого 2024 року м. Київ

Унікальний номер справи № 760/21815/20

Головуючий у першій інстанції - Козленко Г.О.

Апеляційне провадження № 22-з/824/3/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Яресько Тараса Віталійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваканда», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Департамент (Центр) надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, і поновлення права власності, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна М.А., треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Департамент (Центр) надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, і поновлення права власності. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Ваканда», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Департамент (Центр) надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, і поновлення права власності - задоволено частково. Визнано протиправними дії та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 травня 2020 року про реєстрацію за ТОВ «Ваканда» права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ТОВ «Ваканда» права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2079202980000. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Ваканда» про поновлення державної реєстрації права власності на квартиру - відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Ваканда» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 681 грн. 60 коп. (т. 2 а.с. 19-27).

Не погодившись з рішенням районного суду, 29 травня 2023 року представник ТОВ «Ваканда» - адвокат Клименко Є.Г. звернувся до суду з апеляційною скаргою (т. 2 а.с. 75-79).

Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Ваканда» - задоволено частково. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року - скасовано в частині скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ТОВ «Ваканда» права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2079202980000, ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року - залишено без змін (т. 2 а.с. 152-159).

20 грудня 2023 рокуКиївським апеляційним судом отримано заяву від представника ОСОБА_1 - адвоката Яресько Т.В. про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив стягнути з ТОВ «Ваканда» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. (т. 2 а.с. 162-167).

18 січня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Київського апеляційного суду та 19 січня 2024 року були передані судді-доповідачу (т. 2 а.с. 172).

У судовому засіданні представник ТОВ «Ваканда» - адвокат Клименко Є.Г.заперечував проти задоволення заяви і просив відмовити в її задоволенні, посилався на не співмірність та не доведеність факту оплати заявленої суми витрат на правничу допомогу.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були сповіщені на зазначені ними адреси про що є відмітки працівників пошти про вручення особисто та повнолітнім членам сім`ї поштових відправлень. Крім того, ОСОБА_1 , його представник - адвокат Яресько Т.В., ОСОБА_2 були сповіщені на зазначені ними адреси електронної пошти із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень. Від начальника Служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації - Давиденко В. надійшла заява з проханням розглянути справу за відсутності представника (т. 2 а.с. 174-190).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.

Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).

Зважаючи на вищезазначене та положення ч. 5 ст. 130, ч. 4 ст. 270, ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд визнав повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяв, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

У постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 306/1198/17 Верховний Суд зазначив, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).

За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвоката Яресько Т.В. заявив, що розмір судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в апеляційному суді, складає 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (т. 2 а.с. 103-121).

У заяві проухвалення додаткового рішення представник ОСОБА_1 - адвоката Яресько Т.В. просив стягнути з позивача 10 000,00 грн. витрати на правничу допомогу в апеляційній інстанції (т. 2 а.с. 163-164).

На підтвердження повноважень представник ОСОБА_1 - адвокат Яресько Т.В. долучив до відзиву на апеляційну скаргу копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 23176 від 26 жовтня 2023 року, укладеного між адвокатом Яресько Т.В. та ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 137), додаток № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 23176 від 26 жовтня 2023 року (т. 2 а.с. 138), ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1492403 (т. 2 а.с. 142), свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія КС № 8815/10 (т. 2 а.с. 143).

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником ОСОБА_1 - адвокатом Яресько Т.В. надано акт приймання-передачі послуг № 1 від 10 листопада 2023 року (т. 2 а.с. 140) та розрахункову квитанцію № 10/11/23 згідно договору про надання правничої (правової) допомоги № 23176 від 26 жовтня 2023 року на суму 10 000,00 грн. (т. 2 а.с. 141).

Так, пунктом 3.1. договору про надання правничої (правової) допомоги № 23176 від 26 жовтня 2023 року передбачено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правничу (правову) допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін (т. 2 а.с. 139, зворот).

Згідно з пунктом 1 додатку № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 23176 від 26 жовтня 2023 року, даний додаток визначає порядок оплати правової (правничої) допомоги адвокату за представництво інтересів клієнта ри розгляді справи № 760/21815/20 в Київському апеляційному суді, в тому числі, але не виключно: написання заяв по суті, клопотань, пояснень, тощо.

Згідно з пунктом 2 додатку № 1 вартість послуг за домовленістю сторін складає фіксовану суму 10 000,00 грн. (т. 2 а.с. 138).

В акті приймання-передачі послуг № 1 від 10 листопада 2023 року міститься опис наданих послуг адвокатом Яресько Т.В. в Київському апеляційному суді на загальну суму 10 000,00 грн., а саме: надання правничої допомоги щодо представництва інтересів клієнта при розгляді справи № 760/21815/20 в Київському апеляційному суді, в тому числі, але не виключно: написання заяв по суті, клопотань, пояснень, тощо (т. 2 а.с. 140).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

06 грудня 2023 року до суду надійшли заперечення щодо стягнення судових витрат від представника ТОВ «Ваканда» - Клименка Є.Г., в яких останній посилався на те, що представником позивача не надано до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, в розумінні ч. 3 ст. 137 ЦПК України, а також не надано належних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт адвокатом по представництву позивача в суді та наданні іншої правничої допомоги. Крім того, з наданих представником доказів на підтвердження оплати наданих адвокатом послуг вбачається, що гонорар сплачував йому не позивач, а інший представник позивача за довіреністю ОСОБА_2, яка не мала відповідних повноважень здійснювати оплату витрат від імені позивача. Тобто, відсутні докази, що саме позивач поніс відповідні витрати. Крім того, представником позивача не надано оформлених у встановленому законом порядку документів щодо оплати гонорару, а саме - квитанції до прибуткового касового ордера чи платіжного доручення з відміткою банку або іншого банківського документу (т. 2 а.с. 149).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Колегія суддів відхиляє доводи представника ТОВ «Ваканда» - Клименка Є.Г. щодо того, що представником позивача не надано оформлених у встановленому законом порядку документів щодо оплати гонорару, а саме - квитанції до прибуткового касового ордера чи платіжного доручення з відміткою банку або іншого банківського документу, враховуючи наступне.

З огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Крім того, колегія суддів критично оцінює доводи представника ТОВ «Ваканда» - Клименка Є.Г., що стороною позивача не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також не надано належних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт адвокатом по представництву позивача в суді, з огляду на те, що позивачем та адвокатом Яресько Т.В. було визначено фіксований розмір гонорару у розмірі 10 000,00 грн. за надання правничої допомоги щодо представництва інтересів клієнта при розгляді справи № 760/21815/20 в Київському апеляційному суді, в тому числі, але не виключно: написання заяв по суті, клопотань, пояснень, тощо(т. 2 а.с. 138, 140).

Враховуючи викладене, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, надану адвокатом Яресько Т.В позивачу ОСОБА_1 в апеляційному суді, який підлягає відшкодуванню на їх користь, апеляційний суд дійшов висновку, що компенсації підлягають пропорційно до задоволених позовних вимог - 5 000,00 грн. (10 000,00 грн. ? 50 % ) витрат на правничу допомогу в апеляційному суді.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Яресько Тараса Віталійовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути зі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваканда» (Код ЄДРПОУ - 43065527) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 29 лютого 2024 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова