Рішення

від 28.02.2024 по справі 160/31401/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 рокуСправа №160/31401/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Євробус в особі представника Караканової Тетяни Володимирівни до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

29.11.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 28.11.2023 року через систему Електронний суд позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Євробус в особі представника Караканової Тетяни Володимирівни до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 006188 від 15.11.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у відношенні товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Євробус, винесену відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

В обґрунтування позову зазначено, що абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону №2344 передбачає відповідальність саме за відсутність на момент перевірки визначених законом документів, а не їх використання. Такими документами згідно п. 3.3 Інструкції № 385 в даному випадку мали бути картка водія чи роздруківку даних роботи тахографа. Таким чином, оскільки у водія позивача на момент перевірки хоч і була відсутня роздруківка роботи цифрового тахографа, проте за наявності у останнього діючої картки водія констатувати недотримання позивачем вимог ст. 48 Закону №2344 в цьому випадку не має жодних підстав. Як наслідок, відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344. Таким чином, постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу № 006188 від 15.11.2023 року підлягає скасуванню, оскільки не підтверджується правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

06.02.2024 року Державною службою України з безпеки на транспорті до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. Положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів. Відтак, під час перевірки було виявлено порушення вимог абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Як наслідок, за порушення вимог додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову від 15.11.2023 № 006188. Згідно копії акту, акт № АР017283 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.09.2023, зокрема встановлено, таке: «Направлення на перевірку 21.09.2023 № НР000259. Під час перевірки виявлено порушення ТЗ обладнаний тахографом. Водій не використовує картку водія. У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 6 частина 1, виконання резидентами України міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених ст. 53 цього Закону, а саме: роздруківка даних роботи цифрового тахографа водія ОСОБА_1 за 26.09.2023 р. Пояснення водія про причини порушень: водій від пояснень та підпису відмовився.» Постанова № 006188 від 15.11.2023 року прийнята на основі акту № АР 017283 від 26.09.2023 року, у якому посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області зазначене і конкретизоване порушення ТОВ з ІІ «Євробус». Отже, саме суб`єкт господарювання, який зацікавлений в доведенні своїй позиції, має надати всю інформацію, яка може вплинути на результат розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Відтак, доводи позивача є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено вчинення адміністративно-господарського правопорушення саме ним як суб`єктом господарювання.

13.02.2024 року від товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Євробус до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що відповідач не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Пруднику С.В.

Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Євробус до суду подано заяву про забезпечення позову,за наслідками розгляду якої, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 року відмовлено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 року прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 року провадження по адміністративній справі №160/31401/23 зупинено до отримання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року поновлено провадження в адміністративній справі №160/31401/23, розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що 26.09.2023 року на підставі Договору-заявки на перевезення вантажу № 19092023 від 19.09.2023 року, позивачем транспортним засобом марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 було здійснено перевезення вантажу по маршруту Хинчештський район, село Фундул Галбене, Молдава пгт Царичанка.

Згідно протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 15 листопада 2022 року, ідентифікаційний номер № НОМЕР_2 D вбачається, що у вищезазначеному транспортному засобі встановлений цифровий тахограф.

В результаті чого у виконання вимог законодавства України, водієм ОСОБА_1 було отримано картку водія з терміном дії з 17.04.2019 року по 16.04.2024 року, оскільки даний транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом.

Тож, 26.09.2023 року посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області на а/д М15 Одеса Рені км 12 + 125 м провели перевірку транспортного засобу марка DAF, номерний знак НОМЕР_3 , який належить ТОВ з ІІ «Євробус» (далі по тексту позивач) під керуванням водія ОСОБА_1 в результаті чого було складено акт № АР 017283 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (далі по тексту акт № АР 017283).

Згідно акту № 017283 вбачається, що під час перевірки виявлені порушення, відповідальність за які передбачена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів перелік яких вказано ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: роздруківка даних роботи цифрового тахографа водія ОСОБА_1 за 26.09.2023 року.

15.11.2023 року в Державна служба України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області відбувся розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, та останнім було винесено постанову про застосування адміністративно господарського штрафу № 006188, якою до позивача застосовано адміністративно господарський штраф у сумі 34000 грн.

Вважаючи спірну постанову безпідставною та протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предметом спірних правовідносин є правомірність застосування до позивача санкцій за порушення положень чинного законодавства, зокрема у вигляді адміністративно-господарського штрафу. Так, за змістом частини першої статті 218 Господарського кодексу України (далі ГК України) підставою господарсько правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі статтями 238, 239 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, до яких відноситься адміністративно господарський штраф.

Відповідно до частини першої статті 241 ГК України, адміністративно господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

При цьому, для правильного вирішення справи по суті необхідним є дослідження нормативно-правового регулювання, яке визначає вимоги до осіб, які є учасникам правовідносин з перевезення.

Так, відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про транспорт» № 232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Крім того, відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Крім того, процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 № 727).

Так, положеннями Порядку № 1567 врегульовано, що: державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2); органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3); державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4); рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12); рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших 4 об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14); рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19).

Крім того, пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб`єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Відповідно до статті 18 Закону № 2344-ІІІ визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Згідно з положеннями статті 34 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Статтею 48 Закону № 2344-III обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший в значений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів.

Відтак, під час перевірки було виявлено порушення вимог абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Як наслідок, за порушення вимог додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирі і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову від 15.11.2023 № 006188.

Згідно копії акту, акт № АР017283 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.09.2023, зокрема встановлено, таке: «Направлення на перевірку 21.09.2023 № НР000259.

Під час перевірки виявлено порушення ТЗ обладнаний тахографом. Водій не використовує картку водія.

У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 6 частина 1, виконання резидентами України міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених ст. 53 цього Закону, а саме: роздруківка даних роботи цифрового тахографа водія ОСОБА_1 за 26.09.2023 р. Пояснення водія про причини порушень: водій від пояснень та підпису відмовився.»

Постанова № 006188 від 15.11.2023 року прийнята на основі акту № АР 017283 від 26.09.2023 року, у якому посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області зазначене і конкретизоване порушення ТОВ з ІІ «Євробус».

Відтак, саме суб`єкт господарювання, який зацікавлений в доведенні своїй позиції, має надати всю інформацію, яка може вплинути на результат розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Тому, доводи позивача є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено вчинення адміністративно-господарського правопорушення саме ним як суб`єктом господарювання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок).

Приписами пункту 25 Порядку № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно пункту 26 Порядку № 1567 про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

03.11.2023 року Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області рекомендованим листом направив на офіційну електронну адресу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повідомлення про розгляд справи від 01.11.2023 № 85004/23/24-23 разом з копією акту № АР 017283 від 26.09.2023, який відбувся 15.11.2023 року.

Таким чином, відповідачем вжито усіх заходів щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи, оскільки здійснено повідомлення у спосіб, визначений Порядком № 1567.

Отже, позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та мав реальну можливість бути присутнім при такому розгляді.

Відповідно до статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

До міжнародних перевезень пасажирів та небезпечних вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

При виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати: дозвіл України; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

При виконанні міжнародних перевезень пасажирів нерезиденти повинні мати: дозвіл України; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (для нерегулярних та маятникових перевезень); білетно-облікову документацію.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено загальні правила міжнародних перевезень та перелік необхідних документів, але цією статтею не зазначається конкретна санкція за правопорушення, а відтак не зазначення частини жодним чином не впливає на склад і кваліфікацію порушення в сфері автомобільного транспорту.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 № 385: контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської Угоди, що стосується роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі - ЄУТР).

Згідно з положеннями п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

При цьому п. 2.6 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті визначено, що ПСТ (пункт сервісу тахографів) виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі:

- установлення або заміни тахографа;

- ремонту тахографа;

- зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу;

- якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Відповідно до положень п. 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції «майстерні або механіка» та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання.

При цьому, пунктом 2.7 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше.

Відповідно до частини 8 статті 53 Закону «Про автомобільний транспорт» водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

З наведеного вбачається, що одним із обов`язкових документів у разі використання цифрового тахографа є роздруківка даних про режим роботи та відпочинку.

Згідно абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.02.2020 року у справі № 820/4624/17: «54. Аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством. 63. З врахуванням вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку

України № 340 від 07.06.2010.»

З урахуванням наведеного, суд вважає, що передбачений у ст.48 Закону №2344-III перелік документів не є вичерпним. Згідно приписів Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Таким чином, в контексті ст.48 Закону №2344-III протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР необхідно відносити до категорії «інші документи, передбачені законодавством.

Отже, положеннями ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність особистої картки водія та роздруківки даних до цифрового тахографа, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.

На підставі викладеного, під час рейдової перевірки було встановлено, що у водія було встановлено відсутність роздруківки даних тахографа.

Статтею 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення внутрішніх перевезень вантажів.

Формулювання «повинні мати і пред`являти», «надавати» вказує на обов`язковість цієї дії під час проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія, а не в офісах інших осіб, саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи, на підставі яких здійснюється перевезення, та місцем події, встановлюються фактичні обставини.

Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами. У даному випадку, на місці події (зупинки) на момент перевірки за наданими водієм транспортного засобу матеріалами та відомостями (зокрема, на підставі тимчасового реєстраційного талона 8 на транспортний засіб) було встановлено особу автомобільного перевізника та складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази), про виявлені допущені порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Як вбачається з матеріалів рейдової перевірки, водієм транспортного засобу не було надано інспекторам для перевірки ані роздруківки даних тахографа, ані картки водія. Водій не надав пояснень та/або заперечень щодо того, що він не використовує чіп, чим підтвердив порушення законодавства в частини відсутності роздруківки даних тахографа.

За таких обставин, надання вже до суду документів для з`ясування підстав здійснення пасажирських перевезень не має жодного юридичного значення для вирішення справи по суті, та ці документи не можуть бути належним та допустимим доказом, адже неможливо встановити їх наявність та достовірність саме на час проведення перевірки.

Відсутність на момент перевірки у водія хоча б одного документу передбаченого статті 48 вказаного закону є порушенням законодавства про автомобільний транспорт та є підставою для накладення штрафу.

Відтак, доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржувана постанова є такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія А, № 303-А, п.29).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята відповідачем обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України. Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Виходячи із законодавчих приписів та встановлених обставин справи в їх сукупності суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно дост. 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питанняпро понесені судові витратиу вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Євробус в особі представника Караканової Тетяни Володимирівни до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник