Рішення

від 27.02.2024 по справі 320/6507/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2024 року № 320/6507/18

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Благоустрій Крюківщини» Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Благоустрій Крюківщини» Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі також КП «Благоустрій Крюківщини», позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі також ГУ Держпродспоживслужби в Київській області, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Акт перевірки дотримання вимог щодо формування та встановлення державних регульованих цін від 25 жовтня 2018 року № 38 Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області;

- визнати протиправним та скасувати припис від 26 жовтня 2018 року № 18 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області.

Київським окружним адміністративним судом залучено до розгляду справи в якості третіх особіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Крюківщинську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Постановою Верховного Суду від 10 серпня 2021 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року прийнято до провадження адміністративну справу № 320/2797/21, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що за результатами розрахунків економічно обґрунтованих витрат, які включені до житлово-комунальних тарифів, у зв`язку із збільшенням заробітної плати та витрат на паливно-енергетичні ресурси, позивачем було скориговано тарифи у бік збільшення. При цьому, зазначено, що коригуванню підлягали лише складові витрат, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення.

Позивач переконаний, що на підставі позапланової перевірки відповідач дійшов безпідставного висновку про те, що КП «Благоустрій Крюківщини» введено в дію та застосовано тарифи з порушенням вимог чинного законодавства та прийняв протиправний припис, яким вимагається здійснити належний розрахунок комунальних тарифів і повернути споживачам, шляхом перерахунку, суми коштів за житлово-комунальні послуги, які сформовані та введені всупереч вимогам законодавства.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення висловив у письмову відзиві, в якому зазначив, що за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю), встановлено, що коригування тарифів на житлово-комунальні послуги, зокрема, послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, і послуг на централізоване водопостачання та водовідведення, відбулось без додержання передбаченого законом порядку. Зокрема, позивачем порушено вимоги щодо розрахунку та економічної обґрунтованості вказаних тарифів а також не дотримано порядку введення в дію нових тарифів, оскільки вони були введені значно раніше оприлюднення рішень органу місцевого самоврядування, що їх затвердив.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради від 25 серпня 2016 року № 4, 27 жовтня 2016 року № 5/17 та 29 червня 2017 року № 5/12 затверджено скориговані тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, водопостачання та водовідведення, теплову енергію та централізоване опалення.

25 вересня 2018 року до ГУ Держпродспоживслужби в Київській області звернулась фізична особа гр. ОСОБА_1 щодо проведення перевірки відповідності розрахунків тарифів на житлово-комунальні послуги КП «Благоустрій Крюківщини» вимогам законодавства.

Отримавши вказане звернення, відповідач звернувся до Державної регуляторної служби України та погодив проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідно до листа ГУ Держпродспоживслужи в Київській області від 28 вересня 2018 року № 10-08.1-06/8806 та погодження Державної регуляторної служби України на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав від 05 жовтня 2018 року № 10-08.1-06/8806.

На підставі наказу ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 24 жовтня 2018 року №2290/Д та направлення на проведення заходу від 24 жовтня 2018 року №2290 посадовими особами відповідача здійснено позапланову перевірку дотримання вимог щодо формування та встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги КП «Благоустрій Крюківщини» Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

За результатами проведення перевірки складено акт № 38 перевірки дотримання вимог щодо формування та встановлення державних регульованих цін від 25 жовтня 2018 року, яким установлено порушення позивачем Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про ціни та ціноутворення».

До таких висновків перевіряючі дійшли з огляду на те, що позивачем після надання розрахунків тарифів на житлово-комунальні послуги не були оприлюднені у передбаченому законодавством порядку рішення органу місцевого самоврядування з питань встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, пояснювальні записки щодо економічного обґрунтування тарифів та необхідності їх зміни надані не були. Також тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій розраховано для всіх будинків, а не для кожного окремо. Тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення також не є економічно обґрунтованими, при формуванні тарифу не був складений та врахований річний план з централізованого водопостачання та водовідведення. Також не було надано наказів про введення в дію нових тарифів.

26 жовтня 2018 року ГУ Держпродспоживслужби в Київській області за результатами перевірки видано припис №18, яким від позивача вимагається:

- в термін до 01 грудня 2018 року привести у відповідність до вимог діючого законодавства та Порядків формування тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, теплову енергію та централізоване опалення і подати на затвердження до органу місцевого самоврядування відповідно до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875;

- в термін до 01 грудня 2018 року повинно повернути споживачам/власникам будинку АДРЕСА_1 за період з 01 вересня 2016 року по 01 жовтня 2018 року шляхом здійснення перерахунку за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій суму у розмірі 83 025, 29 грн; за період з 01 липня 2017 року по 01 жовтня 2018 року за послуги з централізованого водопостачання - суму у розмірі 3623,40 грн, за послуги з водовідведення суму у розмірі 1 830, 00 грн; за період з 01 листопада 2016 року по 01 жовтня 2018 року за теплову енергію та централізоване опалення - суму у розмірі 179 297, 71 грн, у зв`язку з введенням в дію та застосуванням тарифів, які сформовані з порушеннями вимог Порядків, та які не набрали чинності, в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 30, частини другої статті 31, частин другої, шостої статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875 та пунктів 2, 3 статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до пункту 11 частини 4 постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» Держпродспоживслужба у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Частинами 2 та 3 статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.

Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв`язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб`єкта господарювання.

Абзацом 4 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що підставою для здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Отже, органи, які здійснюють контроль за дотриманням вимог законів України у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, якими відповідно до зазначених вище норм є Головні управління Держпродспоживслужби, наділені правами та повноваженнями щодо здійснення позапланових заходів, у тому числі, з підстав звернення фізичних осіб щодо порушення їх прав.

При цьому, законодавством передбачено, що у разі здійснення позапланового заходу саме на підставі звернення фізичної особи, для його проведення необхідне погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.

Судом встановлено, що перевірка ГУ Держпродспоживслужби в Київській області була здійснена на підставі звернення фізичної особи, у зв`язку із чим, керуючись вимогами закону, перевірку було погоджено із Державною регуляторною службою України.

Відтак, контролюючим органом дотримано процедуру проведення перевірки.

Провівши перевірку, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем порядку формування, встановлення та застосування держаних регульованих цін, зокрема житлово-комунальних тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, послуг на централізоване водопостачання та водовідведення, послуг з централізованого опалення.

З`ясовуючи відповідність дійсності такого висновку перевіряючих та його правову обґрунтованість, судом враховано таке.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV (що діяв на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 1875-IV) закріплено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Суд наголошує, що даний спір підлягає вирішенню на підставі вищеназваного закону, оскільки Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII, було введено в дію лише 01 травня 2019 року.

Перелік учасників договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг регламентований статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», частиною другою якої встановлено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно із частиною 1 статті 12 Закону України № 1875-IV, житлово-комунальні послуги поділяються за: 1) функціональним призначенням; 2) порядком затвердження цін/тарифів.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:

1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;

3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Статтею 31 Закону № 1875-IV встановлено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунок економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження до органів місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Згідно частини 10 статті 31 цього ж закону у разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів.

При цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення. При коригуванні додатково враховується компенсація втрат (або вилучення необґрунтовано отриманих прибутків) від застосування не скоригованої на зміну вартості окремих витрат ціни/тарифу в період до встановлення скоригованих цін/тарифів.

Щодо коригування тарифу на комунальні послуги (централізоване водопостачання та водовідведення), суд зазначає таке.

Пунктом 1.4 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 307 від 22 березня 2017 року «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення» (далі - Постанова № 307) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг здійснює ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання (виробництво та/або транспортування та/або постачання питної води споживачам) та/або водовідведення (відведення та/або очищення стічної води) у разі, якщо системи централізованого водопостачання та/або водовідведення суб`єктів господарювання розташовані в одному чи декількох населених пунктах у межах території однієї або більше областей (включаючи місто Київ), сукупна чисельність населення яких становить більше ніж сто тисяч осіб та обсяги реалізації послуг яких становлять відповідно: з централізованого водопостачання - більше ніж триста тисяч метрів кубічних на рік; з централізованого водовідведення - більше ніж двісті тисяч метрів кубічних на рік.

Відповідно до пункту 1.5 Постанови № 307 обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання (виробництво та/або транспортування та/або постачання питної води споживачам) та/або водовідведення (відведення та/або очищення стічної води) для суб`єктів господарювання, що не підпадають під критерії регулювання НКРЕКП, визначені пунктом 1.4 цих Ліцензійних умов.

Абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг здійснює встановлення тарифів на комунальні послуги суб`єктам природних монополій та суб`єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

З наведеного убачається, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на комунальні послуги лише тим суб`єктам природних монополій та суб`єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування яких вона здійснює. В іншому випадку встановлення тарифів відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.

Судом встановлено та підтверджується змістом акта перевірки, що позивач здійснює діяльність з водопостачання та водовідведення на підставі ліцензії від 25 серпня 2011 року серії АВ №582491, а також здійснює діяльність із виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі ліцензій Серія АВ №582461, №582462, №582463, які видані Київською обласною державною адміністрацією, тому встановлення тарифів з централізованого водопостачання та водовідведення а також виробництва, транспортування та постачання теплової енергії КП «Благоустрій Крюківщини» відноситься до повноважень органу місцевого самоврядування.

Так, тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення формуються та встановлюються відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 10 березня 2016 року № 302 (далі Порядок № 302).

У контексті зазначеного, суд звертає увагу на те, що повертаючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд вказав на те, що механізм формування тарифів, затверджений Порядком № 302, не регулює спірні правовідносини, про що обґрунтовано вказав позивач.

Натомість нормативним документом, який регулює спірні правовідносини у розглядуваному спорі є відповідний порядок формування тарифів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Отже, враховуючи наведені висновки Верховного Суду, вбачається, що спірні правовідносини врегульовуються Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869.

Так, відповідно до вимог пунктів 9, 10, 11 наведеного Порядку, формування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства з урахуванням основних особливостей технологічних процесів відповідного виробництва, техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків, зборів, обов`язкових платежів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

Річні плани господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення складаються окремо за видами такої діяльності (водопостачання, водовідведення) на підставі фактичних за останні п`ять років та прогнозованих обсягів централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, зокрема:

зміни обсягів централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення в результаті економічного розвитку населеного пункту;

здійснення заходів щодо зменшення обсягу витрат на технологічні потреби у питній воді та її втрат у процесі виробництва і транспортування, оснащення приладами обліку використання водних ресурсів, виробництва та реалізації питної води, підвищення вимог щодо якості послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;

удосконалення технологічних процесів підйому та/або подачі води, транспортування і очищення води і стічних вод у результаті автоматизації та механізації виробництва, заміни мереж і обладнання, застосування енергозберігаючих технологій;

підвищення рівня організації виробництва та поліпшення умов праці у зв`язку з удосконаленням операційно-виробничого планування, систем управління, поліпшенням матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності та вимог щодо економії паливно-енергетичних ресурсів.

Загальний обсяг втрат та витрат питної води, що враховується під час складання річного плану, не повинен перевищувати нормативних показників, установлених законодавством.

Річні плани господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення погоджуються уповноваженим органом в установленому законодавством порядку.

Розрахунки тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення проводяться шляхом ділення суми річних планованих витрат повної собівартості та річного планованого прибутку на планований річний обсяг централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, визначений річними планами згідно з пунктом 10 цього Порядку.

Між тим, як свідчать матеріали справи, при розрахунку тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення позивачем не складався, та відповідно не врахований річний план з централізованого водопостачання та водовідведення. Така обставина вказує на порушення порядку розрахунку такого тарифу та на його економічну необґрунтованість, адже річний план є одною із складових формули для визначення ставки тарифу.

Таким чином, тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не відповідають вимогам Порядку та не обґрунтовуються правовим чином.

Щодо коригування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 869, тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є сукупною (загальною) вартістю надання таких послуг, розрахованою на основі економічно обґрунтованих планових (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість або єдиного податку.

Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

Інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном.

Таким порядком є Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку від 30 липня 2012 року № 390.

Пунктом 2.2 цього Порядку закріплено, що протягом п`яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків (в тому числі здійснених за результатами коригування встановлених тарифів) до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, суб`єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів за визначеними цим Порядком способами та доводять до відома споживачів інформацію, передбачену цим Порядком.

Зауваження і пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються суб`єктом господарювання у строк, що визначений відповідно до пункту 2.12 цього Порядку.

Суб`єктами господарювання, що надають послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до відома споживачів доводиться така інформація:

загальний розмір планованого тарифу (з податком на додану вартість), поданого до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, для кожного конкретного будинку;

перелік послуг, що входять до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаватимуться в кожному конкретному будинку, та їх вартість;

періодичність та строки надання послуг;

обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, визначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу тощо);

інша додаткова інформація, визначена суб`єктом господарювання та/або органом, уповноваженим встановлювати тарифи.

Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб`єкта господарювання (за наявності) та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під`їздах будинків та біля них.

З матеріалів справи вбачається, що коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, виконавцем яких є КП «Благоустрій Крюківщини», відбулось без дотримання вищезазначених приписів.

Тарифи розраховано для всіх будинків, а не для кожного окремо. Виконавець, всупереч вимогам законодавства не довів до відома споживачів намір зміни тарифів та не ознайомив їх із відповідними розрахунками, що позбавило фізичних та юридичних осіб права та можливості висловити свої зауваження та пропозиції. Доказів, які б доводили протилежне та спростовували доводи відповідача, позивачем не надано.

Вказані обставини були встановлені і Верховним Судом при перегляді даної справи в касаційному порядку.

Натомість, третіми особами у ході розгляду справи до суду надано докази звернення до позивача із зауваженнями щодо зміни тарифів, які не було розглянуто у встановленому чинним законодавством порядку.

Отже, тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій скориговано позивачем з порушенням передбаченого для цього порядку та за відсутності економічної обґрунтованості.

Підсумовуючи встановлені обставини справи щодо розрахунку позивачем тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і водопостачання та водовідведення у поєднанні з нормами права, що їх регулюють, суд дійшов висновку про невідповідність дій виконавця нормативно-правовим актам та про економічну необґрунтованість скоригованих тарифів.

Наступним етапом, який йде після розрахунку скоригованих тарифів виконавцем (суб`єктом господарювання), який надає житлово-комунальні послуги, є їх затвердження.

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Такий припис кореспондується із положеннями пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування», згідно якого, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

У цьому контексті, суд зазначає, що скориговані тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, виконавцем яких є позивач, були встановлені рішеннями Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 25 серпня 2016 року № 4, від 27 жовтня 2016 року № 5/17 та від 29 червня 2017 року №5/12.

Зазначені рішення суд вважає чинними, оскільки доказів їх скасування учасниками справи не надано, а у межах даного спору не розглядається питання правомірності їх прийняття.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що ним дотримано порядок введення в дію нових тарифів на житлово-комунальні послуги, рішення органу місцевого самоврядування про встановлення нових тарифів оприлюднено вчасно, із дотриманням встановленого законом порядку.

Водночас, відповідач наполягає на тому, що основною підставою винесення припису контролюючим органом було те, що позивачем здійснено нарахування комунальних послуг до того, як рішення органу місцевого самоврядування про зміну тарифів було оприлюднено.

Дослідивши вказані обставини, суд зазначає таке.

Частиною 6 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів.

Згідно із частиною 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом або посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Відтак, для нарахування нових тарифів за житлово-комунальні послуги передує процедура затвердження рішенням органу місцевого самоврядування таких тарифів.

При цьому, такі рішення набирають чинності лише з моменту їх офіційного оприлюднення у встановленому законом порядку.

Як убачається зі змісту акта перевірки, під час перевірки позивачем надано докази розміщення інформації щодо розмірів нових тарифів у газетах «Новини Крюківщини» та «Новий день» (т. 1, а.с. 30-33).

Крім того, третьою особою Крюківщинською сільською радою надано роздруківку із сайту ради де розміщені рішення про встановлення нових тарифів (т. 1, а.с. 59), зі змісту яких неможливо встановити дату їх оприлюднення.

З метою встановлення дати оприлюднення вказаних рішень Крюківщинської сільської ради та за клопотанням учасників справи, в межах даної адміністративної справи було призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу.

За результатами проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи інформації, оприлюдненої у глобальній комп`ютерній мережі Інтернет в адміністративній справі №320/6507/18 було встановлено, що датою завантаження на офіційному сайті Крюківської сільської ради документів, що містять інформацію про скориговані тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що прийняті рішеннями Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 25 серпня 2016 року № 4, від 27 жовтня 2016 року № 5/17 та від 29 червня 2017 року №5/12 є 16 листопада 2018 року (т. 3, а.с. 82-86).

У той же час, перевіркою встановлено та не спростовано позивачем, що нарахування комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за новими тарифами було здійснено позивачем із 01 вересня 2016 року, нарахування тарифів за послуги із водопостачання та водовідведення за новими тарифами здійснено позивачем із 01 липня 2017 року, а тарифів на теплову енергію та послуги з централізованого опалення із 01 листопада 2016 року.

У зв`язку із цим, суд приходить до висновку, що позивачем введено в дію нові тарифи за житлово-комунальні послуги без завчасного повідомлення про це споживачів у межах 15-денного терміну усупереч частині 6 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Крім того, враховуючи норми частини 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» позивачем здійснено нарахування тарифів за житлово-комунальні послуги за рішеннями органу місцевого самоврядування, які на той момент ще не було оприлюднено та відповідно ще не набрали чинності.

Так, беручи до уваги вищенаведені висновки, суд вважає, що КП «Благоустрій Крюківщини», розраховуючи тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення, послуги з централізованого опалення та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, діяло не на підставі встановлених законодавством Порядків, а також вимог щодо економічної обґрунтованості державних регульованих цін.

А тому, відповідно, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Благоустрій Крюківщини» Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування припису відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.