Рішення

від 27.02.2024 по справі 320/20280/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2024 року № 320/20280/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тисяча і одна дрібничка» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тисяча і одна дрібничка» (далі також ТОВ «Тисяча і одна дрібничка», позивач) до Київської митниці (далі також митниця, відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати картку відмови № UA100230/2023/000188 від 03 березня 2023 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610039/1 від 03 березня 2023 року, прийняті відповідачем;

- визнати протиправними та скасувати картку відмови № UA100230/2023/000190 від 03 березня 2023 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610040/1 від 03 березня 2023 року, прийняті відповідачем;

- визнати протиправними та скасувати картку відмови № UA100230/2023/000187 від 03 березня 2023 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610038/1 від 03 березня 2023 року, прийняті відповідачем.

Ухвалою суду від 20 червня 2023 року відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність у відповідача обґрунтованого сумніву щодо правомірності визначення позивачем митної вартості задекларованого до ввезення на митну територію України товару.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на обґрунтованості прийнятих ним оскаржуваних рішень з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самих рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, так і дотримання визначеного законом порядку їх прийняття.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2021 року між позивачем та Компанією AUGMENTED REALITY INITIATIVE LTD (Великобританія) було укладено міжнародний договір поставки товару №ARI-24/l.

05 вересня 2022 року, у зв`язку зі зміною реквізитів Покупця (позивача) було укладено додаткову угоду №1 до вказаного Договору.

Згідно до специфікації № 32381 від 23 лютого 2023 року сторони Договору погодили поставку товару на територію України, зокрема тканин у рулонах, стільців, столів, світильників та інших відповідно до вказаного в специфікації переліку.

28 лютого 2023 року з метою митного оформлення зазначених товарів, позивач подав до Київської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 23UA100230004430U1, визначивши опис товару вказаній декларації - товари вказані в 65 позиціях та визначені в розділі 31 декларації «Вантажні місця та опис товарів».

Разом з декларацію були подані наступні документи:

-міжнародний договір поставки товарів № ARI-24/l від 01 червня 2021 року,

-додаткова угода № 1 від 05 вересня 2022 року до договору,

-специфікація № 32381 від 23 лютого 2023 року,

-пакувальний лист (Packing list) № 32381 від 23 лютого 2023 року,

-автотранспортна накладна - міжнародна ТТН (CMR) Т.32381 від 23 лютого 2023 року,

-декларація про походження товару (Declaration of origin) № 32381 від 23 лютого 2023 року,

-книжка МДП (TIR carnet) RX.85367053 від 23 лютого 2023 року,

-декларація про відповідність від 23 лютого 2023 року,

-прайс від 22 лютого 2023 року,?

-калькуляція від 23 лютого 2023 року,

-висновок експертного дослідження товару № 28/23 від 28 лютого 2023 року про відповідність вартості товару вказаній в митній декларації.

03 березня 2023 року відповідачем було винесено картку відмови №UA100230/2023/000188 в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Також, 03 березня 2023 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610039/1, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до пункту 2 частини 1 статті 57 Митного кодексу України (далі також МК України).

Згідно до специфікації № 32416 від 24 лютого 2023 року сторони вказаного вище Договору погодили поставку товару на територію України, зокрема споживчих товарів, товарів для дому та інших відповідно до вказаного в специфікації переліку.

28 лютого 2023 року з метою митного оформлення зазначених товарів, позивач подав до Київської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 23UA100230004488U7, визначивши опис товару вказаній декларації - товари вказані в 66 позиціях та визначені в розділі 31 декларації «Вантажні місця та опис товарів».

Разом з декларацію були подані наступні документи:

-міжнародний договір поставки товарів №ARI-24/l від 01 червня 2021 року,

-додаткова угода №1 від 05 вересня 2021 року до договору,

-специфікація № 32416 від 24 лютого 2023 року,

-пакувальний лист (Packing list) № 32416 від 24 лютого 2023 року,

-рахунок - фактура (Commercial invoice) № 32416 від 24 лютого 2023 року,

-автотранспортна накладна (Road consignment note) № 20363 від 24 лютого 2023 року,

-декларація про походження товару (Declaration of origin) № 32416 від 24 лютого 2023 року,

-книжка МДП (TIR carnet) DX.85375107 від 24 лютого 2023 року,

-прайс від 23 лютого 2023 року,

-калькуляція від 24 лютого 2023 року.

Також щодо товару було проведено експертне дослідження, яким підтверджено заявлену позивачем митну вартість товарів, відповідачу наданий висновок експертного дослідження товару № 32/23 від 03 березня 2023 року про відповідність вартості товару вказаній в митній декларації.

03 березня 2023 року відповідачем було винесено картку відмови №UA100230/2023/000190 в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Також, 03 березня 2023 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610040/1, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до пункту 2 частини 1 статті 57 МК України.

30 вересня 2022 року між позивачем та Компанією Commodity Polska sp. Z о.о., створеною згідно з законодавством Польщі, було укладено міжнародний договір поставки товару №CPS-24/2.

Згідно до специфікації №32413 від 23 лютого 2023 року сторони Договору погодили поставку товару на територію України, зокрема товарів для дому.

Разом з декларацію до митного оформлення були подані наступні документи:

-міжнародний договір поставки товарів №CPS-24/2 від 30 вересня 2022 року;

-специфікація № 32413 від 23 лютого 2023 pоку;

-пакувальний лист (Packing list) № 26/02/2023 від 23 лютого 2023 pоку;

-рахунок - фактура (Invoice)(Commercial Invoice) № 26/02/2023 від 23 лютого 2023 pоку;

-автотранспортна накладна (Road consignment note) № 32413 від 23 лютого 2023 pоку,

-декларація про походження товару (Declaration of origin) № 26/02/2023 від 23 лютого 2023 pоку;

-книжка МДП (TIR carnet) RX.85367053 від 23 лютого 2023 pоку,

-прайс від 22 лютого 2023 pоку,

-калькуляція від 23 лютого 2023 pоку.

Також було проведене експертне дослідження, та наданий висновок експертного дослідження товару № 27/23 від 28 лютого 2023 року про відповідність вартості товару вказаній в митній декларації.

03 березня 2023 року відповідачем було винесено картку відмови №UA100230/2023/000187 в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Також, 03 березня 2023 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610038/1, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до пункту 2 частини 1 статті 57 МК України.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.?

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що вміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частини 1 статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною другою зазначеної статті є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7)копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4)виписку з бухгалтерської документації;

5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7)копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість -операції);

2)другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо ідентичних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання : вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 4 статті 54 МК України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1)невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3)невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4)надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію з питань перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема:

1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3)вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4)обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. Але митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідач у якості таких сумнівів в оспорюваних рішеннях назвав такі причини коригування митної вартості :

1)відсутність в специфікаціях інформації про кількість товару, який відповідно до таких специфікації ввозиться на митну територію України,

2)визначення в інвойсах умов поставки СРТ HORENYCHI, СРТ KYIV, в той час як в наданих прайс- листах ціна вказана на умовах EXW.

Як вбачається з матеріалів справи, кожна зі специфікацій, містить інформацію про кількість кожного вказаного у ній товару, відповідно, містить інформацію про ціну одиниці товару, та ціну загальної кількості кожного виду товару виходячи з кількості. Отже відповідні доводи відповідача визнаються судом безпідставними.

Суд звертає увагу на те, що в оскаржуваних рішеннях відповідач не посилається на жодну норму законодавства України або міжнародного законодавства, яка б зобов`язувала сторони договору купівлі-продажу виконувати умови договору відповідно до прайс-листів, калькуляцій, комерційних пропозицій. Не міститься такої вимоги у і договорі, на підставі якого здійснювався продаж товару, щодо якого застосоване коригування його митної вартості.

Крім того, посилання як на складову та підстав визначення митної вартості товару на підставі прайс-листа виробника товару є безпідставними, оскільки обов`язкове подання такого документу частиною 2 статті 53 МК України не передбачено.

Умови визначення ціни товару, умови його доставки відповідно до правил Інкотермс, визначаються в договорі та в додатках до цього договору. Прайс-лист виробника, як вказано вище, є узагальненим документом. Так, до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При укладанні договору з визначеним покупцем, визначається і ціна на товар відповідно до досягнутих сторонами домовленостей, тобто індивідуально.

Також, чинним законодавством не встановлено конкретних вимог та переліку відомостей (критеріїв), які повинен містити прайс-лист. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Правову позицію аналогічного змісту викладено в постанову Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 809/278/17.

За таких підстав та враховуючи, що вказані вище твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржувані рішення не містять, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи, у даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору.

Судом встановлено, що в рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

Більше того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митними деклараціями документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Судом відхиляються посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 028, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тисяча і одна дрібничка» (01133, місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, будинок 31, офіс 26Б; код ЄДРПОУ 43928167) до Київської митниці (03124, місто Київ, вулиця Гавела Вацлава, будинок 8А; код ЄДРПОУ ВП 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови № UA100230/2023/000188 від 03 березня 2023 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2023/610039/1 від 03 березня 2023 року, прийняті Київською митницею.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови № UA100230/2023/000190 від 03 березня 2023 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2023/610040/1 від 03 березня 2023 року, прийняті Київською митницею.

- визнати протиправними та скасувати картку відмови № UA100230/2023/000187 від 03 березня 2023 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2023/610038/1 від 03 березня 2023 року, прийняті Київською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тисяча і одна дрібничка» понесені останнім судові витрати у розмірі 12 028, 00 грн (дванадцять тисяч двадцять вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.