Рішення

від 27.02.2024 по справі 320/2486/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2024 року м. Київ№ 320/2486/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" Славутицької міської ради до Північного офісу Держаудитслужби , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне підприємство "БУД-АРВЕСТ", про визнання протиправною та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство "Житлово-комунальний центр" Славутицької міської ради з позовом до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПП"БУД-АРВЕСТ", в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 29.12.2022 про результати моніторингу закупівлі послуги з ремонту і технічного обслуговування обладнання для ігрових майданчиків (Поточний ремонт дитячого майданчика «Атомка» у загальноміському центрі м. Славутича).

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуваний висновок відповідача про результати моніторингу закупівлі, в частині встановлення невідповідності тендерної пропозиції умовам тендерної документації, є необґрунтованим та підлягає скасуванню, позаяк, відсутні самі порушення під час процедури закіпівлі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 у задоволенні клопотання Північного офісу Держаудитслужби про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Північним офісом Держаудитслужби було здійснено моніторинг процедури закупівлі послуги з ремонту і технічного обслуговування обладнання для ігрових майданчиків (Поточний ремонт дитячого майданчика «Атомка» у загальноміському центрі м. Славутича) UА-2022-07-27-007949-а, за результатами якого, складено висновок від 29.12.2022 про встановлення порушення законодавства в частині складання тендерної документації та/або внесення змін до неї, а також порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій).

Так, у висновку зазначено про те, що предметом аналізу були питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», розгляду тендерної пропозиції, своєчаеності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору.

Під час моніторингу проаналізовано річний план закупівель на 2022 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи від 26.07.2022 № 1, тендерну пропозицію ПП «БУД-АРВЕСТ» (переможець), реєстр пропозицій, протокол розкриття, протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 18.08.2022 № 3, повідомлення про намір укласти договір від 18.08.2022, договір від 31.08.2022 № 65, додаткові угоди від 24.10.2022 № 1, від 15.11.2022 № 2, від 29.11.2022 № 3, від 12.12.2022 № 3/1-22, від 15.12.2022 № 4.

Під час аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено, що в п. 12.9 проекту договору додатку № 6 до ТД передбачено, підставу зміни істотних умов договору у разі - «збільшення ціни за послуги/роботи до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни таких поелуг/робіт на ринку у разі коливання ціни таких послуг/робіт на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору». Крім того, в пункті 4 Розділу VI ТД передбачено, підставу зміни істотних умов договору у разі - «збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю». В той же час, предметом закупівлі є послуги, що підтверджується інформацією, зазначеною замовником у ТД та оголошенні про проведення відкритих торгів. При цьому, вказана підстава зміни істотних умов договору про закупівлю застосовується замовниками у разі, якщо предметом закупівель є товари, про що свідчить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.

З огляду на зазначене, відображення у тендерній документації такої зміни істотних умов не відповідає абзацу першому частини третьої статті 22 Закону в частині включення до тендерної документації інформації не у відповідності до законодавства. Крім того, моніторингом встановлено невідповідніеть тендерної пропозиції переможця вимогам законодаветва та умовам ТД. Так, у пункті 1 Розділу III ТД зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі», створення та подання учасником документів тендерної пропозиції повинно бути здійснено з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Замовник вимагав щоб пропозиція учасника в цілому була скріплена, шляхом накладення на неї електронного підпису (що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису згідно з вимогами Закону України «Про електронні довірчі послуги») уповноваженої особи учасника процедури закупівлі.

В листі Міністерства цифрової трансформації України від 16.02.2021 № 1/06-3-1587 щодо роз`яснення законодавства у сфері електронних довірчих послуг, зазначено, що якщо за результатом перевірки електронного підпису засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки надає інформацію, що тип підпису «удосконалений», то такий електронний підпис не може вважатися «кваліфікованим». Відмінність кваліфікованого електронного підпису від удосконаленого електронного підпису - зберігання на захищеному носії - токені чи у хмарі.

Однак, проведеною під час моніторингу перевіркою накладеного уповноваженою особою учасника процедури закупівлі ПП «БУД-АРВЕСТ» електронного підпису тендерної пропозиції, встановлено, що на неї накладено удосконалений електронний цифровий підпис директора учасника ОСОБА_1 (тип носія особистого ключа - незахищений, тип підпису - удосконалений, сертифікат - кваліфікований, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня), який в розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги», не є кваліфікованим електронним підписом, чим не дотримано вимоги п. 1 Розділу III ТД.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абз. 1 ч. 3 ст. 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем констатовано, що в порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону замовником не було відхилено тендерну пропозицію учасника ПП «БУД-АРВЕСТ», як таку, що не відповідає встановленим вимогам до учасника та укладено з ним договір від 31.08.2022 № 65.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись ст. ст. 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Північний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну сиетему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

За результатами розгляду питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, відображенні закупівлі у річному плані, оприлюдненні інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесенні змін до договору порушень не встановлено.

Позивач не погоджується з інформацією та доводами, які викладені у висновку, оскільки вони є необґрунтованими, такими, що не узгоджуються з фактичними обставинами та положеннями чинного законодавства та вважає що висновок підлягає скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі Закон №922-VIII у редакції закону, чинного на час виникнення спірних правовідносин), установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до зиісту ч. 1 ст. 8 Закону № 922-VІІІ моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Так, правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (у редакції закону, чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Згідно з п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п. п. 3 п. 4 Положення № 43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно змісту п. 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Тож, відповідач у даній справі, є міжрегіональним територіальним органом Державної аудиторської служби України та наділений повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».

Згідно з приписами п. 14 ч.1 ст. 1 Закону № 922-VІІІ моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до вимог ст. 8 вказаного Закону, моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені пунктами 1 - 5 частини другої статті 8 Закону № 922-VIII, а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа), зокрема, за наявності інформації, отриманої від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Як убачається із матеріалів справи, підставою для здійснення моніторингу, за наслідком якого складений оскаржуваний висновок, є виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Вказане свідчить, що у відповідача були законні підстави для проведення моніторингу.

Статтею 5 Закону № 922-VIII визначено принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників. Так, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з частиною 6 статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII).

Судом досліджено, що Північним офісом Держаудитслужби було здійснено моніторинг процедури закупівлі послуги з ремонту і технічного обслуговування обладнання для ігрових майданчиків (Поточний ремонт дитячого майданчика «Атомка» у загальноміському центрі м. Славутича) UА-2022-07-27-007949-а, за результатами якого, складено висновок від 29.12.2022, в якому зазначено, що проведеною під час моніторингу перевіркою накладеного уповноваженою особою учасника процедури закупівлі ПП «БУД-АРВЕСТ» електронного підпису тендерної пропозиції, встановлено, що на неї накладено удосконалений електронний цифровий підпис директора учасника ОСОБА_1 (тип носія особистого ключа - незахищений, тип підпису - удосконалений, сертифікат - кваліфікований, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня), який в розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги», не є кваліфікованим електронним підписом, чим не дотримано вимоги п. 1 Розділу III ТД. Тому, в порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону замовником не було відхилено тендерну пропозицію учасника ПП «БУД-АРВЕСТ», як таку, що не відповідає встановленим вимогам до учасника та укладено з ним договір від 31.08.2022 № 65.

За нормою п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, а відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 зазначеного Закону засіб кваліфікованого електронного підпису - апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які реалізують криптографічні алгоритми генерації пар ключів та/або створення кваліфікованого електронного підпису, та/або перевірки кваліфікованого електронного підпису, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису, який відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо, серед іншого, під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис.

Відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфіковані сертифікати відкритих ключів обов`язково повинні містити, в тому числі, відомості про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису (для кваліфікованого сертифіката електронного підпису).

Водночас, слід врахувати, що тендерна документація не містить окремих вимог щодо необхідності накладення саме кваліфікованого електронного підпису.

Так, у п. 1 розділу III ТД зазначено, що створення та подання учасником документів тендерної пропозиції повинно бути здійснено з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно, пропозиція учасника в цілому повинна бути скріплена, шляхом накладення на неї електронного підпису (що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги»), тобто тендерна документація розкриває поняття «електронний підпис» подальшим використанням скороченої абревіатури УЕП/КЕП.

Також, підлягає врахуванню й те, що 23.02.2022 постановою Кабінету Міністрів України № 229 внесені зміни до Постанови № 1236, які встановили наступне (п. п. 6 п. 24 Постанови № 1236), що на час дії обмежувальних протиепідемічних заходів використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Також, 24.05.2022 Кабінет міністрів України ухвалив постанову № 617, яка вносить зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2022 № 300 щодо забезпечення безперебійного функціонування системи надання ЕДП. Однією з головних змін є те, що можливість застосування УЕП (удосконалених електронних підписів) продовжується на час дії воєнного стану в Україні та ще на шість місяців з моменту його скасування чи припинення (п. п.2 п. 2 Постанови № 300), зокрема, на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Тобто, якщо в тендерній документації вид підпису не уточнюється - дозволяється застосовувати на вибір КЕП чи УЕП, при цьому, суд вважає, що дійсність підпису відповідачем не ставиться під сумнів, що, у свою чергу, не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції.

Що стосується пункту 12.9 проекту договору Додатку № 6 до тендерної документації та пункту 4 Розділу VI тендерної документації, судом враховується посилання позивача на те, що це суто технічна помилка, яка жодним чином не впливає на процедуру закупівлі, не обмежує коло учасників та не порушує принципів публічних закупівель.

Під час розгляду даного спору, сторона відповідача не розкрила та не вказала на те, яким чином виявлені у висновку обставини впливають на законність проведення процедури закупівлі та визначення її переможця.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до п. 5 ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VІІІ та п. 3 розділу III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 № 654/32106 (далі - Наказ № 522), зазначено, що в констатуючій частині висновку про результати моніторингу закупівлі у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акту, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

При цьому, на переконання суду, мають враховуватись принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Суд зазначає, що у спірному висновку взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів.

Більше того, вказується також на те, що за результатами розгляду питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, відображенні закупівлі у річному плані, оприлюдненні інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесенні змін до договору порушень не встановлено.

З огляду на наведені обставини суд вважає, що зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, у цьому випадку, є непропорційним.

У свою чергу, критерій «пропорційності» передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. У свою чергу «справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Отже, зобов`язання, викладені відповідачем у висновку, щодо розірвання договору є безпідставними та можуть призвести до порушення позивачем чинного законодавства України.

З огляду на вищезазначене, за наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що оскаржуваний висновок є необґрунтованим, оскільки не встановлені/відсутні порушення вимог чинного законодавства при проведенні процедури закупівлі зі сторони позивача, тому, вказаний висновок про результати моніторингу закупівлі підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стороною відповідача не було доведено правомірність прийнятого рішення, відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" Славутицької міської ради до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне підприємство "БУД-АРВЕСТ", про визнання протиправною та скасування висновку - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 29.12.2022 про результати моніторингу закупівлі послуги з ремонту і технічного обслуговування обладнання для ігрових майданчиків (Поточний ремонт дитячого майданчика «Атомка» у загальноміському центрі м. Славутича).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби на користь Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" Славутицької міської ради судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.