Рішення

від 28.02.2024 по справі 380/23832/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2024 рокусправа №380/23832/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» до Львівської митниці, про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» (далі позивач) з позовом до Львівської митниці (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці №UА209000/2023/100218/2 від 08.05.2023;

- визнати заявлену декларантом митну вартість товару щодо товарів, які імпортуються;

Ухвалою суду від 16.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані таким. Позивач вважає, що рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості №UA209000/2023/l00218/2 від 08.05.2023 є протиправним, оскільки було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання; законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання. Наголошено, що зауваження контролюючого органу є необґрунтованим, оскільки Львівською митницею не доведено, як саме вказані нею порушення вплинули чи могли вплинути на числовий рівень заявленої митної вартості.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказує, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч. 21 ст. 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі продажу товару.

Також, відповідач подав додаткові пояснення. Зазначає, що у разі, якщо за результатами розгляду даної справи, суд дійде висновку про обґрунтованість позову та таким, що підлягає задоволенню, суд повинен буде стягнути на користь позивача із відповідача судовий збір у сумі 2684,00 грн., тобто ту суму яка підлягала сплаті за подання позову відповідно до Закону України «Про судовий збір», а не суму фактично сплаченого (помилково надмірно сплаченого, понад ставки, встановлені законодавством) судового бору, яка може бути повернута позивачу за ухвалою суду.

В судовому засіданні по розгляду справи представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.

З огляду на зазначене, з`ясувавши думку сторін, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, заперечень, додаткових пояснень а також долучених письмових доказів, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» є суб`єктом господарювання; основний вид діяльності згідно з КВЕД: 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва.

Між ТОВ «ДЕТ-ЮА» (покупець) та «QINGDAO HYRUBBERS CO.,LTD» (продавець) 17.10.2019 укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №2019/17-10. Згідно до пункту 2.3. договору ціна та товар, який поставляється по умовам договору, встановлений в доларах США.

За умовами вказаного договору позивачем, згідно з ВМД №23UА209230047988U0 імпортовано наступні товари:

- рукава з вулканізованої гуми, армовані лише металом, без фітингів за кодом 40092100;

- фітинги для гідравлічних рукавів високого тиску, з чорних металів, з нанесеною різьбою за кодом 73079910;

- заглушки з чорних металів за кодом 83099090.

Заявлена позивачем митна вартість склала 72902,38 дол. США (2665938,04 грн.).

08.05.2023 Львівською митницею прийнято рішення UA209000/2023/100218/2 про коригування заявленої ТОВ «ДЕТ-ЮА» митної вартості товару. Скорегована відповідачем митна вартість склала 96138,53 дол. США (3515651,40 грн.).

Відповідно до вказаного рішення під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №23UA209230047658U4 від 08.05.2023 (далі МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне: - у комерційних документах, наданих декларантом для підтвердження витрат на транспортування товару до митного кордону України, відсутні витрати на страхування; - відповідно до вимог п. 2.1. договору транспортного експедирування від 27.02.2023 №23/02/27 вартість перевезення обумовлюється сторонами угоди у Заявці. Даний документ декларантом до митного оформлення не надавався, що унеможливлює перевірку розміру витрат понесених покупцем на перевезення вантажу до митного кордону України. Відсутність вищезазначених документів унеможливлює здійснення перевірки всіх витрат, які передбачені ст. 58 МК України у повному обсязі. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі продажу товару. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про подання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 13) переклади документів відповідно до вимог ст. 254 МК України. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом не надіслано жодного документу. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МК України та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р., зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД №100100/2023/424472 від 22.02.2023, де рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками становить 2,81 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Позивач подав скаргу на спірне рішення, та рішенням за результатами розгляду скарги від 04.09.2023 №15/15-02-02/7/3961 її залишено без задоволення, а рішення про коригування митної вартості без змін.

Вважаючи таке рішення протиправним позивач звернувся до суду.

Вирішуючи справу суд керується наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України (далі - МК України) та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 МК України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Тобто, митний орган має право відійти від викладених законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Викладені приписи законодавства з питань митної справи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Отже, відсутність в рішеннях про коригування митної вартості товарів посилання на належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз викладених положень дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

На виконання вимог ч. 2 ст. 53 МК України, до декларації стороною надано низку документів для підтвердження митної вартості товару і обрання методу її визначення:

- платіжне доручення №1403 від 09.05.2023, яким підтверджується сплата рахунків SAVA TRANSLOGIC Sp. Z о.о. від №89/04/23 від 28.04.2023, від 04.05.2023 №18/15/23, на підставі яких декларантом було розраховано митну вартість товарів, що оцінюються (за вказаним платіжним дорученням також сплачено рахунок SAVA TRANSLOGIC Sp. Z о.о. від №78/04/23 від 24.04.2023 на суму 603,00 дол. США, який даної партії товарів не стосується);

- заявка ТОВ «ДЕТ ЮА» до SAVA TRANSLOGIC Sp. Z o.o. №0903/23-01 від 09.03.2023 на міжнародне експедирування вантажів до договору про надання транспортно-експедиційних послуг №19/09/2022 від 19.08.2022;

- акти виконаних робіт, наданих SAVA TRANSLOGIC Sp. Z o.o. №28042023/2 від 28.04.2023, №04052023/1 від 04.05.2023;

- заявки на міжнародне перевезення вантажів ТОВ «ДЕТ ЮА» до ТОВ «АВТОБОСС» №5 та №6 від 04.05.2023;

- платіжні доручення №668 від 10.05.2023, №669 від 10.05.2023, №678 від 11.05.2023, якими підтверджується повнота сплати рахунків ТОВ «АВТОБОСС» від 08.05.2023 №Б10386 та №Б10387;

- акт виконаних робіт, наданих ТОВ «АВТОБОСС» №Б00012916 та №Б00012917 від 09.05.2023.

У якості додаткових документів, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість товарів, що оцінюються, Львівській митниці було надано наступні документи:

- переклад митної декларації країни відправлення №422720230000209087 від 15.03.2023;

- коносамент №MAEU225719872 від 17.03.2023;

- прибуткова накладна №882 від 08.05.2023;

- бухгалтерська довідка від 08.05.2023;

- висновок Запорізької ТПП №ОИ-1633 від 14.06.2023;

- прайс-лист №575/22 від 12.12.2022.

Відповідач у поданих позивачем разом із митною декларацією документами виявив суттєві розбіжності та відсутність документів, що підтверджують числові значення усіх складових митної вартості.

Щодо виявлених відповідачем розбіжностей, суд вважає за доцільне звернути увагу на таке.

Стосовно того, що надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідно до умов зовнішньоекономічного договору від 17.10.2019 №2019/17-10, укладеного між «QINGDAO HYRUBBERS CO..LTD» та ТОВ "ДЕТ ЮА", товари, що оцінюються, ввозилися на комерційних умовах FOB Qingdao (Incoterms ® 2010).

Відповідно до цих комерційних умов, продавець «QINGDAO HYRUBBERS CO..LTD» поніс всі витрати, пов`язані із доставкою товару до порту відправлення (Qingdao, Китай) та завантаження товарів на борт судна у порту відправлення, і ці витрати були включені до фактурної вартості товару.

З моменту завантаження товарів на борт судна, ТОВ «ДЕТ ЮА» понесло витрати, пов`язані з їх транспортуванням від порту відправлення (Qingdao, Китай) до місця ввезення на митну територію України:

Оплата морського фрахту за перевезення товарів у морських контейнерах TCLU2529840, MRKU7884416 морським судном за маршрутом порт Qingdao (Китай) - порт Гданськ (Польща) за коносаментами № HYSF2023030064/MAEU225719872 від 17.03.2023.

Для підтвердження включення витрати у розмірі 2500 доларів США (91421,50 грн. у перерахунку за офіційним курсом НБУ на дату подання ВМД №23UA209230047988U0 від 08.05.2023 1 долар США = 36,5686 грн.) до митної вартості декларантом разом із ВМД №23UA209230047988U0 від 08.05.2023 було надано рахунок SAVA TRANSLOGIC Sp. Z о.о. №89/04/23 від 28.04.2023, та Довідку про транспортні витрати SAVA TRANSLOGIC Sp. Z o.o. №05/05-1 від 05.05.2023.

Стосовно того, що згідно з наданими декларантом комерційними документами для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону відсутні витрати на страхування.

У наданих декларантом комерційних документах для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону були відсутні витрати на страхування у зв`язку з тим, що страхування не здійснювалося. Ба більше, у наданих декларантом разом із ВМД №23UA209230047658U4 від 08.05.2023 довідках ТОВ «АВТОБОСС» №384 та №385 від 08.05.2023 зазначено, що страхування перевезення вантажів не здійснювалося.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 335 МК України, разом з митною декларацією митного органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Обов`язку надання разом із ВМД заявки на перевезення чинним митним законодавством на декларанта не покладено.

Відповідно до ч. 3 ст. 335 МК України, у встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: 11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Пунктом 2 ст. 53 МК України встановлено вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Пунктами 3 та 4 ст. 53 МК України визначено вичерпний перелік додаткових документів, які митний орган має право вимагати у встановленому законом порядку для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. Заявки на перевезення у цих переліках також не містяться.

Крім того, згідно з п. 5 ст. 53 МК України заборонено вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, неподання декларантом разом із ВМД заявки на перевезення не може вважатися підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості у розумінні п. 3 ст. 53 МК України.

Оплата всіх витрат, пов`язаних із розвантаженням, перевантаженням та обробкою товарів у порту Гданськ. Польща - вивантаження контейнерів TCLU2529840, MRXU7884416 із морського судна, переміщення товарів у порту, перевантаження морського контейнеру до автотранспортних засобів KA6558CO/AA7892XF, KA8645HO/AA5875XF на яких товари було в подальшому ввезено на митну територію України, підготовка документів для подальшого транзиту товарів із Гданська, Польща до Кривого Рогу, Україна тощо, покладалися на декларанта.

Для підтвердження включення цих витрат у розмірі 1208,96 доларів США (44209,97 грн. у перерахунку за офіційним курсом НБУ на дату подання ВМД №23UA209230047988U0 від 08.05.2023 1 долар США = 36,5686 грн.) до митної вартості декларантом разом із ВМД №23UA209230047988U0 від 08.05.2023 було надано рахунок SAVA TRANSLOGIC Sp. Z о.о. від 04.05.2023 №18/15/23 та Довідку про транспортні витрати SAVA TRANSLOGIC Sp. Z o.o. №05/05-1 від 05.05.2023.

Стосовно того, що відповідно до вимог п. 2.1. договору транспортного експедирування від 27.02.2023 №23/02/27 вартість перевезення обумовлюється сторонами угоди у Заявці. І даний документ декларантом до митного оформлення не надавався, що унеможливило перевірку розміру витрат понесених покупцем на перевезення вантажу до митного кордону України.

Оплата витрат, пов`язаних із перевезенням товарів автотранспортом KA6558CO/AA7892XF, KA8645HO/AA5875XF за маршрутом Гданськ, Польща - кордон Польща/Україна Хребенне - Рава-Руська - Кривий Ріг, Україна.

Для підтвердження включення цих витрат у розмірі 133462,90 грн. до митної вартості декларантом разом із ВМД №23UA209230047988U0 від 08.05.2023 було надано рахунки ТОВ «АВТОБОСС» від 08.05.2023 №Б10386 та №Б10387 та Довідки про транспортні витрати ТОВ «АВТОБОСС» №384 та №385 від 08.05.2023.

Загальна сума витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України - числове значення митної вартості - склала 269094,37 грн. Ця сума була включена декларантом до митної вартості товарів, що оцінюються, та була задекларована у гр. 20 «Витрати на транспортування до України» розділу Б «Складові митної вартості» декларації митної вартості, що додавалась до ВМД №23UA209230047988U0 від 08.05.2023.

Жодних інших витрат (складових митної вартості), які відповідно до вимог ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України мають включатися до митної вартості товарів, у тому числі на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням та страхуванням до місця ввезення на митну територію України, ТОВ «ДЕТ ЮА» не несло.

Також суд враховує доводи позивача щодо необґрунтованості тверджень відповідача про те, що надіслані заявки №5 і №6 до договору від 27.02.2023 № 23/02/27 (між ТОВ "Автобосс" та ТОВ "ДЕТ - ЮА") датовані 04.05.2023. Відповідно до п. 2.1 цього ж договору. Замовник інформує Перевізника про плановане перевезення не пізніше 24 годин до початку перевезення. Проте CMR №04052023-1 від 04.05.2023 та №04052023-2 без дати (обидві у графі 44 митної декларації помилково датовані 05.05.2023) не містять дати завантаження товару. Це є порушенням ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) та не дає змоги перевірити дотримання наведеної вимоги договору. Також слід зауважити, що обидві CMR не містять підпису та/або печатки відправника, що суперечить ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956).

Суд наголошує, що Львівською митницею не доведено, як саме вказані обставини вплинули чи могло вплинути на числовий рівень заявленої митної вартості.

Щодо висновків відповідача про те, що Подані акти надання послуг від 09.05.2023 №№Б00012916 та Б00012917 містять відомості про "міжнародні транспортні послуги за маршрутом: Гданськ (Польща) - ПП Рава-Руська (митний кордон України) - Кривий Ріг (Україна)" вартістю 66731,45 грн. та Гданськ (Польща) - ПП Рава-Руська (митний кордон України) - Кривий Ріг (Україна) вартістю 50341.26 грн. Таким чином, подані документи не можуть підтверджувати заявлені в митній декларації числові значення транспортних витрат за маршрутом Ґданськ - Рава-Руська, суд враховує наступне.

В акті від 09.05.2023 №Б00012917 вказано державний реєстраційний номер транспортних засобів НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . При цьому, у поданому до митного оформлення рахунку від 08.05.2023 №Б10л86 вказано інший реєстраційний номер одного з транспортних засобів (тягача чи напівпричепа): НОМЕР_1 / НОМЕР_3 . Зазначені відомості «міжнародні транспортні послуги за маршрутом: Гданськ (Польща) - ПП Рава-Руська (митний кордон України) - Кривий Ріг (Україна)" вартістю 66731.45 грн. та Гданськ (Польща) - ПІТ Рава-Руська (митний кордон України) - Кривий Ріг (Україна) вартістю 50341,26 грн.» та невірний номер причепа « НОМЕР_1 / НОМЕР_2 » є механічною помилкою.

Тим більше у якості додаткового документа надавався лисі ТОВ «АВТОБОСС» №31/07/1 від 31.07.2023 та виправлені акти надання послуг від 09.05.2023 №Б00012916 та №Б00012917.

Відповідно до пояснень відправника «QINGDAO HYRUBBERS CO., LTD», які викладені у листі від 10.07.2023 , оскільки товар із Китаю вивозився у морських контейнерах до порту Гданськ у Польщі, то у експортній ВМД у графах "Торговельна країна", "Країна прибуття" та "Порт відвантаження" має вказуватися країна, у яку прибувають контейнери (POL - Польща). Також, висновок Запорізької ТПП від 14.06.2023 №ОИ-1633 не є звітом про оцінку майна. Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Чинним митним законодавством не передбачено, як саме торгово-промислові палати мають надавати документи про результати моніторингу ринків, та які саме відомості мають міститись у таких документах.

Щодо зауважень відповідача про те, що надіслані транзитні декларації від 04.05.2023 №№23РL322080NU5VMSСС3 та 23PL322080NU5VMCS2 містять відомості про коносамент №СOSU6353689090, що не відповідає ні номеру коносаменту, поданого до митного оформлення (HYSF2023030064) ні номеру коносаменту, доданого до листа (#225 719872) звернути увагу на наступне.

Відповідно до пояснень митного брокера Lagnowski Logistics Sp. z о.о., які складали ці транзитні декларації, номер коносаменту ними було зазначено помилково.

Враховуючи вказані обставини, суд висновує, що декларантом спростовано всі виявлені митницею розбіжності у наданих до митного оформлення документах, які були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості №UА209000/2023/100218/2 від 08.05.2023.

З огляду на викладене сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Разом з тим ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

За змістом п. 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України №689 від 11.09.2015, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Отже, наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товару.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України.

Згідно з ч.ч. 3, 8 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Суд звертає увагу на те, що перед застосуванням наступних методів визначення митної вартості товару здійснюється процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості відповідно до приписів ст.ст. 59 і 60 МК України, під час якої орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

З огляду на викладене відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених ст. 64 МК України, можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Покликаючись на проведення консультацій, відповідач не надав доказів того, що такі проведені у належний спосіб. Саме лише покликання на їх проведення не можна вважати такими, що відповідають нормам закону.

Пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Згідно з п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Водночас оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів від 16.05.2020 містить лише вказівки про неможливість застосування методів 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причин відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів.

Відповідач під час судового розгляду доказів на підтвердження того, що ним використовувались конкретні дані, чи які б спростовували формальний підхід щодо встановлення неможливості застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості товару, не надав.

Суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інших декларантів.

Таким чином, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Оцінюючи викладене у сукупності з іншими обставинами справи, суд зазначає, що загальні посилання на норми МК України, зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень.

Таким чином, суд висновує, що контролюючому органу позивачем надано повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом (ціною договору). Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про його невідповідність цим критеріям. Тому, таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо інших вимог позивача суд враховує таке.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому, завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2019 року у справі №818/985/18 та від 26 грудня 2019 року у справі №810/637/18.

У межах спірних правовідносин судом надана оцінка правомірності оскарженого рішення щодо коригування митної вартості.

При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб`єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку митного органу).

Тобто, суд не вправі визнати чи не визнати заявлену митну вартість, адже, оскільки такі дії належать до компетенції відповідача та є його дискреційними повноваженнями.

Тому, вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Водночас частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Контролюючий орган не надав переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує твердження відповідача.

Позивачем заявлено вимогу визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 08.05.2023 №UА209000/2023/100218/2. Скасування рішення про коригування митної вартості товарів є підставою для повернення позивачу з державного бюджету надміру зарахованих до державного бюджету сум митних платежів, що прямо передбачено ч. 3 ст. 301 МК України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Тобто, прийняття оскаржуваних рішень призвело до зміни майнового стану позивача в частині обов`язку сплатити мито та ПДВ (митні платежі) в більшому розмірі, скасування ж цих рішень призведе до виникнення права на повернення цих сум, що і є ціною позову, а не різниці в показниках митної вартості, яка є лише основою (базою) для нарахування податків.

Тобто, ціною позову та втручанням в майнові права позивача в спірному випадку є додаткові зобов`язання зі сплати податків (мита та ПДВ).

Класифікатором способів розрахунку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 визначено, що 55 спосіб платежу це різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (у разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу).

За рішенням про коригування митної вартості від 08.05.2023 №UA209000/2023/100218/2, сума донарахованих митних платежів становить 169942,68 грн., що підтверджується оформленою МД №23UA209230047988U0. З врахуванням вказаного ціна позову по даній справі становить 169942,68 грн.

Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840,00 грн.).

Враховуючи, що ціна позову становить 169942,68 грн., за подання позову підлягав сплаті судовий збір у сумі 1,5 відсотка ціни позову, що становить 2684,00 грн. (169942,68 грн.*1,5%=2549,14 грн.)

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на обраний судом спосіб захисту та відновлення прав позивача, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 1342,00 грн.

Щодо надміру сплаченої суми судового збору, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду із відповідною заявою про його повернення з бюджету.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294, 295 КАС України,-

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UА209000/2023/100218/2 від 08.05.2023.

3.У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» (ЄДРПОУ 36029113) судові витрати у виді судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКравців О.Р.