Рішення

від 29.02.2024 по справі 400/11612/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 р. № 400/11612/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, до відповідачаФермерського господарства "Соколова", вул. Робоча, 46, с. Новомар`ївка, Вознесенський район, Миколаївська область, 55424, простягнення 22 898,15 грн,ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фермерського господарства «Соколова» (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.06.2022 до 31.08.2023 у сумі 22 898,15 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невідшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної працівнику відповідача гр. ОСОБА_1 на пільгових умовах, за період з 01.06.2022 до 31.08.2023 у сумі 22 898,15 грн.

У відзиві відповідач вимоги адміністративного позову заперечив, вказав на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо повідомлення відповідача на початку року про загальну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, із розрахунком місячної суми, передбаченого Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та відсутні письмові докази, що підтверджують факт направлення такого розрахунку, зокрема, відповідної кореспонденції рекомендованим листом чи зі зворотнім повідомленням. Також відповідач зазначив, що є він є платником податку IV групи платників єдиного податку і це звільняє від його такого відшкодування. Крім того, відповідач наголошує на тому, що гр. Сокирянська працювала у ФГ «Соколова» тимчасово в період з 24.05.2007 до 27.08.2007, а, отже, відповідач не має обов`язку відшкодувати спірні витрати.

Позивач у відповіді на відзив аргументи відповідача заперечив, зауваживши, що до позовної заяви додано належні докази, які підтверджують направлення на юридичну адресу відповідача та отримання ним розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон 1058-IV) (згідно з додатками 6 до Інструкції № 21-1). Крім того, позивач зазначає, що відповідач не надав доказів на підтвердження, що останній відноситься до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.

У зв`язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Громадянці ОСОБА_1 пенсія призначена згідно з пунктом «ж» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) як жінці, яка працювала у сільськогосподарському виробництві у ФГ «Соколова» та виховала п`ятеро і більше дітей. Відповідач як підприємство, працівнику якого призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах, зобов`язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку вказаній особі пільгової пенсії, згідно з направленими Пенсійним фондом розрахунками.

Сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначених гр. ОСОБА_1 на пільгових умовах, за період з 01.06.2022 до 31.08.2023 становить 22 898,15 грн. Зазначену суму відповідач позивачу не відшкодував.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 2 розділу XV „Прикінцеві положення" Закону 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше чинним порядком, а саме: згідно із Законом України від 26.06.1997 400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 400/97-ВР).

Відповідно до статті 4 Закону 400/97-ВР, на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону - 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону, а саме: фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції 21-1, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Надаючи відповідь на аргументи відповідача, наведені у відзиві, суд зазначає таке.

Щодо віднесення відповідача до платників IV групи платників єдиного податку. Згідно з частинами першою, четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Доказів на підтвердження того, що відповідач відноситься до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, до суду відповідач не надав, за такого суд не має підстав вважати відповідача платником IV групи платників єдиного податку.

Відповідач вказує на відсутності в нього обов`язку відшкодування спірних витрат у зв`язку з тим, що гр. ОСОБА_1 працювала у ФГ «Соколова» тимчасово в період з 24.05.2007 до 27.08.2007.

Суд не приймає цей аргумент відповідача з таких підстав.

Відповідно до статті 13 Закону України № 1788, на пільгових умовах особи мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи. У матеріалах справи є копії трудової книжки, що засвідчує факт виходу на пенсію гр. Сокирянської під час роботи у ФГ «Соколова».

Згідно з пунктом «ж» статті 13 Закону № 1788, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Пункт 7 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV передбачає, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятьох і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей" (далі - Постанова № 244) установлено, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу (пункт 1). Відповідно до пункту 2 Постанови № 244 право на пенсію на вказаних у пункті І цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на пільгових умовах, як жінці, яка працювала у сільськогосподарському виробництві у ФГ "Соколова" та виховала п`ятеро і більше дітей, на підставі документів, доданих до заяви про призначення пенсії, зокрема, трудової книжки, довідки від 09.07.2007, що видана ФГ "Соколова" та підтверджує факт роботи ОСОБА_1 у Відповідача.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності письмових доказів, що підтверджують факт направлення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, оскільки в матеріалах справа є докази направлення на юридичну адресу відповідача розрахунків рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Зазначені розрахунки відповідачем не оскаржені.

Позивач виконав обов`язок з направлення відповідачу розрахунків відповідно до Інструкції № 21-1, натомість відповідач не відшкодував фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної його колишньому працівнику на пільгових умовах, і не довів обставини на обґрунтування заперечень проти позову.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Отже, позовні вимоги належить задовольнити.

Судові витрати у справі становить судовий збір, сплачений позивачем за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в сумі 2 147,20 грн, який на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не належить стягувати з відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код: 13844159) до Фермерського господарства "Соколова" (вул. Робоча, 46, с. Новомар`ївка, Вознесенський район, Миколаївська область, 55424, ідентифікаційний код: 20889317) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Соколова" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.06.2022 до 31.08.2023 у сумі 22 898,15 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна