Рішення

від 29.02.2024 по справі 420/35085/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/35085/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Дробченко К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку УСПЕНСЬКИЙ -39 (місцезнаходження: 65125, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 39; код ЄДРПОУ 35768332) до Головного управління ДСНС в Одеській області (місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6; код ЄДРПОУ 38643633) про визнання протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №11 від 03.08.2023 року,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку УСПЕНСЬКИЙ -39 (місцезнаходження: 65125, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 39; код ЄДРПОУ 35768332) до Головного управління ДСНС в Одеській області (місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6; код ЄДРПОУ 38643633) про визнання протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №11 від 03.08.2023 року.

Ухвалою від 19.12.2023 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

29.12.2023 року (вх. №ЕП/48105/23) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позов.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що посадові особи відповідача провели позапланову перевірку ОСББ "Злагода-Люкс" щодо дотримання ним як суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. За результатами перевірки складені розпорядчі документи, зокрема акт перевірки та припис №11 від 03.08.2023 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Позивач вважає, що перевірка проведена незаконно, а норми Кодексу цивільного захисту України та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", якими керувався відповідач при проведенні цієї перевірки, не поширюються на об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, оскільки вони не суб`єктами господарювання. З цих підстав позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис №11 від 03.08.2023 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку УСПЕНСЬКИЙ -39 Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з позовної заяви, за наслідками перевірки складено акт №19 від 03.08.2023 року проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, у якому зафіксовані порушення Правил пожежної безпеки, виявлені у вул. Успенська, буд. 39, м. Одеса, 65125.

З метою усунення виявлених порушень посадові особи позивача відповідно до статті 69 Кодексу цивільного захисту України, частини 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" видали керуючому справами ОСББ "Успенський-39" Паладій Н.В. припис №11 від 03.08.2023 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Позивач, не погоджуючись із цим приписом, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір щодо законності спірного припису, суд виходив з того, що він складений за наслідками здійснення відповідачем заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу ГУ ДСНС України в Одеській області від 26.07.2023 року №НС-251/60 здійснено позапланову перевірку приміщень, за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Успенська 39, під час якої перевірено:

Приміщення будівлі з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт від 03.08.2023 року №19 та вручено припис про усунення порушень вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки від 03.11.2023 року № 11, в якому надано строк виконання пунктів припису.

Порушення за номером № 1, 2, 3 є такими, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, та може спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 року по справі 420/22800/23, яке набрало законної сили 08.12.2023 року адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул. Прохорівська, 6, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38643633) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Успенський-39 (вул. Успенська, 39, м. Одеса, 65125, код ЄДРПОУ 35768332) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задоволено.

Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Успенський-39", код ЄДРПОУ:35768332, юридична адреса: 65125, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 39:

у спосіб: у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщення на шляху евакуації біля головного виходу (входу) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Успенський-39" за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Успенська, 39;

у порядок: шляхом відключення від електропостачання вищевказаного приміщення (або його демонтажу) за адресою: 65125, Одеська область, м. Одеса, вул. Успенська, 39, від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок); обмеження до нього доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків зазначених в акті перевірки №19 від 03.08.2023, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки №19 від 03.08.2023 за номерами №1,2,3.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Так, органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) керуються Законом України від 05.04.2007 №877-У "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закон №877).

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877 (далі - Закон №877-У) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403 (далі - Кодекс) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно із ст. 47 Кодексу державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності 1, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Одним із основним завдань ДСНС, передбачених пп.2 п.3 вищезазначеного Положення, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Пункт 7 Положення регламентує, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів є доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Так, з матеріалів справи вбачається, що дорученням Прем`єр-міністр України від 16.01.2019 року №50768/1/1-18 у зв`язку з виявленими системними порушеннями вимог пожежної безпеки у висотних житлових будинках та будинках підвищеної поверховості, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей просить забезпечити проведення у 2019 році позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням управителями багатоквартирних житлових будинків підвищеної поверховості та висотних будинків вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

05.02.2019 року відповідно до доручення Прем`єр-міністра України від 16.01.2019 року №50768/1/1-18, ГУ ДСНС України в Одеській області прийнято наказ №39 про здійснення позапланових перевірок об`єктів у визначені терміни та виключно посадовими особами згідно додатку.

Відповідно до ч.11 ст.4 Закону №877 плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Згідно до абз.10 ст. 6 вищезазначеного Закону, повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Частиною 3 вищенаведеного Закону визначено, що у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаютьсядата початку та дата закінчення заходу.

При цьому суд враховує, що позивачем не оскаржувались дії відповідача щодо проведення перевірки, та це не є оскаржувався наказ відповідача №39 від 05.02.2019 року Про проведення позапланової перевірки.

Також суд зазначає, що статтею 10 Закону №877 передбачено права суб`єкта господарювання відповідно до яких суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо зокрема:

- державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

- суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання);

- тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;

- орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);

- надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

- оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

При цьому суд враховує, що позивач не скористався відповідно до вищенаведених норм своїм правом та допустив представників відповідача до зазначеної перевірки.

Згідно частини 8 статті 7 Закону України від 05.04.2007 №877-У "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до вимог частини 9 статті 7 Закону України від 05.04.2007 №877-У "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб`єкта господарювання, а також прізвище, ім`я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім`я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

На підставі вищевикладеного Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області правомірно складений припис № 11 від 03.08.2023 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної, техногенної безпеки, яким встановлені строки (терміни) усунення ОСББ Успенський-39 порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки. Даний припис складений за змістом та формою з дотриманням вимог ч.9 ст.7 Закону №877, та підписаний посадовою особою ГУ ДСНС України в Одеській області.

При цьому, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод оцінки справедливості процесу в цілому не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляду у цілому на несправедливий. При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

За принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

До аналогічного висновку прийшов Верховний суд в постанові від 28.11.2019 року по справі №815/3935/19.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач діяв правомірно, в межах наданих повноважень та на їх виконання, що він і довів суду як суб`єкт владних повноважень.

Крім того позивач не надав до суду жодного доказу щодо відсутності у нього зазначених порушень відображених у акті №19 від 03.08.2023 року та ним не спростовано наявність таких порушень.

За наслідками перевірки було виявлено наступні порушення:

допускається зменшення кількості евакуаційних виходів з будівлі і приміщень шляхом влаштування тимчасової споруди з металопластику;

проведені зміни і інженерно-планувальні рішення евакуаційних виходів на першому поверсі з будівлі;

допускається захаращення шляхів евакуації на першому поверсі меблями, різними матеріалами, тощо.

Враховуючи те, що наказ на проведення перевірки та дії перевіряючих щодо проведення перевірки позивачем не оскаржувались, а також те, що перевіряючі були допущені до проведення перевірки, яка проведена в присутності керівництва ОСББ Успенський-39, в результаті чого перевіряючими виявлено 3 порушення, які несуть загрозу життю громадян, суд доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 420/5101/19.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку УСПЕНСЬКИЙ -39 (місцезнаходження: 65125, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 39; код ЄДРПОУ 35768332) до Головного управління ДСНС в Одеській області (місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6; код ЄДРПОУ 38643633) про визнання протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №11 від 03.08.2023 року відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.02.2024 р.

СуддяО.М. Тарасишина

.