Рішення

від 01.03.2024 по справі 420/34368/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34368/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства (Рибоохоронний патруль) про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства (Рибоохоронний патруль), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства «Рибоохоронний патруль» №111-0 від 20.11.2023р. «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати наказ Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства «Рибоохоронний патруль» №114-0 від 29.11.2023р. «Про зміни до наказу № 111-0 від 20.11.2023р. про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на посаді головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства з 20.11.2023р.;

- стягнути з Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства (Рибоохоронний патруль) (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 12 В, код ЄДРПОУ: 40817318) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з відрахуванням обов`язкових платежів.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 2011 року працював на посаді головного державного інспектора Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства (Рибоохоронний патруль). Наказом управління від 20.11.2023р. звільнено позивача із посади головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства за скороченням штатного розпису. Вважаючи наказ про звільнення протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.

16.01.2024 року від Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства «Рибоохоронний патруль» надійшов відзив на позовну заяву в обгрунтування якого зазначено, що наказом Голови Держрибагентства «Про введення в дію структури і штатного розпису Держрибагентства» від 05.10.2023 року № 360 з метою впорядкування структури та штатної чисельності територіальних управлінь, затверджено, зокрема структуру Чорноморського рибоохоронного патруля штатною чисельністю 17 штатних одиниці. І, відповідно, наказом Чорноморського рибоохоронного патруля від 09.10.2023 №101 було оголошено наказ «Про введення в дію наказу Держрибагентства», яким одночасно скасований наказ від 01.03.2023 №14 «Про оголошення введеного в дію наказом Держрибагентства штатного розпису на 2023 рік Чорноморського рибоохоронного патруля». Внаслідок введення в дію реорганізаційно - штатних змін, зі складу Чорноморського рибоохоронного патруля, було виключено 15 штатних одиниць. Водночас, вказаним наказом введено 17 штатних одиниць. 10.10.2023 наказом Чорноморського рибоохоронного патруля №102 було створено комісію з визначення осіб, які мають переважне право на залишенні на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення. Даним наказом, комісії було доручено у термін до 12.10.2023 провести порівняльний аналіз продуктивності та кваліфікації праці осіб, які мають переважне право на залишенні на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення та подати на затвердження суб`єкту призначення. За результатами аналізу, у Позивача було встановлено нижчу кваліфікацію та продуктивність праці. І тому перевага в залишенні на роботі була надана іншим працівникам. Закон № 2136-ІХ урегулював і питання щодо особливостей розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, де згідно ст. 5 визначено, що у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. З огляду на вказане, наказом Чорноморського рибоохоронного патруля №111-О від 20.11.2023 вказано звільнити Позивача із займаної посади та провести повний розрахунок. Наказ був відправлений на мобільний номер телефону, через застосунок Вайбер, про що, зафіксовано протоколом. Інформацію щодо наявності або відсутності тимчасової непрацездатності, було перевірено за допомогою електронного реєстру. Так, станом на 15: 33 20.11.2023 тимчасова втрата працездатності за Позивачем не значилася. Пізніше, шляхом моніторингу вищевказаного реєстру 20.11.202, а також 23.11.2023 знову були відкриті листки непрацездатності, що відповідно, унеможливлює його звільнення. З огляду на вказане, згідно наказу Чорноморського рибоохоронного патруля від 29.11.2023 №114-0 «Про внесення змін до наказу №111-0 від 20.11.2023 про звільнення ОСОБА_1 » у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, днем звільнення вважати 29.11.2023. Вказане доведене до відома Позивача та зафіксоване Протоколом.

22.01.2024 року позивач надав відповідь на відзив в якій позивач підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

08.02.2024 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Заяви чи клопотання від сторін не надходили.

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою суду від 02.01.2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Обставини справи.

11.08.2011 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду інспектора рибоохорони Одеського територіального відділу басейнового управління.

01.04.2013 року призначений на посаду головного державного інспектора Одеського територіального відділу Західно-Чорноморської рибохорони.

14.04.2017 року звільнений у зв`язку з ліквідацією управління Західно-Чорноморської рибохорони.

05.05.2017 року призначений на посаду головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» з випробувальним терміном 6 місяців.

24.11.2020 року звільнений із займаної посади в порядку переведення для подальшої роботи в Чорноморському басейновому управлінні Державного агентства рибного господарства.

27.11.2020 року призначений на посаду головного державного інспектора відділу рибоохоронного патруля №4.

03.03.2021 року переведений на посаду головного державного інспектора відділу рибоохоронного патруля №3 Чорноморське басейнове управління Державного агентства рибного господарства.

23.01.2023 року переведений на посаду головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронного патруля» у зв`язку із реорганізаційно-штатними змінами.

29.11.2023 року звільнений із займаної посади відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» за скороченням штатного розпису.

Наказом т.в.о. Голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 05.10.2023 року №360 «Про введення в дію структури і штатного розпису Державного агентства меліорації та рибного господарства України», з 09.10.2023 року введено в дію структуру Державного агентства меліорації та рибного господарства України та штатний розпис на 2023 рік.

Зокрема, Наказом т.в.о. Голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 05.10.2023 року №360 з метою впорядкування структури та штатної чисельності територіальних управлінь затверджено, зокрема структуру Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства штатною чисельністю 17 штатних одиниць.

Наказом Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства від 10.10.2023 року № 102 «Про створення комісії з визначення осіб які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення» з метою вивчення та визначення переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами структури і штатного розпису на 2023 рік Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства створено комісію з розгляду переважного права на залишення на роботі працівників Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства.

Відповідно до протоколу від 12.10.2023 року №1 засідання комісії з визначення осіб які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення, комісія ухвалила, що рівень кваліфікації та продуктивності праці у головних спеціалістів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вищий ніж у ОСОБА_1

12.10.2023 року позивача попереджено про скорочення посад державної служби внаслідок зміни штатного розпису, про що складено протокол від 12.10.2023 року.

Наказом Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства від 20.11.2023 року № 111-О «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з 20.11.2023 року з посади головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронного патруля» Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства за скороченням штатного розпису.

Наказом Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства від 29.11.2023 року № 114-О «Про зміни до наказу № 111-О від 20.11.2023 про звільнення ОСОБА_1 » внесено зміни до наказу №111-0 від 20 листопада 2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства за скороченням штатного розпису, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, днем звільнення вважати 29 листопада 2023 року.

Чорноморське басейнове управління Державного агентства меліорації та рибного господарства не одноразово надсилав на адресу позивача листи з проханням з`явитися до Чорноморського басейнового управління для отримання трудової книжки та наказу про звільнення, однак листи поверталися з відміткою пошти «неправильно зазначена (відсутня) адреса». У зв`язку з чим всі документи направлялися на телефонний месенджер позивача.

Джерела права й акти їх застосування.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця, а також Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Згідно із частинами 1 та 3 статті 5 Закону №889-VIII, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

У статті 83 Закону №889-VIII визначені підстави для припинення державної служби. Так, згідно із пунктом 4 частини 1 статті 83 Закону №889-VIII, державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону №889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Частина перша статті 42 Кодексу законів про працю України унормовує, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; 11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Відповідно до ст.9-1 Закону № №889-VIII доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов`язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв`язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів.

Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

Відповідно до Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1042 (далі - Порядок № 1042), інформація або документи надсилаються державному службовцю з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку виключно на його адресу електронної пошти чи за іншими контактними даними, про які він повідомив службі управління персоналом під час вступу чи проходження державної служби та які зазначені в його особовій справі. Факт доведення інформації або документів до відома державного службовця фіксується протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця (далі - протокол).

Протокол складається в довільній формі працівником державного органу, визначеним суб`єктом призначення або керівником державної служби, та повинен містити:

1) дату, час та місце складення протоколу;

2) підставу надіслання інформації або документів державному службовцю з посиланням на відповідну норму Закону;

3) дату, час та вид засобу телекомунікаційного зв`язку, за допомогою якого надіслано інформацію або документи державному службовцю;

4) контактні дані державного службовця, за якими надіслано інформацію або документи з використанням засобу телекомунікаційного зв`язку (номер телефону, адресу електронної пошти тощо);

5) короткий зміст інформації або документів, які надіслані державному службовцю;

6) найменування посади, прізвище та власне ім`я державного службовця, якому надіслано інформацію або документи;

7) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім`я працівника державного органу, який надіслав інформацію або документи державному службовцю;

8) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім`я уповноваженого працівника державного органу, який склав протокол;

9) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім`я керівника служби управління персоналом;

10) додатки до протоколу, що підтверджують факт надіслання інформації або документів (копію знімку екрану засобу телекомунікаційного зв`язку тощо).

Висновки суду.

Аналіз положень норм статті 87 Закону № 889-VIII, дає підстави для висновку, що суб`єкт призначення або керівник державної служби одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей, тобто запропонувати наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Державний службовець може бути звільнений лише у разі відсутності можливості запропонувати відповідні посади або у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою для прийняття Чорноморським басейновим управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства України наказу від 20.11.2023 року №111-О «Про звільнення ОСОБА_1 » став факт скорочення чисельності штату працівників цього Управління до 17 штатних одиниць.

З наданих до суду доказів встановлено та не заперечується сторонами, що станом на 05.10.2023 року по відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» згідно штатного розпису закріплено 6 посад: заступник начальника управління - начальник відділу - 1 посада; заступник начальника відділу - 1 посада; головний державний інспектор - 13 посади; провідний державний інспектор - 1 посада.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач наполягав на правомірності звільнення позивача із займаної посади через відсутність можливості запропонувати йому іншу посаду державної служби.

Слід зазначити, що однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 Кодексу законів про працю України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

У постановах від 05 квітня 2023 року у справі № 640/12871/21 та від 12 квітня 2023 року у справі № 340/1791/22 Верховний Суд зазначав, що у випадку звільнення державного службовця в разі реорганізації державного органу, що є підставою для звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", суб`єкт призначення/керівник державної служби повинен запропонувати державному службовцеві, попередженого про звільнення посади, усі вакантні посади (за умови, що такі є), на які можна було б його перевести.

У постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 640/24023/21 Верховний Суд дійшов висновку, що суб`єкт призначення або керівник державної служби зобов`язаний не лише попередити державного службовця про наступне звільнення, а й одночасно з цим запропонувати державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.

У постановах Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 807/3588/14, від 27 травня 2020 року у справі №813/1715/16, вказував на те, що обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 12.10.2023 року позивача попереджено про скорочення посад державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису шляхом направлення попередження про скорочення штату на «Вайбер» позивача.

В свою чергу відповідач прийняв наказ про звільнення позивача із займаної посади 20.11.2023 року та звільнив ОСОБА_1 з 29.11.2023 року.

Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є питання правомірності наказу Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства від 20.11.2023 №111-О «Про звільнення ОСОБА_1 », яким 29.11.2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного Інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства за скороченням штатного розпису, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», у зв`язку із не виконанням відповідачем обов`язку щодо пропозиції державному службовцю іншої рівнозначної посади державної служби або, як виняток, нижчої посади державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.

Так, слід зазначити, що сторони не заперечують, що відповідач не пропонував ОСОБА_1 іншу рівнозначну посаду державної служби або, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.

Вказане свідчить про порушення відповідачем встановленої законодавством процедури при вирішенні питання щодо звільнення позивача, оскільки зазначив, що пропозиція державному службовцю вакантної посади є правом суб`єкта призначення або керівника державної служби, а не обов`язком.

Крім того суд звертає увагу на те, що зі змісту статті 42 Кодексу законів про працю України вбачається, що у першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

І лише при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що визначальним критерієм для визначення наявності переважного права на залишенні на роботі при скороченні чисельності штату працівників, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікацій продуктивності праці.

Лише в разі, коли суб`єктом призначення встановлено обставину рівності у показниках за першим критерієм (за кваліфікацією і продуктивністю праці), до таких "рівних" працівників підлягає застосуванню другий критерій, зміст якого складають ознаки, перелічені в одинадцяти пунктах частини другої статті 42 КЗпП.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19.

Так, у постанові від 20 березня 2023 року у справі № 580/7962/21 Верховний Суд вказував на те, що для такої перевірки повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо. Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників.

Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом приготування довідки у довільній формі про результати порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі. Тобто, ці обставини повинен був з`ясовувати сам роботодавець, приймаючи відповідне рішення.

Такий підхід до тлумачення приписів статті 42 Кодексу законів про працю України висловлений Верховним Судом у постановах від 18 липня 2019 року у справі № 814/1852/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 826/7069/16, від 08 листопада 2019 року у справі № 820/1783/16, від 28 лютого 2020 року у справі № 815/3565/17.

Також слід звернути увагу на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року по справі № 753/3889/17, в якій суд зазначив, що доказами більш високої продуктивності праці можуть бути: виконання значно більшого обсягу робіт порівняно з іншими працівниками, які займають аналогічну посаду чи виконують таку ж роботу, накази про преміювання за високі показники у роботі тощо.

Суд акцентує, що згідно із наявним в матеріалах справи протоколом засідання комісії з визначення осіб які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення, комісією вказано, що скороченню підлягають 2 посади головного державного інспектора, 2 посади провідного державного інспектора, 1 посада старшого державного інспектора.

Критеріями за якими оцінювали державних службовців слугували: наявність освіти, післядипломної освіти, курси підвищення кваліфікації, самоосвіту, наявність або відсутність заохочень; встановлення премій та надбавок працівників, які підлягають скороченню, кількість лікарняних; характеристики щодо виконання роботи, доручень працівниками відділу, посади, яких підлягають скороченню.

Проаналізувавши дані щодо працівників, комісія дійшла висновку, що рівень кваліфікації та продуктивності праці у головного державного інспектора - ОСОБА_2. ОСОБА_3. ОСОБА_4. ОСОБА_5 вищий (критерій, який є визначальним для вирішення питання щодо переважного права на залишення на роботі).

Також, посада провідного та старшого державного інспектора в розумінні Закону України «Про державну службу» є рівнозначними і за показниками, рівень кваліфікації та продуктивності праці у ОСОБА_6 є вищим, враховуючи, що ОСОБА_7 досяг пенсійного віку, запропонував перевести на рівнозначну посаду ОСОБА_6 .

Комісія за результатами вивчених документів прийшла до згоди, зокрема, запропонувати заступнику начальника управління - начальнику відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Микиті Корнєву одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі скороченням, кандидатури ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 для надання пропозиції залишитись на посаді головного державного інспектора, відповідно до ч.2 п.3 ст. 87 Закону України «Про державну службу», одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі скороченням запропонувати ОСОБА_6 рівнозначну посаду провідного державного інспектора відповідно до ч.2 п.3 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

З урахуванням відомостей зазначених у протоколі можна погодитись із відповідачем, що у ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 відносно ОСОБА_1 був дійсно більш високий рівень кваліфікації та продуктивності праці.

Отже, з обсягу встановлених судом обставин випливає, що відповідачем надано достатньо доказів, які підтверджують здійснення відповідачем до дати звільнення позивача порівняння кваліфікації і продуктивності праці працівників, яких було запропоновано звільнити, із зазначенням чому саме надається перевага одним працівникам, а не іншим.

Таким чином, обґрунтовуючи підстави прийняття оскаржуваного наказу про звільнення позивача відповідачем дотримано вимоги закону, зокрема ст. 42 КЗпП.

Щодо доводів позивача про наявність у нього тривалого стажу роботи в управлінні Державного агентства меліорації та рибного господарства, суд зазначає наступне.

В постанові від 31 серпня 2020 року у справі № 754/7439/19 Верховний Суд висловився про те, що сама по собі наявність тривалого стажу роботи за відсутністю відповідної кваліфікації та продуктивності праці, що визначаються роботодавцем, не надає працівникові переважного права на залишення на роботі.

Щодо тверджень позивача про те, що законодавством не передбачено такий спосіб попередження про вивільнення шляхом розсилки на електронну пошту або за допомогою сервісів Вайбер, Телеграм, Ватсап, суд зазначає наступне.

Відповідно до протоколу фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця від 12.10.2023 року, працівником Чорноморського рибоохоронного патруля на телефонний месенжер ВАЙБЕР за номером НОМЕР_2 , ОСОБА_1 направлено скан-копію попередження про скорочення посад державної служби, внаслідок зміни штатною розпису, що не заперечується позивачем.

Також, попередження про скорочення посад державної служби, внаслідок зміни штатною розпису було направлено на поштову адресу зареєстрованого місця проживання та на фактичну адресу проживання позивача, яка зазначена в особовій справі.

Проте, лист був повернутий відправнику із відміткою уповноваженої особи Укрпошти, оформленою довідкою Ф.20 «неправильна зазначена адреса».

Як передбачено нормами ст. 9-1 Закону України «Про державну службу» доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. Надіслані документи вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

Аналіз зазначеної норми вказує, що Законом встановлено альтернативні способи доведення інформації або документів до відома державного службовця:

- вручення:

- надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку.

При цьому зазначена норма не вимагає спочатку вжиття першого способу доведення до відома державного службовця інформації або документів, а у разі неможливості - наступний спосіб.

Таким чином, Законом України «Про державну службу» передбачено направлення документів державному службовцю, зокрема, шляхом використання телекомунікаційного зв`язку.

Відповідно до протоколу фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця від 20.11.2023 року, відповідно до статті 9-1 Закону України «Про державну службу», у зв`язку, із звільненням головного державного інспектору відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства - ОСОБА_1, працівником Чорноморського рибоохоронного патруля за допомогою телефонного месенжера ВАЙБЕР за номером НОМЕР_3 , 20.11.2023 о 15:10 год. на телефонний месенжер ВАЙБЕР за номером НОМЕР_2 , ОСОБА_1 направлено скан-копію наказу Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства від 20.11.2023 року № 111-0 «Про звільнення ОСОБА_1 », для ознайомлення у визначений законодавством термін.

Відповідно до протоколу фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця від 29.11.2023 року, відповідно до статті 9-1 Закону України «Про державну службу», у зв`язку, із звільненням головного державного інспектору відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства -ОСОБА_1, працівником Чорноморського рибоохоронного патруля з допомогою телефонного месенжера ВАЙБЕР за номером НОМЕР_3 , 29.11.2023 о 11:29 год. на телефонний месенжер ВАЙБЕР за номером НОМЕР_2 , ОСОБА_1 направлено скан-копію наказу Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства від 29.11.2023 № 114-О «Про зміни до наказу №111-О від 20.11.2023 про звільнення ОСОБА_1 », для ознайомлення у визначений законодавством термін.

Згідно з протоколом фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця від відповідно до статті 9-1 Закону України «Про державну службу», у зв`язку з тим, що було звільнено головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства - ОСОБА_1, працівником Чорноморського рибоохоронного патруля з допомогою телефонного месенжера ВАЙБЕР за номером НОМЕР_3 , 01.12.2023 о 14:18 год. на телефонний месенжер ВАЙБЕР за номером НОМЕР_2 , ОСОБА_1 направлено скан-копію листа Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства від 01.12.2023 № 1-16-692-23 «Про необхідність з`явитися ОСОБА_1 до Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства для отримання трудової книжки та копій наказів про звільнення», для ознайомлення у визначений законодавством термін.

Також зазначені накази направлялися засобами поштового зв`язку на фактичну адресу проживання позивача, однак були повернуті у зв`язку із «неправильним зазначення адреси».

Таким чином, відповідач ужив всіх заходів для повідомлення позивача із попередження про скорочення штату та наказами про звільнення, засобами телекомунікаційного зв`язку та направленням їх поштою, як того вимагає Закон України «Про державну службу».

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат вирішеного спору відповідно до вимог ст.ст.132-139 КАС України понесені позивачем судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства (Рибоохоронний патруль) (вул. Банківська, 12 В, м. Одеса, 65110, код ЄДРПОУ 40817318) про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя А.В. Бутенко

.