Постанова

від 01.03.2024 по справі 520/7510/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 р. Справа № 520/7510/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС" на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2022, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/7510/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС"

до Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АСС" (надалі - позивач, ТОВ "АСС"), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Рівненській області (надалі відповідач 1, ГУ ДПС у Рівненській області, податковий орган, апелянт), Державної податкової служби України (надалі відповідач 2, ДПС України), у якій просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Рівненській області про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- від 22.07.2022 №7099605/23914837 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.02.2022 №2;

- від 22.07.2022 №7099603/23914837 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.02.2022 №13;

- від 22.07.2022 №7099604/23914837 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.02.2022 №14;

- від 22.07.2022 №7099607/23914837 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.02.2022 №28.

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні від 28.02.2022 №2, від 28.02.2022 №13, від 28.02.2022 №14, від 28.02.2022 №28 датою їх подання.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 адміністративний позов ТОВ "АСС" задоволено.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 заяву ТОВ "АСС" щодо стягнення витрат на правничу допомогу залишено без задоволення.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ "АСС" задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що з метою отримання правової допомоги щодо визнання рішень ГУ ДПС у Рівненській області про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем укладено з Адвокатським бюро «Лариси Коваленко» договір про надання правової допомоги від 05.09.2022 №23914837 відповідно до якого за дорученнями (замовленнями) замовника (наданими в порядку, передбаченому цим договором) виконавець зобов`язується за оплату надавати замовнику юридичні та інші послуги, визначені у додатках (дорученнях, замовленнях, актах здачі-приймання наданих послуг тощо) до цього договору, оформлених між сторонами відповідно до його умов.

Повідомив, що в період з 09.09.2022 по 02.12.2022, Адвокатським бюро «Лариси Коваленко» були надані послуги із складання позовної заяви разом із підготовкою документів, відповіді на відзив, що підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг від 05.12.2022 №1 з детальним описом робіт, за які позивачу було виставлено рахунок на оплату від 05.12.2022 №1 на суму 7 200 грн., які позивачем було сплачено 05.12.2022, що підтверджується платіжним дорученням від 05.12.2022 №55, однак із запізненням передано вказане платіжне доручення адвокату.

Вважає, що посилання суду І інстанції на відсутність документального підтвердження понесених судових витрат, необґрунтованим, оскільки акт здачі-приймання наданих послуг від 05.12.2022 №1 був наданий представником позивача, а відсутність доказів оплати отриманих юридичних послуг жодним чином не впливає на вирішення спірних правовідносин.

Відповідачі правом на подання відзиву не скористалися.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

Представництво інтересів ТОВ «АСС» під час розгляду справи в суді здійснювалося адвокатом адвокатського бюро «Лариси Коваленко» Тараном М.М., що підтверджується договором № 23914837 про надання правової допомоги від 05.09.2022 року та договором № 3 про залучення співвиконавця до виконання укладеного бюро договору про надання правової допомоги від 05.09.2022.

Згідно з п. 2.1 Договору № 23914837 про надання правової допомоги від 05.09.2022 року ціна цього договору складається з сумарної вартості послуг, наданих Виконавцем у відповідності до його умов, та визначених Актами здачі-приймання наданих послуг.

Звертаючись з позовною заявою позивач просив суд вирішити питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат у справі, до позовної заяви було долучено договір № 23914837 про надання правової допомоги від 05.09.2022 та договір № 3 про залучення співвиконавця до виконання укладеного бюро договору про надання правової допомоги від 05.09.2022, ордер, рахунок на оплату № 1 від 05.12.2022, акт № 1 здачі-приймання наданих послуг від 05.12.2022.

Відповідно до акту № 1 здачі-приймання наданих послуг від 05.12.2022, в інтересах клієнта надавались послуги: підготовка позовної заяви разом із документами у справі № 520/7510/22, підготовка відповіді на відзив у справі № 520/7510/22.

Загальна сума за актом № 1 від 05.12.2022 року склала 7200,00 грн.

Ухвалюючи рішення про залишення без задоволення заяви щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що до суду не надано доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів, не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які входять до предмета доказування у справі, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З аналізу статті 134 КАС України, випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру витрат адвокатом Тараном М.М. надані копії:

- договір № 23914837 про надання правової допомоги від 05.09.2022;

- договір № 3 про залучення співвиконавця до виконання укладеного бюро договору про надання правової допомоги від 05.09.2022;

- ордер;

- рахунок на оплату № 1 від 05.12.2022;

- акт № 1 здачі-приймання наданих послуг від 05.12.2022;

Надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

Так, відповідно до акту № 1 здачі-приймання наданих послуг від 05.12.2022, в інтересах клієнта надавались послуги: підготовка позовної заяви разом із документами у справі № 520/7510/22, підготовка відповіді на відзив у справі № 520/7510/22. Загальна сума за актом № 1 від 05.12.2022 року склала 7200,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до апеляційної скарги додано копію платіжного доручення №55 від 05.12.2022 на суму 7200,00 грн., призначення платежу: сплата за юридичні послуги зг. рах 1 від 05.12.2022.

Оцінюючи надані представником позивача документи у взаємозв`язку з фактичними обставинами цієї справи, колегія суддів, враховує, що цей спір виник у справі незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.

Матеріали справи не містять відомостей про збирання представником позивача доказів задля звернення до суду, обсяг наданих письмових доказів у кількісному виразі є незначним.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, судові засідання не проводились. Адвокат не відвідував суд для з`ясування обставин справи, не ознайомлювався з матеріалами справи, не подавав клопотань та інших процесуальних документів.

Зазначена справа належить до справ незначної складності, а тому написання позовної заяви, яка здебільшого містить цитовані норми законодавчих актів, не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребувало тривалого часу та надмірних зусиль адвоката.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн., та зазначає, що витрати на правничу допомогу у сумі 3000 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, значенням справи для сторони, та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.04.2018 у справі №814/1258/16, у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц.

З урахуванням вище зазначеного, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги ТОВ «АСС» слушними, а вимоги заяви такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо посилання суду першої інстанції на відсутністьфактично понесених витрат на правову допомогу, оскільки не надано жодних доказів щодо проведення оплати за наданні послуги правничої допомоги, колегія суддів вважає помилковими, оскільки, враховуючи положення ч.7 ст. 139 КАС України, відсутність на дату розгляду справи судом доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 по справі №280/2635/20.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із приписами п.2 ч.1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги, скасування додаткового рішення суду першої інстанції та ухвалення постанови про часткове задоволення заяви ТОВ «АСС» про стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 5, 7, 242, 311, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС" - задовольнити частково.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року по справі № 520/7510/22 - скасувати.

Ухвалити постанову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС" про стягнення витрат на правничу допомогу по адміністративній справі №520/7510/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС" (пров. Динамівський, буд. 4,м. Харків,61000, код ЄДРПОУ 23914837) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,33023, код ЄДРПОУ 44070166), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС" (пров. Динамівський, буд. 4,м. Харків,61000, код ЄДРПОУ 23914837) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) судовий збір у сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС" (пров. Динамівський, буд. 4,м. Харків,61000, код ЄДРПОУ 23914837) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166) судовий збір у сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

В іншій частині заву залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін