Постанова

від 28.02.2024 по справі 280/1598/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 280/1598/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року (суддя 1-ї інстанції Татаринов Д.В.) в адміністративній справі №280/1598/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький авіаційний ремонтний завод МІГРЕМОНТ до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

28.01.2022 позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, з урахуванням заяв про часткову відмову від позовних вимог а.с. 107, 108, 121, 122 Т4, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2021 року № 0141980701, № 0142000701, № 0141950701, № 0141900701, № 0141970701, № 0142370701.

Позовні вимоги обґрунтовано незгодою з висновками акту перевірки та встановленими порушеннями, вважає їх необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є таким, що підлягає скасуванню. Також вказує про те, висновки контролюючого органу про встановлені порушення суперечать чинному законодавству України, не відповідають фактичним обставинам справи, базуються на припущеннях осіб, які проводили перевірку, та спростовуються документами, що досліджувалися під час перевірки.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки результатами перевірки викладених у акті, а також доводам податкового органу щодо встановлених порушень.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням режиму відеоконференції.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача підтримали доводи відзиву, у задоволенні апеляційної скарги просили відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, та відзиву, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 19 липня 2021 року по 30 серпня 2021 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку Державного підприємства Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2021 року з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - з 01 січня 2018 року по 31 березня 2021 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 06 вересня 2021 року № 8240/08-01-07-01/07917635, яким встановлено наступні порушення:

- п.44.1, п.44.2 ст.44 п.134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України (далі по тексту ПКУ), ст.1, ст.9 Закону України від 16 липня 1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді що перевірявся, на загальну сумі 1 973 047 грн;

- п.1 ст.111. Особливості відрахування державними підприємствами частини прибутку (доходу) Закону України Про управління об`єктами державної власності від 21 вересня 2006 року № 185-V із змінами та доповненнями, п. 1-3 Порядку відрахування до Державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого Постановою КМУ від 23 лютого 2011 року № 138, в результаті чого ДП ЗДАРЗ МіГремонт занижено частину чистого прибутку (доходу), що відраховується до Державного бюджету всього на суму 2697197грн;

- п.п. 14.1.36 п.п. 14.1 181 п. 14.1 ст. 14, п. 187.8. ст. 187, п. 190.2 ст. 190, п. 192.1 ст. 192, п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 208.2, п. 208.3 ст. 208 ПК України, що призвело до завищення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2/20.2.1 декларацій) у загальному розмірі 188 262 грн;

- п.п. 14.1.36 п.п. 14.1 181 п. 14.1 ст. 14, п. 187.8. ст. 187, п. 190.2 ст. 190, п. 192.1 ст. 192, п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 208.2, п. 208.3 ст. 208 ПКУ, що призвело завищення суми від`ємного значення станом на 31.03.2021 що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, задекларованe в рядку 21 податкової декларації за березень 2021 у загальній сумі 378 448 грн;

- п.201.1, п.201.10 ст.201 ПКУ в частині відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 59 111 грн;

- п.п. б п. 176.2 ст. 176 ПКУ, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5, п.3.6 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30 січня 2015 року за № 111/26556, встановлено подання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку за 2-3 кв.2018, 1-3 кв. 2019, 3-4 кв. 2020, 1 кв.2021- відображені суми нарахованого та виплаченого доходу по недійсних, закритих та знятих з обліку податкових номерах фізичних осіб, що призвело до зміни платника податку;

- п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПКУ, несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу (заробітної плати) у періоді з 01 січня 2018 року по 31 березня 2021 року;

- п.16-1 підрозділу 10 розділу XX, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України, несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору під час виплати доходу (заробітної плати) у періоді з 01 січня 2018 року по 31 березня 2021 року;

- п.63.3 ст.63 ПКУ, п.8.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 грудня 2011 року №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за №1562/20300 (із змінами та доповненнями), внаслідок чого протягом 10 днів після реєстрації, взяття на облік, укладення договору оренди нерухомого майна до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків не надано повідомлення за формою №20-ОПП про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням та через які провадиться діяльність.

Не погоджуючись з висновками відповідача, викладеними у акті перевірки, позивачем було надано заперечення (вих. №12/2363 від 20 вересня 2021 року) та додаткові пояснення від 28 вересня 2021 року №06/2419 з копіями документів.

За результатами розгляду заперечень, частково врахувавши додаткові пояснення підприємства щодо своєчасного нарахування ПДФО та військового збору, ГУ ДПС відкоригувало висновок пункту 7 та пункту 8 акту перевірки. Інші заперечення, надані підприємством, ГУ ДПС у Запорізькій області не врахувало.

Відповідачем за результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2021 року:

- № 0141980701 форми Р, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 2 341 287,50 грн. (у тому числі: за податковим зобов`язанням 1 973 047 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 368 240 грн);

- № 0142000701 форми Р, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до державного бюджету, на суму 2 697 197 грн.,

- № 0141950701 форми В4, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 378 448 грн;

- № 0141900701 форми В1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 188 262 грн (у тому числі відшкодовано 188 262 грн.) та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 47 065,50 грн;

- № 0141970701 форми ПН, яким застосовано штраф у сумі 29 555,50 грн. за відсутність складення та реєстрації податкової накладної на суму 59 111 грн.;

- № 0142210717 форми Д, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 15 873,16 грн.;

- № 0142220717 форми Д, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4 539,63 грн;

- № 0142370701 форми ПС, яким застосовано за штрафні (фінансові) санкції у сумі 3060 грн. за платежем адмін. штрафи та інші санкції (надх.коштів, контроль за справлянням яких закріп.за ГУ ДПС-рай);

- № 0142190717 форми ПС, яким застосовано за штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб.

22 жовтня 2021 року позивач звернувся до ДПС України із скаргою стосовно винесення відповідачем вищезазначених податкових повідомлень рішень.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги (вих. № 28480/6/99-00-06-01-01-06 від 20 грудня 2021 року) скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач, вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2021 року № 0141980701, № 0142000701, № 0141950701, № 0141900701, № 0141970701, №0142370701, звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано.

Колегія суддів погоджується висновками суду першої інстанції про задоволення позову, з наступних підстав.

Спірними у справі є рішення податкового органу прийняті за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки, та встановлення порушень, зокрема щодо заниження позивачем податку на прибуток, заниження частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету, завищення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню та завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ ВАНТОН, ПП АНЖЕЛІКА-М, ТОВ НІКОТЕХСНАБ, ТОВ НВП СПЕЦСЕРВІС, а також з підстав недекларування податкових зобов`язань з вартості послуг, що постачались нерезидентом (Болгарія), безпідставного відображення податкового кредиту без наявності реєстрації податкової накладної по взаємовідносинам з ТОВ «Вібро-Прилад», нездійснення зменшення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Промелектроника», не зменшення залишку від`ємного значення за результатами попередньої перевірки. Також встановлення не надання податковому органу повідомлення за формою №20-ОПП.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0141980701 форми Р, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 2341287,50грн. (у тому числі: за податковим зобов`язанням 1973047грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 368240грн); - № 0142000701 форми Р, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до державного бюджету, на суму 2697197грн., - № 0141950701 форми В4, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 378448грн; № 0141900701 форми В1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 188262грн (у тому числі відшкодовано 188262грн.) та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 47065,50грн; № 0141970701 форми ПН, яким застосовано штраф у сумі 29555,50грн. за відсутність складення та реєстрації податкової накладної на суму 59111грн.

Відповідно до положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Таким чином, платник податку на прибуток підприємств з метою визначення об`єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. При цьому показники обліку доходів, витрат доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат доходів та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародних стандартів фінансової звітності.

За правилами пункту 135.1 статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України, передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 цього кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

За положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 201 ПК України визначається порядок складання та реєстрації податкової накладної.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 1 Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV), первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону № 996-XIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Ступінь деталізації змісту і обсягу господарської операції вищевказаним Законом не встановлено, тому її можуть визначати особи, які відповідають за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. При цьому така деталізація має забезпечити розкриття змісту господарської операції та ідентифікацію активів, зобов`язань, доходів або витрат, з нею пов`язаних.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Як свідчать встановлені обставини справи, за перевіряємий період позивач мав господарські відносини зокрема з наступними контрагентами: ТОВ ВАНТОН, ПП АНЖЕЛІКА-М, ТОВ НІКОТЕХСНАБ, ТОВ НВП СПЕЦСЕРВІС.

Як перевіряючим так і суду були надані первинні документи, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік, які були складені на підставі договорів з контрагентами позивача, та встановлено, що вказані господарські операції пов`язані з господарською діяльністю позивача.

1) ТОВ ВАНТОН (код за ЄДРПОУ 36696070).

Взаємовідносини виникли на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.2020 №5081/3/2020, укладеного між ТОВ ВАНТОН (Продавець) та ДП ЗДАРЗ МІГРЕМОНТ (Покупець), за умовами п.п. 1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар шини 1030х350 модель G, виробник QINGDAO AOTAI RUBBER CО.Ltd (код ДК 021:2015 - 34731200-2) на умовах, в номенклатурі, кількості та по ціні, зазначених в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену грошову суму.

Розрахунки між контрагентами були проведені у повному обсязі згідно платіжного доручення №367 від 28.01.2020.

На підтвердження виконання умов договору позивачем додані до матеріалів справи рахунок на оплату № 3 від 20.01.2020, платіжне доручення №367 від 28.01.2020, видаткову накладну №3 від 20.01.2020, контрольну карту вхідного контролю шини (а.с.113-120 т.1), експрес накладну Нової пошти (а.с. 246 т.3).

2) ПП АНЖЕЛІКА-М.

Взаємовідносини виникли на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.2020 №5080/3/2020, укладеного між ПП АНЖЕЛІКА-М (Продавець) та ДП ЗДАРЗ МІГРЕМОНТ (Покупець), за умовами п.п.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар шини 840х360 модель 2А безкамерна, виробник QINGDAO AOTAI CO.Ltd (код ДК 021:2015 - 34731200-2) на умовах, в номенклатурі, кількості та по ціні, зазначених в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену грошову суму.

Розрахунки між контрагентами були проведені у повному обсязі згідно платіжних доручень №323 від 24.01.2020, № 5102 від 01.12.2020, №5463 від 21.12.2020.

На підтвердження виконання умов договору позивачем додані до матеріалів справи рахунки на оплату № 01/3-Т від 20.01.2020, № 01/3-Т від 24.11.2020, №02/3-Т від 17.12.2020, платіжні доручення №323 від 24.01.2020, № 5102 від 01.12.2020, №5463 від 21.12.2020, накладні від 20.01.2020, від 24.11.2020, від 17.12.2020, контрольні карти вхідного контролю шини, картки обліку категорійних матеріальних цінностей (а.с.121-147 т.1), експрес накладні Нової пошти, товарно-транспортні накладні (а.с.250- 258 т.3).

3) ТОВ НІКОТЕХСНАБ.

Взаємовідносини виникли на підставі договору купівлі-продажу від 15.03.2018 №4682/3/2018, укладеного між ТОВ НІКОТЕХСНАБ (Продавець) та ДП ЗДАРЗ МІГРЕМОНТ (Покупець), за умовами п.п.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар в номенклатурі, кількості та по ціні, зазначених в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену грошову суму (субблок та шини).

Розрахунки між контрагентами були проведені у повному обсязі згідно платіжних доручень №323 від 24.01.2020, № 5102 від 01.12.2020, №5463 від 21.12.2020.

На підтвердження виконання умов договору позивачем додані до матеріалів справи рахунки-фактури №НТ-0000059 від 24.04.2018, №НТ-0000086 від 19.06.2018, №НТ-0000111 від 30.07.2018, №НТ-0000166 від 23.10.2018, №НТ-0000001 від 08.01.2019, №НТ-0000020 від 26.02.2019, платіжні доручення №1944 від 10.05.2018, № 2121 від 21.05.2018, №2885 від 04.07.2018, №2994 від 11.07.2018, №4058 від 10.09.2018, №4807 від 24.10.2018, №95 від 11.01.20199, №218 від 21.01.2019, №347 від 29.01.2019, №4354 від 04.02.2019, №862 від 05.03.2019, №1078 від 21.03.2019, видаткові накладні від 26.02.2019, від 08.01.2019, від 24.04.2019, від 19.06.2018, від 30.07.2018, контрольні карти вхідного контролю шини, податкові накладні (а.с. 148-194 т.1), товарно-транспортні накладні (а.с.259-267 т.3).

4) ТОВ "НВО "СПЕЦСЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 38674939).

Взаємовідносини мііж позивачем і вказаним контрагентом виникли на підставі договору упівлі-продажу від 19.03.2018 №4683/3/2018, укладеного між ТОВ "НВО "СПЕЦСЕРВІС" (Продавець) та ДП ЗДАРЗ МІГРЕМОНТ (Покупець), за умовами п.п.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар в номенклатурі, кількості та по ціні, зазначених в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену грошову суму. (вироби, блоки, приводи-генератори).

Взаємовідносини у січні, лютому 2021 року виникли на підставі генеральних договорів від 21.12.2020 №5456/3/20220 та від 12.01.2021 №5478/3/2021 з постачання субблоку та генератора.

Розрахунки між контрагентами були проведені у повному обсязі згідно платіжних доручень №1219 від 30.03.2018, № 1221 від 30.03.2018, №1220 від 30.03.2018, №1217 від 30.03.2018, №1216 від 30.03.2018, №1218 від 30.03.2018, №2501 від 18.06.2020, №627 від 16.02.2021, №845 від 04.03.2021, №1013 від 17.03.2021, №1059 від 19.3.2021.

На підтвердження виконання умов договору позивачем додані до матеріалів справи рахунки №7 від 21.03.2018, №8 від 21.03.2018, №9 від 21.03.2018, №10 від 28.03.2018, №11 від 28.03.2018, №13 від 29.03.2018, №3 від 27.01.2019, №5 від 04.02.2021, платіжні доручення №1219 від 30.03.2018, № 1221 від 30.03.2018, №1220 від 30.03.2018, №1217 від 30.03.2018, №1216 від 30.03.2018, №1218 від 30.03.2018, №2501 від 18.06.2020, №627 від 16.02.2021, №845 від 04.03.2021, №1013 від 17.03.2021, №1059 від 19.03.2021, видаткові накладні від 14.09.2018 від 18.09.2018, від 27.01.2021 від 04.02.2021, від 20.03.2018, від 28.03.2018, контрольні карти вхідного контролю шини, податкові накладні (а.с. 29-112 т.1), товарно-транспортні накладні (а.с.268-279 т.3).

Також судом встановлено, що за перевіряємий період, з 01.01.2018 по 31.03.2021, закупівля товарно-матеріальних цінностей (надалі - ТМЦ) позивачем, як режимним підприємством оборонно-промислового комплексу України, що входить до Концерну Укроборонпром, проводилась за умови проведення моніторингу ринку цін за результатами електронних торгів і лише у постачальників, які отримали статус кваліфікований або умовно кваліфікований в ДК Укроборонпром. Зазначене регламентується вимогами наказу ДК Укрборонпром Про затвердження Порядку попередньої кваліфікації постачальника матеріально-технічних ресурсів, робіт та послуг у Державному концерні Укрборонпром та підприємствах - учасниках Концерну від 25.02.2013 № 61 (із змінами) та наказу ДК Укроборонпром Про затвердження Положення про здійснення закупівельної діяльності підприємствами Державного концерну Укроборонпром від 29.12.2016 № 330.

Оплата за укладеними договорами проводилась позивачем після перевірки ДК Укрборонпром та за умови відповідного погодження з Концерном, що врегульовано наказом ДК Укрборонпром Про порядок моніторингу платежів у ДК Укрборонпром від 17.04.2014 № 84 (із змінами).

Отже, у перевіряємий період позивач самостійно проводити розрахунки з контрагентами за укладеними договорами без погодження з ДК Укроборонпром не мав можливості.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що первинні документи, та інші подані документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, повністю відтворюють зміст господарських операцій, містять інформацію щодо фактично здійснених господарських операцій. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем товарів.

За таких обставин суд визнає необґрунтованими доводи контролюючого органу про недоведеність здійснення спірних господарських операцій.

За таких обставин суд визнає помилковими доводи контролюючого органу про недоведеність фактичного здійснення спірних господарських операцій.

Крім того, колегія суддів критично ставиться до позиції податкового органу про відсутність можливості контрагентами - контрагентів позивача, за наявною податковою інформацією, виконання господарських операцій, оскільки такі доводи не ґрунтуються на нормах законодавства та спростовані поданими до перевірки первинними документами.

Крім того, колегія суддів критично ставиться до позиції податкового органу про відсутність можливості контрагентами позивача, поставити товар позивачу, оскільки законодавством не пред`являються вимоги до суб`єктів підприємництва стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявності тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів, тощо, для здійснення господарської діяльності, отже на його правосуб`єктність та статус платника податків це жодним чином не впливає. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальне виконання правочину. Таких доказів суду не надано.

Зазначені контрагенти позивача перебували на час здійснення господарських операцій на податковому обліку. Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання.

Ймовірне порушення контрагентом правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на формування витрат та оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо.

При цьому суд виходить з того, що податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Щодо висновків перевіряючих про недекларування податкових зобов`язань з вартості послуг, що постачались нерезидентом (Болгарія), безпідставного відображення податкового кредиту без наявності реєстрації податкової накладної по взаємовідносинам з ТОВ «Вібро-Прилад», нездійснення зменшення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Промелектроника», не зменшення залишку від`ємного значення за результатами попередньої перевірки, що призвело до рішення про зменшення суми від`ємного значення суми з податку на додану вартість та прийняття рішення про застосування штрафної санкції. (а.с. 216 Т3).

Стосовно недекларування податкових зобов`язань з вартості послуг, що постачались нерезидентом (Болгарія), що призвело до зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість, а також прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.10.2021 №0141970701, яким застосовано штраф у сумі 29555,50грн. за відсутність складення та реєстрації податкової накладної.

Так у Акті перевірки відповідач дійшов висновку, що позивачем незадекларовано податкові зобов`язання з вартості послуг, наданих нерезидентом Нітроком АД (Болгарія) за договором укладеним із ДК Укрспецекспорт та Нітроком АД (а.с. 28-31 т. 1).

Згідно з пунктом 208.2 статті 208 Податкового кодексу України отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташовано на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 Податкового кодексу України.

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 Податкового кодексу України, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту в установленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов`язань такого отримувача послуг резидента у декларації за відповідний звітний період (пункт 208.3 статті 208 Податкового кодексу України).

Як свідчать встановлені обставини справи. договір на транспортно-експедиторське обслуговування був укладений безпосередньо між ДП Укрспецекспорт та Компанією Нітроком АД (Болгарія ).

На виконання Договору комісії від 21.11.2017 №USE-17.3-239-D/K-17, укладеного між позивачем (Комітент) і ДК Укрспецекспорт (Комісіонер), Комісіонер зобов`язався за дорученням Комітента за комісійну плату, від свого імені та за рахунок Комітента укласти зовнішньоекономічний контракт з компанією ROZENIA LIMITED, м Ларнака, Кіпр (Продавець), про закупівлю (поставку) на умовах імпорту піротехнічних засобів (а.с. 10-20 т.4)

Умовами вказаного договору на Комітента (ДП ЗДАРЗ МіГремонт) покладено обов`язок прийняти від Комісіонера Товар, який прибув на митну територію України (н. 3.2.1 Договору) та відшкодувати Комісіонерові витрати, зроблені ним у зв`язку із виконанням своїх обов`язків за Договором, на умовах, визначених розділом 5 цього Договору, у тому числі, але не виключно витрати на транспортування та охорону Товару та інші фактичні витрати, зроблені Комісіонером у зв`язку з виконанням своїх обов`язків за Договором (п.3.2.3 Договору).

На виконання умов Договору Комітент перерахував Комісіонеру попередню оплату в сумі 1555458,96 грн., про що свідчить платіжне доручення № 960 від 13.03.2018 (а.с. 34 т.4).

Всі фактичні витрати, понесені Комісіонером на виконання договору комісії відображені у відповідних звітах №1 від 30.03.2018, № 2 від 31.05.2018 (а.с. 21-22 т.4) та Акті приймання-передачі виконаних робіт від 11.05.2018 (а.с. 20 т.4).

Розрахункова вартість витрат на транспортування та супроводження небезпечного вантажу, що підлягала відшкодуванню з боку Комітента, становила 12 000 євро, згідно додатку №2 до Договору.

Разом з тим, згідно звіту№2 від 31.05.2018, витрати Комісіонера склали 95000 євро.

Відповідно до розрахунку Комісіонера, узгодженого з Комітентом, заборгованість Комітента перед Комісіонером щодо оплати витрат на виконання доручення та комісійної плати склала 447493,02грн (Звіт № 2 від 31.05.2018).

На підставі зазначеного Звіту Комітентом і було здійснено остаточний розрахунок з Комісіонером за Договором комісії в сумі 447493,02грн., згідно платіжного доручення №4142 від 12.09.2018 ( а.с. 35 т.4).

Враховуючи зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстнції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не здійснював безпосередніх операцій з нерезидентом, а лише здійснив відшкодування понесені комісіонером витрати, а отже висновки податкового органу про недекларування податкових зобов`язань з вартості послуг, що постачались нерезидентом (Болгарія), що призвело до зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість, а також відсутність складення та реєстрації податкової накладної, є помилковими.

Висновк відповідача про безпідставність відображення податкового кредиту без наявності реєстрації податкової накладної по взаємовідносинам з ТОВ «Вібро-Прилад» на суму 3528,00грн та нездійснення зменшення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Промелектроника» на суму 440,00грн не спростовуються товариством, проте доводів податкового органу про обгрунтованість прийняття рішення про зменшення суми від`ємного значення на вказану суму, матеріали справи не містять, як відсутні доводи апеляційної скарги з цього питання.

Також є безпідставиними і висновки податкового органу про протиправність позивача щодо не зменшення залишку від`ємного значення за результатами попередньої перевірки на суму 206069,00грн - акт перевірки від 22.06.2018 (а.с. 196 Т1), оскільки результати такої перевірки оскаржені, про що зазначено і у акті перевірки, доказів узгодженості вказаної суми від`ємного значення, що б підлягала зменшенню/коригуванню, податковий орган не надав.

Враховуючи зазначене є вірними висновки суду першої інстанції про недоведеність відповідачем порушення позивачем норм податкового законодавства, що призвело до заниження податку на прибуток, заниження частини чистого прибутку (доходу), що враховується до Державного бюджету, завищення податку на додатну вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, що призвело до завищення суми від`ємного значення.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 07.10.2021 №0142370701 про нарахування штрафних санкцій за неподання останнім повідомлення за формою №20-ОПП про придбання вантажного автомобіля, безоплатне отримання насосної станції та здачі 2 кв.м. площі підприємства в оренду під банкомат.

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

За змістом пред`явленого позову позивач стверджував, що відповідальність за неподання "Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність" за формою №20-ОПП нормами ПК України, зокрема пунктом 117.1 статті 117 ПК України, не передбачено, оскільки вказана норма встановлює відповідальність за порушення строків, встановлених саме цим Кодексом, проте строк подання форми №20-ОПП встановлений іншим нормативним актом - Порядком №1588.

Судом встановлено, що до податкового органу позивачем було подано повідомдлення форма №20-ОПП Завод у 2019 році. (а.с. 37 Т4) Також позмвач зазначив, про перебування на відповідних проводках бухгалтерського обліку всіх об`єктів оподаткування і об`єктів, пов`язаних з опоаткуванням,.

Згідно з пунктом 117.1 статті 117 ПК України (в редакції, чинній на час застосування штрафних санкцій) неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Таким чином, зі змісту вказаної норми випливає, що відповідальність передбачена лише за: 1) неподання у строки та у передбачених Податковим кодексом випадках заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних; 2) неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін; 3)подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності.

Проте у розділі ІХ Порядку №1588, який має назву «Порядок внесення змін до облікових даних платників податків», взагалі не згадується Повідомлення 20-ОПП.

Порядок обліку об`єктів оподаткування та об`єктів пов`язаних із оподаткуванням міститься у розділі VІІІ Порядку №1588, де передбачено подання повідомлення за формою 20-ОПП. Проте повідомлення за формою 20-ОПП, не має відношення до зміни облікових даних платника податків.

Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.10.2021 №0142370701 про нарахування штрафних санкцій за неподання останнім повідомлення за формою №20-ОПП, є вірними.

Враховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року в адміністративній справі №280/1598/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 01 березня 2024 року.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяН.П. Баранник

суддяА.А. Щербак