Постанова

від 29.02.2024 по справі 420/18791/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/18791/23

Перша інстанція: суддя Танцюра К.О.,

повний текст судового рішення

складено 04.10.2023, м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідачаЯковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року, у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Міськзелентрест» до Південного офісу Держаудитслужби, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмету спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінап Плюс», про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Комунальне підприємство «Міськзелентрест» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Південному офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-26-009874-a, що затверджений 18 липня 2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог, так як оскаржуваним висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-26-009874-a, який затверджено 18 липня 2023 року, обґрунтовано встановлено факти порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

В даному випадку, апелянт вважає, що КП «Міськзелентрест» у межах спірних правовідносин мало відхилити тендерну пропозицію учасника закупівлі ТОВ «Грінап Плюс», так як остання не відповідала вимогам, установленим у тендерній документації, а також у зв`язку з ненаданням документів, підтверджуючих відповідність ТОВ «Грінап Плюс» вимогам, встановленим для переможця закупівлі.

При цьому, на переконання апелянта, оскаржуваний висновок, в частині вимог про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, не суперечить вимогам ЗУ «Про публічні закупівлі», так як містить чітко визначений спосіб усунення виявлених порушень при здійсненні спірної закупівлі.

Крім того, апелянт вважає, що оскаржуваний висновок не порушує прав позивача, а як наслідок він не може бути скасований у судовому порядку.

В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, третьою особою подано свої письмові пояснення, у яких зазначено, що третя особа підтримує позовні вимоги КП «Міськзелентрест» та заперечує проти задоволення апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Південним офісом Держаудитслужби, у період з 03 липня 2023 року по 18 липня 2023 року, здійснено моніторинг закупівлі замовника КП «Міськзелентрест» щодо придбання «Послуги з благоустрою міста Одеси, а саме: послуги із захисту рослин від збудників і шкідників обробка каштанів для запобігання ураження їх мінуючою міллю 1000000, 90670000-4, ДК021, 1, послуга».

За наслідком проведення моніторингу закупівлі Південним офісом Держаудитслужби 18 липня 2023 року затверджено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-26-009874-a.

Не погоджуючись з правомірністю зазначеного висновку, КП «Міськзелентрест» звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваного висновку, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, ЗУ «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про публічні закупівлі», моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі», за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Згідно ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Так, згідно п. 3-7 розділу X ЗУ «Про публічні закупівлі» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі Особливості № 1178).

Згідно п. 1 Особливостей № 1178, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Згідно пп. 3 п. 44 Особливостей № 1178, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією.

При цьому, згідно пп. 2 п. 41 Особливостей № 1178, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Згідно пп. 3 п. 41 Особливостей № 1178, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 цих особливостей.

Крім того, згідно п. 1 розділу І Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 лютого 2018 року № 166 (далі - Положення № 166), це Положення визначає порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр), та надання відомостей з нього.

Згідно п. 2 розділу І Положення № 166, реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Згідно п. 10 розділу ІІІ Положення № 166, інформаційна довідка з Реєстру (далі - довідка) - документ, сформований будь-яким користувачем в онлайн-режимі, що містить інформацію про наявність або відсутність відомостей в Реєстрі стосовно нього та стосовно юридичної особи, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру за вчинення корупційного правопорушення.

Згідно п. 11 розділу ІІІ Положення № 166, довідка може бути сформована будь-яким зареєстрованим користувачем стосовно себе на основі персональних даних, вказаних у його кваліфікованому електронному підписі.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності висновку Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-26-009874-a, який затверджено 18 липня 2023 року.

В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у межах доводів та вимог апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, одним із доводів апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень є те, що оскаржуваний висновок не порушує прав позивача, а як наслідок він не може бути скасований у судовому порядку.

В свою чергу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за своїм змістом спірний висновок суб`єкта владних повноважень, як органу державного фінансового контролю, є індивідуально-правовим актом, а як наслідок повинен відповідати вимогам, встановленим у ст. 2 КАС України.

При цьому, можливість оскарження відповідного висновку в судовому порядку прямо передбачена ЗУ «Про публічні закупівлі».

З іншого боку, враховуючи, що оскаржуваним висновком зобов`язано позивача усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель, факт вчинення яких позивач не визнає, колегія суддів вважає, що оскаржуваний висновок може порушувати права та інтереси позивача.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає помилковими доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуваний висновок не може бути переглянутим або скасованим у судовому порядку.

В свою чергу, щодо викладених в оскаржуваному висновку порушень законодавства у сфері публічних закупівель, правомірність яких обґрунтовує суб`єкт владних повноважень у решті доводів своєї апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно змісту тендерної документації на закупівлю послуг, затвердженої уповноваженою особою КП «Міськзелентрест» від 28 квітня 2023 року, а саме частини 7 розділу І «Загальні положення», тендерна пропозиція та всі документи, які передбачені вимогами тендерної документації та додатками до неї, складаються українською мовою. Документи або копії документів (які передбачені вимогами тендерної документації та додатками до неї), які надаються учасником у складі тендерної пропозиції, викладені іншими мовами, повинні надаватися разом із їх автентичним перекладом українською мовою.

При цьому, згідно вимог пп. 2.3 п. 2 додатку 3 до тендерної документації, для підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні звання та досвід, учасники процедури закупівлі мають надати копії витягів з трудових книжок, що свідчать про наявність трудових відносин з працівником (перша та остання сторінки).

Між тим, як встановлено у ході моніторингу процедури закупівлі та не заперечується сторонами у справі, учасником закупівлі ТОВ «Грінап Плюс» у складі своєї тендерної пропозиції надано копію першої та останньої сторінки трудової книжки працівника ОСОБА_1 , яка складена іноземною мовою, без перекладу українською мовою.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суб`єкта владних повноважень про те, що учасником закупівлі ТОВ «Грінап Плюс» не виконано вимог тендерної документації у відповідній частині.

При цьому, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що відповідна трудова книжка заведена за часів існування Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а тому вона не підлягає обміну, є діючим офіційним документом та не потребує перекладу на українську мову.

В даному випадку, колегія суддів зазначає, що питання дійсності наданої трудової книжки, як і питання достовірності зроблених у ній записів, не піднімалось у ході проведення моніторингу закупівлі позивача, а як наслідок не є спірним.

З іншого боку, колегія суддів вважає, що зазначена вимога тендерної документації щодо надання перекладу документів, складених іноземною мовою, спрямована на забезпечення безпомилкового сприйняття та розуміння змісту відповідних документів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що факт ненадання ТОВ «Грінап Плюс» перекладу українською мовою копії документу, необхідність подання якого прямо та безальтернативно передбачена тендерною документацією, свідчить про порушення учасником закупівлі вимог тендерної документації у відповідній частині.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у додатку № 4 до тендерної документації на закупівлю послуг, затвердженої уповноваженою особою КП «Міськзелентрест» від 28 квітня 2023 року, встановлено перелік документів, які має надати переможець торгів (юридична особа) на підтвердження відповідності вимогам п. 44 Особливостей № 1178.

Так, згідно пп. 1 п. 2.1 додатку № 4 до тендерної документації, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, згідно з якою не буде знайдено інформації про корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення керівника учасника процедури закупівлі; довідка надається в період відсутності функціональної можливості перевірки інформації на вебресурсі Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, яка не стосується запитувача.

Між тим, колегія суддів зазначає, що з початком повномасштабного вторгнення в Україну державним органам, в тому числі і НАЗК, обмежено доступ до низки реєстрів, зокрема і до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, з урахуванням постанови КМУ «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» від 12 березня 2022 року № 263.

В свою чергу, НАЗК у травні 2022 року відновило тимчасово припинену функцію, що дозволяє громадянам України, а також представникам юридичних осіб отримувати довідки з Реєстру в онлайн режимі, які формуються користувачами на основі персональних даних, вказаних у їх кваліфікованих електронних підписах або електронних печатках юридичних осіб (https://nazk.gov.ua/uk/novyny/yak-uchasnyky-publichnyh-zakupivel-mozhut-otrymaty-informatsiyu-z-reyestru-koruptsioneriv-pid-chas-diyi-voyennogo-stanu).

З іншого боку, лише у вересні 2023 року НАЗК відкрило доступ до Реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення (https://nazk.gov.ua/uk/nazk-vidkrylo-dostup-do-reyestru-osib-yaki-vchynyly-koruptsijni-ta-pov-yazani-z-koruptsiyeyu-pravoporushennya-iz-vrahuvannyam-bezpekovyh-aspektiv-golova-nazk).

Тому, враховуючи, що повідомлення про намір укласти договір про закупівлю оприлюднено 04 травня 2023 року, колегія суддів вважає, що позивач у відповідний період не мав можливості самостійно здійснити перевірку інформації на вебресурсі Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення щодо керівника ТОВ «Грінап Плюс», а як наслідок останній мав надати, шляхом оприлюднення на протязі 4 днів, відповідну інформаційну довідку з Реєстру, так як надання такої довідки прямо та безальтернативно передбачено тендерною документацією.

В свою чергу, сторонами у справі не заперечується, що відповідної довідки не надано ТОВ «Грінап Плюс» у встановлені строки.

При цьому, колегія суддів не приймає доводів позивача про те, що ним перевірено вищезазначену інформацію в інших відкритих джерелах, так як достовірність такої інформації, без отримання спірної довідки, можливо перевірити лише в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що не відображав необхідної інформації у відкритому доступі на момент проведення закупівлі позивачем.

Між тим, як вбачається з вищевикладених норм матеріального права, ненадання зазначеної інформації у встановлені строки, є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника закупівлі.

Вказаний висновок колегії суддів відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 27 липня 2023 року (справа № 420/16485/22).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами суб`єкта владних повноважень про те, що КП «Міськзелентрест» у межах спірних правовідносин мало з двох зазначених вище підстав відхилити тендерну пропозицію ТОВ «Грінап Плюс», а не укладати з останнім договір про надання послуг від 10 травня 2023 року № ГЗТ-158/23.

З іншого боку, щодо обраного контролюючим органом способу усунення виявлених порушень, колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку, в оскаржуваному висновку, з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, яке є значущим через необ`єктивне визначення переможця процедури закупівлі, та керуючись ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ЗУ «Про публічні закупівлі», Держаудитслужба зобов`язала позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Між тим, колегія суддів, виходячи із структури та змісту ч. 7 ст. 7-1 ЗУ «Про публічні закупівлі», зазначає, що саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

При цьому, з аналізу ЗУ «Про публічні закупівлі» вбачається, що саме на відповідача покладено обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу ЗУ «Про публічні закупівлі» повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно ч. 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Так, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваного висновку, суб`єкт владних повноважень конкретизував, які саме заходи повинен вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про чіткість та визначеність оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.

Зазначений висновок колегії суддів відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 01 лютого 2024 року (справа № 640/18786/22), від 28 вересня 2023 року (справа №140/13717/21), від 31 січня 2023 року (справа № 260/2993/21), від 24 січня 2023 року (справа № 280/8475/20).

З іншого боку, враховуючи кількість та зміст виявлених у ході моніторингу закупівлі порушень, колегія суддів вважає, що оскаржуваний висновок є таким, що відповідає критеріям, визначеним у частині другій ст. 2 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування.

Крім того, колегія суддів зазначає, що правомірність оскаржуваного висновку перевіряється станом на моменту його прийняття, а тому можливе виконання укладеного договору закупівлі у подальшому, не впливає на правомірність оскаржуваного висновку.

Щодо допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, колегія суддів зазначає, що ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, постановленою у даній справі, встановлено, що оскаржуваним висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-26-009874-a від 18 липня 2023 року зобов`язано позивача припинити зобов`язання за договором про надання послуг № ГЗТ-158/23 від 10 травня 2023 року, укладеним з ТОВ «Грінап Плюс», а тому судом зроблено висновок про те, що рішення суду у даній справі може вплинути на права ТОВ «Грінап Плюс», яке не брало участі у розгляді даної справи.

За наслідком формування зазначеного висновку судом залучено ТОВ «Грінап Плюс» до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Тому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, шляхом здійснення розгляду даної справи без залучення ТОВ «Грінап Плюс» до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, з ухваленням нового рішення

З іншого боку, приймаючи нове рішення у даній справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги КП «Міськзелентрест» не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби - задовольнити частково.

Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року, з ухваленням у справі нового рішення про залишення без задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Міськзелентрест» до Південного офісу Держаудитслужби, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмету спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінап Плюс», про визнання протиправним та скасування рішення.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання адміністративного позову покласти на Комунальне підприємство «Міськзелентрест».

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги - покласти на Південний офіс Держаудитслужби.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян