Постанова

від 29.02.2024 по справі 440/10730/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 440/10730/22

адміністративне провадження № К/990/31177/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року (головуючий суддя - Катунов В.В., судді: Ральченко І.М. , Чалий І.С.)

у справі № 440/10730/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ЕКСПРЕС- ЛАЙН»

до Державної служби України з безпеки на транспорті , Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови

I. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК ЕКСПРЕС- ЛАЙН» звернулося до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, у якій просило визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 190547 від 10 жовтня 2022 року.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 190547 від 10 жовтня 2022 року винесено на підставі акту перевірки № 251218 від 08 вересня 2022 року, у якому зазначено відомості, що не відповідають дійсності. Також зазначав, що позивач не є автомобільним перевізником, якому належить транспортний засіб марки РУТА д.н.з. НОМЕР_1 , а отже не є суб`єктом відповідальності в межах проведеної 08 вересня 2022 року рейдової перевірки.

ІІ. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №190547 від 10 жовтня 2022 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ЕКСПРЕС- ЛАЙН» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

4. Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) подала апеляційну скаргу.

5. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження.

5.1. Зокрема, апеляційний суд зазначив про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги з огляду на відсутність обґрунтувань та доказів підтверджуючих неможливість подати скаржником апеляційну скаргу з дотриманням строку на апеляційне оскарження.

5.2. Щодо посилання відповідача у заяві про поновлення строку на отримання копії оскаржуваного судового рішення поштою 04 квітня 2023 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що отримання копії судового рішення у паперовій формі не спростовує факту отримання відповідачем цього рішення в електронному вигляді в кабінеті підсистеми «Електронний суд». У свою чергу, отримання учасником справи судового рішення в електронній формі не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою, що узгоджується з пунктом 17 Положення про ЄСІТС.

5.3. Також судом зазначено про ненаведення відповідачем обґрунтувань та доказів які б підтверджували відсутність у нього об`єктивної можливості звернутись із апеляційною скаргою з моменту отримання рішення в електронний кабінет підсистеми «Електронний Суд».

6. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору.

7. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року залишено без руху у зв`язку з пропуском строку на звернення з апеляційною скаргою та ненаданням доказів сплати судового збору. Надано Державній службі України з безпеки на транспорті строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

8. На виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року до апеляційного суду від апелянта 14 липня 2023 року надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, у якому відповідач просив поновити пропущений з поважних підстав процесуальний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою та долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію про сплату судового збору.

9. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку апеляційного оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року.

10. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач, заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, не зазначив об`єктивних причин, які унеможливлювали подати апеляційну скаргу у строки передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

10.1. Так, апеляційний суд, не заперечуючи, що обставини введення воєнного стану можуть бути визнані як поважна причина пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначив, що сам лише факт запровадження воєнного стану, без зазначення конкретних обставин, які вплинули на можливість своєчасного подання апеляційної скарги, та без надання відповідних доказів, не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, а організація роботи є суб`єктивним чинником та не є підставою для недотримання встановленої законом процедури звернення до суду.

10.2. Суд розцінив наведені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження як недостатньо обґрунтовані, оскільки апелянтом не надано суду жодного доказу відсутності можливості подати апеляційну скаргу у зв`язку із плановими та/або аварійними відключення електроенергії через ракетні обстріли, зокрема таких от, як графіки відключень, акти фіксації відсутності електроенергії та доступу до мережі Інтернет в приміщенні відповідача, узагальнено покликавшись лише на вказані обставини та введений в Україні воєнний стан у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України.

10.3. Також суд зазначив, що посилання відповідача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки зазначені обставини не носили постійного, безперервного характеру у період з 28 березня 2023 року (дата ухвалення рішення суду першої інстанції) по 04 травня 2023 року (звернення із апеляційною скаргою).

10.4. Відхилені судом апеляційної інстанції і посилання відповідача на великий обсяг роботи та надмірне навантаження на працівників Державної служби України з безпеки на транспорті, як на підставу для поновлення пропущеного строку, оскільки наведені обставини не є такими, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторін і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

10.5. Суд зазначив, що наведені відповідачем обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.

10.6. Суд зауважив, що у ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не можуть виступати недоліки внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, які перебувають у прямій залежності від волі скаржника. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

10.7. Також апеляційний суд зазначив, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

10.8. Крім того, визнані недоречними посилання відповідача, який є суб`єктом владних повноважень та виконує функції держави, на практику Європейського суду з прав людини, оскільки висновки цього суду направленні на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади. Правові висновки ЄСПЛ не можуть бути застосовані у порядку аналогії для захисту прав та інтересів суб`єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, бо головним обов`язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою,у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

12. На думку скаржника, судом апеляційної інстанції не враховано його доводи щодо поважності причин пропуску строку для подання апеляційної скарги, чим порушено норми процесуального права. Вважає, що зазначені порушення, допущені судом апеляційної інстанції, відповідно до статті 353 КАС України, є підставами для скасування рішення суду апеляційної інстанції.

13. Вказує, що копія рішення суду першої інстанції від 28 березня 2023 року в паперовій формі отримана Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області 04 квітня 2023 року, про що міститься відповідна розписка в матеріалах справи, та зареєстрована на вх.№ 9766/0/22-23 від 04 квітня 2023 року, на підтвердження чого до апеляційної скарги додавалася копія супровідного листа Полтавського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року № 440/10730/22/10324/23 про направлення рішення з відміткою про реєстрацію. При цьому, Відділ державного нагляду (контролю) у Полтавській області не має власного електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», оскільки є територіальним (структурним) підрозділом Укртрансбезпеки та не являється окремою юридичною особою.

14. Відповідач вважає, що у зв`язку з ненадходженням на адресу Державної служби України з безпеки на транспорті у паперовій формі рішення суду першої інстанції, дотриманням Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області встановленого законом тридцяти денного строку на апеляційне оскарження з моменту отримання копії рішення в паперовій формі, є поважною причиною для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.

15. Крім того, Укртрансбезпека, як орган, який відповідно до закону здійснює самопредставництво інтересів у судах України, вимушений провадити роботу у дистанційній формі з моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, тобто починаючи з 24 лютого 2022 року. Тому, на думку апелянта, запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

16. Також зазначає, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою той факт, що апелянтом пропущено фактично 4 дні на апеляційне оскарження, апеляційна скарга подана у найкоротший строк, без зволікань, а також, що строк апеляційного оскарження припав на введення воєнного стану в країни, масовані ракетні атаки, відключення електроенергії, повітряні тривоги. Вказане, на переконання заявника, свідчить про формальний підхід до розгляду поданих стороною документів та доводів, та має наслідком обмеження доступу до правосуддя.

17. На думку касатора, в умовах воєнного стану дотримання процесуальних строків, зокрема на подачу апеляційних скарг у строк, визначений статтею 295 КАС України, є об`єктивно неможливим.

18. Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

19. Позивач відзив на касаційну скаргу не надіслав, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

20. Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2024 року проведено необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

22. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

23. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.

24. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

25. Згідно з пунктом 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

26. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

27. Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

28. Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

29. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

30. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

31. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

32. За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

33. За перевіркою матеріалів цієї справи встановлено, що Укртрансбезпека звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року з порушенням строку, визначеного статтею 295 КАС України. В апеляційній скарзі апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи це тим, що паперова копія рішення суду першої інстанції на адресу Укртрансбезпеки не надходила, а також запровадженням на території України воєнного стану.

34. Проте, як зазначалося вище, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та наведення інших підстав поновлення строку на апеляційне оскарження.

35. 14 липня 2023 року Укртрансбезпека надіслала на адресу Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги. Просила поновити пропущений з поважних підстав процесуальний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою та долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію про сплату судового збору.

36. Суд апеляційної інстанції, оцінивши доводи відповідача щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку, що Укртрансбезпекою не доведено наявності обставин, що перешкоджали звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення. У зв`язку з чим суд визнав неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у клопотанні та 08 серпня 2023 року постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

37. З таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду погоджується, враховуючи наступне.

38. Так, дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

39. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

40. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

41. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

42. Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

43. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

44. Як вбачається з матеріалів справи, копія рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року доставлена в «Електронний кабінет» відповідача 28 березня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи. Водночас апеляційна скарга надіслана до суду апеляційної інстанції 05 травня 2023 року.

45. Відповідно до підпунктів 15.1, 15.15 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку, - суд вручає судові рішення в паперовій формі.

46. Положеннями частин п`ятої, шостої статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

47. Згідно із частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).

48. Відповідно до частини шостою статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

49. Отже, ця норма визначає суб`єктний склад осіб, реєстрація офіційної електронної адреси в системі ЄСІТС для яких є обов`язковою.

50. Частиною сьомою статті 18 КАС України визначено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

51. Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 18 КАС України).

52. Вища рада правосуддя 17 серпня 2021 року затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС (Електронний кабінет, Електронний суд, відеоконференцзв`язок). З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

53. Пунктом 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС установлено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

54. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

55. Пунктом 17 підрозділу 2 розділу ІІІ «Підсистема «Електронний кабінет» Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

56. З аналізу наведених норм законодавства слідує, що день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення, або довідки про доставку в електронному вигляді рішення суду до Електронного кабінету із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом.

57. Апеляційним судом було встановлено, що відповідач зареєстрований у підсистемі «Електронний суд», копія рішення суду першої інстанції направлена відповідачу за допомогою підсистеми «Електронний суд» в електронній формі.

58. Отже, у цій справі днем вручення копії оскаржуваного судового рішення є 28 березня 2023 року, оскільки саме в цю дату рішення суду отримано відповідачем у електронному вигляді у його електронному кабінеті об 16 год 59 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, складеною відповідальним працівником Полтавського окружного адміністративного суду.

59. При цьому слід зазначити, що у матеріалах справи відсутня окрема заява відповідача про надсилання копії судового рішення у паперовій формі на адресу Укртрансбезпеки.

60. За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що оскільки з 05 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а копія оскаржуваного судового рішення, відповідно до приписів частини сьомої статті 18 КАС України доставлена відповідачеві, який є суб`єктом владних повноважень, то у суду першої інстанції обов`язок направляти оскаржуване судове рішення іншими засобами зв`язку не виникає.

61. Щодо зазначення Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) інших причин пропуску на апеляційне оскарження, зокрема, запровадженням на території України воєнного стану, то колегія суддів зазначає, що питання щодо поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 04 квітня 2023 року у справі №140/1487/22, від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18, від 23 грудня 2022 року у справі №760/5369/19, від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22.

62. У вказаних постановах Верховний Суд зауважив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

63. За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

64. Посилання лише на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на неможливість подання апеляційної скарги, що в свою чергу, обумовило пропуск строку на її подання.

65. На обґрунтування причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою Укртрансбезпека посилається, зокрема, саме на введення в Україні воєнного стану.

66. Відтак, колегія суддів уважає обґрунтованою позицію суду апеляційної інстанції, що скаржником не було надано будь-яких доказів в підтвердження того, що пропущення процесуальних строків зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв`язку з введенням воєнного стану.

67. Щодо дистанційної роботи працівників Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), то суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що запровадження дистанційного режиму роботи працівників установи в цілому не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, адже стосуються належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника та працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

68. Суд також зауважує, що неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги, а саме відсутність взаємодії Укртрансбезпеки з її структурними підрозділами, є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

69. Отже, сукупність обставин у цій справі вказує на те, що Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) не було вчинено усіх залежних та можливих від неї дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

70. Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

71. Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

72. За вказаних обставин, Верховний Суд вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про неповажність вказаних Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та відмови у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою.

73. Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди з судовим рішенням апеляційного суду щодо оцінки поважності підстав пропуску скаржником строку апеляційного оскарження і такі доводи не дають передбачених законом підстав для скасування оскарженого рішення, яке відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості.

74. Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

75. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

76. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) залишити без задоволення, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді М.В. Білак

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук